1. Прочитайте німецьку абетку :

а) в алфавітному порядку; б) у зворотному порядку ; в) тільки голосні ; тільки приголосні ; г) називаючи тільки ті літери, які не мають аналогів у рідній мові .

2. Назвіть по літерам імена :

Anton, Berta, Cäsar, Charlotte, Dora, Emil, Friedrich, Gustav, Günter, Heinrich, Helmut, Ida, Julius, Johann, Konrad, Ludwig, Marta, Nicole, Otto, Paula, Quelle, Richard, Samuel, Theodor, Ulrich, Viktor, Veronika, Wilhelm, Xantippe, Xenia, Yvonne, Zacharias

Таблица транскрипційних знаків

I. Голосні звуки II. Приголосні звуки

[а] короткий звук а [ς] звук Ich - Laut

[а:] довгий звук а [η] носовий звук ng

[ηk] носовий звук nk

[а] напівдовгий звук а [s] глухий звук s

[ae] дифтонг ei [ʃ] глухий звук sch

[аo] дифтонг аu [ʒ] дзвінкий звук sh

[е:] довгий закритий звук е [v] дзвінкий звук w

[ә] редукований звук [х] звук Ach-Laut

[ε] короткий відкритий звук е [z] дзвінкий звук s

[ε:] довгий відкритий е [g]дзвінкий звук g

[i] короткий i [f] глухий звук f

[i:] довгий звук i [d] дзвінкий звук d

[i] напівдовгий звук i [t] глухий звук t

[ɔ ] короткий відкритий звук о [b]дзвінкий звук b

[o:] довгий закритий звук о [р] глухий звук р

[о] напівдовгий звук о [k] глухий звук k

[ø] довгий закритий звук ö [m] сонорний звук m

[œ] короткий звук ö [n] сонорний звук n

[رø] дифтонги eu, äu [r] сонорний звук r

[υ] короткий звук u [h] звук Hauchlaut

[u:] довгий звук u [pf] африката pf

[u] напівдовгий звук и [t ʃ ] африката tsch

[у] короткі звуки ű, y [ts] африката tz

[y:] довгі звуки ű , y [l] сонорний звук l

[ɐ] вокалізований звук r

Характері особливості ніемецьких голосних

Фонематичними ознаками голосних як в англійській, так і в німецькій, мовах є:

а) належність до р я д у (голосні переднього, середнього та заднього ряду);

б) ст упінь під̓ йому я з и ка ( голосні верхнього, середнього та низького під̓ йому );

в) якість (відкриті та закриті голосні)

г) довгість (довгі та короткі голосні)

д ) стабільність артикуляції ( при вимові монофтонгів органи мовлення зберігають своє встановлення від початку до кінця артикуляції, а голосні у дифтонгах вимовляються із змінною артикуляцією) ;

є) ступінь лабіалізації ( в англійській мові не є фонематичною ознакою).

Артикуляційні особливості німецьких голосних:

• продвинутість язика вперед та контактне положення кінчика язика з нижніми зубами, також при вимові голосних середнього та заднього рядів ;

• сильный відступ (закінчення звучання ) коротких та слабкий відступ довгих голосних;

• новий (твердий) приступ ( своєрідне слабке клацання) у німецьких голосних на початку корню і префікса, а також при вимові ізольованого голосного;

• відсутність редукції в ненаголошених складах.

Характері особливості ніемецьких приголосних

Фонематична характеристика німецьких приголосних, як і в англійській мові, визначається :

• участю голосу (глухі, дзвінкі, сонорні приголосні);

• способом творення (смиково-вибухові , щілинні, смиково –щілині , смиково –прохідні , тремтячі дрожащие);

• місцем творення (двогубі , губно-зубні , передньоязичні , середньоязичні , задньоязичні , язичкові , зівальні ).

Артикуляційні особливості німецьких приголосних :

• продвинутість язика вперед та контактне положення кінчика язика з нижніми зубами;

• відсутність палаталізації (виняток – легка палаталізація задньоязичкових [k] та [g] перед голосними переднього ряду та після них);

• велика напруженість глухих смиково-вибухових [р], [t], [k]; їх вимова супроводжується аспірацією;

• інтенсивність глухих щілинних [f], [ç], [x], [ʃ], [s], [pf];

• відсутність напруженості та глухий початок дзвінких приголосних;

• оглушення дзвінких приголосних наприкінці слова та складу;

• оглушення дзвінких приголосних після глухих та перед ними;

• напруженість та тривалість вимови сонорних приголосних, особливо після коротких голосних.