5.1. Цільова ефективність управління загальноосвітнім навчальним закладом і технологія її оцінювання
На початок 70-х рр. в США і країнах Західної Європи значно посилився інтерес до проблем ефективності освіти і нових моделей управління освітніх закладів різного типу, які мають міждисциплінарний характер і потребують застосування комплексного підходу до її розв'язання [494;495 ]. Існуюча система управління ЗНЗ, як було зазначено раніше і засвідчують результати вивчення, не відповідає реаліям сьогодення, невчасно реагує на зміни в державній освітній політиці, не спрацьовує на стратегічний розвиток та не сприяє підвищенню ефективності управління. Однією з причин такої ситуації є недостатня розробленість і теоретичне обгрунтування механізмів визначення ефективності управління в соціально-педагогічних системах, зокрема в ЗНЗ, а іншою є проблема термінологічної невизначеності суті терміна «ефективність», коли може йтися про висування певних вимог до здійснення процесу управління або про оцінювання власне самого процесу управління. Існує також потреба в розробці методики оцінювання ефективності управління ЗНЗ, що базуватиметься на наявному аналітичному підґрунті оцінювання його ефективності.
З'ясуємо та уточнимо сутність понять «ефективність управління», «ефективність управління ЗНЗ» з метою термінологічної узгодженості та визначення їх змістового наповнення. У науковій літературі, коли мова заходить про ефективність управління, то може йтися, по-перше, про висування певних вимог до здійснення процесу управління, а, по-друге, про оцінювання управління. В обох цих випадках ми зустрічаємось з термінологічною проблемою: як розуміти поняття «ефективність» у сфері соціального управління, і якою мірою наше розуміння співпадає із змістовім наповнення цих понять в інших мовах, перш за все, а англійській.
Ми погоджуємося з твердженням вітчизняного ученого В. В. Олійника, «...що в теорії управління поняття «ефективність» розроблено недостатньо», та професора В. Цвєткова про те, що це поняття не набуло «...навіть завершеної концептуальної розробки» [274, с. 302], а також із провідним фахівцем у галузі державного управління якістю ЗСО Т. О. Лукіною про відсутність усталених позитивних методик оцінки ефективності діяльності державних органів управління [ 231, с. 147].
В українській термінології надзвичайно широко вживається поняття ефективність, зокрема у ситуаціях, коли йдеться про соціальне та його різновид — державне управління й оцінювання різних напрямків державної соціальної політики. «В англійській ж мові, з використанням якої виробляється державна політика у США та Канаді — країнах з дієвим і динамічні державним управлінням, — в літературі з аналізу політики для оцінювання політики використовуються два співзвучні, але відмінні за змістом поняття — єіі"єс(:іуєпє55 та еШсіепсу. Перше з них (еп"есїїуепе55) — це міра досягнення проголошених цілей політики, яка показує, наскільки результати наблизитись до задекларованих цілей. Друге поняття (еШсіепсу) — це співвідношення між затратами на проведення політики та досягнутими результатами, яке може вимірюватись як' у натуральних показниках (продуктивність праці), так і у вартісних — якщо можливо дати грошову оцінку всім затратам і результатам» [95,49]. У перекладах із англійської мови на українську ці два різні поняття найчастіше перекладаються одним словом — ефективність. Якщо ж в оригінальному англійському тексті ці два терміни зустрічаються поруч, то в українських перекладах можуть виникати майже які завгодно сполучення двох слів — ефективність, дієвість, продуктивність, результативність, успішність, і який з них є «еггесгіуепе$5», а що — «еШсіепсу» з'ясувати та відрізнити неможливо. Зокрема, в передмові до американського посібника з продуктивності державного управління пропонується [95, с. 26] перекладати еіїесгіуепезх як технічна ефективність (в показниках якої знаходить відображення характер діяльності, яка оцінюється), а еШсіепсу — як економічна ефективність (показники якої характеризують те, як реалізується діяльність, що оцінюється, наскільки продуктивно використовуються ресурси). Однак, переклад у такому вигляді є надто нераціональним стосовно їхньої семантичної суті і частого вживання двох ключових термінів у одному цілісному контексті.
Цікавим є той факт, що і в англійській мові, в науковій термінології і її практиці державного управління сфери вживання цих двох термінів на сьогодні практично є унормовані, а раніше не існувало чіткого поділу між двома поняттями. На це звертає увагу лауреат Нобелівської премії з економіки Герберт А. Саймон у своїй відомій монографії «Адміністративна поведінка: дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції». Він зазначає, що «...до кінця XIX сторіччя термірш е^ісіепсу та е((есііуепез$ використовувалися практично як синоніми. Словник «Охгогсі Оісгіопагу» визначає е((ісіепсу як «придатність або здатність успішно досягати або забезпечити успішне досягнення наміченої цілі»... Проте, останнім часом термін е^ісіепсу набув іншого значення — «співвідношення між внеском і результатом». В енциклопедії «ЕпсусІореМа о(ІНе Зосіаі $сіепсе$» зазначається: е((ісіепс/у розумінні співвідношення між вхідними ресурсами 1.1 результатами, витратами та доходом, витратами та задоволенням є відносно новим терміном. У цьому вузькому розумінні він використовується в техніці лише впродовж останньої половини XIX сторіччя, а у бізнесі та економіці лише — з початку XX ст.» [95, с. 51].
Ґрунтовний огляд практики вживанняцих двох схожих понять міститься в монографії професора В. Цвєткова [384, с. 34-45]. Зокрема, ним наведено слушну пропозицію польської дослідниці Х.Сеїізгсгушка щоб поняття, яке схоже за своїм визначенням на е({есІмепе5$, називати «цільова ефективність» і, на нашу думку, є влучним підкресленням суті терміна.
В європейській практиці на сьогоднішній день також використовується декілька різних понять, яким в українській термінології відповідає тільки одне слово — «ефективність». Зокрема, в практиці Шведського національного бюро аудиту, як зазначає Ю.М. Бажал, для перевірки та оцінки дієвості установ, організацій, стану виконання бюджетних програм використовується концепція «трьох Е»:
(1) Е((есішпе$$ (результативність) — Результати, що в порівнянні з метою та співставленні з ресурсами, які використані задля досягнення цієї мети.
(2) Е((ісіепсу (ефективність) — Співвідношення між продуктом у вигляді товарів, послуг і т.ін. та ресурсами, що використані на їх виробництво.
(3) Есопоту (економічність) — Мінімізація вартості ресурсів, що спрямовані на діяльність, з огляду на відповідну якість [16]. Якщо обирати, за яким з цих понять залишити в українській мові назву ефективність, то перевагу слід віддати першому еіїесїіуепезз, а не другому — {е((ісіепсу), яке широко вживане в економічній теорії та означає співвідношення між корисністю здобутих результатів і витратами з позицій ресурсного підходу. Цілком зрозуміло, що один і той же корисний результат можна здобути за різних витрат: і матеріально-технічних, інтелектуальних, енергетичних, інформаційних, часових ресурсів і який не є відображенням дійсної ефективності управління.
За терміном е£і~есїіуепе5$ краще закріпити переклад результативність «кінцеві результати», як ступінь досягнення об'єктом управління кінцевих (запланованих) результатів, як міра наближення фактичних результатів до задекларованих цілей або завдань. Інтегративним критерієм ефективності у такому сенсі виступає суспільна значущість і корисність, що луже природно випливає із наведеного вище.
Визначені ТерМІНОЛОГІЧНІ ВІДМІННОСТІ СУТНОСТІ ПОНЯТЬ ЄЇЇЄСПУЄПЄ55
і еШсіепсу, представлені нами вище, дають можливість конкретизувати сутність терміна «ефективність управління ЗНЗ» як характеристику, що відбиває ступінь досягнення цілей згідно з стратегічним набором розвитку закладу. У науковій літературі переважно висвітлені лише окремі математичні та кваліметричні підходи щодо обгрунтованості критеріїв виміру, інструментарію та процедури оцінювання ефективності процесів і видів діяльності в галузі освіти, а саме: Л.Ануфрієва, Г. А. Дмитренко, В. В. Олійник, (результативність діяльності учнів і учителів) [10], Л.М. Ващенко (критерії розвитку інноваційного середовища) [50], Л.І. Даниленко та Н.М. Островерхова (ефективність управлінської діяльності керівника) [284], В. В. Олійник (ефективність управління підвищення кваліфікації педагогічних працівників профтехосвіти) [274], Г. В.Єльникова (кваліметричний стандарт діяльності районного (міського) відділу освіти; кваліметричний стандарт діяльності вчителя) [97], В.С. Лазарєв (ефективність системи внутрішкільного управління розвитком) [361; 362; 389], Т.О. Лукіна (критерії ефективності державного управління якістю загальної середньої освіти) [231], О. Г. Хомерики (критерії оцінювання проекту нової системи внутрішкільного управління інноваційними процесами) [361], П.І. Третьяков (критерії оцінки просування школи у своєму розвитку) [390], М.П. Капустін (критерії оцінки ефективності окремих елементів виховної роботи) [90], Є. С. Березняк (критерії діяльності школи) [27], І. П.Жерносєк (критерії оцінки ефективності управління науково-методичною роботою) [101], В.С. Болгаріна (критерії оцінки результативності впливу освітньо-культурологічного середовища), В.І. Маслов (якість сформованості професійної компетентності керівника школи) [241; 242], В. Уайт (референтні критерії оцінки якості внутрішньої ефективності роботи школи) [504], М.Вудхоллм і М. Блауг (критерії оцінки вкладень в середню освіту за узагальненим індексом продукції сфери освіти) [505], Т.Щульц (кількісні показники ефективності освіти з економічних позицій) [500 ]та ін. [493-499; 501-503], Отже, здебільшого поняття ефективності в освіти розроблені стосовно визначення ефективності окремих процесів (ефективність навчання, ефективність виховання, ефективність розвитку школи, ефективність розвитку інноваційних процесів), а не управління ними та за певних умов функціонування системи освіти, та типу закладу. Розгляд і аналіз наукових праць з проблеми оцінювання ефективності управління закладом дозволяє зробити висновки про розробленість лише окремих її аспектів, відсутність загальної теорії ефективності управління, невирішеність методологічних проблем кількісного вимірювання: результатів і витрат часу на управлінську діяльність, досягнення мети управління та ефективності діяльності педагогічного колективу, економічної доцільності сфери освіти; відсутність розробки практичних механізмів ефективного управління.
Уточнення та деталізація термінологічної сутності поняття і специфіка об'єкта дослідження зумовлює доцільність застосування терміна «цільова ефективність управління ЗНЗ» у розумінні результативності управління з позицій його функціональності, тобто оцінки результатів досягнення чи не досягнення стратегічних, тактичних, операційних цілей, реалізації стратегічного набору, програм і проектів, розв'язання завдань, що поставлені перед ЗНЗ, яка має досягатися за рахунок ефективного використання людських та інших ресурсів, підвищення якісних характеристик процесів, сформованості особистіших якостей суб'єктів управління та НВП. Вимірювання якості результатів освіти, що лежать в основі оцінки ефективності управління закладом, є виключно складною методологічною проблемою, адже йдеться про характеристику та якість особистості, які через свою природу не можуть бути повністю вираженими у цифрах і формулах і співвідносними з фінансовими витратами та до останнього часу не були предметом статистичного аналізу.
Ефективність процесу управління залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів, раціонального використання ресурсів, здійснення заходів, спрямованих на забезпечення можливості здійснення ефективної управлінської діяльності та самоуправління задля досягнення соціально значущих цілей. Фактори («латинською іасїог-чин-ник, умова, причина якого-небудь процесу, явища») [316, с.922] ми умовно поділили на три групи, що є багатокомпонентними і репрезентовані багатокритеріальними показниками. Перший фактор — Ф1 стосується ефективності функціонування підсистем ЗНЗ, другий Ф2 — ефективності управлінської діяльності адміністративно-управлінської ланки, третій ФЗ — результативності освітнього процесу. При цьому ми розуміємо критерій «...як підставу для оцінки, визначення або класифікації чогось, мірило» [57, с.465], мірило — це те, що є основою для оцінки, вимірювання або порівняння чого-небудь, а показник — як ознака чого-небудь, «...наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; дані про досягнення в чому-небудь» [57, с.838]. Таким чином, ефективність управління ЗНЗ визначатимемо за результатами функціонування підсистем закладу, управлінської діяльності суб'єктів, результативністю освітнього процесу в циклі «навчальний рік», ступенем досягнення поставлених перед ЗНЗ цілей і розв'язанням завдань.
ПіДуЧас розробки факторно-критеріальної моделі ефективності управління з позицій системного і ресурсного підходів ми враховували показники функціонування системи управління ЗНЗ, соціально-педагогічні аспекти (організація навчально-виховного процесу, його специфіка і закономірності), які не підлягають вартісним оцінкам, але значною мірою визначають ефективність або не ефективність витрат на освіту. Критерії ефективності ЗНЗ розроблені в контексті соціально-економічних умов функціонування системі освіти і формування інформаційного суспільства в країні з урахуванням законодавчо-правових основ формування галузі освіти, посадових вимог до керівництва ЗНЗ та результативності їхньої діяльності і суб'єктів НВП, а процедуру оцінювання результативності управлінської діяльності та якості освіти передбачено здійснювати залежно від виконання ними поставлених суспільно-значущих цілей і конкретних професійних задач.
Таблиця 5.1 Факторно-критеріальна модель ефективності управління загальноосвітнім навчальним закладом
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
Фактори |
Критерії (показники)
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
Вагомі факторії |
Коефіці прояв критер |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
Фактор 1. Ефективність функціонування підсистем ЗНЗ |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
1.1. Управління процесом навчання в ЗНЗ |
|
1. Забезпечення умов рівного доступу до якіс- ної освіти та освітніх, культурно-національних потреб учнівської молоді (облік кількості дітей, які не охоплені навчанням у мікрорайоні закладу; кількість дітей, які протягом тривалого часу не відвідують ЗНЗ без поважних причин; наявність системи обліку відвідування занять учнями та її ефективність (Постанова КМУ №646 від 12.04. 2000 р.); забезпечення умов для відпочинку учнів перших класів: розміщення, наявність спалень, ігрових кімнат, ГПД; дані про повне охоплення ЗСО учнівської молоді. 2. Дотримання режиму роботи, Статуту ЗНЗ (наявність раціональної організації процесу навчання в закладі, відповідність обсягу тижневого навантаження нормативам, раціональне використання навчальних кабінетів, організація чергування в закладі, оперативність замін уроків, відповідність мережі класів і їх наповнюваність чинним нормативам). 3. Відповідність навчального плану нормативам, ступеню й типу закладу та фактичний стан його виконання (відповідність робочого навчального плану ЗНЗ вимогам типових навчальних планів, затверджених МОН України; збереження наступності і неперервності варіативної складової навчального плану для забезпечення освітніх потреб, можливостей, розвитку здібностей та інтересів учнів). 4. Модернізація змісту освіти відповідно до нових педагогічних парадигм і освітніх потреб учнів, і їхніх інтересів (введення нових навчальних предметів, спецкурсів, авторських та інтегрованих курсів, факультативів та ін.). 5. Організація роботи з обдарованими та здібними учнями та її результативність. 6. Педагогічна доцільність використання різних форм навчання учнів: індивідуальне навчання хворих дітей, екстернат). 7. Стан виконання планів позаурочної навчально-пізнавальної діяльності учнів. |
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
8. Забезпечення вибору та реалізація допрофільної підготовки та профільного навчання учнів (рішен- ня педради про доцільність організації профільних класів, пропозиції ради ЗНЗ, наявність кадрового, програмно-методичного та матеріального забезпе- чення, погодження з органами управління освіти). 9. Забезпечення дотримання чинного законодавс- тва щодо вивчення української мови та реалізації державної мовної політики України. 10. Розробка та впровадження новітніх технологій навчання, інноваційних методів, форм і засобів |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
навчально-пізнавальної діяльності. 11. Стан організації процесу навчання (обізнаність учителів з вимогами навчальних програм, якість поурочного планування). 12. Організація тематичного обліку навчальних до- сягнень учнів (ознайомленняучнів підчас викла- дання з тривалістю вивчення теми, термінами та формами проведення підсумкового оцінювання за результатами її вивчення, критеріями оціню- вання, навчальними завданнями; об'єктивність оцінювання). 13. Результати використання ІКТ (питома вага забезпеченості програмним забезпеченням ін- варіантної та варіативної складових навчального плану, питома вага уроків, на яких використову- ються навчальне програмне забезпечення). |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
Джерела Інформації: матеріали самоатестації та атестації, ліцензування ЗНЗ; статут і режим роботи ЗНЗ, санітарний паспорт, колективний договір, правила внутрішнього розпорядку, рішення органів вищих ієрархічних рівнів щодо статуту та його структурних підрозділів, концепції, угоди про співробітництва з різними соціальними інституціями, штатний розпис; списки про кількість дітей, не охоплених навчанням у мікрорайоні закладу; відомості про учнів, які не відвідували про- тягом тривалого часу заклад; журнал обліку відвідування занять учнями, дані про умови навчання учнів перших класів; система планів у ЗНЗ: перспективний план роботи закладів, річний план роботи ЗНЗ, рекомендації щодо планування роботи закладу, щотижневі плани роботи закладу, особисті плани роботи адміністрації, навчальні плани, робочий навчальний план, календарний план, поурочні плани, план роботи батьківського комітету; книга наказів; розклад уроків і роботи ГПД; дані педагогічного спостереження НВП; дані про дітей та учнівську молодь мікрорайону закладу; книга протоколів засідань педагогічної ради ЗНЗ, матеріали анкетування та педагогічних спостережень, НВП, класні журнали, матеріали організації роботи з обдарованими та здібни- ми учнями, її результативність; протоколи: нарад при директорові та заступниках директора, матеріалів засідань методичної ради та засідань ради закладу, засідань батьківського комітету. книга протоколів педагогічної ради, навчальні програми; матеріали бесід і співбесід з адміністра- цією, вчителями, керівниками методичних об'єднань, учнями; шкільна документація; дані аналізу уроків і виховних заходів, зошити учнів; накази про: рух учнів, кадри у ЗНЗ, організацію платних послуг, організацію навчально-виховного процесу та його результативність, загальні питання у закладі та інші аналітичні накази; річні та аналітичні звіти, довідки, матеріали щодо забезпечен ня умов для отримання учнями повної загальної середньої освіти, алфавітна книга запису учнів. медичні картки учнів, документація з організації індивідуального навчання учнів, результати виконання контрольних робіт. |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
вому співвідношенні від загальної кількості учи- телів закладу, науково-методичне забезпечення навчальних кабінетів згідно з вимогами програм, періодичність їх поповнення наочністю, дидактич- ними матеріалами тощо). б. Організація дослідно-пошукової роботи в ЗНЗ та її результативність (наявність у педагогічних працівників спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
ЗНЗ, а також закладів, які планують змінити свій тип закладу, авторських програм, курсів, спец- курсів, факультативів, підручників, посібників, методичних рекомендацій, наукових статей, монографій тощо). 7. Наявність цілеспрямованої системи організа- ційно-консультативної та індивідуальної роботи з педагогічними працівниками з різних аспектів діяльності. 8. Дотримання режиму роботи ЗНЗ та санітарно- гігієнічних норм роботи працівниками закладу. 9. Сформованість професійних взаємовідносин і взаємозв'язків у колективі закладу. 10. Забезпечення розвитку творчого потенціалу та професійної компетентності педагогічних працівників. 11. Наявність системи стимулювання працівників у колективі та ефективність її реалізації. 12. Забезпечення організації роботи з адміністративно-обслуговуючим персоналом. |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Джерела інфор мації: накази про: тарифікацію, зарахування та звільнення працівників; дані про особистий склад педагогічних працівників, штатний розпис, режим ЗНЗ, книга наказів, дані результатів попередніх атестацій, дані про організацію підвищення кваліфікації педагогічних працівників; дані про наявність авторських програм, підручників, посібників, методичних рекомендацій, наукозих статей, плани методичної (науково-методичної) роботи з педкадрами; дані прокількісний та яксний склад педагогічних працівників; матеріали роботи методичних об'єднань,творчих звітів учителів і інших форм науково-методичної роботи; перспективний план підви-щення педагогічної освіти і атестації педпрацівників; трудова угода між адміністрацією закладута профспілковою організацією; документація ради та педагогічної ради закладу; документи іматеріали з питань науково-методичного та кадрового забезпечення закладу; матеріали самоатес-тації та атестації закладу, атестації педагогічних кадрів, документація атестаційної комісії за по-точний рік; матеріали з питань забезпечення навчально-виховного процесу; аналітичні матеріалищодо вивченнястану викладання навчальних предметів, якості освіти учнів і результативностідіяльності учніву різних видах діяльності; класні журнали. |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
1.4. Державно- громадське управління ЗНЗ |
|
1. Сформованість та дієвість громадської складової в структурі системи управління закладом. 2. Забезпечення співпраці закладу з організаціями, соціальними інституціями, установами, засобами масової інформації, науковими інституціями, вищими навчальними закладами. 3. Забезпечення співпраці і результативності роботи суб'єктів управління та НВП із батьківським комітетом і батьками учнів (організація і прове- дення шкільних і класних батьківських зборів, батьківських комітетів, індивідуальної роботи з батьками, спільних виховних заходів, соціальних досліджень). 4. Забезпечення організації діяльності піклуваль- ної ради та її результативності. 6. Створення умов щодо забезпечення прав батьків |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
обирати і бути обраним до органів громадсько-де- ржавного самоврядування. |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Джерела інформації: План роботи Ради ЗНЗ, піклувальної ради; угоди про співпрацю з організа- ціями, соціальними інституціями; матеріали щодо вивчення освітніх запитів і потреб учнів; класні журнали, тематика співбесід учителів із учнями, їхніми батьками; результати спостережень і досліджень, соціальний паспорт; акти обстежень побутово-житлових умов учнів; матеріали з питань організації відпочинку та оздоровлення, соціального захисту учнів; матеріали щодо участі в здійсненні державно-громадського управління батьків учнів; протоколи загальношкільних, загальнокласних батьківських зборів, план роботи батьківського комітету, протоколи засідань батьківського комітету.
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
1.6. Зміцнення та розвиток матеріаль- но-тех- нічної та навчально- методич- ноуїази закладу
|
|
1. Відповідність стану будівель і приміщень ЗНЗ де- ржавним санітарним нормам і з урахуванням особ- ливостей проекту побудови навчального закладу. 2. Стан території ЗНЗ (освітленість території, наявність дослідних ділянок, географічного та спортивного майданчиків, озеленення, наявність огороджень від проїжджої частини вулиці). 3. Відповідність естетичного оформлення при- міщень і навчальних кабінетів у ЗНЗ існуючим нормативам. 4. Стан матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів, лабораторій, бібліотеки, спортзалів, спортмайданчиків, навчально-дослід- них ділянок і відповідність їх обладнання типовим перелікам і вимогам навчальних програм (наяв- ність ТЗН, їх стан і збереження; стан шкільних меблів і їх відповідність віковим та фізіологічним особливостям учнів). 5. Стан комп'ютеризації ЗНЗ (питома вага комп'ютерів від загальної кількості учнів, пито- ма вага обладнання комп'ютерами предметних кабінетів, робочих місць адміністрації, у бібліотеці та бухгалтерії, наявність локальної комп'ютерної мережі у ЗНЗ). б. Наявність ліцензійного програмного забезпе- чення та повнота використання пакету М5 ОШсе. |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
7. Програмне-методичне забезпечення функціо- нування ЗНЗ (наявність навчальних програм, ре- комендованих МОН, авторських програм, програм факультативів, авторських і інтегрованих курсів, курсів за вибором). 8. Забезпечення організації роботи бібліотеки (створення умов для використання учнями бібліо- течного фонду, наявність вільного доступу учнів до мережі Інтернет, ведення необхідної бібліотеч- ної документації, відповідність режиму роботи бібліотеки потребам учасників НВП, забезпе- ченість у відсотках підручниками, навчально-ме- тодичною літературою, художньою та довідковою літературою). 9. Залучення батьків, підприємств, спонсорів до зміцнення матеріально-технічної бази ЗНЗ. 10. Вироблення адміністрацією ЗНЗ стратегії роз- витку матеріально-технічної бази та навчально- методичного забезпечення функціонування ЗНЗ та її запровадження. |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Джерела інформації: паспорт санітарно-технічного стану ЗНЗ, акт прийому готовності ЗНЗ до нового навчального року, протоколи перевірок стану захисного заземлення та ізоляції електрич- них мереж, випробування електрозахисних засобів, паспорт на котельне обладнання, паспорт на вентиляційні установки, акт перевірки готовності до експлуатації тепломережі, акти СЕС щодо перевірки повітряно-теплового режиму, освітленості, запиленості, загазованості приміщень; річний план роботи ЗНЗ, санітарний паспорт ЗНЗ, план розміщення навчальних приміщень, акт випробування на міцність кріплення спортивних снарядів, акт-дозвіл на експлуатацію навчальних кабінетів ЗНЗ, інструкції з техніки безпеки в навчальних кабінетах, майстернях, тирах, спортив- них залах, харчовому блоці, котельнях, матеріали паспортизації кабінетів. |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
1.6. Фінансо- во-госпо- дарська діяльність |
1. Ефективне використання державних коштів, ма- теріально-технічних, енергетичних і фінансових ресурсів і бюджетних асигнувань. 2. Раціональне планування фінансово-госпо- дарської діяльності, реальність заходів і визначення термінів їх виконання. 3. Відповідність фактичної кількості працівників штатному розкладу ЗНЗ. 4. Облік матеріальних цінностей. 5. Залучення та раціональне використання позабюджетних коштів від оренди приміщень, обладнання, споруд для зміцнення МТБ закладу, надання додаткових платних освітніх послуг. 6. Поповнення бюджету ЗНЗ за рахунок добровільних грошових внесків і меценатства підприємств, установ, організацій, окремих громадян, іноземних юридичних і фізичних осіб, громадських організацій. |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
7. Забезпечення ведення фінансово-господарської, бухгалтерської, статистичної звітності згідно з чинним законодавством та звітування перед орга- нами державного управління, контролю, замовни- ками освіти. 8. Фінансування витрат на формування іміджу ЗНЗ та результатів його діяльності. 9. Фінансування науково-теоретичних і методичних розробок, видання програм, методичних посіб- ників, словників, дидактичних матеріалів. 10. Облікування відпрацьованого робочого часу персоналом в ЗНЗ (заміна уроків педпрацівниками, облік уроків з учнями, які навчаються індивідуально, консультації з учнями екстернату, робота вчителів у канікулярний час, фактично відпрацьований робочий час техпрацівників і обслуговуючого персоналу). |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
Джерела інформації: нормативно-інструктивні документи з питань фінансово-господарської діяльності ЗНЗ, план роботи школи, штатний розклад, трудові книжки, кошторис, трудові угоди, книга наказів, класні журнали, журнал обліку заміни уроків, документація з обліку матеріальних |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
цінностей, технічний паспорт школи,інвентарні списки основних засобів, книга складського |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
обліку матеріалів, акти ревізії та перевірки фінансово- господарської діяльності ЗНЗ контрольно-ревізіонним управлінням, відомості про видачу та акти списання витратних матеріалів, журнал |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
обліку консультацій, табелі відпрацьованого робочого часу; статистичні звіти, дані, довідки щодо умов функціонування та матеріально-технічного стану, фінансово-господарської діяльності та економіки освіти; журнал вхідного інструктажу з охорони праці та інструктажу на робочому місці; бізнес-план, аналітичні матеріали з питань позабюджетної діяльності; нормативні документи з питань позабюджетної діяльності; звіти, довідки про стан медичного обслуговування та організацію |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
харчування учнів; нормативно-правові та законодавчо-директивні документи з питань охорони праці, протипожежної безпеки; акти-приписи санітарно-епідеміологічної служби, протипожежної охорони, прокуратури; інструкції, функціональні обов'язки з охорони праці, протипожежної безпеки; акти про нещасні випадки; журнал реєстрації та документація розслідування нещасних випадків; тарифікація, трудові книжки працівників, особові справи працівників, матеріали щодо розстановки працівників, особові картки, договори про матеріальну відповідальність, посадові інструкції та функціональні обов'язки персоналу щодо фінансово-господарської діяльності, дого- |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
вори про матеріальну відповідальність. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
І Фактор 2. Ефективність управлінської діяльності адміністрації ЗНЗ |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
2.1. |
|
1. Забезпечення організації: діяльності членів |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Виконання функціонально- посадових обов'язків директором ЗНЗ |
|
адміністративно-управлінської ланки, педагогічного колективу, обслуговуючог&персоналу; індивідуальної роботи з суб'єктами НВП; вивчення та упровадження в навчально-виховнии процес і процес управління досягнень педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду; виконання та контролю управлінських рішень; системи контролю та педагогічного аналізу з основних аспектів роботи ЗНЗ; інформаційного забезпечення |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
управління ЗНЗ; освітніх послуг; консультацій; індивідуальні роботи з персоналом; роботи бать- ківського комітету, піклувальної ради ЗНЗ, ради ЗНЗ; медичного обслуговування педагогічних працівників; відпочинку та оздоровлення учнів; роботи педагогічного колективу щодо профілакти- ки дитячого травматизму згідно з директивно-нор- мативними документами щодо функціонування та розвитку галузі освіти та її результативність. 2. Вироблення й прийняття науково обґрунтова- них управлінських рішень щодо функціонування та розвитку ЗНЗ (наявність концепцій розвитку навчального закладу та її відповідність концеп- |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
ції реалізації державної політики у галузі освіти, відповідність перспективного і поточного плану- вання роботи ЗНЗ, участь педколективу у плану- ванні роботи та скоординованість усіх напрямів діяльності ЗНЗ). 3. Регулювання та координування діяльності членів адміністративно-управлінської ланки, педа- гогічного колективу, обслуговуючого персоналу. 4. Облік і контроль діяльності членів адміністра- тивно-управлінської ланки, педагогічного колек- тиву, обслуговуючого персоналу. 5. Забезпечення сприятливого соціально-психоло- гічного клімату в ЗНЗ (коректність та узгодженість дій членів педагогічного колективу у професійній діяльності та співпраці, наявність атмосфери взає- модопомоги та творчої співпраці учнів і вчителів, педагогічна доцільність обраного керівниками ЗНЗ стилю спілкування в колективі; сформованість доброзичливих і демократичних стосунків між учасниками навчально-виховного процесу). б. Соціальний захист (забезпечення соціальної під- тримки дітей-сиріт, дітей з малозабезпечених сімей та інших учнів із соціально вразливих категорій, організація психолого-педагогічної допомоги сім'ям дітей соціально вразливих категорій, ор- ганізація оздоровлення і підвозу дітей, організація харчування учнів. Забезпечення соціального за- хисту вчителів: наявність колективного договору, Правил внутрішнього трудового розпорядку, опти- мального розподілу педагогічного навантаження, дотримання Закону України «Про відпустки»). 7. Організація харчування дітей (створення необ- хідної матеріально-технічної бази для організації харчування учнів, раціональність охоплення учнів гарячим харчуванням, дотримання соціально- |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
гігієнічних умов функціонування шкільної їдаль- ні, здійснення громадсько-державного контролю за харчуванням учнів). 8. Забезпечення умов для зміцнення та збереження здоров'я суб'єктів навчально-виховного процесу (організація медичного обслуговування учнів та аналізу стану їх здоров'я, організація роботи щодо профілактики різних видів захворювань, збереження психічного, фізичного та соціально- го здоров'я учнів в умовах навчально-виховного процесу; раціональна організація праці суб'єктів навчально-виховного процесу; забезпечення профілактики дитячого травматизму; забезпечен- ня умов для збереження здоров'я педагогічних працівників). 9. Охорона праці (дотримання техніки безпеки, охорони праці та пожежної безпеки, санітарно- гігієнічних норм, температурного режиму в ЗНЗ згідно з державними санітарними правилами та нормами). 10. Забезпечення організації документообігу в ЗНЗ. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
Джерела інформаціїїДокументація — річний план роботи ЗНЗ, особистий план роботи директора, звітЗНЗ-1, класні журнали, книги внутрішкільного контролю директора та його заступників. книга наказів з питань навчально-виховної роботи, книга протоколів педагогічної ради, анкети. тести, графік тематичної атестації учнів з навчальних предметів, матеріали для тематичної атеста- ції, облік тематичної атестації навчальних досягнень учнів в класних журналах; алфавітна книга запису учнів, особові справи учнів; класні журнали; журнали занять факультативів, журнали планування та обліку роботи гуртка; журнал ГПД; книга видачі атестатів, книга обліку бланків і видачі свідоцтв про базову середню освіту; книга обліку видачі золотих і срібних медалей, книга обліку видачі похвальних листів і грамот; книга протоколів педагогічної ради; книга протоколів ради ЗНЗ; журнал пропусків і заміщення уроків; книга наказів; книга запису наслідків ВШК; конт- рольно-візитаційна книга, акти, довідки про перевірку роботи ЗНЗ органами управління освітою; акти за формою Н-1, Н-2 про нещасні випадки; статистичні звіти: ф. ЗНЗ станом на 5 вересня, ф. №83 — РВК станом на 1 жовтня, ф. ЗНЗ станом на 1 жовтня; журнал реєстрації вхідних і вихідних документів; архів школи, зберігання, наявність актів на знищення, річний план роботи ЗНЗ, аналі- тичні матеріали адміністративно-управлінської ланки ЗНЗ; накази та рішення педради, матеріали нарад при директорові, книга внутришкільного контролю, нормативна документація, анкетуван- ня, журнали реєстрації вступного інструктажу з охорони праці, інструктажу на робочому місці. програма проведення вступного інструктажу, наказ про призначення відповідального за роботу з охорони праці і техніки безпеки, наказ про призначення відповідального за пожежну безпеку; план евакуації учнів на випадок виникнення пожежі; матеріали інструктажів з пожежної б езпеки. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
2.2. Виконання функціо- нально-посадових обов'язків заступ- ником директора з навчально-виховної роботи ЗНЗ
|
1. Забезпечення умов для розвитку та саморозвит- ку учнів (інтелектуальний, емоційний, духовний, соціальний), позитивних нахилів, здібностей та обдарувань. 2. Ефективність управління навчально-виховним процесом (забезпечення освітніх, культурно-націо- нальних, соціальних потреб учнів; надання права учням вільного вибору форм набуття загальної середньої освіти в обсязі державного стандарту та понад ним; забезпечення високого науково-тео- |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
використання бюджетних асигнувань. 6. Дотримання техніки безпеки, охорони праці та пожежної безпеки адміністративно-господарським персоналом. 7. Організація роботи з доцільної економії електро- |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
енергії, води, тепла. 8. Забезпечення умов для збереження здоров'я персоналу. 9. Організація роботи щодо забезпечення со- ціального захисту, відпочинку та оздоровлення персоналу. 10. Забезпечення нормативної освітленості нав- чальних кабінетів, класів, рекреацій, коридорів та службових приміщень ЗНЗ. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Джерела інформації: нормативно-інструктивні документи з питань фінансово-господарської діяльності ЗНЗ, штатний розклад, трудові книжки, кошторис, трудові угоди, книга наказів, журнал обліку заміни уроків, документацій з обліку матеріальних цінностей, технічний паспорт школи. інвентарні списки основних засобів, книга складського обліку матеріалів, акти ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності ЗНЗ контрольно-ревізіонним управлінням, відомості про видачу та акти списання витратних матеріалів, табелі відпрацьованого робочого часу; статистичні звіти, дані, довідки щодо умов функціонування та матеріально-технічного стану, фінансово-госпо- дарської діяльності та економіки освіти; журнал вхідного інструктажу з охорони праці та інструк- тажу на робочому місці; бізнес-план, аналітичні матеріали з питань позабюджетної діяльності; нормативні документи з питань позабюджетної діяльності; нормативно-правові та законодавчо- директивні документи з питань охорони праці, протипожежної безпеки; акти-приписи санітар- но-епідеміологічної служби, протипожежної охорони, прокуратури; інструкції, функціональні обов'язки з охорони праці, протипожежної безпеки; акти про нещасні випадки; журнал реєстрації та документація розслідування нещасних випадків; тарифікація, трудові книжки працівників. особові справи працівників, матеріали щодо розстановки працівників, особові картки, договори про матеріальну відповідальність, посадові інструкції та функціональні обов'язки персоналу щодо фінансово-господарської діяльності, договори про матеріальну відповідальність. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
| Фактор 3. Результативність освітнього процесу в ЗНЗ 1 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
3.1. Навчальні досягнен- ня учнів і результа- тивність розвитку особистості учнів у ЗНЗ |
|
1. Високий рівень навчальних досягнень учнів ЗНЗ за результатами річного (семестрового) оціню- вання (кількість учнів, які засвоїли зміст освіти в навчальних програмах на високому рівні). 2. Достатній рівень навчальних досягнень учнів ЗНЗ за результатами річного (семестрового) оціню- вання (кількість учнів, які засвоїли зміст освіти в навчальних програмах на достатньому рівні). 3. Середній рівень навчальних досягнень учнів ЗНЗ за результатами річного (семестрового) оцінювання (кількість учнів, які засвоїли зміст освіти в навчальних програмах на середньому рівні). 4. Низький рівень навчальних досягнень учнів ЗНЗ за результатами річного (семестрового) |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
оцінювання (кількість учнів, які засвоїли зміст освіти в нДвчальних програмах на низькому рівні). 5. Відповідність рівня загальноосвітньої підго- товки вимогам Державних стандартів загальної середньої освіти. 6. Готовність учнів до профільного навчання та безперервної освіти. 7. Результативність участі учнів у міжнародних і всеукраїнських олімпіадах (кількість призерів у відсотковому (%) відношенні до загальної кіль- кості учнів у ЗНЗ). 8. Результативність участі учнів у обласних, місь- ких (районних олімпіадах) (кількість призерів у відсотковому (%) відношенні до загальної кіль- кості учнів у ЗНЗ). 9. Результативність участі учнів у шкільних олімпіадах (кількість призерів у відсотковому (%) відношенні до загальної кількості учнів у ЗНЗ). 10. Результативність участі учнів у МАН (кількість призерів у відсотковому (%) відношенні до загаль- |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
ної кількості учнів у ЗНЗ). 11. Результативність участі учнів у турнірах, твор- чих конкурсах, спортивних змаганнях і ін. (кіль- кість переможців у відсотковому (%) відношенні до загальної кількості учнів у ЗНЗ). 12. Вступ випускників 11 (12)-х класів до вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації (% відсоток вступу). 13. Соціальна адаптація учнів до соціуму та їх під- готовка до самостійного життя, рівень соціальної зрілості учнів. 14. Рівень законослухняності (необхідно вра- хувати стан правопорушень, кримінальних і адміністративних). 15. Кількість медалістів у відсотковому (%) від- ношенні до загальної кількості випускників 11-х класів, учнів 9-х класів із відзнакою. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Джерела інформації: результати ДПА, тематичного обліку навчальних досягнень учнів, класні журнали, педагогічні спостереження, шкільна документація, облік правопорушень, правила внутрішнього розпорядку ЗНЗ, статут ЗНЗ, план роботи ЗНЗ, результати анкетування, матеріали обстеження психолога, матеріали обліку учнів у різних об'єднаннях за інтересами, сценарії, плани позакласних заходів, характеристики учнів, документи органів учнівського самоврядування, про- грами виховання, службові доповідні записки, положення про проведення конкурсів, експедицій, матеріали виховних позакласних заходів, дані аналізу шкільних документів; тематика бесід з класними керівниками, педагогічними працівниками, учнями, плани роботи гуртків, спортивних секцій, концепція розвитку ЗНЗ, план спортивно-масової роботи ЗНЗ, дані участі в спортивних змаганнях районного, регіонального, всеукраїнського рівнів, дані тематичного обліку навчальних досягнень учнів, результати контрольних випробувань з базових предметів інваріантної частини навчального плану; дані порівняльного аналізу результатів оцінювання навчальних досягнень учнів учителями-предметниками; дані результативності участі учнів у олімпіадах різного рівня та конкурсах, матеріали атестації закладу, дані про ефективне використання варіативної частини навчального плану, звіти про подальше навчання випускників. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
Як бачимо, параметри показників ефективності управлінської діялі ності (наявність, ступінь виконання управлінських дій, відповідніс нормативно-директивним показникам, ступінь реалізації функці і посадових обов'язків, видів діяльності, ступінь виконання чинно] законодавства з певного аспекту діяльності) та результативності освії нього процесу (наявність, якість, відповідність державним стандарта освіти) є багатомірними та багатокритеріальними і, на нашу думку, сл оцінювати за двома шкалами — кількісною та якісною, які мають буї співставлені між собою. Слід звернути увагу на те, що певною міро елементи цього підходу використовувалися дослідниками і раніше т обмеженій кількості показників явищ, які вивчалися або контролювг лися. Так, якісна оцінка результатів і продуктів управлінської діяльнос за традиційною системою здійснювалася у таких вимірах, як «заловілі но» чи «незадовільно», а кількісна —у відсоткових одиницях (відсотка> Поєднання якісного і кількісного підходів, розширення кваліметриї ної бази оцінювання ефективності управління ЗНЗ супроводжуєтьс варіативністю технологій оцінювання, включаючи раціоналізацію і упорядкування існуючих процедур контролю згідно з чинним закс нодавством. Спрощену процедуру визначення параметрів компоненті факторів ефективності управління ЗНЗ проілюстровано у табл. 5.2.
Таблиця 5.2 Параметри показників факторів ефективності управління загальноосвітнім навчальним закладом
Показники компонентів фактору |
Параметри якісні |
|
якісні |
КІЛЬКІСНІ |
|
1 |
2 |
3 |
Наявність чи сформованість певного явища |
Існує |
1 |
чи якості особистості, управлінського та |
Відсутня |
0 |
інформаційного продуктів |
|
|
Ступінь виконання управлінських дій |
У частках |
відО |
Ступень реалізації функції управління і посадових |
від запла- |
до 2 балів |
обов'язків |
нованої |
|
Ступінь виконання чинного законодавства з певного |
величини |
|
аспекту чи напряму діяльності |
|
|
Відповідність нормативно-директивним показникам |
|
|
функціонування процесів у сфері освіти |
|
|
Якість управлінських і інформаційних продуктів |
Висока |
0,81 4-1,0 |
|
Достатня |
0,61 -ь 0,8 |
|
Задовільна |
0,41 -г 0,6 |
|
Низька |
0-г0,4 |
Для якісних оцінок розроблено механізм переводу отриманих результатів в кількісні показники, що дозволяє їх статистично узагальнити. Як бачимо, з визначених нами показників оцінювання компонентів фактору один із них — наявність — визначається достатньо просто у ході звичайної процедури самоконтролю або контролю завдяки визначенню наявності або відсутності управлінського продукту за визначеним переліком (наприклад, наявність концепції розвитку, статуту, штатного розпису, програмного забезпечення, системи планів тощо). Якість управлінського та інформаційного продуктів визначається у межах значень відповідних коефіцієнтів, найбільш складним є процедура визначення ступеня реалізації, виконання дій, що оцінюється у частках від запланованих спроектованих результатів. Оцінювання стану реалізації кожного параметра, як і коефіцієнта ефективності управління закладом, здійснюється в умовних одиницях (балах). Максимальне значення за ефективну реалізацію відповідного параметра процесу управління ЗНЗ дорівнює 2 балам, часткову реалізацію — 1 бал. У разі нереалізації відповідного параметра процесу управління його оцінювання здійснюється за мінімальним значенням, тобто 0 балів. Окрім того, з метою отримання вірогідних результатів нами застосовано метод математичної обробки даних та здійснено співставлення шкали оцінювання параметрів — емпіричних показників процесу управління закладом, які характеризуються сукупністю значень числової системи від 0 до 2 балів, і їхньою відповідністю до відсоткових значень: 0 балів — 0%; 0,2 бали- 10% відповідно; 0,4-20%; 0,6-30%; 0,8-40%; 1 бал- 50%; 1,2-60%; 1,4-70%; 1,6-80%; 1,8-90%; 2 бали- 100%. Якщо значення коефіцієнта ефективності управління ЗНЗ (Кеу) лежать в інтервалі від 0 до 0,39, то рівень ефективності управління ЗНЗ відповідає низькому рівню; якщо в інтервалі від 0,4 до 0,6 — задовільному; 0,61-0,8 достатньому; 0,81 до 1,0 — високому (див. табл.5.3)
Таблиця 5.3 Рівні ефективності управління ЗНЗ
Рівні ефективності управління ЗНЗ |
Інтервал значень коефіцієнта ефективності управління ЗНЗ (Кеу) |
Межі значень коефіцієнта Кеу |
Високий |
0,81-1 |
0,81 < Кеу < 1 |
Достатній |
0,61-0,8 |
0,61 < К еу <0,8 |
Задовільний |
0,4-0,6 |
0,4 < К еу < 0,6 |
Низький |
0-0,39 |
0 < Кеу < 0,4 |
У процесі дослідження розроблено математичний апарат оцінювання ефективності управління ЗНЗ. Визначення показника ефективності управління Кеу було визнано за доцільне обчислювати як суму значень трьох факторів, які репрезентовані багатокритеріальними показниками з урахуванням їх вагомих коефіцієнтів за формулою (5.1), яка у результаті низки перетворень і послідовних підстановок системи показників факторів Ф1 (5.3), Ф2 (5.4), ФЗ (5.5) набуває вигляду (5.6)
де: Кеу — показник
ефективності управління ЗНЗ;
1Г1, ¥2, ¥3 — вагові коефіцієнти відповідних факторів;
Ф, — фактор першого порядку — ефективність функціонування підсистем ЗНЗ;
Ф2 — фактор другого порядку — ефективність управлінської діяльності адміністрації ЗНЗ;
Ф3 — фактор третього порядку — результативність освітнього процесу в ЗНЗ.
Значення вагомих коефіцієнтів факторів під час визначення числових значень коефіцієнта ефективності отримане шляхом експертної оцінки. Результати експертної оцінки округлені до однієї, двох значущих цифр і нормовані на 1, як це видно з формули (5.7).
Числове значення першого фактора Фг згідно з формулою 5.3 одержується як сума добутків шести експериментально отриманих значень критеріїв: 1.1. управління процесом навчання в ЗНЗ; 1.2. управління процесом виховання в ЗНЗ; 1.3. управління персоналом ЗНЗ; 1.4. державно-громадське управління у ЗНЗ; 1.5. зміцнення та розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної бази закладу; 1.6. фінансово-господарська діяльність для першого фактора. Для визначення числового значення другого фактора Ф2 (див. форм.5.4) необхідно за аналогією здійснити оцінювання значень показників його 4 компонентів і обчислити суму їхніх добутків: 2.1. виконання функціонально-посадових обов'язків директором ЗНЗ; 2.2. виконання функ-ціонально-посадових обов'язків заступником директора з навчально-виховної роботи ЗНЗ; 2.3. виконання функціонально-посадових обов'язків заступником директора з виховної роботи ЗНЗ; 2.4. виконання функціонально-посадових обов'язків заступником директора з адміністративно-господарської роботи ЗНЗ. Значення результативності освітнього процесу — фактора Ф3 в ЗНЗ визначається як сума 15 показників цього фактора згідно з факторно-критеріальною моделлю (див. табл.5.1).
Викладена технологія оцінювання ефективності управління ЗНЗ за допомогою системи факторів і багатокритеріальних показників, які характеризують ступінь досягнення мети та результативність управлінської діяльності, управлінські та інформаційні продукти цілком відповідають потребам практики і є зручною в використанні. Дана технологія є універсальною, і за зміни умов функціонування ЗНЗ або вироблення інших управлінських та інформаційних продуктів чи вимог до управління, можуть бути модернізовані або замінені одні критерії на інші або визначені інші фактори впливу на ефективність управління, однак за аналогією можна розробити модифіковану версію або зовсім іншу за змістовим наповненням і здійснити статистичне опрацювання коефіцієнта ефективності управління ЗНЗ. Важливо зазначити, що дана технологія спрямована на визначення ефективності управління ЗНЗ, а не на пошук методів, засобів, резервів його підвищення. Розгляд механізмів розробки управлінських, інформаційних продуктів, управлінських рішень як продуктів діяльності керівництва і методів їх реалізації під час управління не передбачено у рамках здійснення даного дослідження. Водночас формули (5.3), (5.4) і (5.5) дозволяють оцінити ступінь впливу факторів Ф„ Ф2, Ф3 на ефективність управління закладом, а застосування методу двофакторно-го дисперсійного аналізу та математичної статистики, визначити їх кореляційний зв'язок і ступінь впливу на результативність освітнього процесу, що буде детально описано в наступному підрозділі.
Визначення значення коефіцієнта ефективності управління закладом дає можливість оцінити рівень ефективності функціонування підсистем закладу, управлінської діяльності адміністративно-управлінської ланки, визначити роль і внесок кожного суб'єкта управління та самоуправління усіх ієрархічних рівнів у забезпечення якісної освіти та досягнення мети.
Відзначимо, що висвітлена факторно-критеріальна модель ефективності управління ЗНЗ і технологія її оцінювання ґрунтується на методології досліджень щодо виміру, аналізу й оцінки результатів педагогічних досліджень [13; 23; 25; 210; 224; 235; 251-256; 302; 336], теорії соціального управління, управління людськими ресурсами, змісті управлінської діяльності, теорія діяльності, кваліметричному підході до оцінювання якості діяльності та системи багатокритеріальних показників.
Модель наочно відображає основні характеристики процесу управління, державно-громадського управління та самоуправління, управлінської діяльності; дозволяє практично визначити ефективність управління загальноосвітніх навчальних закладів у розрізі кри-теріальних рівнів та проаналізувати існуючий стан досягнення мети й конкретизувати стратегічні цілі та «стратегічний набір» розвитку закладу.