- •Лабораторна робота 3
- •1 Основні теоретичні відомості
- •1.1 Початкові поняття про побудову комбінаційних схем для перемикальних функцій, заданих таблично й аналітично
- •1.1.1 Поняття перемикальної функції
- •1.1.2 Елементарні перемикальні функції та логічні елементи
- •1.1.3 Поняття про комбінаційну схему та цифровий автомат
- •1.1.4 Роль законів і тотожностей алгебри логіки в процесі роботи з перемикальними функціями
- •1.1.5 Форми подання перемикальних функцій
- •1.2 Повнота систем перемикальних функцій
- •1.2.1 Базовi поняття про повноту систем перемикальних функцій
- •2 Контрольні питання
- •3 Індивідуальні контрольні завдання
- •Вимоги до оформлення, захисту та оцінювання лабораторних робіт
- •Зразок оформлення титульного аркуша звіту про виконання лабораторної роботи
1.1.2 Елементарні перемикальні функції та логічні елементи
Елементарними перемикальними функціями називають ті перемикальні функції, що залежать від однієї та двох змінних.
Існує двадцять елементарних перемикальних функцій, а саме:
‒ (2²)ⁿ = (2²)¹ = 4 перемикальних функцій, які залежать від однієї змінної;
‒ (2²)ⁿ = (2²)² = 16 перемикальних функцій, які залежать від двох змінних.
Логічним елементом називають електронну схему, що реалізує елементарну перемикальну (логічну) функцію.
Серед усіх існуючих елементарних перемикальних функцій, найбільше практичне застосування знайшли наступні шість функцій:
1) інверсія (функція НІ, логічне заперечення);
2) диз'юнкція (функція АБО, логічне додавання);
3) кон'юнкція (функція І, логічне множення);
4) заперечення диз'юнкції (функція АБО-НІ, стрілка Пірса, фунція Веба);
5) заперечення кон'юнкції (функція І-НІ, штрих Шефера, функція Шефера);
6) сума за модулем 2.
Основну інформацію щодо зазначених елементарних перемикальних функцій наведено в таблиці 2.
Таблиця 2
№
|
Наймену- вання операцій |
Математичні позначки операцій |
Таблиці істинності |
Умовні графічні позначення (УГП) логічних елементів |
1 |
Інверсія (функція НІ , логічне заперечення) |
_ |
|
|
2 |
Диз`юнкція (функція АБО, логічне додавання) |
+ ˅ |
|
|
3 |
Кон`юнкція (функція І, логічне множення) |
. & ˄ |
|
|
№
|
Наймену- вання операцій |
Математичні позначки операцій |
Таблиці істинності |
Умовні графічні позначення (УГП) логічних елементів |
4 |
Заперечення диз'юнкції (функція АБО-НІ, стрілка Пірса, фунція Веба) |
|
|
|
5 |
Заперечення кон'юнкції (функція І-НІ, штрих Шефера, функція Шефера) |
| |
|
|
6 |
Сума за модулем 2 |
|
|
|
1.1.3 Поняття про комбінаційну схему та цифровий автомат
Електронні схеми, побудовані з логічних елементів, називаються логічними (функціональними) схемами.
У комп'ютерах перетворення інформації виконують логічні схеми двох видів:
1) комбінаційні схеми (автомати без пам'яті);
2) послідовносні схеми (автомати з пам'яттю).
У комбінаційних схемах (КС) результат перетворення інформацiї (вихідні сигнали) в кожний момент часу залежить тільки від комбінації вхідних сигналів у даний момент часу.
Комбінаційна схема являє собою логічну схему без зворотних зв'язків.
У цифрових автоматах, на відміну від комбінаційних схем, результат перетворення інформацiї залежить як від значень вхідних сигналів у даний момент часу, так і від послідовності попередніх внутрішніх станів схеми, для фіксації яких використовуються елементи пам'яті.
Комбінаційні схеми для реалізації перемикальних функцій будують за аналітичними виразами перемикальних функцій.
Розглянемо приклад побудови комбінаційної схеми, що реалізує перемикальну функцію, задану наступним аналітичним виразом:
.
Виконаємо декомпозицію наведеного вище аналітичного виразу.
Спочатку подамо функцію f у вигляді диз`юнкції наступних функцій:
f = f1 + f2,
.
Відповідна комбінаційна схема набуде наступного вигляду:
Продовжимо процес декомпозиції, застосовуючи її до функцій f1 і f2.
Функція f1 буде являти собою кон`юнкцію наступних двох функцій:
f1 = f11 f12,
f11 = x1 x2,
.
Функція f2 буде являти собою заперечення кон`юнкції наступного виду:
.
З урахуванням сказаного, комбінаційна схема набуде наступного вигляду:
Функція f11 являє собою елементарну кон`юнкцію.
Функцію f12 подамо у вигляді диз`юнкції f12 = f121 + f122, де f121 та f122 являють собою елементарні логічні функції (якщо не враховувати наявності спільного для двох змінних заперечення):
,
.
Аналогічно функцію f22 можна представити у вигляді наступної диз`юнкції елементарних функцій:
,
,
.
Відповідна комбінаційна схема набуде наступного вигляду:
Виконавши останній крок декомпозиції, отримаємо комбінаційну схему наступного вигляду:
