5.2. Результати експериментальної перевірки впливу запровадженої експериментальної моделі системи інформаційного забезпечення на ефективність управління загальноосвітнім навчальним закладом

У процесі експерименту розроблено алгоритм визначення Кеу, технологію статистичного опрацювання значень коефіцієнта ефективності управління ЗНЗ, які охарактеризуємо детально.

1. За даними, отриманими для групи ЗНЗ (на кожному етапі експе­рименту: констатувальному — КЕЕ, формувальному — ФЕЕ, контроль­ному зрізу — КЗЕ), обчислюємо значення коефіцієнта ефективності управління ]-го ЗНЗ як функцію V ₌ у,,,

V, #Рі*

(5.8),

де "Ф", — ваговий коефіцієнт г'-го фактора, ах, — сумарне значення оцінки /-го факторау-го ЗНЗ на певному етапі експерименту, які об­числюються за такою формулою: _ -А „

^Х,'"^Ф*£ґ*

(5-9),

де: О — кількість показників фактора (для Ф1 О =6, для Ф2 Б =4, для ФЗ Б =1); Рк — к-я показник /'-го фактора, ср_к— ваговий коефіцієнт &-го показника у /-го фактора.

2. За математичне сподівання прийнято середнє значення функції Кеу, яке обчислюється за формулою А

^<Л/>=±^Г

(5.10),

де К) = Кеу, т — розмір вибірки (кількість випробувань, тобто кіль­кість ЗНЗ, яка дорівнює 81) — [323, с.19-23].

Знаходимо математичне сподівання Кеу для певного району:

£*-

^<Г-~³ЇГ

(5.11),

де Кеуі — значення коефіцієнта ефективності управління /-го ЗНЗ,

/ — номер (код) ЗНЗ, а т — кількість ЗНЗ у районі, т — код району

міста.

Наприклад, у Центральному районі м. Миколаєва 20 ЗНЗ: "^ 20 (5.12).

3. Визначаємо стандартне відхилення функції Кеу за формулою:

"І * *-■)

(5-13).

Для кількості даних, отриманих в експерименті, можна вважати, що значення 5 наближається до дисперсії а генеральної сукупності (повного набору значень, який може набувати випадкова величина) — [351, с.44].

4. Для діапазону зміни Кеу, який становить 0...1, знаходимо віднос­ні частоти V,, попадань значень функції у кожен з 1=7 інтервалів [0; 0,4); [0,4; 0,5); [0,5; 0,6); [0,6; 0,7); [0,7; 0,8); [0,8; 0,9); [0,9; 1).

Відносні частоти обчислюються за формулою п_к

VI" «

і"'

(5.14),

де п_к—кількість попадань значень Кеу у к-й інтервал, N— загальна кількість значень Кеу.

Відносній частоті V,, можна ставити у відповідність ймовірності по­падання значення випадкової величини Кеу у к-м інтервал [296]. От­римуємо гістограму, яка описує ймовірність попадання значення Кеу в к-им інтервал значень (рис.5.2).

5. Перевіряємо розподіл частот V_к від к на відповідність нормальному.

6. Для значення коефіцієнта надійності І_а = 0,95 визначаємо шири­ну довірчого інтервалу відхилень вибіркової середньої величини.

7. Виконуємо процедури 1-6 для даних, отриманих на констату­вальному та формувальному етапах експерименту і контрольному зрізі.

8. Здійснюємо порівняння отриманих даних.

9. Приймаємо за нульову статистичну гіпотезу незалежність ви­бірок, отриманих на констатувальному та формувальному, констату­вальному та у контрольному зрізі експерименту до однієї генеральної сукупності.

Н₀: Отриманий емпіричний розподіл значень Кеу на формувально­му етапі ФЕЕ та його КЗЕ не відрізняється від теоретичного розподілу.

Н,: Отриманий емпіричний розподіл значень Кеу на етапах ФЕЕ та КЗЕ відрізняється від теоретичного розподілу.

10. За критерієм К. Пірсона перевіряємо статистичну достовірність гіпотез.

У результаті моніторингу, проведеного за розробленими критерія­ми, отримано набори значень Кеу і здійснено статистичне опрацюван­ня значень інтегральних показників ефективності управління ЗНЗ під час експерименту (див. табл. Б.1.1-1.13 першого розділу додатка Б.1), узагальнені результати якого представлено в табл. 5.4 та рис. 5.1, а значення відносних частот — у табл. 5.5. З метою додаткової візуалізації отриманих розподілів на рис.2 подано їх показові криві з альфою = 0,05, що дозволяє визначити ту частину стандартної нормальної по­казової кривої, яка дорівнює (1- альфа) або 95 %.

У таблиці 5.4 представлено мінімальне та максимальне значення коефіцієнта управління ЗНЗ, математичне сподівання (М), стандартне відхилення, довірчий інтервал X для математичного сподівання гене­ральної сукупності. Довірчий інтервал для математичного сподівання генеральної сукупності представляє собою діапазон значень. Альфа — це числове значення коефіцієнта надійності, який використовується для визначення рівня надійності. Рівень надійності становить 100* (1 — альфа)%, або альфа дорівнює 0,05 означає 95% рівня надійності. Стандартне відхилення — це стандартне відхилення генеральної су­купності для інтервалу значень, які передбачаються відомими. Таблиця 5.4 Розподіл значень інтегральних показників ефективності управління ЗНЗ за результатами статистичного опрацювання

	Мінімальне	Максимальне	Математичне	Стандартне	Довірчий
	значення	значення	сподівання (М)	відхилення	інтервал X (з рівнем надійності 0,95)
КЕЕ	0,478	0,774	0,628	0,080	0,017
ФЕЕ	0,501	0,823	0,663	0,080	0,017
КЗ	0,502	0,838	0,628	0,082	0,018

У таблиці 5.4 подано значення інтегральних показників [323, с.15; 271, с.145-148] розподілу значень Кеу ефективності управління ЗНЗ, от­риманих за результатами статистичного опрацювання даних: міні­мальні (0,478 ч- 0,502) і максимальні (0,774 ч- 0,838) значення, матема­тичне сподівання (0,628 -і- 0,628), стандартне відхилення (0,80 4- 0, 82); довірчий інтервал із рівнем надійності 0,95 становить 0, 017 -ь 0, 018. Для кожного набору значень показників ефективності управління ЗНЗ статистичних вибірок на етапах КЕЕ, ФЕЕ, КЗЕ засобами електронних таблиць Ехсеї було обчислено довірчий інтервал X для математичного сподівання генеральної сукупності (див. табл. 5.4.) з метою визначен­ня ймовірності попадання значень Кеу у відповідний інтервал з рівнем статистичної значущості 0,95. Таким чином, отримане статистично значиме середнє значення <Кеу> генеральної сукупності вибірки з довірчою ймовірністю 0, 95 належить інтервалу <М> ± X. У діапазоні зміни функцій Кеу виділено 7 інтервалів [0; 0,4); [0,4; 0,5); [0,5; 0,6); [0,6; 0,7); [0,7; 0,8); [0,8; 0,9); [0,9; 1) (див. табл. 5.5), для кожного набору значень якого на етапах КЕЕ, ФЕЕ, КЗЕ експерименту засобами таблиць Ехсеї обчислено частоти попадань значень функцій у кожний з інтер­валів та їх відносні частоти.

Для статистичного опрацювання даних експерименту було ви­користано деякі вбудовані статистичні функції електронних табли­ць Ехсеї з офісного пакету Місгозоїї ОШсе ХР™ («Середнє значення», «Стандартне відхилення», «Частота», «Довірчий інтервал», «Критерій К. Пірсона») та програмний засіб «СКАШ» версія 1.0 (автори: Жалдак М.І., ГорошкоЮ.В.).

КЕЕ |
ІНТЕРВАЛИ	ЧАСТОТА	ВІДН. ЧАСТОТА
0	0	0
0,4	0	0
0,5	5	0,061728395
0,6	24	0,296296296
0,7	34	0,419753086
0,8	18	0,222222222
0,9	0	0
1	0	0
1
0	0	0
0,4	0	0
0,5	0	0
0,6	20	0,24691358
0,7	34	0,419753086
0,8	24	0,296296296
0,9	3	0,037037037
1	0	0
1
0	0	0
0,4	0	0
0,5	0	0
0,6	15	0,185185185
0,7	ЗО	0,37037037
0,8	ЗО	0,37037037
0,9	6	0,074074074
1	0	0

Застосування методу х^г К. Пірсона потребує групування даних і склад­них обчислень, а також «...великої вибірки (пт > ЗО)...» [330, с. 112], для нашого випадку кількість ЗНЗ дорівнює 81. Як правило, мінімально допустима довірча ймовірність або надійність, рекомендована під час визначення довірчого інтерва­лу в педагогічних досліджен­нях, дорівнює 95%, а довірчий інтервал оцінюється в 5-10% вибіркової середньої величини Кеу. Величина довірчого інтер­валу залежить від обсягу вибір­ки, причому зменшення обсягу вибірки т збільшує довірчий інтервал, тобто при тому ж рів­ні надійності або при заданому довірчому інтервалі зменшуєть­ся надійність (або надійність) вимірювань.Опрацювання здійснено за допомогою педа­гогічного програмного засобу «СКАШ». З метою перевірки істинності нульової статистичної гіпо­тези та співставлення експериментального розподілу різних значень Кеу з теоретичним необхідно було з'ясувати, чи з однаковою частотою зустрічаються різні значення Кеу в експериментальному та теоретич­ному розподілі.

Рис. 5.1 Результати статистичного опрацювання значень Кеу коефіцієнта управління ЗНЗ на КЕЕ, ФЕЕ та КЗЕ етапах експерименту

Алгоритм роботи програмного засобу передбачає автоматич­не обчислення критерію К. Пірсона %² для теоретичного розподі­лу, за який приймався нормальний розподіл, що апроксимує роз­поділ значень функцій коефіцієнта ефективності управління ЗНЗ, отриманих на КЕЕ (див. рис.5.2) і зображений суцільною кривою та експериментального.

Експериментальними вважалися вибірки, отримані на ФЕЕ та КЗЕ формувального етапу експерименту. Під час формулювання нульової гіпотези ми враховували, що розходження значень коефіцієнта ефек­тивності управління ЗНЗ генеральної сукупності у процесі дослід­но-експериментальної роботи може бути зумовлено випадковими причинами.

Автоматично обчислені значення критерію К. Пірсона для рівнів статистичної значущості 0,95 на констатувальному та формувальному етапах експерименту становлять відповідно х²_еіюі=12,2та х²„_ор=2,17 (див. рис.5.3), що засвідчує про наявність суттєвих статистично значимих відмінностей між двома розподілами, оскільки значення коефіцієнта управління х²«с значно перебільшує х²_ТЄо_Р- Значення коефіцієнта уп­равління х²_теор і х²«_с Для Кеу порівнювалися між собою задля з'ясування істинності нульової гіпотези, висунутої під час експериментальної роботи

компонента 1.1. «Управління процесом навчання у ЗНЗ» першого фак­тору від 0,070 до 0,089 забезпеченню умов рівного доступу до якісної освіти, задоволенню культурно-освітніх потреб учнівської молоді, раціональній організації НВП завдяки дотриманню режиму роботи згідно зі статутом ЗНЗ, своєчасному надходженню зовнішніх інфор­маційних ресурсів і створенню, згідно з чинним цивільним законо­давством у галузі освіти України, документообігу в ЗНЗ. Аналіз зна­чень компонента 1.3 «Управління персоналом ЗНЗ» першого фактора свідчить про зростання його значень від 0,037 до 0,045 та компонента 2.1 «Виконання функціональних обов'язків директором ЗНЗ» другого фактору від 0,102 до 0,134 за результатами оцінювання респондентів і експертів.

Аналіз оцінок компонента 1.2 «Управління процесом виховання у ЗНЗ» першого фактора свідчить, що у 3 (60,00%) ЗНЗ зростають зна­чення на всіх етапах проведення експерименту від 0,065 до 0,085 та в 1 ЗНЗ (№ 79) (20,00%) знижується з 0,78 до 0,76 на КЗЕ порівняно з ФЕЕ. Це зумовлює покращення управлінської діяльності з такого аспекту, як робота з учнями, схильними до девіантної поведінки, корекція цілей та змісту виховної роботи, використання ІКТ у виховному про­цесі та їх застосування під час визначення результативності процесу виховання. Значення показників компонента 1.4 «Державно-громад­ське управління ЗНЗ» першого фактора у 3 (60,00%) закладах зрос­тають від 0,029 до 0,045 та знижуються на етапі ФЕЕ з 0,35 до 0,33 у 1 (20,00%), а потім на етапі КЗЕ збільшуються до 0,41. Збільшення значень показників цього фактора відбувається за рахунок застосування дієвої форми державно-громадського управління — Ради ЗНЗ, основним напрямами діяльності якої є: встановлення партнерських засад у відносинах між адміністрацією, педагогічним і учнівським колективами, батьками учнів; надання допомоги замовниками осві­ти в організації міжнародного співробітництва; реалізація принци­пів децентралізованого державно-громадського управління ЗНЗ на всіх ієрархічних рівнях в органічній єдності мети, завдань, функпій і результатів; врахування інтересів і освітніх потреб представників громади щодо реалізації соціального замовлення та їх особистісних освітніх запитів; формування іміджу і вироблення стратегії розвит­ку; врівноваження впливів державного і громадського чинників на стан функціонування і розвиток ЗНЗ. Питання співпраці і результа­тивності роботи з батьківськими комітетами і батьками учнів зали­шається складним для окремих ЗНЗ. Значення компонента 1.5 «Зміц­нення та розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної бази закладу» першого фактора зростає від 0,031 до 0,044 на всіх етапах експерименту у З ЗНЗ (60,00%) і знижується у 1 ЗНЗ (20,00%) на ФЕЕ та КЗЕ. Оцінки показників за здійснення фінансово-госпо­дарської діяльності (компонент 1.6 першого фактора) розташовані у межах від 0,034 до 0,044; зростають у 2 ЗНЗ (40,00%) і знижуються у З ЗНЗ (60,00%). Результати оцінювання за виконання функціонально-посадових обов'язків заступників директорів з НВР (компонент 2.2 другого фактора) свідчать про необхідність вдосконалення управ­ління науково-методичною роботою (НМР) і здійснення диферен­ційованого підходу до визначення змісту і форм організації НМР у 1 (20,00%) ЗНЗ за отриманими оцінками, значення яких знизились на ФЕЕ та КЕЕ; у 3 (60, 00%) ЗНЗ виявлено зростання значень показників у межах від 0,073 до 0,085 завдяки створенню системи НМР у ЗНЗ та вдосконаленню управління нею. Під час проведення контрольного зрізу виявлено зростання значень показників, отриманих за резуль­татами оцінювання виконання функціонально-посадових обов'язків заступниками директорів з виховної роботи (компонент 2.3) у трьох ЗНЗ (60,0% загальної кількості). Значення цих показників знаходять­ся в межах від 0,069 до 0,082. Разом з тим виявлено деяке зменшення значень показників у двох ЗНЗ (40,0%). Плинність кадрів (заступни­ків директорів з адміністративно-господарчої роботи) зумовила зни­ження оцінок за компонентом 2.4 в одному ЗНЗ (20,0%) на етапі ФЕЕ та у трьох ЗНЗ (60,0%) — на етапі КЗЕ.

Аналіз оцінок фактора 3 «Результативність освітнього процесу ЗНЗ» свідчить про підвищення показників результативності навчальної та інших видів діяльності учнів у трьох ЗНЗ (60,0%) на етапі КЗЕ від 0,098 до 0,133; а зниження кількості призерів міжнародних і Всеукраїнсь­ких олімпіад призвело до спаду показників значень фактору 3 в одно­му ЗНЗ (20,0%) на етапі КЕЕ та у двох ЗНЗ (40,0%) на етапі КЗЕ форму­вального етапу експерименту.

На констатувальному етапі експерименту ефективність управлін­ня загальноосвітніми навчальними закладами м. Миколаєва здійсню­валося на достатньому та задовільному рівнях, яке засвідчує про час­ткове досягнення поставлених цілей управління і виконання завдань. На формувальному етапі ефективність управління у 2 ЗНЗ (2,63%) визначено за розробленими критеріями на високому рівні, але на його нижній межі, що дозволяє виявити резерви удосконалення процесу. Зросла кількість навчальних закладів із достатнім рівнем ефективності управління з 44 (57,89%) до 54 (71, 05%) та відповідно зменшилась кількість закладів із задовільним рівнем від 32 (42,11%) до 20 (26,32%) під час експерименту. Низький рівень ефективності управління ЗНЗ не було виявлено. Аналіз даних значень показників Кеу ефективності управління ЗНЗ м. Миколаєва (2005-2006 н. р.) на контрольному зрізі формувального етапу експерименту дозволив виявити високий рівень ефективності управління у 5 навчальних закладах (6,67%), достат­ній —у 54 (72,0%) та задовільний у — 16 (21,33%) (див рис.5.1, 5.5).

Аналіз оцінок фактора 3 «Результативність освітнього процесу ЗНЗ» свідчить про підвищення показників результативності навчальної та інших видів діяльності учнів м. Миколаєва. Протягом 4-х останніх навчальних років учні експериментальних закладів показали ста­більний результат участі у II та III етапах Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. Підсумки ІУ етапу Всеукраїнських уч­нівських олімпіад з базових дисциплін за чотири роки свідчать про

Рис. 5.7 Результати участі учнів загальноосвітніх шкіл м. Миколаєва у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт

збільшення кількості призерів з 15 на КЕЕ до 23 у 2006-2007 н. р. на КЗЕ, що свідчать про поліпшення роботи з обдарованими дітьми в нав­чальних закладах м. Миколаєва (рис.5.6). Поряд з тим слід констату­вати про зниження результатів навчальних досягнень з математики, інформатики, хімії, фізики.

Юні науковці досягають стабільно високих результатів у Всеук­раїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт (рис.5.7). Переможцями обласного конкурсу-захисту стали у 2003-2004 н. р. — 87 учнів, у 2004-2005 н. р.- 71, у 2005-2006 н. р. — 65, у 2006-2007 н. р. — 85 учнів. Відсоток призерів обласного конкурсу-захисту від загальної кількості учнів міста, які брали в ньому участь, за останній рік збільшився з 65,0% до 86,0%. Переможцями III етапу конкурсу-за­хисту науково-дослідницьких робіт у 2003-2004 н. р. стали 13 учнів, у 2004-2005 н. р. — 10, у 2005-2006 н. р. — 9, у 2006-2007 н. р. — 11 відповідно.

Аналіз значень показників ефективності управління у 20 ЗНЗ Цен­трального району на КЕЕ засвідчує про відсутність високого та низь­кого рівнів за результатами експертного оцінювання, наявність до­статнього рівня у 13 навчальних закладах (65,0%), задовільного — у 7 (35,0%). Під час проведення експерименту на формувальному етапі ефективність управління одним ЗНЗ (5,0%) відповідає високому рів­ню за критеріями оцінювання порівняно із достатнім рівнем на КЕЕ. Зменшилась кількість ЗНЗ із задовільним рівнем ефективності управ­ління з 7 (35,0%) до 5 (25,0%).

За підсумками зрізу на контрольному етапі показників ефектив­ності управління ЗНЗ Центрального району (2005-2006 н. р.) встановлено високий рівень за визначеними значеннями коефіцієнтів у 2 навчальних закладах (10,0%), достатній у — 14 (70,0%), задовільний у — 4 (20,0%). Порівняно з ФЕЕ на контрольному етапі підвищено ефективність управління до високого рівня ще в одного закладу, що підтверджується результатами діяльності суб'єктів адміністративно-управлінської ланки та підвищенням якості освіти учнів і збільшен­ням значень показників першого фактора — 1.1, 1.1.2, 1.1.8, 1.1.10 та третього фактору. Кількість значень коефіцієнта ефективності управ­ління, що відповідає достатньому рівню, збільшилась з 13 ЗНЗ до 14, задовільному — зменшилася з 7 до 4. Слід зазначити, що показники Кеу 2-х закладів (10,0%) наближаються до верхньої межі достатнього рівня (0,80), ще у 2-х закладів (10,0%) — до верхньої межі задовільного рівня (0,6). Значення показників коефіцієнта ефективності управління інших закладів відповідають середньому значенню оцінок відповід­ного рівня.

Стабільною є тенденція до зростання значень компонента 1.1 фак­тора «Управління процесом навчання в ЗНЗ» на 5,0% у контексті за­безпечення умов рівного доступу до якісної освіти та задоволення освітніх потреб учнівської молоді першого показника, значення яко­го зросло на 4,41 %; дотримання режиму роботи та статуту закладу (1.1.2) на 2,53%; відповідності навчального плану нормативам та фак­тичному стану його виконання (1.1.3) на 1,20%; підвищення ефектив­ності управління персоналом щодо укомплектованості закладу педа­гогічними працівниками відповідно до штатного розпису, організації підвищення кваліфікації педпрацівників і проведення їх атестації, організації дослідно-пошукової роботи та її результативність у всіх типах закладів, а не тільки інноваційних, у середньому на 3,29%.

Практично в усіх загальноосвітніх навчальних закладах Цент­рального району підвищилися значення показників компонента 1.2 «Управління процесом виховання» фактора 1 на 4,46%, зокрема за рахунок підвищення ефективності діяльності органів учнівського са­моврядування, результативної діяльності класних керівників, цілес­прямованої роботи з учнями, схильними до девіантної поведінки. Однак проблемним залишається використання ІКТ у виховному про­цесі, про що свідчать середні значення цього показника на етапах КЕЕ та ФЕЕ експерименту відповідно 1,24 та 1,33, спостерігається тенден­ція до їхнього зростання у середньому на 7,0%.

За результатами оцінок компонента 1.4 «Державно-громадське уп­равління ЗНЗ» слід відзначити збільшення значень його показників у середньому на 2,82% завдяки створенню у закладах Рад, які сприяли підвищенню результатів співпраці з батьківськими комітетами та бать­ками учнів, виявленню та реалізації освітніх потреб замовників освіти, результативності освітньої діяльності учнів і здобуттю якісної освіти.

Підвищилися значення показників компонента «Зміцнення та роз­виток матеріально-технічної та навчально-методичної бази закладу»

Рис. 5.8 Результати участі учнів загальноосвітніх шкіл Центрального району у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін.

першого фактора за рахунок залучення батьків, підприємств, спон­сорів ло нього виду фінансово-господарської діяльності у середньому на 3,93%. Аналіз стану комп'ютеризації закладів Центрального району засвідчує про необхідність поповнення парку комп'ютерної техніки в 7 навчальних закладах, де забезпеченість становить 50,0% від пот­реби. Не всі ЗНЗ забезпечені ліцензійними програмами, що певною мірою впливає на значення коефіцієнта ефективності управлінської діяльності адміністрації ЗНЗ, підвищення інформаційної складової управлінської компетентності керівників.

Аналіз результативності освітнього процесу свідчить про те, що в закладах освіти інноваційного типу адміністративно-управлінська ланка і педагогічний колектив забезпечують високий рівень резуль­тативності участі учнів у олімпіадах різних рівнів, МАН, турнірах, творчих конкурсах, спортивних змаганнях, як підтверджено значен­нями показників 3.8-3.11 від 1,2 до 1,9 третього фактора і представлено в табл. Б.1.1-Б1.13 додатку Б.1. До 100,0% наближується показник вступу випускників 11-х класів до вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, значення показника 3.15 щодо кількості медалістів у від­сотковому відношенні до загальної кількості випускників 11-х класів і учнів 9-х класів із відзнакою коливається в межах від 1 до 2 балів.

Аналіз підсумків участі учнівської молоді ЗНЗ Центрального райо­ну у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін доз­воляє відзначити зменшення кількості призерів II туру з 392 учнів у 2003-2004 н. р. до 317 у 2006-2007 н. р.(рис.5.8)

Аналогічна тенденція спостерігається і з підсумками III етапу Всеук­раїнських предметних олімпіад (зі 107 переможців у 2003-2004 н. р. до

Рис. 5.9 Результати участі учнів загальноосвітніх шкіл Центрального району у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт

81 у 2006-2007 н. р.). Проте стабільними є показники IV Республі­канського етапу. Так, зросла кількість переможців у 2004-2005 н. р. на 4 призери порівняно з 2003-2004 н. р. та залишається незмінною кіль­кість призерів IV етапу олімпіад у 2005-2006, 2006-2007 н. р., а саме: по 10 учнів. Основними факторами впливу на ці зміни є, по-перше, кадровий потенціал (частіше відбувається міграція вчителів з одного ЗНЗ до іншого, вихід кваліфікованих учителів на пенсію); по-друге, збільшується конкуренція між навчальними закладами за вступ до них обдарованих дітей. По-третє, відбувається зниження загального рівня здібностей дітей різних вікових категорій. Слід зазначити, що обдаровані учні випускних класів посідали призові місця з декількох базових навчальних дисциплін (як засвідчують результати олімпіад), однак це не є тенденцією, а лише окремими одиничними випадка­ми. Вищезазначені фактори вплинули й на результати участі школярів ЗНЗ Центрального району у МАН. Так, на 26,56% зменшилась кіль­кість переможців обласного конкурсу-захисту у 2004-2005 н. р. і на 36,36% — у Всеукраїнському.

У 2005-2006 н. р. зростає кількість учнів-переможців в обласному конкурсі-захисті на 17,02% і на 14,29% у Всеукраїнському (рис.5.9). Схожа тенденція збільшення переможців у Всеукраїнському конкурсі-захисті спостерігається і у 2006-2007 н. р. (зростає на 25,00%), але на 1,82% знизилась кількість переможців в обласному конкурсі-захисті. Високі показники результативності участі учнів шкіл Центрального району в інтелектуальних змаганнях у порівнянні з іншими райо­нами міста обумовлені налагодженою в деяких навчальних закладах співпрацею з науковцями вищих навчальних закладів, раціональним використанням наявної матеріально-технічної бази та врахуванням освітніх потреб і здібностей учнів.

Слід зазначити, що підвищено рівень законослухняності, соціаль­ної адаптації учнів до самостійного життя з 1,38 та 1,58 на етапі ЕЕ до 1,40 та 1,63 на ФЕЕ, тобто зростання значень показників становить 1,45% та 3,16% відповідно (табл. Б.1.2 додатку Б.1).

Аналіз здійснення управління 19 загальноосвітніми навчальни­ми закладами Ленінського району показав, що на констатувально-му та формувальному етапах ефективність за критеріями визначено на достатньому та задовільному рівнях, високий та низький рівні не виявлено. На констатувальному етапі достатньому рівню відповіда­ють значення коефіцієнтів Кеу у 10 навчальних закладах (52,63%), за­довільному — 9 (47,37%), на формувальному зменшилась до 6 кіль­кість ЗНЗ (31,58%) із задовільним рівнем та зросла до 13 кількість ЗНЗ (68,42%) із достатнім рівнем ефективності управління. Порівняльний аналіз значень коефіцієнтів ефективності управління ЗНЗ Ленінського району за результатами зрізу контрольного етапу з оцінками на ФЕЕ засвідчує збереження ефективності управління на задовільному рівні у 6 ЗНЗ (31,58%) і на достатньому у 11 ЗНЗ (57,89%) та підвищення ефективності управління ЗНЗ до високого рівня у 2 (10,53%). На за­гальне значення Кеу вплинула організація документообігу в ЗНЗ (по­казник 2.1.10 другого фактора) та значення третього фактора. На ФЕЕ експерименту у 3-х ЗНЗ (15,79%) підвищився рівень ефективності уп­равління з задовільного на достатній рівень порівняно з КЕЕ, а у 10 ЗНЗ (52,63%) відбулося зростання значень показників Кеу достатнього рівня до верхньої межі за критеріальними оцінками. Факторами по­зитивного впливу є набуття молодими керівниками управлінського досвіду і підвищення рівня педагогічної майстерності вчителів, ста­більність кадрового складу навчальних закладів, результативність ос­вітнього процесу за показниками 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.7, 3.15.

Стабільно підвищуються значення показників компонента 1.1 «Уп­равління процесом навчання в ЗНЗ» першого фактора в середньому на 9,95%: забезпечення умов рівного доступу до якісної освіти та задо­волення освітніх, культурно-національних потреб учнівської молоді (значення показників зросли від 1,17 до 1,33), дотримання режиму роботи, статуту ЗНЗ (від 1,38 до 1,46 відповідно); відповідність нав­чального плану нормативам, ступеню й типу закладу та фактичний стан його виконання (від 1,52 до 1,61); «Управління персоналом ЗНЗ» щодо укомплектованості закладу педагогічними працівниками від­повідно до штатного розпису, їх якісного складу та раціональності їх розстановки, організації підвищення кваліфікації та атестації педп-рацівників у середньому в районі зріс на 7,62% від показника першого компонента 1.1. Усі заклади інноваційного типу організовують та здій­снюють дослідно-пошукову роботу. Для більшості ЗНЗ характерним є зростання значень компонента 1.2 «Управління процесом виховання в ЗНЗ» першого фактора в середньому на 13,85% завдяки підвищенню результативності діяльності класних керівників, діяльності органів учнівського самоврядування. Проблемою залишається використання ІКТ для 47,37% ЗНЗ у виховному процесі, що підтверджується резуль­татами оцінювання показника нижче за 1,0 бал.

У всіх навчальних закладах, де діє Рада закладу, під час проведення експерименту зросли показники результативності роботи з батьківсь­кими комітетами і батьками учнів в середньому на 7,52%. Відбулися зміни в зміцненні та розвитку матеріально-технічної та навчально-методичної бази закладів завдяки залученню представників громади і замовників освіти — батьків учнів у середньому на 8,33 %. Аналіз стану комп'ютеризації ЗНЗ Ленінського району м. Миколаєва свідчить про необхідність оновлення та подальшого розвитку парку комп'ютерної техніки в 21,05% ЗНЗ на ФЕЕ порівняно з 26,32% на КЕЕ. Під час фор­мувального етапу експерименту впроваджено автоматизовану систе­му управління «Школа».

За результатами аналізу даних експертного оцінювання встанов­лено високу результативність освітнього процесу в ЗНЗ Ленінсько­го району, що підтверджено відповідними значеннями показників третього фактору: результативність участі учнів в обласних, міських (районних), шкільних олімпіадах (8, 9 показники), участі учнів у МАН (10 показник), турнірах, творчих конкурсах (11 показник); спор­тивних змаганнях, високий та достатній рівні навчальних досягнень учнів ЗНЗ (1 та 2 показники) (табл. Б.1.5 додатку Б.1), що є значущим

фактором впливу на ефективність управління ЗНЗ. Наближається до 100,0% значення показника вступу випускників 11 (12)-х класів до вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації (від 47,37% до 52,63%). Під час експерименту зросла кількість навчальних закладів, які мають випускників 11-х класів, нагороджених золотими або сріб­ними медалями, та випускників 9-х класів, які отримали свідоцтва з відзнакою (див. табл. Б.1.4-Б.1.6 додатку Б.1).

Аналіз результатів Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін серед учнів ЗНЗ Ленінського району засвідчив наявність ефективної роботи педагогічних колективів навчальних закладів зі здібною та об­дарованою молоддю: підвищення інтересу до поглибленого, профіль­ного вивчення базових дисциплін, прищеплення широким колам уч­нівської молоді навичок пошуково-дослідницької роботи, активізація всіх форм позакласної та позашкільної роботи зі школярами (5.10).

У 2003-2004 н. р. 136 учнів стали переможцями II етапу Всеук­раїнських олімпіад у 2004-2005 н. р. — 141 учень, у 2005-2006 н. р. — 147 учнів, у 2006-2007 н. р. — 142 учні. Найбільша кількість перемож­ців III етапу була у 2003-2004 н. р. — 42 учні, наступні навчальні роки спостерігається незначне зменшення переможців до 38 у 2004-2005 та 2006-2007 н. р. і до 34 переможців у 2005-2006 н. р. Про зростан­ня рівня підготовки учасників до IV етапу свідчить таке: у 2003-2004 н. р. 4 учні ЗНЗ Ленінського району стали призерами, у 2004-2005, 2005-2006 н. р. — по 5 учнів, у 2006-2007-9 учнів.

Аналіз результатів участі учнів ЗНЗ Ленінського району в конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт показав, що з цього питання робота в ЗНЗ здійснюється на недостатньому рівні, хоча у 2006-2007 н. р. вже один учень став переможцем III етапу (5.11).

Порівняно з 2005-2006 н. р. у 2006-2007 н. р. у 9 разів зросла кіль­кість переможців II етапу (з 2 до 18). Однак два роки поспіль (2004-2005 н. р., 2005-2006 н. р.) відбувалося зменшення кількості переможців на 57,14% та на 33,33% відповідно.

За визначеними значеннями коефіцієнта ефективності управління 23 загальноосвітніми навчальними закладами Заводського району па констатувальному етапі експерименту встановлено достатній рівень у 15 ЗНЗ (65,22%) і задовільний у 8 (34,78%) відповідно. На форму­вальному етапі відбулося впровадження системи інформаційного за­безпечення управління ЗНЗ, що сприяло підвищенню рівня ефектив­ності управління 1 закладу (4,35%) до високого. Зросла кількість з 15 навчальних закладів (65,22%) до 17 (73,91%), ефективність управління яких відповідає достатньому рівню. Знизилась кількість закладів із за­довільним рівнем ефективності управління з 8 ЗНЗ (34,78%) на КЕЕ до 5 (21,74%) на формувальному та до 2-х (9,09%) на контрольному етапах експерименту.

Загальна кількість закладів у Заводському районі зменшилася до 22 на контрольному етапі експерименту, оскільки у 2005-2006 н. р. один заклад за кодом №57 було підпорядковано управлінню освіти і науки обласної державної адміністрації Миколаївської об­ласті. За результатами контрольного зрізу експерименту у 2005-2006 н. р. встановлено незмінну кількість одного закладу (4,55%) із висо­ким рівнем ефективності управління. Кількість закладів, ефектив­ність управління яких відповідає достатньому рівню, збільшилась до 19 (86,36%), оскільки за результатами оцінювання в 3-х закладах змінився рівень ефективності управління із задовільного на достат­ній. Завдяки зростанню значень показників 1.1.1, 1.1.4, 1.1.5, 1.1.10 фактора 1 та 3.9, 3.11, 3.13, 3.15 третього фактора, набутого керівни­ками під час проведення експериментальної роботи досвіду управ­ління адміністративно-управлінською ланкою, підвищення рівня педагогічної майстерності вчителів, якісних результатів діяльності педагогічних працівників — значення коефіцієнта ефективності управління 2-х закладів (9,09%) відповідають верхній межі достат­нього рівня. Кількість закладів, ефективність управління яких є на задовільному рівні, зменшилась до 2 (9,09%) і наближається до верх­ньої межі значень цього рівня.

Адміністрації всіх ЗНЗ створюють належні умови щодо рівного до­ступу до якісної освіти та освітніх, культурно-національних потреб учнівської молоді, дотримуються режиму роботи, статуту, вибору та реалізації допрофільної підготовки та профільного навчання учнів, реалізації державної мовної політики України, що вплинуло на зрос­тання значень компонента 1.1 «Управління процесом в ЗНЗ» на 4,73%. Під час проведення експерименту зросла ефективність діяльності

Рис. 5.12 Результати участі учнів загальноосвітніх шкіл Заводського району у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін.

органів учнівського самоврядування, що підтверджено середніми зна­ченнями балів від 1,51 на етапі КЕЕ до 1,57 на ФЕЕ. На формувальному етапі експерименту ЗНЗ збільшили використання ІКТ під час здійс­нення виховного процесу на 8,70%. На належному рівні здійснюється управління персоналом ЗНЗ, що підтверджено зростанням показни­ків на 1,75%.

Значення четвертого компонента першого фактора «Державно-громадське управління ЗНЗ» зросли в середньому на 8,00% завдяки плідній співпраці адміністрацій ЗНЗ Заводського району з Радою за­кладу, організаціями, соціальними інституціями, установами, засо­бами масової інформації; реалізації прав батьків обирати і бути обра­ними до органів громадського самоврядування.

Показники значень компонента 1.6 щодо здійснення фінансо­во-господарської діяльності закладів розташовані в межах від 1,2 до 1,9 і відповідають стабільно достатньому рівню. Зміцнення та розви­ток матеріально-технічної та навчально-методичної бази закладів в основному здійснюється за рахунок залучених коштів і додаткових джерел фінансування. Однак подальшого оновлення (69,56% на КЕЕ та 60,87% на ФЕЕ) потребує парк комп'ютерної техніки навчальних закладів.

У ЗНЗ Заводського району збільшено кількість закладів з 15 (65,22%) до 16 (69,57%), у яких виявлено високий рівень навчальних досягнень учнів за результатами річного (семестрового) оцінювання та зросла кількість випускників 11-х класів, які вступають після отримання за­гальної середньої освіти до вищих навчальних закладів.

Рис. 5.13 Результати участі учнів загальноосвітніх шкіл Заводського району у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт

На формувальному етапі експерименту вже 3 навчальні заклади (13,04%) проти 1 (4,35%) на констатувальному не мають навчальних досягнень учнів з початковим рівнем. На констатувальному етапі лише 5 навчальних закладів (21,74%) Заводського району мали уч-нів-випускників 11-х класів, нагороджених золотими або срібними медалями, і випускників 9-х класів, які отримали свідоцтво з відзна­кою, на формувальному етапі їх кількість зросла до 10 ЗНЗ (43,48%) (див. табл. Б.1.8 додатка Б.1).

Завдяки відповідальному ставленню педагогів ЗНЗ Заводсько­го району до роботи з обдарованими та здібними учнями збіль­шилась кількість учнів-переможців у Всеукраїнських олімпіадах з базових дисциплін на всіх етапах експерименту, хоча є невели­ке зменшення на 2 учня у 2006-2007 н. р. на II етапі в порівнянні з 2005-2006 н. р. (5.12).

Зростає кількість переможців III етапу (з 18 у 2003-2004 н. р. до 36 у 2006-2007 н. р.). Два роки поспіль (2003-2004 н. р.) на IV Всеук­раїнських олімпіадах було по одному переможцю серед учнів ЗНЗ За­водського району. Аналогічна тенденція у 2005-2006, 2006-2007 н. р: переможців стало по 3 учні. Підсумки конкурсу-захисту науково-до­слідницьких робіт серед школярів ЗНЗ Заводського району дозволили констатувати зменшення кількості переможців II та III етапів конкур­су-захисту (5.13).

На 27,27% у 2004-2005 н. р. в порівнянні з 2003-2004 н. р. та у 2005-2006 н. р. в порівнянні з 2004-2005 н. р. зменшилась кількість переможців II туру; на 40% зросла кількість переможців II етапу МАН у 2006-2007 н.р. Аналіз значень Кеу 14 ЗНЗ Корабельного району за результатами експертного оцінювання (див. табл. Б.1.10—Б1.12 додатка Б.1) сві^ІЛ~ чить про відсутність здійснення ефективного управління керівні^и_ ками ЗНЗ на високому та низькому рівнях під час проведення ек^сс~ перименту. Достатній рівень ефективності управління виявлено у^ " ЗНЗ (42,86%), задовільний — у 8 ЗНЗ (57,14%) закладах на етапі К#^Е; На формувальному етапі зросла кількість ЗНЗ, рівень ефективної⁰¹"¹ управління яких відповідає достатньому рівню, до 10 (71,43%) пр'°~ ти 6 (42,86%) на КЕЕ; відповідно зменшилась кількість до 4 заклаЛ^1в (28,57%), рівень ефективності управління яких відповідає задовіль­ному. Порівняльний аналіз результатів зрізу контрольного етапу кс?^е_ фіцієнта ефективності управління ЗНЗ Корабельного району з оці^ІН~ ками на ФЕЕ засвідчує стабільність кількості закладів із задовільни.^м * достатнім рівнями ефективності управління з тяжінням значень $^х~ ніх коефіцієнтів до верхньої межі за визначеними критеріями. Зна­чення коефіцієнта Кеу одного закладу (№64) (7,14%) наближається ^до верхньої межі достатнього рівня, а саме: 0,787. Вирішальними л^^ля зміни значень коефіцієнтів ефективності управлення було визнач­но такі фактори впливу, як стабільність кадрового складу навчальн^[ИХ закладів, фактор 3 (особливо показники 3.7, 3.10, 3.14, 3.15). Значен¹¹™ коефіцієнта Кеу у трьох ЗНЗ (21,43%) наближаються до верхньої мс-^ж1 (0,6) задовільного рівня, тобто спостерігається тенденція до перех(°^лУ на якісно новий достатній рівень ефективності управління та й(°^го забезпечення систематизованою інформацією, релевантною за зм^1с~ том і достатньою за обсягом.

Стабільно зростають значення компонентів 1.1 «Управління про­цесом навчання в ЗНЗ» та 1.3 «Управління персоналом ЗНЗ», зок{Р^е_ ма з питань забезпечення: умов рівного доступу до якісної освіти^{1 та} задоволення освітніх потреб учнівської молоді, дотримання режиму роботи та Статуту закладу; питань, пов'язаних з якісною реалізаці¹⁶¹⁰ навчальних планів і досягненням освітніх цілей; дотримання чинн^ого законодавства щодо вивчення української мови та реалізації держе­ної мовної політики України (в середньому на 8,04%); а також щР^до укомплектованості закладів педагогічними працівниками відповідно до штатного розпису, організації підвищення їх кваліфікації та атестації педпрацівників (на 6,21%). Простежується тенденція зростання значень компонента 1.2 «Управління процесом виховання в ЗНЗ» завдяки підвищенню ефективності діяльності органів учнівського самоврядування, забезпеченню умов для розвитку, саморозвитку та самореалізації учнів у різних видах діяльності (в середньому на 9,08%)-За результатами оцінювання зростає й рівень державно-громадського управління ЗНЗ (компонента 1.4 фактора 1) в середньому на 7,11% завдяки налагодженню дієвої співпраці з Радою закладу, бать­ківськими комітетами, але потребує активізації робота щодо створенння піклувальної ради.

Рис. 5.14 Результати участі учнів загальноосвітніх шкіл Корабельного району у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін

Слід відзначити покращення управлінської діяльності щодо зміц­нення та розвитку матеріально-технічної та навчально-методичної бази закладів за рахунок залучення фінансової допомоги батьків, під­приємств, спонсорів (у середньому на 7,10%). Однак проблемою є пок­ращення стану комп'ютеризації ЗНЗ, які потребували заміни у 4 ЗНЗ на КЕЕ, що становить 28,57% та відповідно у трьох ЗНЗ на ФЕЕ — 21,43%.

Аналіз результативності освітнього процесу свідчить про активіза­цію та результативність участі учнів в олімпіадах усіх рівнів, зростан­ня рівнів законослухняності, соціальної адаптації учнівської молоді. Проблемними для ЗНЗ Корабельного району залишаються питання результативності участі учнів у МАН, здобуття відзнак за результатами якісної освіти і досягнень учнями, медалей або свідоцтв з відзнакою. У цілому простежується зростання значень показників третього фак­тора щодо результативності освітнього процесу в середньому на 7,05 % (див. табл. Б.1.10, Б1.11 додатка Б.1).

Аналіз результатів участі учнів ЗНЗ Корабельного району у Всеук­раїнських олімпіадах з базових дисциплін дозволяє виявити неста­більні показники третього фактора (5.14).

Так, збільшилась кількість призерів II етапу з 56 учнів у 2003-2004 н. р. до 69 у 2004-2005 н. р., а кількість переможців III етапу змен­шилась з 17 до 11 учнів. Переможцем IV етапу у 2003-2004 н. р. став 1 учень, у 2004-2005 н. р. призери на цьому етапі відсутні. Протягом наступних двох навчальних років (2005-2006, 2006-2007 н. р.) ситуа­ція стабілізувалась і відбувається зростання кількості призерів II етапу з 56 до 73 учнів, III етапу — з 17 до 18 учнів, на IV етапі призерів було по 1 учню. Аналіз роботи олімпійців показав наявність міцних знань в учнів; відбулося зростання рівня підготовки учасників, покращився рівень виконання завдань.

Подібна тенденція спостерігається і в результатах участі учнів ЗіНЗ Корабельного району в конкурсі-захисті науково-дослідницьк;их робіт (5.15). Відбулося зростання кількості переможців II етапу з 5 до 13 учнів у 2004-2005 н. р. в порівнянні з 2003-2004 н. р. Проте від­сутні переможці III етапу МАН у 2004-2005 н. р., хоча у 2003-2004 н. р. таких учнів було 2. У 2005-2006 н. р. зменшується на 76,92% кіль­кість переможців II етапу та з'являється один переможець III етапу. У 2006-2007 н. р. зростає в 2 рази кількість переможців тільки н^ ц етапі, а на III етапі призові місця ніхто не посів.

Одним із завдань експерименту було встановлення можливої когре-ляції між інтегральними факторами Ф1+Ф2 ефективності управління та ФЗ — результативністю освітнього процесу в ЗНЗ під час експери­менту. У процесі дослідження для виконання завдання нами обрано метод двофакторного дисперсійного аналізу, який дозволяє з'ясувгі_ТИ змінність параметрів процесу ефективності управління ЗНЗ від впли­вом факторів, які вивчаються і контролюються. Вибір цього методу _є незамінним тільки тоді, коли необхідно дослідити дію двох або біль­ше факторів і їх вплив на одну результативну ознаку, у нашому випад­ку це — ФЗ.

Двофакторний дисперсійний аналіз дозволить нам оцінити _не тільки вплив окремо кожного фактору Ф1 і Ф2, а й їх взаємодію, ос­кільки один із факторів може каталізувати вплив іншого або заторл^о-зити його дію. Окрім того, у деяких випадках вплив кожного з діїох факторів є незначним, а їх взаємодія є значимою, тобто знаході_1ть прояв принцип синергетики «розгортання малого» або підсилення

флуктуації, тобто випадкові відхилення від середнього значення Кеу під незначною дією факторів впливу.

У зарубіжній літературі метод дисперсійного аналізу позначаєть­ся як АгТОУА і перекладається як аналіз варіативності, автором якого є Р.А. Фішер [330, с. 224]. Задачею дисперсійного аналізу є вичлену-вання із загальної варіативності Кеу: варіативності, зумовленої дією кожного незалежного параметру факторів Ф1, Ф2, ФЗ, які досліджу­ються; варіативності, зумовленої взаємодією незалежних змінних, які досліджуються і співвідносяться з випадковою варіативністю; випад­кової варіативності, зумовленої всіма іншими незалежними змінни­ми. Коефіцієнт кореляції є параметричним критерієм, оскільки під час розрахунку входять оцінки дисперсій, тобто значення параметрів розподілу ознаки.

Ми вважаємо, що задля досягнення високої результативності освіт­нього процесу в ЗНЗ необхідно адміністративно-управлінській ланці ефективно управляти діяльністю усіх підсистем закладу та досягати поставлених цілей суб'єктами управління. Фактор Ф1 репрезентує ефективність управління діяльністю підсистем, фактор Ф2 — ефектив­ність управлінської діяльності адміністрації ЗНЗ, фактор ФЗ — резуль­тативність освітнього процесу в ЗНЗ. У даному випадку ми виходили з припущення, що фактори Ф1 і Ф2 є причинами, а ФЗ є наслідком, тобто як результат дії цих факторів.

Для наборів значень інтегральних факторів Ф1+Ф2 і ФЗ було обчис­лено коефіцієнт кореляції між двома вибірками даних. Обчислення коефіцієнта кореляції здійснювалося за формулою:

Ссгу(х, у)

р«=—^і°^£і

(5.15),

де, х і у — вибіркові середні значення Ф1+Ф2 і ФЗ, а о"„ о"_у — дисперсії відповідних вибірок.

Значення коефіцієнта кореляції вказує на наявність можливої за­лежності між двома наборами значень величин х і у, Ф1+Ф2 та ФЗ. Дисперсійний аналіз дозволяє констатувати зміни факторів Кеу, але при цьому не вказує напрям цих змін. Для цього необхідно графічно представити отримані дані за градаціями факторів Ф1+Ф2І ФЗу вигляді дисперсійного комплексу з метою отримання напряму цих змін (див. табл. Б.2.1-Б2.11 додатка Б.2).

Як правило, значення коефіцієнта кореляції інтерпретують таким чином [219, с.630-638]:

Ф < 10,31 —існує слабкий зв'язок;

10,31 < Ф < 10,51 — існує помірний зв'язок;

10,51 < Ф < 10,71 — існує значний зв'язок;

10,71 < Ф < 10,91- існує сильний зв'язок;

10,91 < Ф < 11,01 — існує дуже сильний зв'язок.

Слід зауважити, чим більшою мірою представлена варіативність ознаки, зумовлена змінними факторами, які ми досліджували, або їх взаємодією, тим більше значення коефіцієнта кореляції. Близькість наборів значень коефіцієнта кореляції до одиниці обчислених під час експерименту явно вказує на можливість існування сильного зв'язку між Ф1+Ф2 та ФЗ (див. рис. рис. Б.2.1-Б.2.11 додатка Б.2) та додатково підтверджує валідність методики отримання значень Ф1, Ф2, ФЗ.

У процесі вивчення взаємозв'язку між інтегральними факторами ефективності управління Ф1+Ф2 і ФЗ (результативністю освітньо­го процесу) в експериментальних ЗНЗ на усіх етапах експерименту встановлено за отриманими середніми числовими значеннями ко­ефіцієнта кореляції С₀= 0,8737 (на етапі КЕЕ); С₀= 0,8463 (на етапі ФЕЕ); С₀=0,8418 (на КЗЕ) сильний рівень причинно-наслідкової залежності (див рис. Б.2.1-Б.2.11 додатка Б.2). Для ЗНЗ Ленінського району на всіх етапах експерименту характерним є дуже сильний рівень причинно-наслідкової залежності за даними коефіцієнта кореляції, який стано­вить відповідно С₀= 0,9021, С₀=0,9348, С₀=0,9493% та ЗНЗ Заводського району на КЕЕ С₀= 0,9121. Порівняльний аналіз значень показників коефіцієнта ефективності управління ЗНЗ і значень коефіцієнтів коре­ляції між інтегральними факторами ефективності управління Ф1+Ф2 і ФЗ в експериментальних ЗНЗ на усіх етапах експерименту свідчить про тенденцію загального зростання рівнів Кеу паралельно зі зрос­танням ФЗ — результативністю освітнього процесу. Отже, в процесі дослідження встановлено значну взаємодію факторів Ф1 і Ф2, що є важливішим, ніж окрема дія кожного з них на результативність освіт­нього процесу в ЗНЗ.

Для додаткового аналізу ефективності управління ЗНЗ було застосо­вано математичний вираз табличної залежності функцій (Ф1+Ф2) і ФЗ для визначення величини достовірності апроксимації. Дисперсійний комплекс представлено експериментальними даними за градаціями фактора, а дані, що відносяться до окремої градації, є клітинкою ком­плексу. Двофакторний дисперсійний аналіз для зв'язаної вибірки (до­слідження дії двох факторів на одну і ту ж саму вибірку за різних умов) висуває особливі вимоги до формування комплексів, а саме: комплекс має представляти собою симетричну систему, тобто кожній градації фактора Ф1+Ф2 має відповідати однакова кількість градацій фактора ФЗ. Для унаочнення даних і виявлення залежності ФЗ від Ф1+Ф2 та попередньої оцінки розподілу значень показників факторів засобом таблиць Ехсеї з офісного пакету Місгозоії ОШсе ХР™ було побудовано робочі таблиці, які представляють значення факторів у різних комбі­націях клітинок комплексу (див. табл. Б.2.1-Б.2.11 та рис. Б.2.1-Б.2.11 додатка Б.2 та на рис. 5.16) за результатами їхнього експертного оці­нювання, а також графічно побудовано лінію тренда залежності між інтегральними факторами ефективності управління та результатив­ністю освітнього процесу в експериментальних ЗНЗ на усіх етапах експерименту (див. додаток Б.2). Лінія тренда побудована методом найменших квадратів для виявлення лінійної залежності, одночасно

Таблиця 5.6 Дисперсійний комплекс значень інтегральних факторів коефіцієнта ефективності управління ЗНЗ (ФЗ від Ф1+Ф2) на КЕЕ експериментальних ЗНЗ Центрального району

Ф1	Ф2	Ф (1+2)	ФЗ	№ ЗНЗ |
0,318	0,294	0,612	0,122	1
0,274	0,296	0,57	0,108	С\І
0,310	0,303	0,613	0,116	3
0,215	0,212	0,427	0,083	4
0,204	0,206	0,41	0,078	5
0,218	0,227	0,445	0,081	6
0,234	0,243	0,477	0,078	7
0,266	0,270	0,536	0,092	8
0,216	0,229	0,445	0,078	9
0,252	0,252	0,504	0,086	10
0,263	0,267	0,53	0,09	11
0,324	0,309	0,633	0,135	12
0,301	0,306	0,607	0,102	13
0,286	0,296	0,582	0,093	14
0,305	0,299	0,604	0,108	15
0,274	0,273	0,547	0,093	16
0,237	0,248	0,485	0,081	17
0,264	0,266	0,53	0,09	18
0,276	0,263	0,539	0,104	19
0,324	0,312	0,636	0,131	20

було обчислено величину достовірності апроксимації К2. Значення апроксимації, яке наближується ло одиниці К2, вказує на близькість до лінійної залежності між величинами. Як видно з рис. Б.2.1-Б.2.11 додатка Б.2 величина достовірності апроксимації К2 має різні значен­ня, а саме: на констатувальному етапі К²=0,6002; 0,7869; 0,8318; 0,832; формувальному етапі — К²=0,4843; 0.7582; 0,7815; 0, 8738; контрольно­му зрізі — К²=0,4695; 0,7433; 0,7582; 0, 8905.

Мінімальне значення становить К²=0,4695для ЗНЗ Корабельного району на КЗЕ і слугувало причиною з'ясування причин зниження його значення порівняно з КЕЕ; детального вивчення і проведення системного аналізу ефективності управління, здійснення методич­ного супроводу управлінської діяльності керівників на основі аналізу

результатів діяльності. Максимальне значення величини достовір­ності апроксимації К²=0,8905 обраховано для ЗНЗ Ленінського райо­ну і підтверджує лінійну залежність між досліджуваними факторами. У таблиці 5.6 представлено значення факторів Ф1+Ф2 і ФЗ на основі результатів експертних оцінок за значеннями параметрів відповідно до вибіркових величин на усіх етапах експерименту.

Отримані в процесі впровадження системи інформаційного забез­печення управління ЗНЗ (СІЗУ ЗНЗ) і наступного дослідження ефек­тивності управління ЗНЗ значення показників якості СІЗУ ЗНЗ та ре­зультати їх статистичного опрацювання дозволяють зробити висновки про підвищення ефективності управління за всіма визначеними кри-теріальними рівнями та показниками значень Кеу.

Вірогідність результатів експерименту доведено під час порівняння описових статистик (мінімальне і максимальне значення коефіцієнта ефективності управління ЗНЗ, дисперсія, медіана, асиметрія, стандар­тне відхилення та математичне сподівання) розподілу значень Кеу.

Перевірка справедливості статистичної гіпотези (нульова гіпотеза) щодо належності вибірок значень Кеу, отриманих на етапах КЕЕ, ФЕЕ, КЗЕ однієї генеральної сукупності, виконана з використанням кри­терію х² К. Пірсона [330, с. 113], який дозволив визначити ступінь роз­ходження між емпіричними та теоретичними частотами значень Кеу під час співставлення емпіричного та теоретичного розподілів.

5.3. Організація інформаційного

забезпечення управління

загальноосвітнім навчальним

закладом і критерії виміру її рівнів.

Під час експерименту важливим є визначення стану організації інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом (надалі — організація ІЗУ ЗНЗ) та його характеристики — рівня організації за критеріями («відмінною оз­накою», «мірилом»): високий, достатній, задовільний та низький, що відповідатимуть кількісним і якісним показникам за «абсолютною» шкалою та їх відношенням. Для цього нами розроблено картку вив­чення та оцінювання, технологію визначення рівнів організації інфор­маційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом, яка включає в себе сукупність способів і засобів здійснення таких процесів, як визначення параметрів — показників процесу ор­ганізації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ; оцінювання стану реалізації кожного параметра; оцінювання стану реалізації всіх параметрів і на цій основі визначення рівнів процесу організації ін­формаційного забезпечення управління ЗНЗ (див. табл.5.7).

Таблиця 5.7 Рівні стану організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ

Рівні організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ	Інтервал значень коефіцієнта організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ (Коіз)	Межі значень коефіцієнта Коіз
Високий	0,81-1	0,81 < Коіз < 1
Достатній	0,61-0,8	0,61 < Коіз. < 0,8
Задовільний	0,4-0,6	0,4 < Коіз. <0,б
Низький	0-0,39	0 < Коіз < 0,4

Оцінювання стану реалізації кожного параметра, як і коефіцієн­та організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, здій­снюється в умовних одиницях (балах). Максимальне значення за реалізацію відповідного параметра процесу організації інформацій­ного забезпечення управління ЗНЗ дорівнює 2 балам, часткову реалі­зацію — 1 бал. У разі відсутності реалізацій відповідного параметра процесу організації його оцінювання здійснюється за мінімальним значениям, тобто 0 балів. Якщо значення коефіцієнта організації ін­формаційного забезпечення управління ЗНЗ (Коіз) лежать в інтервалі від 0 до 0,39, то рівень організації інформаційного забезпечення уп­равління ЗНЗ відповідає низькому рівню; якщо в інтервалі від 0,4 до 0,6 — задовільному; 0,61-0,8 — достатньому; 0,81 до 1,0 — високому. З метою об'єктивної та більш точної оцінки стану організації інфор­маційного забезпечення управління закладів у процесі дослідження застосовано метод математичної обробки даних, шкалу оцінювання параметрів — емпіричних показників процесу організації, що харак­теризуються сукупністю значень числової системи від 0 до 2 балів, і їхню відповідність до відсоткових значень (див. табл.5.8). Таблиця 5.8 Шкала оцінювання параметрів показників процесу організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ

Таблиця 5.8 Шкала оцінювання параметрів показників процесу організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ

о	1 0,2	0,4	0,6	0,8	1 | 1,2		1,4	■■	6 | 1,8 | 2 бали |
0%	10%	20%	30%	40%	50%	60%	70%	80%		90%	100%	%

Наприклад: якщо перший параметр — наявність концепції інфор­маційної політики у ЗНЗ та її реалізація в практиці функціонування оцінено експертами 1,2 балами, то це відповідає 60% з максимально можливих 100%.

Відповідно до означених вище критеріїв, які зроблено на основі аналізу наукових праць [64; 73; 80; 1989; 210; 219; 246;254-256; 261], ми визначаємо рівень організації інформаційного забезпечення уп­равління ЗНЗ як інтеграційний (кількісно-якісний) показник повної дії, що показуватиме відношення раціональної організації інформа­ційного забезпечення управління закладом до теоретичного можли­вої і співвідноситься з числовим значенням коефіцієнта (Коіз), який знаходиться у відносних одиницях вимірювання і може приймати значення в інтервалі від нуля до одиниці.

Коефіцієнт Коіз — це дріб, чисельник якого становить суму оці­нок стану реалізації параметрів процесу організації інформаційно­го забезпечення управління ЗНЗ, а знаменник — кількість параметрів процесу організації, помножених на максимально можливе значення параметра (2 бали), який можна виразити й у відсотках (1 дорівнює 100%). ІЛ

**"Іі- (5.16),

У ході експерименту розроблено картку вивчення та оцінки стану організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, уточне­но та згруповано показники процесу організації з 18 до 10. Наведемо приклад визначення рівня організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ та коефіцієнта Коіз для респондента за кодом №77 за розробленою технологією та шкалою оцінювання параметрів показни­ків процесу організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ.

Картка вивчення та оцінки стану організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ
№ Параметри — показники процесу організації ІЗУ ЗНЗ		_ .
		оцінка в
		балах
		КЕЕ 1 ФЕЕ
1	Концептуальне обґрунтування інформаційної політики ЗНЗ (чітко розроблено структуру і методологічно обґрунтовані концептуальні погляди, концепція носить декларативний характер, концептуальні погляди щодо формування і реалізації інформаційної політики закладу є предметом обговорень і дискусій у педагогічному колективі; концепція отримала підтримку більшості педагогічного колективу і замовників освіти та реалізована в практиці функціонування закладу)	1,4	1,6
2	Стратегічна спрямованість розвитку інформаційного забезпечення управління ЗНЗ (чітко визначена і обґрунтована стратегія з урахуванням системно-структурного, функціонального, ситуативного наукових підходів до управління ЗНЗ, стратегія є предметом аналізу і розробки адміністративно-управлінської ланки і суб'єктів НВП закладу, стратегія лише частково реалізується із-за обмеженого ресурсного забезпечення, стратегія реалізується педагогічним колективом)	1,45	1,7
3	Організація систематизації змісту інформації (або змістового компонента системи відповідно до ієрархічних рівнів управління ЗНЗ, інформаційних потреб суб'єктів управління за функціонально-посадових вимог)	1,5	1,7
4	Відповідність: змістового компонента системи ІЗУ ЗНЗ організаційній структурі системи управління; основним цілям, завданням, аспектам управління і потребам замовників освіти	1,5	1,6
5	Структурованість видів інформації, необхідних для управління ЗНЗ	1,4	1,5
б	Визначення та систематизація інформаційних потреб суб'єктів управління з урахування їхніх функціонально-посадових обов'язків	1,5	1,7
7	Структурованість (визначеність) джерел інформації в ЗНЗ і зовнішньому соціокультурному середовищі	1,65	1,8
8	Формування інформаційних потоків і оптимізація їхньої циркуляції в організаційній структурі системи управління ЗНЗ	1,5	1,7
9	Організація: чіткого розподілу функцій суб'єктів управління та НВП за здійснення інформаційних процесів: збір, аналіз, опрацювання, передавання, трансформація, збереження та архівування інформації вЗНЗіін..	1,6	1,8
10	Раціональне використання каналів прямого і зворотного зв'язку суб'єктами управління, незалежних каналів надходження інформації	1,4	1,6
	Коіз	0,745	0,835
Рівень організації інформаційного забезпечення Д В управління ЗНЗ

Значення коефіцієнта Коіз на констатувальному етапі дорівнює за розробленою нами шкалою Коіз = 0,745 і відповідає достатньому рів­ню організації інформаційного забезпечення управління закладом, на формувальному етапі значення Коіз = 0,835 характеризує високий рівень.

З метою визначення числового значення коефіцієнта Коіз здійсне­но вивчення, експертне оцінювання та самооцінювання респонден­тами стану організації інформаційного забезпечення управління за­гальноосвітнім навчальним закладом за розробленою вище карткою, визначено його рівні згідно із технологіями на констатувальному і формувальному етапах експерименту (див табл. В. 1-5 додатка В).

Аналіз значень коефіцієнта організації інформаційного забезпе­чення управління 81 ЗНЗ засвідчує зростання кількості закладів із ви­соким рівнем до 10 ЗНЗ (12,34%) та достатнім рівнем організації до 413НЗ (50,62%) порівняно з 35 ЗНЗ (43,21%); зменшення їхньої кіль­кості з задовільним рівнем із 39 ЗНЗ (48,15%) до ЗО (37,04%) на форму­вальному етапі експерименту порівняно з констатувальним. На низь­кому рівні здійснювалась організація інформаційного забезпечення управління у 7 ЗНЗ (8,64%) на КЕЕ, а на ФЕЕ констатовано його відсут­ність, значення Коіз знаходилося в межах від 0,35 до 0,4.

На констатувальному етапі експерименту за результатами експер­тного оцінювання не виявлено високого рівня організації інформа­ційного забезпечення управління ЗНЗ у Центральному районі; достат­ньому рівню відповідала організація інформаційного забезпечення у 8 закладах (40,0%); задовільному — у 10 ЗНЗ (50,0%), низькому — у 2 ЗНЗ (10,0%). Стан організації інформаційного забезпечення на форму­вальному етапі експерименту у 2-х закладах (10,0%) за визначеними значеннями коефіцієнта Коі став відповідати високому рівню (50,0%), низького рівня організації ІЗУ не виявлено. Стан організації ІЗУ у 2-х закладах (10,0%) змінилась із достатнього рівня на високий та із низь­кого — на задовільний. Кількість ЗНЗ із достатнім і задовільним рівнем організації залишилась без змін (див. рис. 5.17).

Значення параметра 1 (наявність концепції інформаційної політи­ки ЗНЗ) за результатами експертного оцінювання знаходиться в межах від 1,2 до 1,5 на КЕЕ у 5 закладах (25,0%), на ФЕЕ — у 8 (40,0%). Це свідчить про поступову розробку концепцій, принципів її впровад­ження та реалізацію в педагогічних колективах; у межах від 0,4 до 1,0 на КЕЕ та ФЕЕ зафіксовані у 12 ЗНЗ (60,0%) і 8 (40,0%) відповідно. До­статньо чітко визначено й обґрунтовано стратегію розвитку ІЗУ ЗНЗ, реалізовано її педагогічними колективами на КЕЕ у 7 закладах (35,0%)

(оцінки значень параметра 2 від 1,2 до 1,4), наФЕЕ— 11 ЗНЗ (55,0%), що підтверджено застосуванням функціонального, ситуативного, діяль­нішого, наукових підходів до управління ЗНЗ. Проте стратегія час­тково реалізується із-за обмеженого ресурсного забезпечення на КЕЕ у 10 закладах (50, 0%) і на ФЕЕ — у 4 (20,0%) (значення параметра 2 від 0,6 до 1,0 бала). Оцінки параметра 3 «Організація систематизації змісту інформації» знаходяться в межах від 1,2 до 1,7 на КЕЕ та ФЕЕ у 8 (40,0%) та 9 ЗНЗ (45,0%) відповідно, що підтверджує врахування функціонально-посадових вимог. Однак проблемним дане питання є на КЕЕ та ФЕЕ у 8 ЗНЗ (40,0%) і 6 (30,0%), оцінки параметра у за­кладах в межах від 0,8 до 1,0. Змістовний компонент системи ІЗУ ЗНЗ відповідає організаційній структурі управління, використовуються канали прямого й зворотного зв'язку суб'єктами управління у 8 ЗНЗ (40,0%) на КЕЕ (оцінки параметра 4 в межах від 1,2 до 1,5) у 14 закладах (70,0%) на ФЕЕ. Структуровані види інформації, необхідні для управ­ління ЗНЗ, на КЕЕ у 6 закладах (30,0%) та на ФЕЕ у 8 закладах (40,0%) (оцінки параметра 5 в межах від 1,2 до 1,7). Проведено структуризацію інформаційних потреб суб'єктів управління з урахуванням функціо­нально-посадових обов'язків на КЕЕ у 9 закладах (45,0%), на ФЕЕ — у 12 (60,0%). Оцінки значень параметра 6 коливаються в інтервалі від 1,2 до 1,6. Досить чітко визначено джерела інформації в ЗНЗ і зовніш­ньому соціокультурному середовищі (оцінки 7 параметра в межах від 1,2 до 1,6) на КЕЕ у 10 закладах (50,0%), на ФЕЕ — у 16 (80,0%). Слід зазначити, що значення оцінок цього параметра, які є меншими за 1 бал, не виявлено. Закладами проводиться певна робота щодо фор­мування інформаційних потоків і оптимізації їх структури. Оцінки фактора 8 в інтервалі від 1,2 до 1,7 встановлені на КЕЕ у 8 (40,0%) та на ФЕЕ у 15 (75,0%) закладах. Дотримуються принципу чіткого розподілу функцій суб'єктів управління за збір, аналіз, опрацювання інформації у 9 (45,0%) закладах на КЕЕ та у 11 (55,0%) на ФЕЕ. Оцінки параметра 9 коливаються в цих закладах у межах від 1,2 до 1,7. Наявні в достат­ньому обсязі незалежні канали надходження інформації на КЕЕ у 9 (45,0%) закладах та на ФЕЕ у 10 (50,0%). Оцінки параметра 10 у цих закладах в інтервалі від 1,2 до 1,7.

На КЕЕ низькому рівню відповідав стан організації ІЗУ 2 ЗНЗ (10,53%) Ленінського району, а на ФЕЕ не було виявлено відповідного рівня. Кількість навчальних закладів із задовільним рівнем стану ор­ганізації ІЗУ на КЕЕ визначено у 8 ЗНЗ (42,11%) та на ФЕЕ у 7 (36,84%). Відбулося збільшення кількості ЗНЗ з достатнім рівнем організації ІЗУ на ФЕЕ до 11 ЗНЗ (57,89%) проти 9 (47,36%) — на КЕЕ. Високий рівень організації ІЗУ таких є характерним для одного закладу 1 (5,27%) на формувальному етапі порівняно з КЕЕ.

Оцінки параметра 1 «Наявність концепції інформаційної політики ЗНЗ» на КЕЕ у 10 навчальних закладах (52,63%) розташовані в межах від 1,0 до 1,2, де концепція інформаційної політики ЗНЗ отримала під­тримку більшості педагогічного колективу і замовників освіти. На ФЕЕ таких ЗНЗ вже стало 11 (57,89%), у яких оцінки параметра розташовані в межах від 1,0 до 1,6. Значення параметра 2 на КЕЕ «Стратегія розвит­ку ІЗУ ЗНЗ» у 14 ЗНЗ (73,68%) коливаються від 1,0 до 1,2 й свідчать про те, що педагогічними колективами зазначених закладів реалізується стратегія розвитку ІЗУ інформаційного забезпечення управління. У 5 ЗНЗ (26,32%) стратегія на КЕЕ реалізується лише частково, а на ФЕЕ відбулося зростання значень зазначеного вище параметра 2 від 1,1 до 1,4, проте рівень організації інформаційного забезпечення у цих ЗНЗ не змінився. Оцінки параметра 3 «Організація систематизації змісту інформації» на КЕЕ у 14 ЗНЗ (73,68%) та на ФЕЕ у 16 (84,21%) розта­шовані в межах від 1,0 до 1,5, що свідчить про організацію змістово­го компоненту системи відповідно до ієрархічних рівнів управління ЗНЗ. На КЕЕ у більшості 15 ЗНЗ (78,95%) та у всіх 19 (100,0%) закладах значення параметра 4 «Відповідність змістового компонента системи ІЗУ ЗНЗ організаційній структурі управління» оцінено експертами від 1,0 до 1,6, що свідчить про відповідність змісту системи ІЗУ та органі­заційної структури управління. Значення параметра 5 «Структуро­ваність видів інформації, необхідних для управління ЗНЗ», розташо­вані на КЕЕ у межах від 0,6 до 1,4 балів, на ФЕЕ — від 0,8 до 1,6. У 17 ЗНЗ (89,47%) на КЕЕ та у всіх 19 ЗНЗ (100,0%) на ФЕЕ здійснено струк-туризацію інформаційних потреб суб'єктів управління з урахуван­ням визначених фуикціонально-посадових обов'язків у закладах. Від­повідно оцінки параметра 6 «Структуризація інформаційних потреб суб'єктів управління з урахуванням їхніх функціонально-посадових обов'язків» на КЕЕ розташовані від 0,9 до 1,5 балів, на ФЕЕ — від 1,0 до 1,6 відповідно. Значення параметра 7 «Структурованість джерел інформації в ЗНЗ і зовнішньому соціокультурному середовищі у всіх 19 ЗНЗ (100,0%) на КЕЕ та ФЕЕ знаходяться від 1,0 до 1,6 балів і у 10

(52,63%) навчальних закладах збільшилися на 0,1 бал. Значення па­раметра 8 «Формування інформаційних потоків і оитимізація їхньої циркуляції в ЗНЗ» свідчать про те, що на КЕЕ у 15 ЗНЗ (78,95 %) сфор­мовано інформаційні потоки, на ФЕЕ таких навчальних закладів вже стало 16 (84,21%), оцінки розташовані від 1,0 до 1,4. Відповідно до зна­чень параметра 9 на КЕЕ у 15 ЗНЗ (78,95 %) організовано розподіл фун­кцій суб'єктів управління за збір, опрацювання, аналіз, передачу ін­формації згідно з функціонально-посадовими обов'язками, своєчасне надходження до суб'єктів інформації за визначеними термінами, збе­реження та архівування інформації в ЗНЗ (оцінки від 1,0 до 1,3 балів). На ФЕЕ ця робота здійснюється усіма 19 ЗНЗ (100,0%) (оцінки від 1,0 до 1,4 балів). Оцінки параметра 10 в навчальних закладах Ленінського району в інтервалі від 0,8 до 1,6 балів. На КЕЕ в 11 навчальних закладах (57,89%) наявні незалежні канали надходження інформації (від 1,0 до 1,4), на ФЕЕ зросла кількість таких закладів до 12 (63,16%).

Відсутні навчальні заклади Заводського району з високою оцін­кою стану організації ІЗУ на КЕЕ, на ФЕЕ — 1 (4,35%) ЗНЗ. Відбулося збільшення кількості ЗНЗ з достатньою оцінкою стану організації ІЗУ на ФЕЕ до 13 ЗНЗ (56,52%) порівняно з 6 (26,09%) на КЕЕ. Задовільно­му рівню організації ІЗУ ЗНЗ на КЕЕ та ФЕЕ відповідають оцінки 15 (65,21%) та 9 (39,13%) закладів. На КЕЕ низькому рівню відповідав стан організації ІЗУ 2 (8,70%) ЗНЗ Заводського району, на ФЕЕ низький рі­вень відсутній.

Значення параметра 1 (наявність концепції інформаційної полі­тики ЗНЗ) в межах від 1,0 до 1,2 бала оцінено респондентами на КЕЕ у 15 закладах (65,22%), на ФЕЕ — у 18 (78,26%), що свідчить про посту­пову розробку концептуальних положень інформаційної політики та шляхів її реалізації в педагогічних колективах. Визначено стратегічну

спрямованість розвитку ІЗУ ЗНЗ з урахуванням різних наукових під­ходів на КЕЕ у 20 закладах (86,96%) та на ФЕЕ у 22 (95,65%). Оцінки параметра 2 у цих закладах у межах від 1,0 до 1,4. Значення парамет­ра 3 «Організація систематизації змісту інформації» на КЕЕ у 18 ЗНЗ (78,26%) та на ФЕЕ у всіх 23 (100,0%) розташовані у межах від 1,0 до 1,5, що є свідченням організаціїзмістового компонента системи відповідно до ієрархічних рівнів управління ЗНЗ. Змістовний компонент системи ІЗУ ЗНЗ відповідає організаційній структурі управління, використо­вуються канали прямого і зворотного зв'язку суб'єктами управління у 15 закладах (65,22%) на КЕЕ (оцінки параметра 4 в межах від 1,0 до 1,6 балів) у 20 (86,96%) — на ФЕЕ. Показники параметра 5 «Структу­рованість видів інформації, необхідних для управління ЗНЗ», розта­шовані на КЕЕ у межах від 0,6 до 1,4 балів, на ФЕЕ — від 0,9 до 1,5. У 17 ЗНЗ (73,91%) на КЕЕ та у 20 (86,96%) на ФЕЕ здійснено структуризацію інформаційних потреб суб'єктів управління з урахуванням функціо­нально-посадових обов'язків у закладі. Структуровано інформаційні потреби суб'єктів управління з урахуванням функціонально-посадо­вих обов'язків у достатній мірі на КЕЕ у 17 закладах (73,91%) та на ФЕЕ у 20 (86,96%). Оцінки параметра 6 знаходяться в межах від 1,0 до 1,5 балів. Досить чітко визначено джерела інформації в ЗНЗ і зовнішньому соціокультурному середовищі (оцінки параметра 7 в межах від 1,0 до 1,5 балів) на КЕЕ у 18 закладах (78,26%), на ФЕЕ — у 23 (100,0%). Слід зазначити, що значення оцінок цього параметра на ФЕЕ, які менші за 1, не було виявлено. Закладами проводиться певна робота щодо фор­мування інформаційних потоків і оптимізації їх структури. Оцінки фактора 8 в інтервалі від 1,0 до 1,3 балів встановлені на КЕЕ та ФЕЕ у 20 закладах (86,96%). Дотримуються принципу чіткого розподілу функ­цій суб'єктів управління за такі інформаційні процеси, як збір, аналіз, обробка інформації у 22 закладах (95,65 %) на КЕЕ та у 23 (100,0%) — на ФЕЕ. Оцінки параметра 9 коливаються в цих закладах у межах від 1,0 до 1,5 балів. Оцінки параметра 10 в навчальних закладах Заводського району в інтервалі від 0,6 до 1,5 балів. На КЕЕ у 9 навчальних закладах (39,13%) наявні незалежні канали надходження інформації (від 1,0 до 1,4 балів), на ФЕЕ зросла кількість таких закладів до 12 (52,17%).

Високого рівня організації інформаційного забезпечення управ­ління у ЗНЗ Корабельного району не було встановлено на КЕЕ, а на ФЕЕ встановлено у 1 ЗНЗ (7,14%). Достатньому рівню організації ІЗУ ЗНЗ на КЕЕ та ФЕЕ відповідають оцінки у 7 ЗНЗ (50,0%) та 9 (64,29%), задовільному — у 6 (42,86%) та у 4 (28,57%) закладах. Низький рівень організації ІЗУ ЗНЗ на КЕЕ виявлено в 1 (7,14%) закладі, а на ФЕЕ вияв­лено не було.

В основному розроблені концепції інформаційної політики у 8 за­кладах (57,14%) на КЕЕ та у 9 (64,29%) на ФЕЕ. Концепції обговорені в педагогічних колективах та підтримані їхньою більшістю. Оцінки параметра 1 коливаються в цих закладах від 1,2 до 1,5 балів. Визначе­но стратегічну спрямованість розвитку ІЗУ ЗНЗ з урахуванням різних підходів на КЕЕ у 9 закладах (64,29%) та на ФЕЕ у 10 (71,43%). Оцінки параметра 2 в цих закладах розташовані у межах від 1,2 до 1,4. Сис­тематизовано зміст інформацій відповідно до ієрархічних рівнів уп­равління ЗНЗ із урахуванням функціонально-посадових вимог у 8 закладах (57,14%) на КЕЕ та у 9 (64,29%) на ФЕЕ. Оцінки параметра від 1,2 до 1,4 балів концепції обговорені в педагогічних колективах та підтримані їхньою більшістю. Змістовний компонент системи ІЗУ ЗНЗ відповідає організаційній структурі управління, основним цілям управління в 6 закладах (42,86%) КЕЕ та у 8 (57,14%) на ФЕЕ. Оцінки параметра 4 у цих закладах містяться в інтервалі від 1,2 до 1,4. В ос­новному структуровано види інформації, необхідні для управління ЗНЗ, на КЕЕ в 8 (57,14%) закладах та на ФЕЕ у 9 (64,29%). У цих ЗНЗ оцінки параметра 5 коливаються від 1,2 до 1,4 балів. Структуровано інформаційні потреби суб'єктів управління з урахуванням функ­ціонально-посадових обов'язків у достатній мірі на КЕЕ у 8 (57,14%) закладах та на ФЕЕ — у 9 (64,29%). Оцінки параметра 6 в межах від 1,2 до 1,5. Визначено джерела інформації в ЗНЗ і зовнішньому соціо­культурному середовищі в 8 (57,14%) закладах на КЕЕ і у 9 (64,29%) на ФЕЕ. Значення параметра про сформованість інформаційних потоків і оптимізацію їхньої структури на КЕЕ в 9 закладах (64,29%) та на ФЕЕ у 11 (78,57%) (оцінки параметра 8 коливаються від 1,2 до 1,4 балів). Досить чітко розподілено функції суб'єктів управління за збір, аналіз, обробку інформації у 9 (64,29%) закладах на КЕЕ та у 11 (78,57%) на ФЕЕ. Оцінки параметра 9 у цих закладах від 1,2 до 1,5 балів. Сформо­вані незалежні канали надходження інформації в достатній мірі на КЕЕ у 3 закладах (21,43%) та на ФЕЕ у 7 (50,0%). Оцінки параметра 10 знаходяться в інтервалі від 1,2 до 1,3 балів.

Рис.5.21 Рівні організації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ різних регіонів

Аналіз стану організації інформаційного забезпечення управління 5 ЗНЗ у різних регіонах показав таке. На КЕЕ організація інформацій­ного забезпечення управління у 5 ЗНЗ (100,0%) відповідала достатньо­му рівню, а на формувальному етапі (ФЕЕ) організації — високому рів­ню. На КЕЕ оцінки концептуальної складової стану організації ІЗУ ЗНЗ №1 «Наявність концепції інформаційної політики ЗНЗ» були у межах від 1,4 до 1,6 балів (від 70,0% до 80,0%), на ФЕЕ значення показників зросли: віл 1,6 до 1,75 (віл 80% до 90%). Концепція отримала підтрим­ку більшості членів педагогічного колективу і замовників освіти.

Оцінки складової №2 «Стратегія розвитку інформаційного забез­печення управління ЗНЗ» на КЕЕ зростають від 1,3 до 1,45 балів (від 65 % до 75%), на ФЕЕ — від 1,5 до 1,7 (від 75% до 85 %) відповідно. Не у всіх закладах стратегія є предметом аналізу і розробки адміністративно-управлінської ланки та суб'єктами навчально-виховного процесу.

Аналіз концептуальної складової №3 «Організація систематизації змісту інформації» за результатами експертного оцінювання дозволив виявити, що у всіх ЗНЗ інформаційні потреби суб'єктів задовольня­ються відповідно до функціонально-посадових обов'язків, значення параметрів на КЕЕ знаходяться від 1,4 до 1,6 балів (від 70,0% до 80,0%), на ФЕЕ від 1,55 до 1,7 балів (від 80,0% до 85,0%). Оцінки складової №4 «Відповідність змістового компонента системи ІЗУ ЗНЗ організаційній структурі» на КЕЕ та ФЕЕ (від 1,5 до 1,7 балів — від 75,0% до 85,0%) свідчать про те, що зміст інформації у ЗНЗ відповідає основним цілям, завданням управління ЗНЗ. Показники складових №5-№10 на КЕЕ та ФЕЕ розташовані в межах-від 1,3 до 1,8 балів (від 65,0% до 90,0%). Найвищі показники концептуальних складових виявлено на ФЕЕ з па­раметра №9 «Організація розподілу функцій суб'єктів управління та НВП за збір інформації», встановлено, що у ЗНЗ здійснюється своєчас­не надходження до суб'єктів інформації за визначеними строками та збереження й архівування інформації в ЗНЗ.

Висновки до п'ятого розділу

Доведено, що відмінності значень математичного сподівання ко-I ефіцієнта ефективності управління Кеу отриманих для етапів ГКЕЕ та ФЕЕ, є статистично достовірними. Впровадження сис­теми інформаційного забезпечення управління ЗНЗ дає достовірний позитивний ефект, сприяє підвищенню рівнів ефективності управ­ління в ЗНЗ.

У ході проведення експериментальної роботи виявлено, що за­провадження системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ дають змогу забезпечити статистично значущі (приблизно на рівні 95,0%, за критерієм К. Пірсона х²) відмінності значень Кеу, тобто від­булися статистично значущі зміни значень Кеу і відповідно підвищи­лися рівні ефективності управління ЗНЗ.

Значення критерію К. Пірсона для рівнів статистичної значущості 0,95 на констатувальному та формувальному етапах експерименту ста­новлять, відповідно, х²,_кп=12,2 та -£^=2,17, про що засвідчує наявність суттєвих статистично значимих відмінностей між двома розподіла­ми, оскільки значення %_ж значно перебільшує х²™?- Отже, результати статистичного опрацювання даних дозволяють стверджувати, що ну­льова гіпотеза не підтвердилася.

Відмінності значень математичного сподівання Кеу, отриманих для етапів КЕЕ та ФЕЕ, є статистично достовірними, тобто впровад­ження системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ (СІ-ЗУ ЗНЗ) дає достовірний позитивний ефект при надійності 95,0%, сприяє підвищенню рівнів ефективності управління ЗНЗ на фор­мувальному етапі експерименту. Більша різниця значень — Х\_кс=47 ^та Х²тео_Р=2Д7, відповідно на констатувальному етапі та в контрольно­му зрізі формувального етапу експерименту однозначно вказує на більш суттєві відмінності вибірок порівняно з етапами КЕЕ та ФЕЕ експерименту. Отже, виявлено у результаті співставлення значні розходження між двома розподілами значень коефіцієнта Кеу (для рівня значущості 0,95 та кількості ступенів свободи, яка дорівнює 7), що підтверджено значно більшим емпіричним значенням кри­терію х²„с і відповідною суттєвою різницею значень між Х²е«=47 та Х²тео_Р=2Д7 на контрольному зрізі формувального етапу експерименту та КЕЕ Х²е«с-Х²теор=47-2Д7=44,83 й однозначно вказує на більш суттєві відмінності вибірок порівняно з етапами КЕЕ та ФЕЕ експерименту Х²ек-Х²теор=12,2-2,17=10,03 (див. рис. 4.5).

Як підтверджують результати експерименту, ця відмінність зумов­лена більшим інтервалом часу, протягом якого тривало використання системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ та вказує на результативність застосування впроваджених методичних рекомен­дацій під час здійснення управління. Достовірність зроблених нами висновків забезпечується репрезентативністю генеральної сукупності експериментальної вибірки в межах запровадження моделі системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчаль­ним закладом і відповідними даними критерію К. Пірсона.

У процесі вивчення взаємозв'язку між інтегральними факторами ефективності управління Ф1+Ф2 і ФЗ (результативністю освітнього процесу) в експериментальних ЗНЗ на усіх етапах експерименту за отриманими середніми числовими значеннями коефіцієнта кореля­ції С₀=0,8737 (на етапі КЕЕ); С₀=0,8463 (на етапі ФЕЕ); С₀=0,8418 (на КЗЕ) встановлено сильний рівень причинно-наслідкової залежності. У ре­зультаті застосування двохфакторного дисперсійного аналізу доведе­но підвищення результативності освітнього процесу та встановлено причинно-наслідкові залежності між факторами Ф1+Ф2 (Ф1 — ефек­тивність управління діяльністю підсистем, Ф2 — ефективність управ­лінської діяльності адміністрації ЗНЗ) та ФЗ (ФЗ — результативність освітнього процесу в ЗНЗ.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Нині світове співтовариство приділяє особливу увагу транс­формації постіндустріального суспільства в інформаційне. Для усвідомлення сучасного суспільства — інформаційно­го — виникає потреба у дослідників відповідно до вимог часу, вра­ховувати новітні надбання науки, культури і практики управління; визначати й висвітлювати роль і специфіку інформаційних процесів, що відбуваються в соціально-педагогічних і управлінських системах; у створенні і використанні інформаційних технологій, інформацій­них ресурсів мережі Іпіегпеї; у формуванні інформаційних і вдоско­наленні соціально-комунікативних відносин в управлінській діяль­ності, спрямованими на збереження досягнень минулого й, водночас, на модернізацію системи управління освітою.

Враховуючи особливості інформаційної політики високо розви­нутих країн світу, їх розуміння сутності теорії виробничого, іннова­ційного, інформаційного менеджменту, запровадження концепцій управління інформаційними ресурсами та відкритого суспільства, в Україні на початку XXI століття взято курс на розвиток інформацій­ного суспільства, який знайшов своє відображення в ряді норматив­но-правових документів: Концепції державної інноваційної політики України; законах України: «Про інформацію», «Про авторське право і суміжні права», «Про основи державної політики у сфері науки і на­уково-технічної діяльності», «Про науково-технічну інформацію», «Про інноваційну діяльність», «Про пріоритетні напрями інновацій­ної діяльності»; Указ Президента України «Про питання створення технопарків та інноваційних структур інших типів», Постанова Вер­ховної Ради України «Про концепцію науково-технологічного та ін­новаційного розвитку України» та ін.. Характерною особливістю цьо­го періоду розвитку суспільства, педагогіки і теорії управління в галузі освіти є пошук нових форм, методів, засобів, технологій навчання, виховання, й управління та механізмів здійснення процесів; змісту освіти; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження і використання інформаційних систем різного ос­вітнього призначення, управлінських інформаційних систем, інфор­маційно-комунікаційних, комп'ютерних, мережевих технологій.

Перехід країн до інформаційного суспільства або інформаційної моделі розвитку суспільства передбачає пріоритетність науково-тех­нічного та інноваційного розвитку, вибір національної політики роз­витку інформаційного суспільства в Україні, інноваційної стратегії розвитку інформаційних ресурсів, випереджального розвитку фундамен­тальних і прикладних досліджень і наукоємних технологій та зумовлює зміни в професійно-кваліфікаційних вимогах до керівників та ха­рактері управлінської праці взагалі. Це певною мірою стосується по­шуку адекватної методології подальшого розвитку інформаційного менеджменту та його практичного запровадження в інформаційний простір, визначення освітньої та інформаційної політики, її нової парадигми, інформаційної діяльності керівника закладу. Інформа­ційний аспект управлінської діяльності керівника репрезентує ін­форматизацію загальноосвітнього навчального закладу, яка полягає в усвідомленні змісту та реалізації національної політики розвитку та становлення інформаційного суспільства в Україні; розробці інфор­маційної політики, концепції і програмі інформатизації діяльності загальноосвітнього навчального закладу; формуванні і розвитку ос­вітньо-інформаційного середовища та інформаційної інфраструк­тури; створенні, розвитку і використанні інформаційних ресурсів і інформаційно-аналітичних систем різного рівня, АСУ; розробці і ви­користанні комп'ютерно-інформаційних і телекомунікаційних тех­нологій в процесах навчання, виховання й розвитку учнівської молоді на управлінні закладом; забезпеченні навчання, виховання та про­фесійної підготовки учнівської молоді для роботи в інформаційному суспільстві.

Інформаційна політика є діяльністю соціальних організацій щодо формування інформаційної інфраструктури закладу, поширення ін­формації соціального спрямування, використання електронних ін­формаційних ресурсів, ІКТ, впровадження засобів ІКТ з метою ідеоло­гічного, економічного, політичного, педагогічного, культурологічного впливу на свідомість і поведінку суб'єктів управління, самоуправління, громадського самоврядування, НВП та кінцеві результати діяльності. Цілі інформаційної політики формуються суб'єктами управління з урахуванням умов функціонування об'єкта інформатизації, можли­востей і ресурсного забезпечення, основних напрямів діяльності на засадах пріоритетності науково-технічного та інноваційного розвитку держави. Інформаційна політика має бути цілеспрямованою, врахову­вати як існуючий стан, так і стратегію розвитку інформатизації; чітко визначений зміст і результати діяльності, методи досягнення запланованих результатів, модель інформаційної системи і спланований про­цес управління нею. Здійснення інформаційної політики в соціальній організації, якою і є загальноосвітній навчальний заклад передбачає:

• розробку концепції інформатизації діяльності закладу;

• визначення стратегічної мети, конкретизацію низки завдань, принципів інформатизації організації;

• створення, розвиток і використання телекомунікаційних і комп'ютерних мереж, які забезпечують надання комунікаційних і ін­формаційних послуг із використанням мережі Інтернет;

• взаємозв'язок з іншими аспектами освітньої політики — кадро­вими, ресурсними, фінансовими та зовнішнім середовищем, яке ото­чує заклад;

• врахування обсягу грошових ресурсів, які плануються витратити на вироблення і отримання інформації, розробку інформаційно-по­шукових систем, інформаційних ресурсів, інформаційної продукції;

• ступінь автономності різних підсистем (централізація на відмі­ну від децентралізації в процесі управління інформаційними систе­мами, ресурсами) задля забезпечення повсюдного доступу до телеко­мунікаційних послуг та ІКТ, широкого впровадження ІКТ в освіту та усі сфери життєдіяльності закладу;

• формування і розвиток інформаційної інфраструктури, ресурсів і продуктивного освітньо-інформаційного середовища;

• розробку й інтеграцію інформаційних систем різного рівня;

• запровадження інформаційного планування;

• прийняття рішень щодо запровадження автоматизації системи управління, системи управління базами даних (СУБД), АРМ;

• підвищення ефективності управління та управлінської діяльності;

• формування і вдосконалення комунікативних процесів, інфор­маційних відносин, інформаційного обміну, механізмів здійснення інформаційних процесів;

• інтелектуалізацію праці;

• участь у міжнародних освітніх проектах.

У сфері державно-політичного устрою суспільства та освіти, це підтверджується тим, що «...утворюється новий тип управління — ін­формаційне управління», провідним аспектом якого виступає фор­мування інформаційної політики [342, с. 180].

Осягнення світового досвіду менеджменту і теоретичних напра-цювань в сфері управління освітою можливі тільки завдяки комплекс­ному міждисциплінарному підходу до розкриття феномену «інформа­ційне управління», що продиктовано і прогресуючим ускладненням глобальних процесів, і специфікою самого предмета дослідження.

У цьому контексті інформаційне управління загальноосвітнім навчальним закладом передбачає використання автоматизованих інформаційно-довідкових систем (АІДС), автоматизованих інформаційно-пошукових систем (АІПС), управлінських інформаційних систем (УІС), Інтернет-технологій, телевізійно-супутникових ме­режевих технологій, кейс-технологій в поєднанні з телекомуніка­ційною підтримкою процесу управління, інформаційних ресурсів глобальної комп'ютерної мережі Інтернет; формування банків і баз даних; створення власних банків нормативно-директивної інформа­ції, що утворені з гіпертекстових документів, і які найчастіше вико­ристовуються, тематично-орієнтованих баз даних тощо. Аналіз наяв­них програмних продуктів на вітчизняному ринку, що підтримують процес управління закладом освіти, свідчить про їх незначну кіль­кість, незадовільну якість і неповний набір функцій, який би врахову­вав всі процеси в закладі освіти. Причини такого стану пояснюються в труднощах при їх розробці, визначенні завдань функціональної і за­безпечувальної частин автоматизованих систем управління закладом (АСУ), автоматизації процесів; декомпозиції функціональної частини АСУ на підсистеми і низькою купівельною спроможністю програм­ного забезпечення закладами. Отже, розвиток сучасного інформацій­ного суспільства та управління сферою освіти характеризується зрос­танням значущості, інтелектуальної праці, інформаційної діяльності на основі використання інформаційних систем, технологій, інформа­ційних ресурсів, зокрема і глобальної мережі Інтернет. Знання суті, характерних ознак, особливостей інформаційних систем, механізмів реалізації інформаційних процесів, технологій, є умовою підвищен­ня ефективності інформаційного управління загальноосвітнім нав­чальним закладом.

Різноманітним аспектам проблеми інформаційного забезпечен­ня управління школою як складною соціально-педагогічною систе­мою на різних етапах розвитку системи освіти присвячені лише ок­ремі дослідження, наукові доробки вітчизняних і зарубіжних учених. У той же час інформаційне забезпечення системи управління освіти в цілому та інформаційне управління закладом зокрема відносяться до процесів, які постійно динамічно розвиваються в умовах постійних змін і невизначеності, а також залишаються найменш дослідженими компонентами відповідних систем. Ця проблематика складна й бага-тоаспектна. Кожен із аспектів — цільовий, змістовий, організаційний, структурний, технологічний, процесуальний, результативний — по­требує спеціальних досліджень, теоретико-методологічного й науко­во-методичного обґрунтування, апробації результатів, розробки ме­тодичних рекомендацій практичним працівникам.

На основі вивчення науково-педагогічних праць й досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, автором проведено ґрунтовний аналіз з метою відстеження стану розробленості теоретичних переду­мов інформаційного управління загальноосвітнім навчальним закла­дом. У монографії висвітлено розвиток педагогічних, кібернетичних, управлінських ідей з проблеми на основі виділення її актуальних аспектів; розкриті інформаційні процеси, інформаційні технології, управлінські інформаційні системи, зокрема система інформаційно­го забезпечення управління закладом.

Наукова новизна апробованої моделі системи інформаційного за­безпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом поля­гає у обґрунтуванні таких положень:

1. Система інформаційного забезпечення управління загальноос­вітнім навчальним закладом є інформаційною системою і підсисте­мою системи управління ЗНЗ, архітектура якої адекватна організацій­ній структурі системи управління ЗНЗ.

2. Система інформаційного забезпечення управління ЗНЗ є підсис­темою системи управління представляє цілісне утворення, яке поєд­нує сукупність інформації (кількісно-якісні показники та ознаки, що адекватно характеризують у часі систему управління й ефективність її функціонування та результативність якості діяльності суб'єктів управ­ління та НВГІ); діяльність суб'єктів, пов'язану з інформаційними про­цесами збору, реєстрації, передачі, зберігання, представлення, видачі (відображення) інформації та реалізацією методів і засобів збору, опра­цювання, передачі, зберігання інформації і ефективного використан­ня інформації, ІТ, засобів ІКТ. Таким чином, в основі такого розуміння системи, інформаційне забезпечення управління ЗНЗ є сукупністю ін­формації структурованої за змістовно-цільовими ознаками та діяль­ністю суб'єктів щодо реалізації інформаційних процесів, специфічних методів, засобів, технологій опрацювання інформації, механізмів і ефективного її використання з метою реалізації цілей управління.

3. Система інформаційного забезпечення управління закладом пов'язана з «...розвитком об'єктів і процесів як цілеспрямованим нако­пиченням інформації...» [1, с. 17]; різноманіттям джерел, видів, носіїв інформації та їх використанням в інформаційній діяльності суб'єктів; фактором переходу на якісно новий рівень впорядкованості структур, підвищення рівнів організації процесу управління ЗНЗ, діяльності суб'єктів управління та є відображенням нерозривного зв'язку матерії та інформації з процесами організації.

В останні роки відбулося значне ускладнення структури науково­го знання. Це пов'язано, як із появою нових методологічних підходів, так і з можливістю широкого використання дослідницьких методів із суміжних галузей наук в управлінні. Теоретико-концептуальні ос­нови інформаційного управління загальноосвітнім навчальним за­кладом як складною, відкритою, соціально-педагогічною системою обґрунтовані на основі системно-кібернетичного, цільового, синер­гетичного, інформаційного, полісуб'єктного та діяльнісного підходів, теорій відкритих систем та менеджменту.

Формування інформаційного суспільства в країні, зміна освітніх парадигм, запровадження здобутків світової теорії і практики ме­неджменту, наукове осмислення феномену інформаційного управління, пріоритетність інформатизації управління навчальним закла­дом зумовило необхідність розробки концептуальної моделі системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчаль­ним закладом, інтегрованої автоматизованої системи керування за­кладом. Експериментальна перевірка та апробація зазначених вище управлінських інформаційних систем здійснювалась в практичній діяльності педагогічних колективів і керівників експерименталь­них загальноосвітніх навчальних закладів м. Бровари, м. Миколаєва, м. Чернігова, Володимирецького району Рівненської області, Хер­сонського ліцею Херсонської обласної ради, Харківської спеціалізо­ваної школи №73, Академічного ліцею Херсонського державного уні­верситету, Чернігівського ліцею №32, Володимирецькому колегіумі Рівненської області, спеціалізованої СШ №41 м. Києва; ЗНЗ м. Хмель­ницького, м. Ніжина, м. Красиліва Хмельницької області, Мико­лаївської, Рівненської, Львівської, Херсонської областей, Суворовсько-го району м. Севастополя.

Монографія написана за матеріалами теоретичного та експери­ментального дослідження, проведеного автором протягом десяти років і апробована на шести науково-практичних конференціях, ініційованих автором: «Стратегія управління закладами освіти в умо­вах формування інформаційного суспільства» на базі управління ос­віти і науки Рівненської облдержадміністрації і Володимирецького районного колегіуму Рівненської області (2002 р.), управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації Академічного ліцею при Херсонському державному університеті (2003 р.); управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації та управління освіти місь­кої ради м. Миколаєва (2004р.), управління освіти і науки Чернігівсь­кої облдержадміністрації та управління освіти міської ради м. Чер­нігова і м. Ніжина (2005р.), Інтернет-конференції (2006 р., 2007 р.) та низці інших регіональних конференцій, що проходили як в Україні, так і за кордоном.

Монографія є актуальною, адже імперативи сьогодення потребу­ють вивчення, розробки та запровадження в управління загальноос­вітнім навчальним закладом інформаційних ресурсів, ІКТ, засобів ІКТ, оптимальних варіативних управлінських інформаційних систем, зу­мовлюють необхідність пріоритетного дослідження та запровадження інформаційного управління в галузі освіти, спонукають дослідників до подальшої теоретичної розробки проблематики інформаційно­го менеджменту у галузі освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АПН — Академія педагогічних наук.

АРК — Автономна Республіка Крим.

АРМ — автоматизоване робоче місце директора.

АСУ — автоматизована система управління.

БД — бази даних.

БК — батьківський колектив.

БМД — мета дані мережі Інтернет.

ВР — Верховна Рада України.

ГПД — група продовженого дня.

ДОА — державна обласна адміністрація.

ДП — допоміжний персонал.

ЗНВР —заступник з навчально-виховної роботи.

ЗНМР — заступник з науково-методичної роботи.

ЗАГР — заступник з господарчої роботи.

ЗНЗ — загальноосвітній навчальний заклад.

ЗСО — загальна середня освіта.

ІКТ — інформаційно-комунікаційні технології.

ІДС — інформаційно-довідкові системи.

ІПС — інформаційно-пошукові системи.

ІР — інформаційні ресурси.

ІТ — інформаційні технології.

КМУ — Кабінет Міністрів України.

КЕК — код економічної класифікації.

КТ — комп'ютерна техніка.

Кеу— коефіцієнт ефективності управління.

МОН України — Міністерство освіти і науки України.

НІШ — навчально-виховний процес.

НІТ — нові інформаційні технології.

НМО — науково-методичні об'єднання.

ОШПО — обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

ПЕОМ — персональна електронна обчислювальна машина.

ПЗНП — програмний засіб навчального призначення.

ПК — персональний комп'ютер.

ППЗ — прикладне програмне забезпечення.

РДА — районна державна адміністрація.

С13УЗНЗ — система інформаційного забезпечення управління

загальноосвітнім навчальним закладом. СУ — система управління. ТЗ — технічні засоби. ТЗН —технічні засоби навчання. УК — учнівський колектив. Ф — форма. ЦІННО — Центральний інститут післядипломної педагогічної

освіти.

Література

1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. — М.: Влалос,

1994. — 346 с.

2. Айламазян А. К. Информация и информационнне системи. — М.: Ра-дио и связь, 1982. — 161 с.

3. Аккофф Р.Планирование в больших зкономических системах. — М.: Советское радио, 1972. — 244с.

4. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернетуіпрограмуванпя.-Вид.2. —К.: Видавничий дім «СофтПрес», 2006.— 824с. ^г

5. Андреев И.Д. Проблеми логики и методологии познания. — М : Мнсль, 1981. — 320 с.

6. Андрушків Б.Н., Кузмін О.Є. Основи менеджменту.— Львів: Світ,

1995. — 296 с.

7. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. — К.: Ґенеза, 1996. — 368 с.

8. Ансофф И.Стратегическое управление/Пер. с англ. — М.: Зкономика, 1989. — 519 с.

9. Антопольский А. Б. Проблеми классификации и идентификации ин-формационньїх ресурсов // НТИ. Сер 1. — 1997. — №8. — СІ—11.

10. Ануфрієва О. А. Оцінка якості початкової освіти на основі квалімет-ричного підходу: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. — К., 2000. — 179 с.

11. Артамонов Г.Т. Закони и молели прагматической информации // НТИ Сер 2. — 1986. — №4. — С.1-4.

12. Артюшкин О. В. Организационно-педагогические условия формиро-ванияинформационнойкультурнличностиобучающегосясредствами информатизации: Автореф. дис... канд. пед. наук:13.00.01/Хаккаский гос. унив. — Новокузнецк, 2005. — 24с.

13. Архангельский С.И. и др. Вопросьі измерения, анализа и оценки ре-зультатов педагогических исследований. — М.: Знание, 1975. — 43 с.

14. Архангельский С.И. Учебньїй процесе в вьісшей школе, его законо-мерньїе основьі и методи. — М.: Вьісшая школа, 1980. — 368с.

15. Атамчук В. Г. Теория государственного управлення: Курс лекций.— М.: Юрид. лит., 1997. — 400с.

16. Аудит адміністративної діяльності: Теорія та практика/Пер. с анг. В. Шульга. — К.: Основи,2000. — 190с.

17. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом.— М.: Политиздат, 1973. — 390 с.

18. Афанасьев В. Г. Системносте и общество. — М.: Политиздат, 1980. — 368 с.

19. Афанасьев В.Г. Социальная информация и управление обществом. — М, 1975. — 408 с.

20. Афанасьев В.Г., Урсул А.Д. Социальная информа­ция: некоторьіе методологические аспекти // Вопросьі философии. — 1974. — №10. — С. 64-70.

21. Афанасьев В.П. Мир живого: системносте, зволюция и управление. — М.: Политиздат, 1986. — 334с.

22. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: Про­блеми теорії, методології, практики: Монографія.— К.: Вид.: УАДУ, 2000. — 328с.

23. Баскаков А. Я., Туленков Н.В. Методология научного иселедования: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2002. — 216 с.

24. Безпалько В.П. Теория учебника: Дидактический аспект.— М., 1988.— 201с.

25. Беланогов Г.Г., Кузнєцов Б.А., Кричевський В. К. Експерементальная оценка зффективности ИПС с автоматическим индексированием документов с ключевнми словами и словосочетаниями // НТИ. Сер 2. _ 1989. — № 12. — С.6-8.

26. Беленков Н.Ю. Принцип целостности в деятельности мозга/АМН СССР. — М.: Медицина, 1980. — 312 с.

27. Березняк Є. С. Руководство современной школою. — М.: Просвещение, 1993. — 167 с.

28. Биков В.Ю., Руденко В.Д. Системи управління інформаційними база­ми даних в освіті. — К., 1998. — С. 4-9.

29. Блауберг И.В. Внступления и дискуссии // Системние иселедования. Ежегодник, 1970. — М.: Наука, 1970. — 208 с.

30. Блауберг И.В., Садовский В.Н. К проблеме взаимоотношения систем­ного подхода и системного анализа/В кн.: Философские аспекти сис­темного подхода. — М., 1980. — С.19-21.

31. Блауберг И. В., ЮдинЗ.Г. Системний гюдход//Философскийзнциклопе-дический словарь. — М.: Советская знциклопедия, 1983. — С. 612-614.

32. Блауберг И.В., Юдин З.Г. Становлених: и сущность системного подхо­да. — М., 1973. — 270 с.

33. Богуславський М. Структура сучасного історико-педагогічного знан­ня // Шлях освіти.— 2000 — №1. — С. 37-40.

34. Бойко В. В., Савинков В.М. Проектирование баз данннх информаци-онньїх систем. — М.: Финансн и статистика, 1989. — 351 с.

35. Большой знциклопедический словарь. — 2-е изд. — М., СПб.: Норинт, 1997. — 1456 с.

36. Бодди Д.Пзйтон Р. Основи менеджмента: пер. с англ./Под ред. Ю.Н. Каптуревского — СПб.: Питер, 1999. — С. 20-21.

37. Бондар В.1. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі — К.: Школяр, 2000. — 191 с.

38. Бондарь В.И. Повишение зффективности подготовки директора шко­ли к уиравлению процессом обучения: Автореф. дис... д-ра пед. на­ук. — К.: КГПИ им. А.Горького, 1986. — 42 с.

39. Бондарь В.И. Повишение зффективности подготовки директора шко­ли к управлению процессом обучения: Дис... д-ра пед. наук.— К., 1986. — 170 с.

40. Бондарь В. И. Управленческая деятельность директора школьї: дидак-тический аспект. — К.: Рад. школа, 1987. — 160 с.

41. Борманн Д., ВоротинаЛ., Федерман Р. Менеджмент. Предприниматель-ская деятельность в рьіночной зкономике. — Гамбург: 5+\У 5їеиег — апсі Мгиспаїтзуеїтад, 1992. — 906 с.

42. Братко А.А. Моделирование психики. — М.: Наука, 1969. — 205 с.

43. Бриллюзн Л. Наука и теория информации: Пер. с англ. — М.: Физмат-гиз, 1960. — 392 с.

44. Бритченко Г. И. Совершенствование информационньїх потоков в уп­равлений предприятием. — К., 1978. — 96 с.

45. Булнгин Ю. Е. Организация социального управлення (основньїе поня-тия и категории). Словарь-справочник. — М.: Контур, 1999. — 254 с.

46. Бьїков Е. В., Мартьшов А. Н. Зкономико-матєматические модели у прав­лення в просвещении/Под ред. В. П. Смирнова. — Томск: ТУ, — 1988.— 208 с.

47. Вагнер Дж. Д., Вагнер Г. С. Управление руководством в 21 веке: челове-ческий и технологический факторьі//Междунар. Форум по информа­ции и документации. — 1997. — Т.22. -№2. — С.29-32.

48. Васильєв В. В. Информационное обеспечение управления общеобразо-вательной школой: Монография. — Воронеж: Изд-во ВУ, 1990. — С. 18.

49. Ващенкин Н.П. Научно-информационная деятельность: философско-методологические проблеми. — М.: Мьісль, 1984. — 204 с.

50. Ващенко А. М. Система управління Інноваційними процесами в за­гальній середній освіті регіону: Дис... докт. пед. наук: 13.00.01.— К.: Інститут педагогіки, 2006. — 455 с.

51. Вдовиченко Р. П. Діяльність міського управління освіти з підвищення управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчаль­них закладів: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. —К.: Інститут педагогіки,

2006. — 280 с.

52. Вдовиченко Р.П., КалінінаЛ.М. Комп'ютерна підтримка діяльності ус­танов і закладів як стратегія управління // Педагогічні науки: 36. наук, пр. — Херсон, 2004. — Вип. XXXVII. — С. 19-25.

53. Вдовиченко Р.П., Калініна Л.М., Дорошенко Ю.О. Реалії і перспективи профільного навчання у старшій школі м. Миколаєва // Науковий віс­ник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. — Спецви­пуск. — Ізмаїл, 2004. — С.80-90.

54. Вдовиченко Р.П., Калініна Л.М., Чайка В.Д. Система організаційно-педагогічної діяльності міського управління освіти з підвищення ком­петентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів: Моно­графія/за ред. А. М. Калініної. — Київ-Миколаїв: Видавництво «Іліон»,

2007. — 528с.

55. Вдовиченко Р.П., Калініна Л.М. Проблеми профільного навчання у старшій школі на регіональному рівні // Науково-практичний журнал «Освіта і управління». — 2004. — Т.7. — №2. — С. 71-78.

56. Венгеров А. Б. Право и информация в условиях автоматизации управ­ления (теоретические вопросьі). -М., С.178. — 289с.

57. Великий тлумачний словник сучасної української мови/Уклад, і голов. ред. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. — 1426с.

58. Вербицкая Н.О., Бодряков В.Ю. Учебньїй процесе: информация, ана-лиз, управление. — М.: Сентябрь, 1998. — 128с.

59. Винер Н.Кибернетика и общество. — М.: ИЛ, 1958. — 200 с.

60. Винер Н.Кибернетика. — М.: Сов. радио, 1958. — 215 с.

61. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник. — М.: Гардари-ки, 2000. — 296 с.

62. Внутришкольное управление: вопросьі теории и практики: Моно-графия/Под ред. Т.И. Шамовой.— М.: Педагогика,1991.— С. 59-66, С.65. — 192 с.

63. Волков В. Н., Воронов В.А., Денисов А.А. Теория систем и методьі ана-лиза в управлений и связи. — М.: Радио и связь,1983.— 248с.

64. Воловик П.Н. Проблеми применения методов теории вероятностей и математической статистике в педагогической теории и практике. Ав-тореф. дис... д-ра пед. наук.: 13.00.01. — Киев, 1977. — 48 с.

65. Волькенштейн М.В. Теория информации и зволюция // Кибернетика живого: Биология и информация. — М.: Наука, 1984. — С. 45-53.

66. Волькенштейн М.В. Знтропия и информация.— М.: Наука, 1986. — 190 с.

67. Гаджинский А.М. Логистика. — М.,1999. — 179с.

68. Гаркавенко С. С. Маркетинг: навчальний посібник. — К.: Лібра, 1996. — 384 с.

69. Гвишиани Д. М. Организация и управление. — М., 1972. — С. 25-158.

70. Гершунский Б. С. Педагогическая прогностика: Методология, теория, практика. — К.: Вьісшая школа, 1986. — 200с.

71. Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: проблеми и перспективи. — М.: Педагогика, 1987. — 267 с.

72. Гершунский Б. С. Философия образования для XXI века // В поисках практико-ориентированннх образовательннх концепций — М.: Со-вершенство, 1998. — 608 с.

73. Гласс Дж., Сганли Дж. Статистические методи в педагогике и психо-логии/Пер. с англ. — М.: Прогресе, 1976. — 495с.

74. Глушков В.М. Введение в АСУ. — К.: Техника, 1974. — 320 с.

75. Годин В. В., Корнеев И.К. Управление информационннми ресурсами: 17— модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». — Модуль17. — М.: Иифра,1999.— 432с.

76. Годин В. В., Корнеев К. К. Информационное обеспечение управленчес-кой деятельности: Учебник. — М.: Вьісшая школа, 2001. — С.14-15. — 240 с.

77. Голованов А. В. Викторов А.Е. К методике изучения информационньїх потребностей // НТИ. Сер 1. — 1975. — №6. — С.3-10.

78. Гончаренко А. II., Пархоменко Г. О, Пархоменко Б. В. Формування ін­формаційного суспільства в сучасних умовах // Науково-технічна ін­формація. — 2004. — №4. — С. 3-7.

79. Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. — К: Либідь, 1997. — 373 с.

80. Грабарь М.И., Краснянская К.А. Применение математической статис­тики в педагогических иселелованиях: Непараметрические методи. — М.: Педагогика, 1977. — 136 с.

81. Гуменюк В. В. Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01/ЦІППО АГІН України. — К.,2004. — 20 с.

82. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи. — К: Логос, 1998. — 140 с

83. Даниленко Л.І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвіт­ніх навчальних закладах: Монографія. — К: Міленіум, 2004. — 358с

84. Державне управління в Україні: організаційно — правові засади: Навч. посіб./Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, В.І. Мельниченко та ін.; За заг. ред. проф. Н.Р. Нижник. — К.: Вид-во УАДУ, 2002. — 164с.

85. Державний стандарт України. ДСТУ 2226-93. — К.: Держстандарт Ук­раїни, 1995. — С.20,21.

86. Дес Дерлоу. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рі­шень: Пер. з англ. — К.: Всеувито, Наукова думка, 2001. — 242с.

87. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджменту системі освіти: Навчаль­ний посібник. — К., 1999. — 176 с. : •■

88. Дмитренко Г.А., Олійник В. В., Онуфрієва О.Л. Цільове управління: вимірювання результативності діяльності учнів і педагогів: Навчаль­но-методичний посібник,1996. — 84с.

89. Документоведение и документационное обеспече-ние управления -[Електрон, ресурс]. — Спосіб доступу: ІЛШ пир:/Мууж5с.ітіх.га/іпс1ис1е/гїідои.п{т. — Загол. з екрану.

90. Документоведение и документационное обеспечение управления [Електрон, ресурс]. — Спосіб доступу: ІЖЬ: пМр://піЬ.спт.ш/екс1окУесІ. кіт. — Загол. з екрану.

91. Документоведение и документационное обеспечение управления [Електрон, ресурс]. — Спосіб доступу: 11КЬ:ЬМр://уи{![и.1и{5ап5к.иа/5рес1. Ьтт. — Загол. з екрану.

92. Дубровский Д. И. Психические явления и мозг. Философские пробле­ми в связи с некоторнми актуальними задачами нейрофизиологии, психологии и кибернетики. — М.: Наука, 1971. — 386 с.

93. Евтюхина Е. А. Проблеми информационной потребности субьекта // НТИ. Сер 2. — 1989. — С.2-4.

94. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера/За ред. Р.Дяківа.— К.: Міжнародна Економічна Фундація, 2000. — С.279, 599-600.

95. Ефективність державного управління: Монографія/Ю. Бажал, О. Кілієвич, О. Мертенс, та ін.; За ред. І. Розпутенка.— К.: Вид-во «К.І.С.»,2002. — 420с.

96. Ефимов А. Н., Шойхер М.В. Интернет как информационннй массив. Применимн ли общие информационньїе закони к Интернет // НТИ. Сер 1. — 1999. — № 7. — С.34-38.

97. Єльнікова Г. В. Наукові основи розвитку управління загальною серед­ньою освітою в регіоні. — Харків: Крок, 1999. — 303 с.

98. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информа­ционной технологии в учебном процессе: Дис... докт. пед. наук. —М.: НИМ СИМО АПН СССР, 1989. — 48 с.

99. Жалдак М.І. Деякі методичні аспекти навчання інформатики в школі і педагогічному університеті/ Педагогічна і психологічнанау ки в Україні: 36. наук. пр. до 15-річчя АПН України у 5 томах. -/Т.2. — С.273-286.

100. Жалдак М.І., Морзе Н.В. Методика ознайомлення учнів з поняттям ін­формації // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2000. — №4 (12). — С. 11-16.

101. Жерносєк І. П. Удосконалення науково-методичної роботи в сучасних загальноосвітніх школах, ліцеях і гімназіях: Монографія. — К., 2001. — 204 с.

102. Жоль К. К., Сиволоб Ю. В. Информация, общественнне науки, управле-ние: Философско-зкономический анализ/АН Украйни. ОНИОН. — К.: Наукова думка, 1991. — 284 с.

103. Жуков Н.И. Информация: философекий анализ информации — цент­рального понятия кибернетики. — Минск, 1971. — 277 с.

Ю4.Журавлев В. И. Взаимосвязь педагогической науки и практики. — М.: Педагогика, 1984. — 176 с.

Ю5.Журавлев Г.Е. Отношения обмена в производственном коллективе // Психологические проблеми повншения зффективности деятельности производственннх коллективов. — Курган; 1981. — С.225-230.

106. Загвязинский В.И., Атаханов Р.Методология и методи психолого-пе-дагогического иселедования. Учеб. пособие для студ. внеш. пед. учеб. заведений. М.: Изд. центр «Академия», 2001.— 207 с.

107. Законодавство України у сфері інноваційної діяльності: Збірник зако­нодавчих актів/Верховна Рада України, офіц. вид. — К.: Парламентське вид-во, 2007. — 152 с.

108. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного сус­пільства в Україні на 2007-2015 роки»/Урядовий кур'єр «Орієнтир».: 2007. — № 6. — С.2-4.

109. Закон України «Про загальну середню освіту» // Інформаційний збір­ник Міністерство освіти України. — 1999. — №15. — С.7-8.

ПО. Закон України «Про інформацію» // Відомості Верховної Ради, 1992. — №48, ст. 650.

111. Закупень Т.В. Об информационном обеспечении управленческой де­ятельности гос. структур // НТИ. Сер 1. — 1997. — №8. — С.12-18.

112. Збірник досліджень з ефективності роботи державних організа­цій/Шведське нац. бюро аудиту. Шведський інститут державного управління.— 156 с.

113. Иванов Р. Н. Организация и методика информационной работн. — М.: Радио и связь, 1982. — 192 с.

114. Информационное обеспечение управления развитием региональной системи образования // Материалн научно — практической конфе­ренцій. — Тула, 1996. — 140 с.

115. Інформатизації середньої освіти: програмні засоби, технології, до­свід, перспективи: Науково-методичний посібник/Н.В. Вовковінська, Ю. О. Дорошенко, А. М. Калініна та ін./за ред. В.М. Мадзігона, Ю.О.До­рошенка. — К.: Педагогічна думка, 2003. — 273 с.

116. Інформаційно-аналітичні матеріали щодо тематики парламент­ських слухань на тему «Національна інноваційна система Украї­ни: проблеми формування та реалізації». — К.: Парламентське видавництво,2007. — 36 с.

117. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інфор­матизації: організаційно-правові питання теорії і практики: Моно­графія/Калюжний Р.А., Шамрай В. О, Швець М.Я., Павловський В.Д., Гуцулюк М.В., Ковпак Р.Л., Цимбалюк В.С., Яцишин Ю.В., Ластовець-кий А.С./За ред. Р.А. Калюжного та В. О. Шамрая. — К., 2002. — 296 с.

118. Казаневич Б. А. Свободная классификация и задача структурирования информационного массива // НТИ. Сер 2. — 1988. — №12. — С.31-34.

119. Казиев В.М. Информация: понятия, види, получение, измере-ние и проблема обучения // Информатика и образование. — 2000. — №4 —СІ 2-22.

120.Калинина Л.Н. Оценивание качества автоматизированной системи управления // Управление в социальньїх и зкономических системах: Матер. XV междун. науч. — практ. конф. 6 июня 2006г., г. Минск/Ред-кол.: Н.В. Суша (ред.) и др.; Минский институт управления.— Мн.: Изд-во МИУ, 2006. — С.207-209.

121. Калинина Л.Н. Система информационного обеспечения как основа формирования єдиного информационного пространства общеобразовательной школьї» // Материалн X междун. науч. — практ. конф. 19

мая 2006г., г. — Невиномнсск)/Редкол. Т.Н. Рябченко, Е.Н. Павленко и

др- — Невиномнсский институт зкономики, управления и права. — Н.:

Изд-во НИЗУП, 2006. — С.25-31. 122.Калинина Л.Н. Технология аттестации педагогических работников:

Методические рекомендации руководителям школ. — Николаев: ОИ-

УУ, 1994. — 42 с. 123.Калініна Л.М. Інформація: суть і специфіка // Комп'ютер у школі та

сім'ї. — 2002. — №3. — С.13-17.

124. Калініна Л.М. Автоматизована система управління «Школа». Інструк­ція користувача/Київ-Миколаїв: Управління освіти виконкому Мико­лаївської міської ради, 2006. — 32 с.

125. Калініна Л.М. Автоматизована система управління «Школа»: моделю­вання і технологія використання // Науково-практичний журнал «Ос­віта і управління». — 2006. — Т.9. — 4.1. — С. 61-70.

126.Калініна Л.М. Види соціальної інформації в процесі управління за­гальноосвітнім навчальним закладом // Наукові записки Тернопіль­ського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. — Серія Педагогіка. — 2007. — №6. — С.165-167.

127. Калініна Л.М. Використання інформаційних ресурсів комп'ютерної мережі Інтернет в управлінській діяльності керівника закладу // Науково-практичний журнал «Освіта і управління». — 2003. — Т.6. — №3. — С.23-28.

128. Калініна Л.М. Засади соціально-педагогічної інформації//На-уково-практичний журнал «Освіта і управління». — 1999 (2001). — ТЗ. — №4. — С.19-27.

129. Калініна Л. М. Зміст і види правової інформації в управлінні загально­освітнім навчальним закладом // Науково-педагогічний журнал «Нова педагогічна думка». — 2008.-№1.-С.12-16 с.

130. Калініна Л.М. Ідеї екзистенціалізму в управлін­ні закладом освіти // Науково-практичний журнал «Освіта і управління». — 2002. — Т.5. — №2. — С.77-86.

131. Калініна Л.М. Інформатизація управління закладами освіти // Нова педагогічна думка. — 2002. — №3-4. — С. 238-246.

132. Калініна Л.М. Інформатизація управління соціально-педаго­гічними системами // Науково-практичний журнал «Освіта і управління». — 2002. — Т.5. — №3. — С.55-63.

133.Калініна Л.М. Інформаційна діяльність керівника закладу освіти // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наук. конф. Ін-ту педагогіки АПН України 26-28 березня 2002 р. — 4.1. — С.36-37.

134.Калініна Л.М. Інформаційне забезпечення управління в практиці функціонування загальноосвітніх навчальних закладів: стан і реалії // Педагогічні науки: 36. наук. пр. — Вип. XXXIX.— Херсон: Вид-во «ХДУ», 2005. —С.14-21.

135.Калініна Л.М. Інформаційне забезпечення управління загальноос­вітнім навчальним закладом // Зміст і технології шкільної освіти: Ма­теріали звітної наук. конф. Ін-ту педагогіки АПН України 6 березня 2001р. — К.: Пед. думка, 2001. — С.31-32.

136.Калініна Л.М. Інформаційне забезпечення управління Херсонсь­кого обласного ліцею // Імідж сучасного педагога. — 2001. — 6 (17). —С.16-20.

137. Калініна Л.М. Інформаційне забезпечення управління якістю освіти в загальноосвітніх навчальних закладах/Проблеми якості освіти: те-

оретичні і практичні аспекти. Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України 15 листопада 2006 р. — К.: СПД Богданова А. М., 2007. — С.150-153.

138. Калініна Л.М. Інформаційне забезпечення як основа управління за­кладом освіти // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звіт­ної наук, практ. конф. Ін-ту педагогіки АПН України 30-31 березня 2005 р. — Ч.Н.—С.54-55.

139. Калініна Л.М. Інформаційні процеси в управлінській діяльності керівника закладу: сутність, специфіка та характерні ознаки // Науко­во-практичний журнал «Освіта і управління». — 2005. —Т.8. — №2. — С. 35-44.

140. Калініна Л.М. Інформація та інформатика // Газета «Інформатика». — 2001. — №34 (130), 35 (131). — Вересень. Вкладка №2. — 12 с.

141. Калініна Л.М. Класифікація управлінської інформації // Управління в умовах трансформації економіки: 36. наук. пр. за матеріалами на­ук, практ. конф. Економіко-технологічного університету. — Бровари, 2007. — Вип.2 — С.40-45.

142. Калініна Л.М. Класифікація управлінської інформації як умова стра­тегічного управління // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріа­ли звітної наук. конф. Ін-ту педагогіки АПН України 25-26 березня 2003 р. — 4.1. — К.: Пед. думка, 2003. — С. 33-34.

143. Калініна Л.М. Концептуальна модель системи управління ЗНЗ з пози­цій системно-кібернетичного підходу // Науково-практичний жур­нал «Освіта і управління». — 2004. — Т.7. — №3-4. — С. 7-18.

144. Калініна А. М. Критерії оцінки якості освіти учнів основної школи/Ано­товані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки АПН України за 2006р. — К.: Педагогічна думка, 2007. — С.194-195.

145. Калініна Л.М. Критерії якості системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наук, практ. конф. Ін-ту педагогіки АПН України 3-4 квітня 2006 р. — К.: Пед. думка, 2006. — С.185-186.

146. Калініна Л.М. Круглий стіл «Сучасна освіта в Україні 2002» // Дирек­тор школи, ліцею, гімназії. — 2002. — №1-2. — С.212-213.

147. Калініна Л.М. Лабораторія управління освітніми закладами // Інсти­тут педагогіки погляд через роки... (До 75-річчя від дня заснування Українського науково-дослідного Інституту педагогіки)/Ред. Коле­гія. — К.: Пед. думка, 2002. — С.138-141.

148. Калініна Л.М. Лабораторія управління освітніми закладами/Інституту педагогіки 80/Ред. Колегія. — К.: Педагогічна думка, 2006. — С.66-77.

149. Калініна Л.М. Лабораторія управління— керівнику школи // Дирек­тор школи, ліцею, гімназії. — 2000. — № 1. — С. 11-20.

150. Калініна Л. М. Моделі управлінської діяльності керівника школи // Пе­дагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: 36. наук. пр. — К.: Ло­гос, 2000. — С. 35-42.

151. КалінінаЛ. М.Моделюванняуправлінськоїдіяльностікерівникашколи // Інформаційно-методичний бюлетень. — 1999. — №2. — С. 21-36.

152.Калініна Л.М. Наукові підходи і методи вивчення особистості учня: аспекти розкриття теми у підручнику менеджера // Проблеми сучас­ного підручника: 36. наук. праць/Ін-т педагогіки АПН України. — К.: Педагогічна думка, 2006. — Вип. 6. — С. 250-258.

153. Калініна Л.М. Оцінка ефективності навчальної діяль­ності учнів // Українська література в загальноосвітній школі. — 2000. — №2. — С. 51-52.

оретичні і практичні аспекти. Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України 15 листопада 2006 р. — К.: СПД Богданова А. М., 2007. — С.150-153.

138. Калініна Л.М. Інформаційне забезпечення як основа управління за­кладом освіти // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звіт­ної наук, практ. конф. Ін-ту педагогіки АПН України 30-31 березня 2005 р. — Ч.Н.—С.54-55.

139. Калініна Л.М. Інформаційні процеси в управлінській діяльності керівника закладу: сутність, специфіка та характерні ознаки // Науко­во-практичний журнал «Освіта і управління». — 2005. —Т.8. — №2. — С. 35-44.

140. Калініна Л.М. Інформація та інформатика // Газета «Інформатика». — 2001. — №34 (130), 35 (131). — Вересень. Вкладка №2. — 12 с.

141. Калініна Л.М. Класифікація управлінської інформації // Управління в умовах трансформації економіки: 36. наук. пр. за матеріалами на­ук, практ. конф. Економіко-технологічного університету. — Бровари, 2007. — Вип.2 — С.40-45.

142. Калініна Л.М. Класифікація управлінської інформації як умова стра­тегічного управління // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріа­ли звітної наук. конф. Ін-ту педагогіки АПН України 25-26 березня 2003 р. — 4.1. — К.: Пед. думка, 2003. — С. 33-34.

143. Калініна Л.М. Концептуальна модель системи управління ЗНЗ з пози­цій системно-кібернетичного підходу // Науково-практичний жур­нал «Освіта і управління». — 2004. — Т.7. — №3-4. — С. 7-18.

144. Калініна А. М. Критерії оцінки якості освіти учнів основної школи/Ано­товані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки АПН України за 2006р. — К.: Педагогічна думка, 2007. — С.194-195.

145. Калініна Л.М. Критерії якості системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наук, практ. конф. Ін-ту педагогіки АПН України 3-4 квітня 2006 р. — К.: Пед. думка, 2006. — С.185-186.

146. Калініна Л.М. Круглий стіл «Сучасна освіта в Україні 2002» // Дирек­тор школи, ліцею, гімназії. — 2002. — №1-2. — С.212-213.

147. Калініна Л.М. Лабораторія управління освітніми закладами // Інсти­тут педагогіки погляд через роки... (До 75-річчя від дня заснування Українського науково-дослідного Інституту педагогіки)/Ред. Коле­гія. — К.: Пед. думка, 2002. — С.138-141.

148. Калініна Л.М. Лабораторія управління освітніми закладами/Інституту педагогіки 80/Ред. Колегія. — К.: Педагогічна думка, 2006. — С.66-77.

149. Калініна Л.М. Лабораторія управління— керівнику школи // Дирек­тор школи, ліцею, гімназії. — 2000. — № 1. — С. 11-20.

150. Калініна Л. М. Моделі управлінської діяльності керівника школи // Пе­дагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: 36. наук. пр. — К.: Ло­гос, 2000. — С. 35-42.

151. КалінінаЛ. М.Моделюванняуправлінськоїдіяльностікерівникашколи // Інформаційно-методичний бюлетень. — 1999. — №2. — С. 21-36.

152.Калініна Л.М. Наукові підходи і методи вивчення особистості учня: аспекти розкриття теми у підручнику менеджера // Проблеми сучас­ного підручника: 36. наук. праць/Ін-т педагогіки АПН України. — К.: Педагогічна думка, 2006. — Вип. 6. — С. 250-258.

153. Калініна Л.М. Оцінка ефективності навчальної діяль­ності учнів // Українська література в загальноосвітній школі. — 2000. — №2. — С. 51-52.

154. Калініна Л.М. Оцінювання діяльності вчителів ліцею // Матеріали II Всеукр. наук. — практ. конф. «Стратегія управління закладами осві­ти в умовах формування інформаційного суспільства» 16-18 жовтня 2003 р. — Херсон: ХДУ, 2003. — С. 68-73.

155. Калініна Л.М. Приватна школа: становлення і розвиток // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2001. — №1. — С. 70-78.

156. Калініна Л.М. Проблеми вимірювання у процесі внутрішкільного контролю // Рідна школа. — 1999. — №2. — С. 71-73.

157. Калініна Л.М. Проектування управлінських інформаційних сис­тем у контексті управління проектами у середній загальноосвітній школі/Управління проектами в закладах освіти: науково-методичний посібник/За ред. Л.А. Онищук. — К.,2007. — С.51-78.

158. Калініна Л.М. Роль соціально-педагогічної інформації // Га­зета для керівників шкіл «Директор школи». — 2000. -№ 21-22 (117-118). — червень. — С.9-12.

159. Калініна Л.М. Система інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом: Монографія. — К.: Айлант, 2005. —275 с.

160. Калініна Л.М. Соціально-педагогічна інформація в управлінні закла­дами освіти // Науково-методичний, інформаційно-освітній журнал «Вересень». — 2001. — №4 (18). — С.83-88.

161. Калініна Л.М. Соціально-педагогічна інформація як основа ефектив­ного управління навчальним закладом // Науково-методичний, інфор­маційно-освітній журнал «Вересень». — 2001. — №1 (15). — С.27-34.

162. Калініна Л.М. Соціально-педагогічна інформація: суть, характерні ознаки та її роль в управлінні школою // Директор школи: Україна. — 1999. — №3. — С. 9-13.

163. Калініна Л.М. Специфіка інформаційного управління закладами ос­віти // Науково-практичний журнал «Освіта і управління». — 2003. — Т.6. —№1. —С. 47-66.

164. Калініна Л.М. Структура і змістове наповнення автоматизованої сис­теми управління «Школа» // Матеріали IV Міжнар. наук, практ. конф. «Стратегія управління закладами освіти в умовах формування ін­формаційного суспільства» 7-9 грудня. — Київ — Чернігів — Ніжин, 2005. — С. 60-64.

165. Калініна Л.М. Сутність і специфіка стратегічного управління шко­лою: 36. наук. пр. — Педагогічні наук. — Вип. XXXVI. — Херсон: ХДУ, 2004. — С. 28-35.

166. Калініна Л.М. Сучасні моделі діяльності керівника школи // Нау­ково-методичний, інформаційно-освітній журнал «Вересень». — 1999. —№2. —С. 7-12.

167. Калініна Л. М. Сучасні функції керівника школи // Педагогічні інно­вації: ідеї, реалії, перспективи: Матеріали II Всеукр. наук. — практ. конф. — Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, 1998. — С. 111-113.

168. Калініна Л.М. Теоретичне обґрунтування інтегрованої моделі ав­томатизованої системи керування ліцеєм // Науково-методич­ний, інформаційно-освітній журнал «Вересень». — Спец, випуск, 2004. —С.119-126.

169. Калініна Л.М. Теоретичні основи інформаційного управління закла­дом освіти // Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої школи: 36. Всеукр. на­ук. — практ. семінару, м. Хмельницький, 2002. — С.89-91.

170. Калініна Л.М. Теоретичні основи системи інформаційного забезпечен­ня управління загальноосвітніми навчальними закладами: 36. наук. пр. «Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи»/Хер-сонський державний педагогічний Університет. — Херсон: Айтлант, 2001.— С.44-45. // Інтернет— варіант Всеукр. наук.— практ. конф. «Інформатика та комп'ютерно-орієнтовані технології навчання». Те­матичний напрямок «Комп'ютерно-інформаційні технології управ­ління навчальними закладами». — ЬМр://есІи. икгхаі.сот.

171. Калініна Л.М. Теоретичні підходи до управління навчальним закла­дом // Газета «Директор школи».— №10 (298), 11 (299). — Березень.— 2004.-С. 6-10, 12-14.

172. Калініна Л.М. Технологія інформаційного управління закладом осві­ти: Науково-методичний посібник. — Харків: видавнича група «Ос­нова», 2005. — 159 с.

173. Калініна Л.М. Управління інформаційними ресурсами в закладі осві­ти // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наук, практ. конф. Ін-ту педагогіки АПН України 30-31 березня 2004 р. — К.: Пед. думка, 2004. — С. 52-53.

174. Калініна Л.М. Управлінська діяльність сучасного керівника шко­ли // Педагогічні науки: 36. наук. пр. — Випуск XVI. — Хер­сон, 2000. — С. 24-32.

175. Калініна Л.М. Феномен управління: суть і специфіка (міждисциплі­нарний аналіз) // Науково-методичний, інформаційно-освітній жур­нал «Вересень». — 2000. — № 1. — С. 10-19.

176. Калініна Л.М. Формування і розвиток освітньо-інформаційного се­редовища в закладі освіти // Матеріали Міжнар. наук. — практ. конф. «Інформаційно-комунікаційні технології у середній і вищій школі» 27-29 травня 2004 року. — Київ — Ізмаїл, 2004. — С.86-87.

177. Калініна Л.М. Функціональний підхід до управління 12— річною школою: аспекти розкриття теми у підручнику менеджера освіти // Проблеми сучасного підручника: 36. наук. пр. — К.: Педагогічна дум­ка, 2003. — Вип. 4. — С.246-256.

178. Калініна Л.М. Стратегії управління школою в сучасних умовах // На­уковий вісник Ізмаїльською державного гуманітарного університе­ту. — Спецвипуск. — Ізмаїл, 2004. — С.56-62.

179. Калініна Л.М. Функціональний підхід до управління закладом освіти // Педагогічні науки: 36. наук. пр. — Випуск 32. — частина 1. — Хер­сон, 2002. — С. 25-31.

180. Калініна А. М. Якість інформаційного забезпечення управління загаль­ноосвітнім навчальним закладом із використанням технічних засобів // Психолого-педагогічні науки. — Наукові записки Ніжинського де­ржавного університету ім. Миколи Гоголя. — Ніжин. — 2005. —№6. — С. 14-18.

181. Калініна А. М., Бродовська В. Й. Пріоритетні напрями в плануванні ме­тодичної роботи // Вересень. — 1996. — №1. — С. 64-65.

182. Калініна А. М., Даниленко Л.І., Легкий М.П., Маслов В.І., Островер-хова Н.М., Падалка ОС. Програма кандидатського екзамену з га­лузевого управління (управління освітою). — К.: Актуальна освіта, 2000. — 20 с.

183. Калініна Л.М., Дейкун Д.І., Ельнікова Г. В., Глоба М.К. та ін. Звіт за ре­зультатами передпроектного базового дослідження: Атестація серед­ніх закладів освіти в Україні «Державний контроль за управлінням та якістю навчання в середніх закладах освіти в Україні» (вересень 1997-березень 1998). — К.: Британська Рада, 1998. — 65 с.

184. Калініна Л.М., Дорошенко Ю.О. Парейко В. Я. Концептуальні заса­ди інформатизації системи освіти району сільської місцевості // Тези міжнародної науково-практичної конференції «Комп'ютерно-інфор­маційні технології у навчальному процесі середньої та вищої шко­ли». — Косів. — 2003. — С. 104-108.

185. КалінінаЛ. М.,ДорошенкоЮ. О,ЛапінськийВ. В. Інформаційнітакомуні-каційнітехнологіїякзасібпідвищенняефективностіуправліннязаклада-ми освіти // Нова педагогічна думка. — 2002. — №3-4. — С. 221-238.

186. Калініна Л.М., Калініна Г.М. Формування інформаційної політики — як стратегія розвитку навчального закладу // Матеріали III Міжнарод­ної конференції. «Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства». — 22-24 квітня 2004 ро­ку. — Київ-Миколаїв, 2004. — С.51-55.

187. КалінінаЛ. М., КапустеринськаТ.Д. Проект інноваційної школи: стра­тегічне планування, управління інноваціями: Посібник— X.: Вид. група «Основа», 2007. — 96с.

188. Калініна Л. М., Кнорр Н.В., Рябуха М.І. Теорія і практика функціо­нування обласного ліцею інтернатного типу: Науково-методичний посібник. — Київ — Херсон: Айлант, 2004. — 304 с.

189. Калініна Л. М., Лавринчук В.П. Робочий зошит з етики ділового спіл­кування. — Бровари: ЕТУ, 2007. — 104с.

190. Калініна Л.М., Островерхова Н.М., Глоба Н. К, Падалка О.С. Програма курсу «Управління загальноосвітніми навчальними закладами». — К.: Актуальна освіта, 1998. — 56 с.

191. Калініна Л.М., Рогова В. Б. Програма авторських курсів підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів «Стра­тегічне управління в загальноосвітньому навчальному закладі». — Київ-Біла Церква: Управл. освіти виконкому Миколаївської міської ради, 2006.— 69с.

192. Калініна А. М. Феномен нелінійності у сфері управлін­ня освітою // Психолого-педагогічні науки. — Наукові за­писки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. — Ніжин. — 2007. — №2. — С. 51-56.

193. Кантер Дж. Управленческие информационнме системи: Пер. с англ. М.: Радио и связь, 1982. — 208 с.

194. Канигин Ю.М. Информатизация управлення: социальньїе аспекти. — К.: Наук, думка, 1991. — 156 с.

195. Капто А. Е. Без информации нетуправления // Управление современной школой: Пособие/Под ред. М.М. Поташника. — М., 1992. — С. 79-86.

196. Карстанье П.Миссия школи // Управление в образовании. Проблеми и подходн: Практическое руководство/Под ред. П. Карстанье, К.Ушако-ва. — М., 1995. —С. 43-45.

197. Каширин Ю. П. Определение уровней целей информационной де-ятельности // НТИ. Сер 2. — 1989. — № 10. — С.13-17.

198. Кендалл М., Стюарт А. Статистические виводи и связи/Пер. с англ. — М.: Наука, 1973. — 899с.

199. Кириченко М.О. Управління загальноосвітнім навчальним закладом (методологічний аспект): Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01. — К.: ЦІППО АПН України, 2001. — 19с.

200.КлинбергД. Проблеми теории обучения. — М., 1984. — 179с.

201.Кнорринг В.И. Искусство управлення: Учебник.— М.: Изд-во БЕК, 1997. — 288с.

202.Князева Е. Н., Курдюмов С.П. Антропний принцип в синергетике // Вопросн философии. — 1997. -№3. — С. 62-78.

203.КнязеваЕ.Н.,КурдюмовС.П.Синергетикакакновоемировидение:диалог с И.Пригожиннм // Вопроси философии. — 1992. — №12. — С.3-20.

204.Коган В. 3. Человек в потоке информации. — Новосибирск: Изд-во «На­ука», 1981-176С.

205.Коган М.С. Системний подход и гуманитарное знание: Изб. Ст. —А.: АГУ, 1991. —384 с.

206.Козловский Я.Цели, задачи и проблеми государственной информаци­онной политики // НТИ. Сер 1. — 1995. — №5. — С.8-12.

207. КолинК. К.Информационниересурснвсистемеопережающегообразо-вание // Информационнне ресурси России. — 1997. — №5. — С. 5-10.

208.Колмогоров А. Н. Три подхода к определению понятия «количество информации» // Теория информации и теория алгоритмов. — М.: На­ука, 1987. — С. 213-223.

209. Комлев Е.М. Научнне основи управления и организация труда: Учеб-ное пособие. — М.: Внсшая школа, 1987. — 335с.

210. Комплексньїе социальньїе исследования/Под ред. А. С. Пашкова. — Ле-нинград: Изд. Ленинг. университета, 1976. — 232с.

211. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українсь­кі перспективи/Під заг. ред. О. В. Овчарук. — К.: «ІВС», 2004. — 112 с.

212.Конаржевский Ю.А., Баймаковский В.П. Пути совершенствова-ния управления школой.— Челябинск: Южно-Уральское кн. изд., 1972. —116 с.

213. Конаржевский Ю. А. Информационное обеспечение процессауправле­ния школи // Основи внутришкольного управления/Под ред. П.В. Ху-доминского. — М.: Педагогика, 1987. — 168 с.

214. Конаржевский Ю. А. Менеджмент и внутришкольное управление. — М.: Центр «Педагогический поиск», 2000. — 224 с.

215. Конаржевский Ю.А. Методические рекомендации по анализу итогов учебного года. — Магнитогорск, 1977 . — С.10.

216. Конаржевский Ю.А. Педагогический анализ учебно-воспи-тательного процесса и управление школой. — М.: Педагогика, 1986. — С.132. — 144с.

217. Конаржевський Ю.А. Что нужно знать директору школи о системах и системном подходе: Учебное пособие. — Челябинск: ЧГПИ им. А. Горь-кого, 1986.— 123 с.

218. Кондаков Н.И. Логический словарь. — М.: Наука, 1971. — 656 с.

219. Корн Г., Корн Т. Справочник по математике для научних работников и инженеров: Пер. с анг. — М.: Наука, 1977.— 980с.

220. Корнетов Г. Б. Цивилизационннй подход к изучению всемирного ис-торико-педагогического процесса. — М., 1994. — 265с.

221. Корсак К.В. Мировое образование: тенденции изменений и внешние фактори // Пост Методика. — 1996. — №4 (11). — С.14-16.

222.Котарбинский Т.Трактат о хорошей работе/Пер. с польск. — М.: Зко-

номика, 1975. —270с. 223.Котова Е.В. Информационньїй аспект причинности // Философские

науки. — 1976. — №. 6 — С. 145. — 147. 224.Краевский В. В. Методологическая рефлексия // Советская

педагогика. — 1989. — №2. — С.72-79.

225. Кудрявцева С. П., Колос В. В. Міжнародна інформація: Навчальний посібник. — К.: Вид. дом «Слово»,2005.— 400с.

226. Краткий философский словарь/Под ред. доктора философских наук А. П. Алексеева. — М.: Просвещение, 2000. — 397 с.

227. Кристальньїй Б. В. Информационньїе системи в России: правовой ас­пект // НТИ. Сер 1. — 1995. — №7. — С.19-21.

228. К 30-ти летию сборника «Научно-техническая информация»: некото-рне итоги // НТИ. Сер 1. — 1991. — №12. — С.1-4.

229. Кузнецов Ю.К. Педагогическая информация и управление школой: Учебное пособие. — Калинин: КГУ, 1985. — 79 с.

230. Кунц П, С. О'Доннел. Управление: системний и ситуационньїй ана-лиз управленческих функций. — Т.І./Пер. с анг. Д.М. Гвишиани.-М.: Прогресс,1981.-С49.— 494с. — Т.2.— 511с.

231.Лукіна Т. О. Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні: Монографія. — К.: Вид-но НАДУ, 2004. — 292с.

232,Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. — М.: Просвещение, 1975. —410с.

233.Луговий В.І. Управління освітою: Навч. посібник для слухачів спе­ціальності «Державне управління». — К.: Вища школа, 1997. — 302 с.

234. Лукашевич Н.П., Солодков В.Т. Социология образования: Конспект лекций. — К.: МЛУП, 1997. — 224 с.

235.Мадзігон В.М., Бурда М.І. Пріоритетні напрями педагогічних дослід­жень // Педагогіка і психологія. — 1998. — №3. — С.79-89.

236. Майнцер К. Сложность самоорганизации. Возникновение новой науки и культури на рубеже века // Вопроси философии. — 1997. — №3. — С. 10-26.

237. Малафіїк І. В. Системний підхід у теорії і практиці навчання. — Рівне, 2004. — 437с.

238. Мануйленко В. В. Організаційно-методичні засади удосконалення уп­равління освітою на районному рівні: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. — К.: ЦІППО, 2006. —181 С.

239. Марк Е. Генсон. Керування освітою та організаційна поведінка. — Львів: Літопис, 2002. — 384 с.

240.Маркова А. К. Психологические критерии и ступени профессионализ-ма учителя // Педагогіка. — 1995. — №6. — С.55-63.

241.Маслов В. И. Система функциональннх знаний директора общеоб-разовательной школи: Автореф. дис... д-ра пед. наук:13.00.01.— К., 1979. — 20с.

242.Маслов В.И. Теория и методика организации непрерьівного повьіше-ния квалификации руководителей школ. — К., 1990. — 258 с.

243. Маслов В.І. Наукові основи та функції процесу управління загальноос­вітніми навчальними закладами: Навчальний посібник. — Тернопіль, Астон, 2007. — 150с.

244.Маслов В.І., Драгун В. П., Шаркунова В. В. Теоретичні основи педагогіч­ного менеджменту: Навчальний посібник. — К., 1996. — 87 с.

245.Матвіенко О. В. Педагогічні основи підготовки менеджерів інформа­ційних систем: Монографія. — К., 2001.— 259с.

246. Математична статистика: Навч. — метод, посібник. — у 2-х ч. — 4.2. — К.:КНЕУ, 2001. —336 с.

247. Махлуп Ф.Производство и распространение знаний в США.— М., 1966.— 190 с.

248.Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблеми компьютериза-ции обучения. — М., 1988. — 187с.

249.Мексон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента: Пер. с англ. М.: Дело, 1992. — с. 55.

250. Методика дослідження умов функціонування обласного ліцею для обдарованих учнів сільської місцевості: Науково-методичний посібник./Л.М. Калініна, Н.В. Кнорр, Е.В. Громова та ін.— Херсон: Айлант, 2002. — 174 с.

251. Методики обробки й аналізу результатів констатуючого експерименту з проблеми «Організаційно-педагогічні умови ефективного функціо­нування Херсонського обласного ліцею»: Науково-методичний посіб-ник/Л.М. Калініна, Н.В. Кнорр та ін. — Херсон: Айлант, 2003. — 224 с.

252.Методологические проблеми оптимизации в науке/В.Т. Воро­ний, О.С. Разумовский, Н.Н. Семенова и др.— Новосибирск: Наука, 1991. —255с.

253.Методология и методи социальной психологии/Отв. ред. Е.В. Шоро-хова. — М.: Наука, 1977. — 246. с.

254. Методи педагогических исследований/Под ред. А.И. Пискунова, Г.В. Воробьева. — М.: Педагогика, 1979. — 256с.

255.Методи педагогического исследования: Лекции/Под ред. В.И. Журав­лева. — М.: Просвещение, 1972. — 159с.

256. Методи системного педагогического исследования/Подред. Н. В. Кузь-миной. — Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1980. — 172с.

257. Мизинцев В.П. Применение моделей и методов моделирования в ди-дактике. — М.: Знание, 1977. — 52с.

258. Мир управления проектами. Подред. Х.Решке, Х.Шелле. Пер. с англ. — М.: Аланс. — 1993. — 304 с.

259. Михайлов А.И., Гиляревский Р.С. О перспективах развития информа-тики // Науч. техн. информация. — 1973. — №5. — С. 1-9.

260.Михайлов А.И., Черньїй А.И., Гиляревский Р.С. Основи информати-ки. — М., 1968. — С. 47, 57.

261. Михеев В.И. Моделирование и методи теории измерений в педагоги-ке: Научно-методическое пособие для педагогов-исследователей, ма-тематиков, аспирантов и научннх работников, занимающихся вопро-сами методики педагогических исследований. — М.: Внсшая школа, 1987. — 200с.

262.Мінченко А. В., Галас О. Р. Правова інформатика. Інформація і інфор­маційне забезпечення правоохоронних органів: Навчальний посіб­ник. — К.: Арістей, 2003. — 436с.

263. Моль А. Социодинамика культури: Пер. с фр. — М: Прогресе, 1973. — 406 с.

264.Морзе М.В. Методика навчання інформаційних технологій. — К.: Нав. книга, 2003. — 288 с.

265.Морзе М.В. Методика навчання основних послуг глобальної мережі Інтернет. — К.: Нав. книга, 2003. — 200 с.

266.Назарова Т.С., Шаповаленко В.С. Парадигма нелинейности как осно­ва синергетического подхода в обучении // Стандарти и мониторинг в образовании. — 2003. — №1. — С.7-8.

267. Наукові основи управління школою: Навчальний посібник/За ред. Г. В.Єльнікової. — Харків: ХДПІ, 1991. — 170 с.

268.Національна доктрина розвитку освіти. Газ. «Освіта України».— №33. — 23 квітня 2002р. — С.4.

269. Нестеренко О. Інформація, інформатика, ЕОМ. Історія створен­ня ЕОМ та розвитку інформаційних технологій. — К.: «Альтерпрес», 2003. —118с.

270. Новиков Ю.А. Психологические критерии отбора информации // НТИ. — Сер.1. — 1970. -№7. -С.3-7.

271. Образцов П.И. Методьі и методология психолого-педагогического ис-следования. — СПб.: Питер, 2004. — 268 с.

272. Одинцов В. В., Смолицкая Г. П., Голанова Е. И., Василевская И. А. Школь-ний словарь иностранньїх слов. — М.: Просвещение, 1983. — 206 с.

273. Ожегов С.И. Словарь русского язика.— М.: Русский язьік, 1987. — 796 с.

274. Олійник В. В. Наукові основи управління підвищенням кваліфі­кації педагогічних працівників профтехосвіти: Монографія.-К.: Міленіум,2003.— 594с.

275. Онаць О. М. Управління розвитком професійної компетентності моло­дого вчителя загальноосвітнього навчального закладу: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. — К.: Інститут педагогіки, 2006. — 250 с.

276. Орлов А. А. Вопросьі информационного обеспечения внутришкольно-го управления // Вопроси теории и практики внутришкольного уп­равлення: Сб. науч. тр. — М., 1984. — С. 5-11, 7.

277. Орлов А. А. Опмт разработки системи внутришкольной информации // Советская педагогика. — 1984. — №2. — С. 61-67.

278. Орлов А. А. Проблеми информационного обеспечения внутришколь­ного управления // Тезиси III республиканской научно-практической конференции по совершенствованию управления и внедрения НОТ в систему народного образования. — Рига, 1986. — С. 22-25.

279. Орлов А. А. Проблеми систематизации информации // Материальї на­учно-практической конференции «Информационное обеспечение управления развитием региональной системи образования». — Тула, 1996. — С.9. — 141с.

280.Освіта України. Нормативно-правові документи.— К.: Міленіум, 2001. — 472 с.

281. Освітній менеджмент: Навчальний посібник/Авторський колек­тив. За ред. Л.І. Даниленко, Л.М. Карамушки.— К.: Шкільний світ, 2003. — 392с.

282.Основи інформатики та обчислювальної техніки: Проб, підруч. для 10-11 кл. серед. шк./В.А. Каймін, О. Г. Щеголєв, О. А.Єрохіна, Д.П. Фе-дюшин. — К.: Освіта, 1995. — 288 с.

283. Основи современннх компьютерннх технологий: Учебное посо-бие/Под ред. проф. А.Д. Хомоненко. — СПб.: Корона-принт, 1998.— 448 с.

284.0строверхова Н.М., Даниленко Л.І. Ефективність управління загаль­ноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект. — К.: Школяр, 1996. — 302 с.

285. Павлютенков Є. М., Крижко В. В. Рабочая книга руководителя шко­ли. — Запорожье: ЗОП УУУ, 1993. — 99с.

286. Парламентські слухання з питань розвитку інформаційного суспільс­тва в Україні. — К.: Парламентське вид-во, 2006. — 175 с.

287. Пархоменко В.Д., Калитич Г.І. Інформаційно-аналітична діяльність: проблеми і перспективи // Науково-технічна інформація. — 2000. — №1. —С2-5.

288.Пастухов В.П., Пеньковський В.Ф., Подкоритова Л.М., М.Ю. Наум, М.О. Міщук, Шатіло В. А. Основи правознавства: навчальний посібник/За заг. ред. проф. Пастухова В. П. — К.: Алеута, 2005. —С.45. —377с.

289. Педагогическая знциклопедия: В.4т. — М.: Сов. знциклопедия, 1965. — Т-2. — 911 с.

290. Педагогічна і психологічна науки в Україні. Збірник наукових праць до 15-річчя АПН України у 5 томах./Т.І. Теорія та історія педагогіки. — К.: «Педагогічна думка», 2007. — 360 с.

291. Педагогічна і психологічна науки в Україні. Збірник наукових праць до 15-річчя АПН України у 5 томах./Т.2. Дидактика, методика, інфор­маційні технології. — К.: «Педагогічна думка», 2007. — 368 с.

292. Педагогічна і психологічна науки в Україні. Збірник наукових праць до 15-річчя АПН України у 5 томах./Т.4. Педагогіка і психологія вищої школи. — К.: «Педагогічна думка», 2007. — 440 с.

293. Педагогічна і психологічна науки в Україні. Збірник наукових праць до 15-річчя АПН України у 5 томах./Т.5. Неперервна професійна освіта теорія практика. — К.: «Педагогічна думка», 2007. — 360 с.

294. Педагогічні технології: наука— практиці: Навч.-метод. щорічник // О.І. Кульчицька, С. О. Сисоєва, Я. В. Цехмістер/За ред. С. О. Сисоєвої. — К.: ВІПОЛ, 2002. — Вип.1. — С. 3-5.

295. Педагогічні технології: теорія і практика: Кукрс лекцій: Навчальний посібник/За ред. проф. М. В. Гриньової. — Полт. Держ. пед. ун-т ім. В.Г. Короленка. — П.: АСМІ, 2004. — 180 с.

296. Петров В. Ф. Інформаційне забезпечення управління загальною серед­ньою освітою в регіоні: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01/ЦІП-ПО АПН України. — К.,2004. — 21с.

297. Пехота Е.Н. Индивидуализация профессионально-педагогической подготовки учителя: Дисс... д-ра пед. наук.— 13.00.04. — К., 1997.— 430 с.

298.Пєхота О.М. Розвиток технологічного підходу в освіті // Неперервна

професійна освіта: теорія і практика. — 2001. — Вип. 1. — С. 108-115. 299. Пикельная В. С. Теоретические основи управления (школоведческий

аспект). — М.: Внсшая школа, 1990. — 175 с. ЗОО.Пікельна В.С., Удод О.А. Управління школою:— Дніпропетровськ

«Альфа», — 1998. — 284с. ЗОІ.Подмазін С. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління

освітніми системами // Освіта і управління. — 1997. — ТІ. — №1. —

С. 137-139. 302.Полонский В.М. Новизна результатов исследования // Советская

педагогика. — 1991. — №5. — С.60-64. 303. Пометун О., Гонорська А. Як залучити додаткові ресурси для розвитку

закладу?: Порадник сучасного директора: Навч. — методичний посіб­ник. — Тернопіль, 2006.— 120с. 304.Поплавский Р.П. Термодинамика информационньїх процессов.—

М. Наука, 1981. — 255 с. 305.Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги.— ТІ./Пер. з англ.

О. Коваленка. — К.: Основи, 1994. — 444с.

306. Попова О. В. Розвиток інноваційних процесів у середніх загальноос­вітніх навчально-виховних закладах України в XX столітті: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.01., — Харків, 2002-38 с.

307. Поташник М.М. Оптимизация управления школой.— М.: Изд-во «Знание», 1991. — 61с.

308. Пригожий И.Р. От существующего к возникшему. Время и сложность в физических науках. — М., 1995. — 321 с.

309. Пригожий И. Философия нестабильности // Вопросьі философии. — 1991.—№6. —С. 45-57.

310. Программно-целевое управление развитием образования: опнт, про­блеми, перспективи: Пособие для руководителей общеобразователь-ннхучрежденийитерриториальнмхобразовательньїхсистем/Подред. А.М. Мойсеева.— М.: Педагогическое общество России; Московское отделение, 2001. — 256 с.

311. Проектний аналіз. — К.: ТОВ «Видавництво Лібра», 1998-368 с.

312. Протасова Н.Г. Гуманізація післядипломної освіти педагогів.— К, 1998. —151с.

313. Протасова Н.Г. Методологічні основи розвитку та вдосконалення системи післядипломної освіти фахівців // Післядипломна освіта в Україні. — №2. — 2004. — С. 7-11.

314. Протасова Н. Г. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тен­денції розвитку. — К.,1998. — 172 с.

315. Протасова Н. Г. Синергетичний підхід до управління інноваційними процесами у післядипломній освіті // Педагогічні інновації: ідеї, ре­алії, перспективи: 36. наук, праць. — К.: Логос, 2000. — С. 281-282.

316. ПустовітЛ. О., Скопненко О.І., Сюта Г. М., Цимбалюк Т. В. Словник іншо­мовних слів. — К.: Вид-во «Довіра» УНВЦ «Рідна мова», 2000. — 1017 с.

317. Разработка и использование информационнмх технологий: Сб. науч. тр./Под ред. В. И. Скурихина. — К., 1993. — 160 с.

318.Райков А. Н. Большие информационнме системи, систем-ное проектирование и системная интеграция // НТИ. Сер

1. — 1995.— №10. — С. 1-6.

319. Рикі В.Гріфін, В.Яцура. Основи менеджменту: Підручник.— Львів: Бак, 2001. —605 с.

320. Ровенский 3., Уемов А., Уемова Е. Машина и мнсль. — М., 1960. — 187с

321. Романов А.И. Оценка качества информационньїх ресурсов // НТИ. Сер

2. — 1992. — №9. — С.16-18.

322.Рудницька О.П. Мистецтво у професійній підготовці вчителя — Наук, зап. псих. — пед. ф-ту: 36. ст. — 4.1. — Полтава, 1996. — С. 62-66.

323. Румшинский Л.З. Математическая обработка результатов зксперимен-та: Справочное руководство. — М.: Наука, 1971.— 192 с.

324. Ричихина 3. Н. Информационное обеспечение исследования сис­теми управления образовательннм учреждением // Инновации в образовании. — 2003. — №6. — С. 63-69.

325.Садовников В.И. Епштейн В.Л. Потоки информации в системе управ­ления. — М.: Енергия, 1982. — 240 с.

326. Севрук А.И. Информационное обеспечение управления качеством об-щего среднего образования. — Дис... докт. пед. наук:13.00.01. — Тю­мень, 2005. — 264с.

327. Семенюк Е. П. Научно-техническая информация: поиск нових пара­дигм // НТИ. Сер 1. — 1998. — № 1. — С.1-10.

328. Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 2004. — 335 с.

^ч-329. Середня освіта в Україні: Нормативно-правове регулювання/За заг. ред. Горбунової А. М., Огнев'юка В. О. — К.: Форум, 2006. — 1373 с.

330. Сидоренко Е. В. Методи математической обработки в психологии — СПб.-Петербурп— 2002.— 350 с.

331. Сидоренко О. А. Вдосконалення системи управління освіти та найваж­ливіші завдання роботи на 1994-1995 н. р. // Інформаційно-методич­ний вісник./Випуск 5-6. — 1994. — С.31-32.

332.Симонов. В.П. Педагогический менеджмент: 50 НОУ-ХАУ в управле­ний педагогическими системами: Учебное пособие. — М.: Педагоги­ческое общество России, 1999. — 430с.

333. Симонов В. П. Управление общеобразовательньїм процессом в средней школе: методология, теория, технология: Автореф. дис... д-ра пед. на­ук. — М., 1993. — 32 с.

334.Сьісоева С.О. Педагогические основи координирующей деятельности директора общеобразовательной школи: Автореф. дис... канд. пед. на­ук: 13.00.01. — К.: КГПИ им. А.Горького, 1987. — 26 с.

335.Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навч. посіб­ник. — К.: ІСДОУ, 1994. — 112 с.

336. Скалкова Я. и др. Методология и методи педагогического исследова-ния/Пер. с чешск. — М.: Педагогика, 1989. — 224с.

337. Словарь по кибернетике: св. 2000 ст./Под ред. В. С. Михалевича. — 2-е изд. К.: УСЕ им. Бажана, 1989. — 751 с.

338. Словарь иностранннх слов/Под ред. И.В. Лбхинаи проф. Ф.Н. Петро­ва. — М.: Гос. изд-во иностранньїх и национальньїх словарей, 1954. — 854 с.

339. Словарь по кибернетике/Подред. академика В. М. Глушкова. — К.: Глав-ная редакция Украинской советской знциклопедии, 1979. — 623 с.

340.Смальков В.Н., Тютюнник В.М. Системних поход к ефек­тивносте реальних информационних систем // НТИ. Сер 1. _ 1990. — №2. — С.13-14.

341.Сорочан Т.А. Розвиток професіоналізму управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів: Автореф. дис... д-ра пед. наук:13.00.04. — Луганськ: ЛНПУ, 2005. — 43с.

342.Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник/Загальна редакція і укладання: В.П. Андрущенко, М.І. Горлач. — Київ-Харків: ВМП «Рубікон», 1997. — 400 с.

343. Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики. — К.: К.І. С, 2003. — 296 с.

344.Суханов А. П. Информация и человек. — М., 1980. — С. 27.

345.Сухомлинська О. Концептуальні засади розвитку історико-педагогіч-ної науки в Україні // Шлях освіти. — 1999. — № 1. — С.43-45.

346.Табаков Ю.Я. Пути и средства оптимизации внутришкольного управ­ления: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01.— К., 1982. — 17 с.

347. Татьянченко В.С. Методические указания по формированию управ-ленческих информационньїх систем в условиях общеобразовательной школи. — Челябинск: ЧГПИ, 1985. — 40с.

348.Татьянченко В.С. Информационньїй банк руководителя общеобразо­вательной школи. — Челябинск: ЧОИИУ, 1992. — 112с.

349. Тезиси III республиканской научно-практической конференции по совершенствованию управления и внедрения НОТ в систему народно­го образования. — Рига, 1986. — 43с.

350,Тейлор Ф. Научньїе основи организации промьішленньїх предпри-ятий. — Петроград, 1916. — С. 15-69.

351.Теннант-Смит Дж. Бейсик для статистиков: пер. с англ. — М.: Мир, 1988. —208 с.

352.Теоретико-прикладні аспекти управління закладами освіти: Науко­во-методичний посібник/Л.М. Калініна, Н.М. Островерхова, А.Ф. Ос-тапенко та ін./За ред. Л.М. Калініної. — К.: ПП Компанія «Актуальна освіта», 2002. — 310 с.

353.Терещенко С.С. Методи и средства прозктирования информаци-онннх систем и технологий, програмного обеспечения // НТИ. Сер 1. — 1999. — №2. — С.31-38.

354. Терминологический словарь по информатике. — М., 1975. — С.752

355. Товажнянский Л. Л., Романовский А. Г., Пономарбв А. С. Введение в фи-лософию управления. — Харьков, 2002. — 167 с.

356.Товажнянський А. А., Романовський О.Г., Пономарьов О. С, Червань-

ова З.О. Педагогіка управління: Навчальний посібник. — Харків: НТУ

«ХПЬ, 2003. — 408с. 357. Третьяк В. И. Научно-техническая информация в управленческой де-

ятельности. — К.: Техника, 1990. — 117 с. 358.Третьяков П.И. Управление школой по результатам: практика педаго-

гического менеджмента. — М.: Новая школа, 1997. — 228 с.

359. Уотерман Р. Фактор обновления: как сохраняют конкурентоспособ-ность лучшие компании: Пер. с англ. — М.: Прогресе, 1988. — 210с.

360. Управление народним образованием в районе (городе) /Под ред. МИ. Кондакова, М.Л. Портного, П.В. Худоминского.— М., 1981.—192 с.

361. Управление развитием школьї/Под ред. М.М. Поташника, В.С. Лазаре-ва. — М.: Новая школа, 1995. — 464 с.

362. Управление школой: теоретические основи и методн: Уч. пособие/Под ред. В.С. Лазарева. — М: Центр социальньїх и зкономи-ческих иселедований, 1997. — 336 с.

ЗбЗ.Урсул А.Д. Информация: методологические аспекти.— М.: Наука,

1971. —295 с. 364.Урсул А.Д. Проблеми информации в современной науке: философекие

очерки. — М, 1975. — 226 с. 365.Урсул А.Д. Проблема информации и информатизации общества //

НТИ. Сер 2. — 1991. — №6. — С.1-8. Збб.Урсул А.Д. Социальная информатика: две концепции развития // НТИ.

Сер 1. — 1990. — №1. — С.2-8.

367. Урсул А.Д., Урсул ТА. На пути к устойчивому развитию ци-вилизации: информационньїе фактори // Информационное общество. — 1997. — №2-3. — С.20-25.

368. Ф. ван Вейринген. Стратегическое управление в школе // Управле­ние в образовании: Практическое руководство/Под ред. П. Карстанье, К. Ушакова. — М., 1995. — С. 88.

369. Файоль А.Общее и промьішленное управление. — М., 1924. — 189 с.

370. Фадеев П. К. О математическом моделировании информационних процессов и систем // НТИ. Сер 2. — 1989. — № 12. — С.2-5.

371.Фатєєва Е.М. Організаційно-педагогічні засади управління центром довузівської підготовки вищого навчального закладу: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. — К.: Інститут педагогіки, 2005. — 250 с.

372. Философский словарь/Под ред. М.М. Розенталя. — М: Изд-во полити-ческой литератури, 1972. — 496 с.

373. Философский знциклопедический словарь/Гл. ред. И.Т. Фролов. — М.: Советская знциклопедия, 1983. — 840с.

374. Фишман А. И. Обратние связи в управлений педагогическими систе­мами: Автореф. дис... докт. пед. наук: 13. 00. ОІ./Институт образова-ния взрослих РАО. — СПБ., 1994. — 41 с.

375. Фишман А. И. Обратние связи в управлений педагогическими систе­мами: Дис... д-ра пед. наук:13.00.01. — СПб., 1994. — 370 с

376. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник/І. В.Бичко, Ю.В. Осічнюк, Та-бачковський В. П. та ін. — К.: Либідь, 1991. — 456 с.

377. Хакен Г. Информация и самоорганизация: Макроскопический подход к сложним системам: Пер. с анг. — М.: Мир, 1991. — 240 с

378.Хармут Х.Применение методов теории информации в физике.— М.: Мир, 1989. — 342 с.

379. Хартли Р. В. А. Передача информации // Теория информации и ее приложения: Пер. с англ./Под ред. А.А. Харкевича. — М.: Физматгиз, 1959. — С. 5-35.

380.Хейлз Кетрін Н.Як ми стали постлюдством: Віртуальні тіла в кіберне­тиці, літературі та інформатиці/Є. Т. Марічева (пер. з англ.); С. Ю. Шліп-ченко (наук. ред.). — К.: Ніка-центр, 2002. — 430 с

381.Хоружа А.А. Теоретичні засади формування етичної компетент­ності майбутніх учителів початкових класів: Дис... докт. пед. наук: 13.00.01/1нститут педагогіки АПН України. — К.,2004. —412 с

382. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. — К.: Вища школа, 1995. — 351 с

ЗвЗ.Хрьїков Е.Н. Теоретические основи внутришкольного управления.— Луганск: Альма матер, 1999. — 118 с

384.Цвєтков В. В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). — Харків: Право,1996. — 164 с

385. Циба В.Т. Основи теорії кваліметрії: Навч. посібник — К.: ІЗМН, 1997. — 160 с

386. Цуканова Т. О. Організаційно-педагогічні засади управління загально­освітніми навчальними закладами приватної форми власності Дис... канд. пед. наук: 25.00.05. — К.: Інститут педагогіки, 2000. — 288 с

387. Человек и новме информационние технологий: Завтра начинаетея се-годня. — СПб.: Речь, 2007. — 320 с

388.Черепанов В.С. Зкспертньїе оценки в педагогических иселедовани-ях. — М.: Педагогика,1989.— 151с

389. Шамова Т. И и др. Управление образовательньїми системами: Уч. пос для студ. висш. пед. учебн. заведений/Т. И. Шамова, Т. М. Давиденко, Г.Н. Шибанова; Под ред. Т.И. Шамовой. — М.: Изд-кий центр «Акаде-мия», 2002.— 384 с

390.Шамова ТИ., Третьяков П.И., Капустин Н.П. Управление образо­вательньїми системами: Уч. пос. для ст. висш пед. учебн. заведе-ний/Под ред. Т. И. Шамовой. — М.: Гуманитарний изд. центр ВЛАДОС, 2002. — 320 с

391. Шамова ТИ., Чекмарева Т.К. Совершенствование системи внутри-школьной педагогической информации как важнейшее условие реали-зации школьной реформи: Методические рекомендации для слушате-лей ФППК, организаторов народного образования. — М., 1985. — 67 с

392. Шапиро З.Л. От потребности к знанням и к информационном вопросу // Системная концепция информационнмх процессов. — М.: ВНИИСР 1988.— Висш. З —82 с

393. Шапиро 3. А. О некоторих требования к информации для руководите-лей // НТИ. Сер 1. — 1981. — №6. — С.1-3.

394. Шеннон К.Работьі по теории информации и кибернетике. — М.: ИЛ, 1963. — 829 с

395. Шершньова З.Є., Оборська С. В., Ратушний Ю.М. Стратегічне управ­ління: Навчально-методичний посібник. — К., 2001. — С. 25-26.

396. Шилейко А. В. Знтропия и информация // НТИ. Сер 2: Информацион­ние процесси и системи. — 1993. — №7. — С.7-11.

397. Широков В.А. Інформаційна теорія лексикографічних систем.— К.: Довіра, 1988. — 331 с.

398. Школа на рубежі століть: управлінський аспект: Науково-методичний посібник/Л.М. Калініна, М.П. Лукашевич, Н.М. Островерхова та ін. — К.: ПП Компанія «Актуальна освіта», 2000. — 216 с.

399. Шпак О.Т., Драгун В. П., Маслов В. І. Інформаційне та комп'ютерне за­безпечення управлінської діяльності керівника школи: Посібник для слухачів факультету післядипломної освіти та керівників шкіл. — К., 1996. — 76с.

400.Шрейдер Ю.А. Информатизация и культура // НТИ. Сер

2. — 1991. — №8. — С. 1-9. 401. Штофф В. А. Моделирование и философия. — М.; А., 1966. — С. 19. 402.3ффективность государственного управления.— М.:

Фонд,1998. — 848с. 403. Яковлев И. П. Интеграция вьісшей школьї с наукой и производством. —

А.: АГУ, 1987. — 128 с.

404.Ап5огї Н.І. Сопсерз ої 5*га*е§у // Оиіпп .(.В. е*а1. ТЬе зігаїеду ргосезх:

сопсер*5, сопіехіх апсі сахез. — Ьопсіоп: Ргепіісе-Наїї Іпіегпаїїопаї, 1988.

405.Арр1ісатіоп5 іп Нитап Кє$оугсє Мапа^етеп*. 5.М. Ккото, М.О. РоШег,

К.В. МсаРее. — РоигіЬ ЕсНПоп. — 4*Ь. есі, 1999. — 310 р.

406.Аи$іга1іа Оиеешіапсі Шіуегаїу ої ТесЬпоІо^у 5сЬоо1 ої Іпїогтаїіоп

5у5Іет5 [Електрон, ресурс]. — Способ доступа: IIКЬ: Ьіір://

\ушш.Ьї.гті*.есіи.аи. — Загол. з екрану. 407. Веіі О. ТЬе зосіаі їгатемгогк ої їЬе іпїогтаїіоп зосіеіу // ТЬе сотриіег а§е:

А *шеп*у-уеаг уіеш. — СатЬгісізе, 1981. — р.163-212. 408.В1а$е ]., Апсіег50П С.ТЬе тісго ро1іїіс$ ої есіисаііопаї тапа^етеп*.—

Ьопсіоп: Саиеіі, 1995. — 175 р.

409. Вгоок$ В.С. ТЬе Роипсіаііоп ог Іпгогтаїіоп оп 5сіепсе. —.Іогп. Іпї. 5сі. — 1980. — у.2, #3-4, р. 125-133; #6. — 269-275; 1981. — у.З, #1 — р.3-12.

410. Сотриіег УУеек, 2 (208), 1996. — Р.23-25.

411. Бапіеі КаІ2 апсі КоЬегІ КаЬп. ТЬе 5осіа1 РзусЬоІо^у ої Ог§апіга*іоп5. Р.

452. Соругі§Ь* 1966.

412. Оапіеі Каіг, №*іопа1 А$5Є5$теп* апсі 5осіа1 Іпсііса*ог$. N. V., 1975.

413. Оои§1а5 МсСге§ог, ТЬе Нитап 5іс1е ої Епіегрше (№ш Уогк: МсСгаш— НШ, 1960).

414. Огехеї Шіуегаїу Соїіе^е ої Іпїогтаїіоп $сіепсе апсі ТесЬпо1о§у Киі§егх [Злектрон. ресурс]. — Способ доступа: ШЛ,: Ьіір:// шшш.сіх.сігехеї.есіи

415. Еагі М.Мапа^етеп* 5*га*Є£іс їог Іпгогтаїіоп ТесЬпоІо^у.— Ьопсіоп Ргепіісе-Наїї ІпіегпаПопа1,1989.

416. Есіисаііопаї доуегпапсе апсі асітіпіхІгаІіоп/ТЬотаз .І/Зегдіоуаппі... [еї аі.]. — АПуіпд апсі Васоп, ША, 1999.

417. ЕЬоп Мауо, ТЬе Нитап РгоЬІеїш ої ап ІпсІшггіаІ Сіуііігаїіоп (№\у Уогк: Масті11ап,1933).

418. Етрогіа 5*а*е Ііпіуегаїу 5сЬоо1 ої ІЛЬгагу апсі Іпїогтаїіоп Мапа^етеп* [Електрон, ресурс]. — Способ доступа: ІШЬ: Ьіір:// шшш.хііт. Етрогіа. есіи. — Загол. з екрану.

419. ЕКСШН-ІЖКАРКІАК ОІСТІОКАКУ. Англо —український словник: У 2 Т./Упорядник М. І. Балла. — К.: Освіта, 1996. — Т 1. — С. 179, 703.

420. Ргесіегіск \У.Тау1ог, Ргіпсіріез ої $сіеп*іїіс Мапа§етепї (№\у Уогк: Нагрег апсі ВгоіЬегз, 1911.

421. Ргетопі Е.КазІ, ^гате$ Е. Ко5ЄП2шеі£, Сопііп^епсу Уіешз ої Ог^апігаїіопз апсі Мапа§етеп1 (СЬісадо: $сіепсе КезеагсЬ А550сіа*е$,1973.

422.Сге§огу МоогЬеасі, Кіску \У.Сгіїїіп, Ог§апіга1іопа1 ВеЬауіог, 5 ІЬ есі.

(Вохіоп: НоидЬгоп Міїїііп, 1998).

423.Наппа§ап Тіт. Ма5Іегіп§ 51га1е§іс Мападетепі.— Раї §гауе,

2002.— 113 р.

424.Непгі Рауоі, Сепегаї апсі Іпсіихтгіаі Мапа^етепі, 1гап$..І.А. СоиЬгои^Ь. —

Сепеуа: Іпіопаїіоп Мапа§етепІ Іпхіііиіе, 1930.

425. Каг5Іап]е Р.ІМ. (1999) Счіаіііу саге аі зсЬооІ ієуєі. 11пїуег5і1у ої Атзгегсіат. 426..)игап.І.М. Оиаіігу Сопігої НапйЬоок, МаісіепЬеасІ: Мс Сга\у НШ, 1979.

427. КеппеїЬ Вои1сііп§. Сепегаї 5у$1ет$ ТЬеогу: ТЬе 5ке1е1оп ої 5сіепсе. Мападетепі 5сіепсе 2. 1956, р.200-208.

428. Ьап^еіогз В.ОізііпсІіоп Ьеішееп сіага апсі Іпїогтаїіоп./Кпошіесі^е // Іпї А§е. — 1987. —9, #2. — р.89-91.

429. Мазіош А., А ТЬеогу ої Нитап Моііуаііоп, РхусЬоІо^ісаІ Кєуієш, Іиіу 1943, рр.370-396.

430. М.УУеЬег, ТЬеогу ої 5осіа1 апсі Есопотіс Огдапіхаїіоп, Ігапх Ьу Т. Раг$оп$ (Кеш Уогк: Ргее Рге$$,1947).

431. Міпі2Ьег§ Н. & МсНи§Ь А.51гате§у Іогтаїіоп іп ап асІЬосгасу // АсІтіпіЯгаїіуе 5репсе Оиагіегіу, 301985, рр. 160-197.

432. Реіег Р. Огискег, «ТЬе ТЬеогу о( іЬе Ви8іпе$5», Нагуагсі Визіпе55 Кєуієуу, 5ер1етЬег — ОсгоЬег, 1994, рр. 95-104].

433.5Ьаппоп СЕ. А таїЬетаїісаІ ТЬеогу ої Соттипісаііоп // Веіі 5ус1ет

ТесЬп. )., 27, #3-4, 1948. 434.5гаіг К.М. Ргіпсіраіз ої Іпіоппаїіоп 5уз1ет5. — Воусі апсі Ргахег РиЬІізЬіп^,

1996. 435.5гШагс1 Е.ІІЬегсІіе Епігоріеуегтіпсіип^іп еіпет ТЬеїтосІу-патіхсЬеп

5у.чіет Ьеі Еіп^гіїїеп Іп1е11іп§еп1ег УУеззеп. — 2$. 1. Рпу5., 1929. — 53,

11-12, Неї*. — Р.840-856. 436.Та1Ьо* Магіаппе. Маке Уоиг Міззіоп 5*а*етеп1 УУогк. Но\у іо ісіепііїу апсі

рготоге іЬе уаіиех ої уоиг огдапігаїіоп. — Охїогсі, 2000. — Р. 125. 437. ТЬе іЬеогу тапа^етеп* ої 5у$Іет5/5есопсі ЕсіШоп, Іпс; Кеш Уогк, 1970. —

р. 32-136.

438.11піуег5і1у ої Саііїотіа-Вегкеїеу 5сЬоо1 ої Іпїогтаїіоп Мапа§етеп*

апсі 5у$1ет$ [Електрон, ресурс]. — Способ доступа: ІІКЬ: Ь**р://

шшш.іпїо.зііт. Вегкіеу. ейи. — Загол. з екрану. 439. ипіуегхіїу ої Теппе55ее ЯсЬооІ ої Іпїогтаїіоп 5сіепсе [Електрон, ре­сурс]. — Спосіб доступу: ІІКЬ: Ь«р:// \ушш.реррег.1і5.и1г.есіи/. — Загол.

з екрану.

440.11піуег5і*у оїТогопіо Расиїїу ої Іпїогтаїіоп 5*ис1іе5 [Електрон, ресурс]. —

Спосіб доступу: ЦВЬ: Ьіір:// \Ушш.їі5.и*огоп*о.са/. — Загол. з екрану. 441. (ІКЕ: Ь*1р://\Ушш.сі5§-1іЬгагу.ог§ «С15С-ЬіЬгагу»: Он-лайн бібліотека,

база даних «СІ5С-ІЛЬгагу» являє собою збірку наукових та практичних

матеріалів.

442.1ІКІ: Ь«р://шш\у.їо11ош.ги Роїіош.ги— библиотека публикаций по

психологии

443.11КЬ: ЬИр://шшш.§прЬи.ги Державна наукова педагогічна бібліотека ім.

К.Д. Ушинського. Інформація про бібліотеку. Електронний каталог.

База даних авторефератів. Посилання з педагогіки на бібліотеки в Ін-

тернет. Про Інтернет-класи.

444.ІГКЬ: Ь(1:р://\Ушш.§рпіЬ.ги Державна публічна науково-технічна біб­ліотека Росії. Про бібліотеку. Каталог науково-технічної літератури,

електронний каталог ДПНТБ. Огляд федеральних науково-технічних

проектів і програм.

445. ШЬ: пПр://шуп.1іЬ.т5и.5и Наукова бібліотека МДУ. Огляд рідкісних книг і рукописів. Пошук у каталозі. Архіви програм комп'ютеризації бібліотечного процесу. Довідкова інформація про бібліотеки ВНЗ Росії. Список УУЕВ-серверів бібліотек Росії.

446. ШЬ: п«р:/Ду\уул1іЬ.ри.га Наукова бібліотека Санкт-Петербурзького державного університету. Дані про електронний каталог видань: опис, принципи пошуку, статистика. Інформація про Інтернет-сервіс біб­ліотек і міжбібліотечних зв'язків.

447. ШЬ: пМр://\ууіг\у.сі$8-1іЬгагу.ог§ Он-лайн бібліотека «СІ5С-ЦЬгагу» включає базу даних «СІ5С-ІіЬгагу», збірки наукових і практичних ма­теріалів, присвячених Венській Конвенції ООН.

448.т_ІКЬ: пПр://Ьоок2.ги Воокг.ш — електронна бібліотека.

449. ШІ.: пМр://УАУ\у.го11о\у.га Ро11о\у.га — психологічна бібліотека.

450. ЦВЬ: пїїр^/іпГосіїу.кіеу.иа ГпГоСїїу— електронна бібліотека комп'ютерної документації. Архів книжок і статей: програмування, Інтернет-технології, операційні системи, захист, база даних.

451.1ІВЬ: пІІр://те§аЬоок.ги Ме§аЬоок.га— Мега-енциклопедія порталу Кт.ги

452. ІІКЬ: пї1:р://ут\\г.Ье5ШЬгагу.га Оп Ьіпе Велика електронна бібліотека.

453. ШЬ: Мір://утж$сі1:ес1іЬгагу.ги ЗсіТесІЛЬгагу— нові технології, вина­ходи, ідеї, ноу-хау. Новини зі світу науки й техніки. База даних ав­торських винаходів і технологій. Наукові статті та публікації, енцик­лопедії он-лайн. Афіша наукових виставок і конференцій. Добірка законодавчих актів про авторські права.

454. ЦВЬ: пМр://рпіІ050рпу.а11ш.пе1: Золота Філософія — публікації класич­них творів з філософії.

455. ІЖЬ: пир://\¥\у\у.аир.га Електронна бібліотека з питань економіки, ме­неджменту та маркетингу. Навчальні й методичні посібники, наукові монографії, статті, огляди, стандарти, інструкції тощо. Тематичні по­силання. Форум.

456. ШЬ: пПр:/М™™.пЬиу.§оу.иа Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського.

457. ІІВЬ: пМр:/Лу№«.с§пт.Ь.п1.ги Центральна державна науково-технічна бібліотека ГМК України.

458. ІІКЬ: п«р://иаЬоок.пагос1.ги Ш Воок — Книжкова полиця України. 459.17КЬ: Шр://икгпі5Іогу.пагос1.ги Українська історична бібліотека.

460. ІІКЬ: пїтр:/Дуут.1іЬгагу.икта.кіеу.иа Наукова бібліотека НаУКМА.

461. ШЬ: пїтр://ИЬ.сгітеа.иа Сайт відділу автоматизації НБ ТНУ.

462. ІІКЬ: птїр^/у^уу.ІіЬгагу.кг.иа Кіровоградська обласна універсальна нау­кова бібліотека ім. Д.Чижевського.

463. ІІКЬ: гіті:р://1іЬгагуЛ§.иа Луганська обласна універсальна наукова бібліотека.

464.ШЬ: пМр:/М\у\у.Ьоок.ос1.иа Велика Одеська бібліотека. Каталог видань, розбитий за тематиками; книжковий магазин, пошук.

465. ІІКЬ: пМр://каграіїоиг.пагод.го/тс1ех1477.пїт Закарпатські бібліотеки. Всі бібліотеки Закарпаття.

466. ІШЬ: пМр://кого1епко.кпагкоу.сот Харківська державна наукова бібліо­тека ім. В. Г. Короленка.

467. ІЖЬ: п«р://Ье$іЬоок$.ги ВезїВоокх — он-лайн бібліотека.

468. ІІКЬ: п11р://\У^\у.§еосі1:іе5.сот/икгех1іЬгі5/Ех1іЬгі5— українська елект­ронна бібліотека.

469. ІІКЬ: пМр://р5у1іЬ.кіеу.иа Р$уІлЬ — електронна бібліотека книг психоло­гічної тематики.

470. ІІКЬ: пМр://сгііІа1ка.іп{о 170 унікальних в Інтернеті електронних під­ручників за напрямами — менеджмент організацій, фінанси підпри­ємств, управління персоналом й економіка праці, бухгалтерський об­лік і аудит, право, психологія.

471. ІІКЬ: пМр://\у\У\\г.Ьоокар.Ьу.га Бібліотека психологічної літератури.

472. ОТЬ: Шр://гіЬгагу.рпіІ05.т5и.ги Бібліотека сервера філософського фа­культету МДУ.

473. ШЬ: пир://ек-1і*.а§ауа.ги Бібліотека економічної та ділової літератури. Тексти книг з економічної теорії та менеджменту. Художня література економічної спрямованості (Т.Драйзер, А. Хейлі та ін.).

474. ІІКЬ: пПр://іпгоЬи$іпе5$-1іЬга.Ьу.ги Бібліотека ім. Є. Ю. Невідімова-Мол-чанова. Електронна публічна бібліотека літератури включає видання з бізнесу, менеджменту, маркетингу, реклами, психології, права.

475. ШЬ: п«р://1і5ігіЬ.пагосІ.ги Бібліотека технічної літератури. Технічна література та конспекти лекцій. Матеріали сайту представлені у трьох варіантах: комплект ТІРР- файлів, 2ІР-архів, КАК-архів.

476. ІШЬ: пПр://Ьоок$.гш.кт.иа Бібліотека української літератури. Тво­ри українських і переклади на українську мову іноземних авторів, проза.

477. ІШЬ: пПр://ут\у.ЬіЬ1іо1:ека.сот.иа Бібліотеки Білої Церкви. Сайт репре­зентує методичні та бібліографічні матеріали: бібліографічні огляди, рекомендаційні списки літератури тощо.

478. ЦВЬ: ЬПр:/М\у\у.икг1іЬ\¥ОГІс1.кіеу.иа Бібліотечний світ України.

479. ІІКЬ: пМр://утуу.екпі§а.сот.иа е-Книга: Літературна пошуково-інфор­маційна система.

480.1ІВЬ: пїїр://ігЬі$.сгітеа.иа Електронна бібліотека «ІРБИС» навчально-наукового змісту.

481. ІДВЬ: пМр:/Луут.пі1.кіеу.иа Електронна бібліотека «Наука і Техніка» представляє науково-технічну та науково-популярну інформацію, книги, статті, біографії лауреатів Нобелевської премії.

482.ЦВЬ: пМр://\У\у\у.1ос.80У Бібліотека Конгресу США. Загальна інформа­ція про бібліотеку, фонди, читальну залу, інформаційне забезпечення користувачів, дослідницьку роботу та інші матеріали.

483. ІІВІ.: п«р://утулиіогоп1о.са/е1и1/Електронна бібліотека української лі­тератури — персональний проект Максима Тарнавського, професора української літератури при Відділі Слов'янських мов та літератур Уні­верситету Торонто.

484.ШІЬ: Шр://ут\у.ге1сот.га/ІпІетет7Ас1сіге!>5іп8/ Огляд адресації в Інтернет.

485.ШЬ: пїір:/Мулу.е-икгаіпе.оі"8.иа Українська мережа інформаційного суспільства.

486.ІЖІ,: Ь«р://іш.ог§.иа Фонд «Інформаційне суспільство»

487. ШЬ: Шр://еигора.еи.іпІ/іпІ^:огтаиоп_$осіеІу/іпсІех_еп.пт.т Портал ЕШОРА, секція інформаційне суспільство.

488.1ІВЬ: п«р://еигора.еи.іпт/ро1/едис/іпсіех_еп.гптп Портал ЕІІКОРА, секція освіта.

489.1)ВЬ: пттр://еигора.еи.іпІ/ро1/гсл/іпс1ех_еп.піт Портал ЕІІВОРА, секція дослідження і технології.

490. ШЬ: пПр://еигора.еи.іпі/ро1/]шисе/іпдех_еп.п1:т Портал ЕІДВОРА, сек­ція правосуддя, юстиція.

491. ІІВЬ: пПр:/Лут\г.$Ьоок.пагосі.ги Інтернет. Енциклопедія пошуку.

492. ІІКЬ: пир://™\у\у.і$ос.ог8./іпїетет.-пі5Іогу/іпс1ех. 5пїт1 Колекція поси­лань на статистичну та іншу інформацію.

493. Во^1е5 5., Сіпгі$ Н.5споо1іП£ іп СарітаШт Атегіса. Ескісаііопаї Кеїогт апсі Сопїгасіістіоп о( Есопотіс Ше. N. V., 1976.

494. Сотреїепсу, А55Є55тепі, Кеяеагсп апсі Еуаіиаііоп А Керогі оі а N3*10081 СопГегепсе, Магсп. 1215, 1974.

495. Соггеа Н.Сіиапгіїаііуе Меїпосіх оі Еііисагіопаї Р1аппіп§. 5сгапга, 1969.

496. Есіисаііопаї Ооситепгагіоп апсі Іпіштатіоп ІІпехсо, ц 184, 1972.

497. Са^пе К.Ше сопс1Шоп5 оИеагпіп§ ^У, 1967.

498. Ні.чеп Т.ШЬіїсІипй аг 2000. 5госкпо1т, 1971.

499. Мш§іаге К. КпоуЛєсі^є, Сиггісиїит апсі Спап^е. МеШоигпе, 1973.

500.5спи1і5 Т. Іпуехїтепі іп Нитап Саріїаі // Атегісап Есопотіс Кєуієуу, ід 5,

1961. 501. Тігге Н.Оіе РоІШс5іегип§ сіег 5сЬи1е НатЬиг§, 1973. 502.Уууо)'оуе геогіе іпіогтаспусп хузїетіс // гаЬепхеіїег А. // Іпї. 5у5Г.—

1990. — 19, №6. — рр.549-560.

503. УУгеп, Тпе Еуоїитіоп оі Мапаеетепт ТЬеогу. — рр. 253-260, рр.261-264.

504. УУпіте \У. Р., Вигке СМ. Егїєсііує ІеасЬіп^ апсі Ьеуопсі // ). Іпхішстіопаї Рзуспоі., У20, и2, 1993.

505. \Уоос1па11 \У., В1аи§ М. Ргосіисііуіту ггепсі іп ВгіШп Зесопсіагу Есіисатіоп. І., 1967.

ЗМІСТ

вступ..................................................з

РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ НА ЗАСАДАХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ..........20

1.1. Ретроспективний аналіз наукових основ загального менеджменту.........................................21

1.2. Концептуальні підходи до теорії і технології інформаційного управління загальноосвітнім навчальним закладом.............................................36

1.2.1. Системний підхід як напрям методології наукового пізнання й соціальної практики.........................36

1.2.2. Ситуаційна теорія менеджменту...................45

1.2.3. Системно-кібернетичний підхід до управління

соціально-педагогічними системами....................49

1.2.4.Інформаційний підхід до управління

загальноосвітнім навчальним закладом..................53

1.2.5. Синергетичний підхід в управління сферою освіти... 59

1.3. Інформаційне забезпечення менеджменту як проблема теорії і технології управління

загальноосвітнім навчальним закладом..................70

Висновки до першого розділу...........................97

РОЗДІЛ 2. ТЕОЕРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ ЯК ПРОВІДНИХ СКЛАДОВИХ УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ...........................................102

2.1. Феномен інформації у наукових концепціях

минулого і сьогодення................................103

2.2. Види і джерела інформації та їх вплив на управління загальноосвітнім навчальним закладом.................126

2.3. Наукове обґрунтування класифікації інформації в архітектурі інформаційно-комунікаційних зв'язків у системі управління загальноосвітнім

навчальним закладом.................................154

Висновки до другого розділу...........................169

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ІНФОРМАЦІЙНИМ СУПРОВОДОМ..........173

3.1. Стан інформаційної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів...................174

3.2. Стан використання управлінських інформаційних систем і інформаційних технологій в управлінні

загальноосвітнім навчальним закладом.................196

Висновки до третього розділу..........................215

РОЗДІЛ 4. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В УПРАВЛІННІ ЗАГАЛЬНООСВІТНІМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ...........................................218

4.1. Вихідні методологічні положення побудови системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом.................219

4.2. Сутність та особливості функціонування інформаційних процесів у загальній архітектурі системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом.................234

4.3. Наукове обгрунтування структури, змісту та технологічної сутності моделі системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом ................251

4.4. Модель та особливості побудови автоматизованої системи управління «ЕІкола» на основі сучасних

мережевих інформаційних технологій..................275

Висновки до четвертого розділу........................300

РОЗДІЛ 5. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ......................................304

5.1. Цільова ефективність управління загальноосвітнім навчальним закладом і технологія її оцінювання.........305

5.2. Результати експериментальної перевірки впливу запровадженої експериментальної моделі системи інформаційного забезпечення на ефективність управління загальноосвітнім навчальним закладом.......328

5.3. Організація інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

і критерії виміру її рівнів..............................356

Висновки до п'ятого розділу...........................367

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................369

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ......................375

Додаток А.1. Характеристика експериментальних ЗНЗ......376

Додаток А.2. Методика вивчення стану інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім

навчальним закладом...................................381

Додаток А.З. Результати оцінювання

кандидатів у експерти...................................388

Додаток А.4. Результати групового експертного оцінювання стану сформованості інформаційної

компетентності керівника ЗНЗ............................392

Додаток Б.1. Результати оцінювання та визначення коефіцієнта ефективності управління Кеу

експериментальних ЗНЗ.................................412

Додаток Б.2.Дисперсійний комплекс значень інтегральних факторів коефіцієнта ефективності

управління ЗНЗ.........................................425

Додаток В. Стан організації інформаційного

забезпечення управління ЗНЗ під час експерименту.........437

Література...........................................444