- •2.Вибір електродвигуна, кінематичний та силовий розрахунок приводу
- •3.Розрахунок зачеплення редуктора
- •3.2. Розрахунок конічної зубчатої передачі
- •3.3. Розрахунок черв’ячної передачі
- •Коефіцієнт динамічного навантаження Кv
- •4. Попередній розрахунок валів, підбір підшипників
- •5. Підбір шпонок ( шліцевих з’єднань чи посадок з натягом) та їх перевірковий розрахунок
- •6. Перший етап ескізної компоновки редуктора
- •7 Перевірковий розрахунок підшипників за їх динамічною вантажопідйомністю
- •8.Перевірковий розрахунок черв’ячного вала на жорсткість
- •9. Конструктивні розміри шестерні (черв‛яка) та колеса
- •10. Основні конструктивні розміри корпуса та кришки редуктора
- •11. Перевірковий розрахунок веденого вала редуктора
- •12. Вибір способу змазування зачеплення та підшипників, розробка конструкції підшипникових вузлів
- •13. Тепловий розрахунок черв’ячного редуктора
- •14. Другий етап ескізної компоновки
- •15. Вибір та обгрунтування мастильних матеріалів
- •16. Складання редуктора та підготовка його до експлуатації
- •17. Висновки
- •18. Використана література
- •19. Графічна частина проекту
- •20. Рекомедована література
16. Складання редуктора та підготовка його до експлуатації
16.1. Складання редуктора.
Коротко описати підготовку деталей та вузлів редуктора до складання та послідовність складання.
При цьому враховувати слідуюче.
Деталі, виготовлені власними силами, повинні бути очищені від залишків стружки, охолоджуючої рідини і т. ін.
Деталі і вузли, що придбані (особливо підшипники), повинні бути очищені від консервуючих матеріалів.
Посадочні місця на валах (під колесо, під підшипники…) перед складанням - змазати маслом, що заливатиметься в редуктор.
При необхідності – нагріти підшипники перед встановленням їх на вали в масляній ванні до температури 80…900С.
16.2. Регулювання підшипників та зачеплення.
Кулькові радіальні підшипники – не регулюються.
Регулюється зазор в роликових конічних підшипниках гайками круглими шліцевими з стопорними шайбами ( див. рис. 35), різьбовими пробками 1 через тарілку 2 ( див. рис. 37в).
Рис. 37.Способи регулювання п’ятна контакту ( а ) та підшипників ( а, б, в, г )
При необхідності регулювати і п’ятно контакту в зачепленні у випадку використання закладних кришок різьбові пробки з тарілками застосовують не тільки для глухої, але і для наскрізної кришки підшипника ( див. рис. 37г).
У випадку застосування кришок підшипників, що прикручуються, регулювання виконують набором тонких стальних пластин, що встановлюються під кришки ( див. рис. 37а).
При цьому спочатку зміною товщини δ1 та δ2 пакетів прокладок регулюють зазор в підшипниках, а потім, для регулювання п‛ятна контакту в зачепленні, переставляють прокладки з одного пакета в інший, не змінюючи сумарної кількості прокладок.
Можливе регулювання компенсаторним кільцем (див. рис. 37б), але це трудомісткий спосіб, бо вимагає індивідуальної підгонки кільця по ширині.
В конічному редукторі, як правило, доводиться виконувати регулювальні операції по суміщенню вершин ділильних конусів коліс ( див. рис. 38).
Рис. 38. Регулювання конічного зачеплення (суміщення вершин та твірних ділильних конусів )
16.3. Обкатка редуктора
Обкатка проводиться для редукторів з твердістю робочих поверхонь зубів менше НВ350. Обкатку проводять на спеціальних стендах, поступово збільшуючи частоту обертання і навантаження, доводячи їх до номінальних. В процесі обкатки не повинні різко змінюватись тональність шумів та температура редуктора. Обкатка закінчується при досягненні п’ятном контакту форми і розмірів, передбачених ГОСТ 1643-81.
Рис. 39. П’ятно контакту.
На рис. 39 показане п’ятно контакту в циліндричному зубчатому зачепленні,
де hp і в – розміри робочої поверхні зуба;
hт і а -розміри п‛ятна контакту;
с-розрив п‛ятна контакту.
17. Висновки
Коротко описати одержані результати (охарактеризувати спроектований редуктор), звернувши особливу увагу на обґрунтування прийнятих конструктивних чи технологічних рішень.
18. Використана література
Привести список літератури, використаної при виконанні курсового проекту ( див. зразок – п.20).
