Зразкова схема конспекту уроку

• Назва предмета.

• Клас, школа.

• Ф.І.Б. учителі.

• Тема уроку.

• Цілі уроку : освітні, виховні, розвивальні.

• Устаткування уроку (розміщення записів, наочних посібників, зміна їх упродовж уроку).

• Література.

• План уроку.

• Конспект з виділенням структурних частин уроку.

Схема 2.2.

Зразкова схема конспекту позакласного заняття

1. Тема позакласного виховного заняття.

2. Виховно-освітні завдання цього виду занять з учнями.

3. План проведення виховного заняття.

4. Конспект заняття (розкрити зміст заняття відповідно до плану його проведення).

5. Використовувана наочність і ТЗН.

6. Список використовуваної літератури.

Прогностична і методична робота психолога в школі має на увазі планування навчально-виховного процесу психологом, обґрунтування психологічною складовою педагогічної дії на особу, аналіз освітнього середовища, надання методичної допомоги колегам. Для освоєння елементів цього виду діяльності практикантові необхідно, по-перше, здійснити відвідування уроків вчителів - предметників, проведення психолого- педагогічного спостереження занять : за ходом заняття, за діяльністю учителя (викладача), за діяльністю учнів.

Доктор психологічних наук Н. Побірченко виділяє наступні психолого-педагогічні підходи до аналізу уроку, зіставляючи фактори уроку з кванті- лями їх спостереження. Вказана такі фактори уроку:

1. Організація уваги учнів  об'єкти зосередженості; поведінка учнів під час сприйняття нових знань, поведінка й мова вчителя під час повідомлення й під час закріплення нових знань, вияви колективної уваги, методи роботи вчителя, що спрямовані на розвиток уваги.

2. Розвиток сенсорно-перцептивної діяльності учнів – формування навчального завдання й додаткових завдань уроку; мотивація та її симулювання; зв'язок із набутим досвідом, врахування особистісно- значущих інтересів; вербальні й невербальні засоби викладу матеріалу, запитання вчителя.

3. Навчання учнів прийомам запам'ятуваня – наявність установки на запам'ятуваня, врахування середніх показників у запам'ятувані, індивідуальних типів і відмінностей у запам'ятувані, наявність змішаних типів пам'яті, ефекту початку та кінця запам'ятуваня; організація матеріалу для заучування та повторення.

4. Активізація культури мислення – прийоми постановки вчителем мети і прийняття її учнями; прийоми логічного опрацювання навчального матеріалу; наліз учнями своєї роботи й роботи інших учнів; виділення головного; зв'язок між вивченим матеріалом і особистим досвідом; критерії пояснень вчителя; відповідність вимог реальним можливостям учнів; врахування індивідуальних розумових здібностей: самостійності, глибини, швидкості, критичності, гнучкості; прийоми самоконтролю, формування понять.

5. Навчання учнів створювати образи – факти поєднання позитивних емоцій і приємних переживань з уявленням обов'язкових дій, які виконуються під час уроку; варіанти дублювання вчителем основної інформації, яку потрібно засвоїти (малюнки, схеми, звуки, фотографії тощо); кількість порівнянь, що використана учнями у відповідях вчителю; прийоми формування образів уяви; способи подання вчителем навчального матеріалу, окремих фактів, понять.

6. Уважність до учнів у поведінці вчителя – ситуації уроку, у яких виявляється уважність до учнів (за К. К.Ушинським); виявлення того, чи вчитель здатен тримати увесь клас під контролем; терпимість до невдач і труднощів учня; реакція на успіх учня на уроці; вияви ентузіазму, емпатії; ознаки задоволення роботою учнів; популяризація окремих успіхів учнів в опануванні знань; самопочуття вчителя, його витримка [55].

В ході практики основним методом психолого - педагогічного дослідження являється цілеспрямоване спостереження.

Цілеспрямоване спостереження дає багатий матеріал для наступного аналізу побаченого. Аналізуючи урок по вказаних напрямах, студент акцентує увагу на наступних чинниках:

Перший напрям (спостереження за ходом уроку)

• Визначення навчального завдання (яка навичка відпрацьовується на уроці);

• Виявлення відповідності навчального завдання темі уроку;

• Ефективність реалізації завдання через формування умінь, обумовлених цілями уроку (повчальною, розвиваючою, виховуючою);

• Визначення 4 основних етапів уроку (підготовка до теми, вступ в тему, розкриття теми, закріплення теми);

• Аналіз організації уроку (санітарно-гігієнічні вимоги, структура уроку, розподіл часу, дисципліна);

• Реалізація принципів розвиваючого навчання (усвідомлення навчального процесу учнями, робота в зоні найближчого розвитку, прагнення будити в дітях бажання навчитися чомусь новому, робота по розвитку вищих психічних функцій, здійснення індивідуального підходу);

• Аналіз методичної сторони уроку (принципи, форми, прийоми і методи роботи).

Другий напрям (спостереження за діяльністю вчителя)

• Уміння володіти класом, ставити і вирішувати педагогічну задачу, організовуючи педагогічну працю як співпрацю і взаємодію;

• Здатність організувати навчальний матеріал як систему пізнавальних завдань, здійснюючи між предметні зв'язки;

• Орієнтація на дитину, на його індивідуальні особливості;

• Методичні уміння;

• Дотримання дидактичних принципів (наочність, доступність, системність, послідовність, відповідність зросту);

• Чіткість системи вимог;

• Об'єктивність оцінювання (оцінювання по вертикалі). Кореляція оцінки і відмітки. Наявність розгорнутої оцінки;

• Педагогічна ерудиція, здатність до імпровізації.

А також, особові якості:

• Атракція (соціальна установка на пошану до людини, відношення до людини як до самоцінності);

• Емпатія (уміння співчувати, співпереживати, вживатися в переживання іншої людини);

• Рефлексія (здатність до об'єктивної відстороненої самооцінки);

• Креативність (здатність до творчості);

• Екстраверсія (товариськість, орієнтація на взаємодію);

• Емоційна урівноваженість (упевненість в собі, оптимізм, життєрадісність);

• Особиста культура, такт.