Vokale/ Голосні [a:], [a]

При артикуляції німецьких голосних [a:], [a] кінчик язика знаходиться у контакті з нижніми зубами. Губи дещо напружені; довгий звук [a:] напружений, короткий [a] – менш напружений. При вимові [a:] рот широко відкритий.

Прокажіть:’a …’a…’a…’a: …’a: …’a: …a: - a… a: - a…. a: - a; da: ta: za: da: ta: za: da: ta: za: das; man; das; man; das; man; a:n; ̕a:nәn; ̓a:da·; ta:t; ba:t; ta:k; za:t; ̓a:l; ba:dn; ba:n; na:zә; ka:m; kam; la:m; lam.

Vokale/Голосні : [е:], [ε], [ε:], [ә]

При вимові [е:] губи розтягнуті, кінчик язика знаходиться біля нижніх зубів. Відстань між зубами така, що між ними проходить мізинець.

При артикулюванні [ε] губи не так напружені як при вимові [е:]. Голосний [ε:] відкритий, губи напружені, рот широко відкритий. У ненаголошених позиціях, звичайно в суфіксах, а також у префіксах be-, ge- в німецькій мові вимовляється так званий редукований голосний [ә]. Губи злегка розкриті і пасивні, середня і задня спинки язика трохи піднесені. Звук дуже короткий, напружений і нечіткий. Якщо слово закінчується на -en, то після щілинних [f, v, s, z, ʃ, x, ç, pf,ts] та вибухових [d, t, b, p, k, g] приголосних голосний [ә] повністю редукується. У суфіксі –chen звук вимовляється.

Прокажіть: ’ε: ’ε: ’ε: ; fε: fε: fε: ; vε: vε: vε: ; dε: dε: dε: ; tε: tε: tε: ; zε: zε: zε: ; nε: nε: nε: ; zε:t ; ′zε:ən ; nε: ; nε:t ; ′nε:ə n ; dε:nə

’ε ’ε ’ε ; ’εs ; ’εndə ; fεt ; fεlt ; lεst ; vεlt ; vεndə;

’e: ’e: ’e: ; fe: fe: fe: ; ve: ve: ve: ; te: te: te: ; de: de: de: ; ne: ne: ne: ; ; ze: ze: ze: ze:, ze: әn, ne:mәn, le :bn, ge :bn.

Konsonanten/Приголосні [d], [t]

При вимові німецьких приголосних [d], [t]кінчик язика притискається до альвеол верхніх зубів, а не до зубів, як в українській мові . Звук [t] супроводжується аспірацією. Звук [d] вимовляється без придихання, не такий дзвінкий, як в англійській мові. Звук [d] наприкінці складу оглушується.

Прокажіть: t t t ; ta: ta: ta: ; te: te: te: ; ta:t ta:t ta:t ; tanә; fant; amt; a:bεnt; atvεrp; ba:t;bεt; be:tn; bәto:nәn; te:; tantә; d d d ; da: da: da:; dε dε dε ; de: de: de; ’a:da· ; dεn; de:nən; e:rdә; dam; dan; dage:gn; da:mә; dεfεkt; dεka´na:t.

Konsonanten/Приголосні [s], [z]

Кінчик язика притиснутий до нижніх зубів, передня спинка піднята до верхніх зубів та альвеол. ß вимовляється завжди як [s], s перед голосними вимовляється дзвінко.

Прокажіть: s s s ; ’a:s ’a:s ; ’as ’as ’as ; ’a:st ; das ; εs; gast; last; kastn; mast; nεst; z z z ; za za za ; za:s ; za:t ; zamt; zeltn; ze:nən; zεkt; zat; za:gn, ze:lə.

Konsonanten/Приголосні [m], [n]

При артикуляції приголосного [m] кінчик язика контактує (впирається в) з нижніми зубами, губи відсунуті від зубів, утворюючи додатковий резонатор. Звук вимовляється за участю голоса, особливо напружений і тривалий після коротких голосних та наприкінці слова.

Приголосний [n] також вимовляється за участю голоса, рот трохи відкритий, струя воздуху, який видихається, проходить через ніс. Німецький звук [n] особливо напружений і тривалий після коротких голосних та наприкінці слова. Особливістю звука є легка палаталізація.

Прокажіть: nnn ; na: ; ’a:n ;’ana· ; na:t ; nas ; dan; zant; ̓ a:nt; fant; vant; mmm ; ma: ma: ma: ; na:m ; na:mst; ’am ; ’amt ; dam ; man; zamt, rant; mεnsa·, markt; mεrkn .