3.3. Ігрове проектування

Ігрове проектування - це ігрове моделювання процесу роз­в'язання складних організаційно-економічних задач, що мають різні варіанти рішень; з розподілом функцій між учасниками. Цей метод орієнтується на відпрацювання методичних рішень, планових завдань, які потребують багато часу.

Вимоги до ігрового проектування:

• наявність складної організаційно-економічної проблеми;

• неоднозначність вирішення проблеми;

• розподіл учасників на групи, кожна з яких опрацьовує свій ва­ріант вирішення проблеми;

• аналіз, захист перед аудиторією та оцінка результатів проробок.

3.4. Брейнстормінг

Брейнстормінг - це такий тип зборів, на яких невелика група лю­дей продукує ідеї. Цей метод базується на творчій силі групи і за своєю суттю близький до методу "мозкової атаки", коли через "зіт­кнення різних, часом протилежних ідей народжується істина".

Правило зборів просте: потрібно колективно знайти кілька рі­шень з якоїсь проблеми. Ні ведучий, ні учасники не повинні ніяким чином критикувати думки інших учасників. Група має висловити максимальну кількість ідей з приводу однієї проблеми. Остання по­винна бути порівняно простою, тобто такою, що не розкладається на окремі питання.

Хід брейнстормінгу

Розрізняють три фази такого роду зборів:

а) вступна, що триває приблизно 15 хвилин, за які ведучий пові­домляє метод і правила гри та чітко і ясно викладає питання, що пот­ребує вирішення;

б) вузлова - основна фаза зборів триває біля години. Це най­більш творча стадія, коли активність учасників максимальна І ідеї висловлюються вільно;

в) кінцева, коли ведучий сповіщає, що висловлені ідеї будуть до­ведені до відома спеціалістів, здатних оцінити їх реальне застосування.

Якщо в учасників зборів під впливом ефекту брейнстормінгу ви­никають ще якісь ідеї, вони можуть повідомити про них письмово протягом доби.

Для максимального успіху брейнстормінгу необхідно забезпечити такі умови:

• група повинна складатися приблизно з десяти чоловік;

• соціальний статус учасників повинен бути приблизно рівним;

• у групі повинно бути всього кілька осіб, що володіють проб­лемою, що розглядається, з метою надати певний простір уяві учас­ників. Участь осіб, які добре володіють спеціальними знаннями, у цьому випадку небажана, їх намагання осмислити висловлені ідеї від­повідно до досвіду може скувати уяву інших учасників;

• збори повинні відбуватися у комфортній і невимушеній обстановці: люди мають бути в стані "релаксації"", крісла ставляться по колу, стіл не обов'язковий;

• бажано, щоб люди знали одне одного на ім'я. Невелика картка з іменем може бути вирішенням цієї нескладної проблеми;

• керівник не повинен тиснути на групу, але повинен займати таке положення, яке дозволить йому головувати на засіданні. У його роз­порядженні повинна бути дошка;

• спостерігачі, які є, по суті, секретарями і сидять за столом, знаходяться поза групою. Вони фіксують все, що говориться, навіть те, що, на їх думку, не має ніякого значення. Вони повинні бути досить уважні і записувати навіть жарти і різні "каламбури", але не повинні фіксувати те, кому належить певне висловлювання і ні в якому випадку не брати участі в дискусії особисто. Спостерігачі-секретарі повинні розподілити між собою функції.

Брейнстормінг і творча уява

При проведенні подібних зборів потрібно виходити з того, що немає досконалих чи абсурдних ідей. Навпаки, потрібно отримати якомога більше будь-яких ідей І ні в якому разі не висловлювати ду­мок ні щодо приводу зроблених пропозицій, ні щодо їх авторів. Це саме той випадок, коли кількість важливіша за якість. Ідея, висловлена одним, може навести на думку іншого.

Під час зборів важливо, щоб керівник тримався поза дискусією. Його роль полягає лише в тому, щоб встановити форму зборів, визна­чити їх хід, надати їм відповідний напрям, враховуючи ідеї, висловлені групою.

Учасники мають можливість без перешкод виявити свої творчі здібності.

Крім того, заборона переривати іншого, що диктується правилами гри, дає можливість навчитися вмінню слухати партнерів.

Результат: ідеї, висловлені учасниками, реєструються спостері- гачами-секретарями. Зібрані таким чином думки передаються спеціа­лістам, що займаються цією проблемою, для відбору найбільш цінних ідей. Як правило, вони становлять 10 відсотків від висловлених. Учас­ники до складу журі не включаються.