4.4. Модель та особливості побудови автоматизованої системи управління «Школа» на основі сучасних мережевих інформаційних технологій.

У процесі формувального експерименту автором здійснено концептуальне обгрунтування програмного продукту, яким і є автоматизована система управління загальноосвітнім навчальним закладом (АСУ), а саме: сформульована мета, спрогнозовано кількість версій, майбутніх користувачів системи та їхніх інформаційних потреб, визначено середовище користувачів, опис структури та змістове наповнення модулів АСУ [74; 120; 124; 125; 136; 157; 163; 164; 168; 169; 172; 410] і атрибути функцій.

Автоматизована система управління (АСУ) є взаємопов'язаною сукупністю даних, апаратних і програмних засобів, персоналу, що забезпечує процеси збору, пошуку, опрацювання, розподілу, збереження даних й видачі керівних дій на об'єкт керування, головна сторінка якої представлена на рис.4.10. Автоматизована система управління може розглядатися також як комплекс, який поєднує ієрархічну та мережеву архітектури даних, логічно організованих технічних, про­грамних, алгоритмічних та інформаційних засобів, призначених для створення, опрацювання, збереження та подання даних, і забезпечує наскрізне узгоджене управління інформаційними та матеріальними потоками в ЗНЗ як об'єкті керування. Теоретичною основою розробки моделі АСУ є методологічні підходи: системно-кібернетичний, системно-компонентний, системно-діяльнісний, інформаційний, серед яких пріоритетне місце посідає системно-діяльнісний підхід [4; 18; 24; 30-34; 46; 54; 157; 159; 174; 179; 197; 206; 220; 440; 502]. Під час побудови автоматизованої системи управління загальноосвітнім нав­чальним закладом застосовано комунікативну концепцію «суб'єкт (ге­нератор), джерело повідомлення — сутність повідомлення про явища, процеси, події, ситуації — канал (засіб) повідомлення — інформаційні потоки — суб'єкт-одержувач» та впроваджено найбільш перспективні технології, засновані на використанні мережі Інтернет.

Програмування структури АСУ, бази даних, розробку екранних форм (інтерфейсу) здійснено колективом співробітників ЗАТ «Мальва». Після апробації АСУ в експериментальних ЗНЗ лабораторії управління освітніми закладами Інституту Педагогіки АГІН України система схвалена до використання Міністерством освіти і науки України (Лист МОН України від 18.11.2005р. №1/11-6739) і внесена до реєстру навчальних комп'ютерних програм в Україні.

У процесі декомпозиції мегасистеми у складі АСУ закладом виділено забезпечувальну й функціональну підсистеми (рис.4.11), функціонування яких спрямоване на досягнення поставленої мети й реалізацію задач керування.

Забезпечувальна підсистема представляє частину автоматизованої системи управління, що утворена з програмного, технічного, математичного, лінгвістичного, інформаційного, організаційного, методичного, правового, ергономічного та економічного забезпечення. Технічною передумовою створення системи є технічні засоби, включаючи найбільш складні електронно-обчислювальні машини (ЕОМ), які забезпечують процеси збору, пошуку, опрацювання, передавання, зберігання інформації.

Технічне забезпечення АСУ репрезентовано технічною документацією (технічне завдання, комплекс державних стандартів України, вимог на розробку АСУ та до нестандартних технічних засобів, умови та регламент їх експлуатації), технічними пристроями, комплексом сумісних обчислювальних засобів, автоматизованих робочих місць спеціалістів і локальних мереж ЕОМ, які забезпечують автоматизовану реалізацію всіх компонентів АСУ, аналізом технічного оснащення ЗНЗ (наявність різноманітної комп'ютерної техніки різних років випусків, дані аналізу можливих технологічних комбінацій і рішень). Програмне забезпечення автоматизованої системи управління представляє сукупність програм, процедур, правил, алгоритмів і документації, що стосується функціонування й експлуатації всіх ком­понентів АСУ.

Загальні вимоги до комплексу технічних засобів і програмного забезпечення — операційної системи та конфігурації комп'ютера: мінімальна конфігурація комп'ютера (Репїіит 300, ОЗП 16 Мб, вінчестер 1Гб, операційна система Шішкяуз 98, М50Е — Місгохоїї ОаїаЬа$е Еп§іпе — безкоштовний компонент роботи з базами даних (\А/Р5 для \Уіпдоте$ 98), М5ПЕ2000 — папка з інсталяцією Місгсвоії 50.Ь Зєгуєг 2000 — М50Е — система управління базами даних; 115 — Іпїегпеї Іпгогтаїіоп $єгуєг — безкоштовний компонент, Ассе55 — Компонент Місго5оії ОНісе. У випадку обмеженого фінансування можливе вико­ристання Ассе55 Кишіте ЬіЬгагу — безкоштовний додаток, що дозволяє організувати мінімальну роботу з базою даних).

Бажана конфігурація комп'ютера (Сеіегоп 500, ОЗП 128 мб, вінчестер 10 Гб, операційна система \УіпсІ0№5 ХР, програмне забезпечення: М50Е — Місгохоії ОаІаЬахе Еп§іпе — безкоштовний компонент роботи з базами даних, який дозволяє структурувати, систематизувати і організовувати дані для їх комп'ютерного опрацювання та збереження. Цілком достатній для реалізації інформаційної системи на рів­ні школи та легко масштабний — при використанні повнофункціонального пакета М5 5(}Ь до рівня управління освіти області й вище. 115 — Іпіегпеї Іпіогтагіоп 5єгуєг — безкоштовний компонент, що може бути встановлений (у версії Регзопаї) навіть на операційну систему УУіпсіот 95. При розгортанні інформаційної системи на рівні райо­ну або області може бути застосована продуктивніша версія 115, що уможливлює зростаючі навантаження. Ассе$$ — компонент Місгохоїі ОШсе. У випадку обмежених фінансових можливостей наявна змога використати Ассєхб Кишіте ІіЬгагу — як безкоштовний додаток, що дає змогу організувати мінімальну роботу з базою даних. За достат­нього рівня фінансування, без найменших змін у використовуваному завданні існує можливість задіяння складніших інструментів роботи з БД, таких як СУБД — програмна система, призначена для створення на ЕОМ загальної БД для множини застосувань, підтримка її в акту­альному стані та забезпечення ефективного доступу користувачів у рамках визначених повноважень.

Математичне забезпечення автоматизованої системи представляє «сукупність математичних методів, моделей та алгоритмів.

Лінгвістичне забезпечення «представляє тезауруси та мовні засо­би опису і маніпулювання даними, які використані в АС» [85, ДСТУ 2226-93. — с. 21, 20]; інтегрована мова БД, що має всі необхідні засоби роботи з БД і забезпечує базовий інтерфейс користувача з БД, компі­лятор мови БД (5СіЬ).

Інформаційне забезпечення представляє БД і засоби її організації СУБД та передбачає реалізацію комплексного підходу до створення й ведення інформаційної бази усієї системи та її компонентів на ос­нові технологічних процесів збору, опрацювання, аналізу, зберігання, передачі інформації, що забезпечує узгоджені інформаційні взаємодії всіх підсистем АСУ і суб'єктів управління та зниження інформаційної невизначеності при розв'язанні задач управління. Організаційне забезпечення полягає в організації раціональної взаємодії суб'єктів управ­ління і НВП як користувачів системи на різних рівнях ієрархії АСУ і різних локальних її підсистем, зумовлює узгодження їх дій в напрям­ку досягнення поставлених цілей та завдань і прийняття управлінсь­ких рішень.

Методичне забезпечення репрезентовано сукупністю документів, які описують технологію проектування, створення та функціонуван­ня АСУ, методи вибору та застосування користувачами технологічних прийомів для отримання конкретних результатів та інформаційних продуктів при функціонуванні системи [85, ДСТУ 2226-93. — с. 21].

Правове забезпечення автоматизованої системи — «це сукупність документів, у яких відображені норми і правила, що регламентують правові взаємини при функціонуванні АС та правовий статус результатів її функціонування», правовою основою створення системи захисту в АСУ є Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» [85, ДСТУ 2226-93. — с. 221. Ергономічне забезпечення автоматизованої системи управління пе­редбачає узгодження психофізіологічних, антропометричних, фізіо­логічних характеристик і можливостей суб'єктів управління як користувачів АСУ з технічними характеристиками комплексу засобів автоматизації АС і параметрами освітньо-інформаційного середови­ща на робочих місцях користувачів.

Економічне забезпечення є узагальнюючим комплексним показником інтеграції системи і полягає в забезпеченні цілеспрямованого та узгодженого функціонування усіх компонентів АСУ для досягнення найбільшої ефективності функціонування усієї системи; зменшенні витрат часу суб'єктів управління на пошук, опрацювання і передачу необхідних даних та прийняття обґрунтованих рішень; створенні передумов для якісного виконання функціонально-посадових обов'язків суб'єктами адміністративно-управлінської ланки за рахунок їх часткового розвантаження від рутинних і трудомістких операцій опрацювання інформації, складання аналітичних довідок і статистичних звітів; урахуванні вартості експлуатації системи, можливості вико­ристання безкоштовних або дешевих компонентів автоматизованої системи, які прості в інсталяції та застосуванні.

Функціональна підсистема АСУ — це частина автоматизованої сис­теми управління, що складається з комплексу адміністративно-роз­порядчих, організаційно-педагогічних, соціально-психологічних, економіко-математичних, фінансово-господарських методів управ­ління, які забезпечують інформаційну пі дтримку управлінської діяль­ності — опрацювання, аналіз і збереження даних, планування, облік й аналіз показників процесів функціонування закладу та комп'ютерну підтримку прийняття управлінських рішень. До складу функціональ­ної підсистеми входить організаційна структура керованого об'єкта, склад і зміст задач керування, підсистеми й зв'язки між ними, що в су­купності повинні забезпечувати досягнення мети всієї системи. Мета автоматизованої системи управління загальноосвітнім навчальним закладом полягає в підвищенні ефективності системи керування на всіх ієрархічних рівнях; забезпеченні раціонального використання людських, матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних ресурсів і комп'ютерно-інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень, вироблення інформаційних продуктів. У рамках цієї частини відбувається трансформація мети управління у функції, функцій — у підсистеми автоматизованої системи, підсистем — у задачі.

Відповідно до основних положень загальної теорії складних соціо-технічних систем, згідно з продуманими протоколами, із використанням архітектури «клієнт — сервер», АСУ структурована за модулями, виділеними за функціональною ознакою, і забезпечує розв'язання конкретно визначених цілей і задач керування закладом. Організаційною основою створення АСУ є архітектура даних, децентралізація даних і орі анізація розподіленої БД: організація пошуку, збереження та видачі необхідних даних із БД і підтримка їх актуальності та доцільності; застосування протоколів синхронізації транзакцій (послідовність опе­рацій над БД), зменшення витрат часу на пересилання даних між вузлами обчислювальної мережі в ході виконання розподіленого запиту через реплікацію даних. Такий принцип формування функціональної частини автоматизованої системи управління загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до набору функцій забезпечує склад її компонентів і організацію типової СУБД, основне призначення якої полягає у створенні та підтримці в актуальному стані бази даних, а також — у її зв'язку з програмами розв'язування педагогічних завдань, прикладними програмами користувачів. Структура СУБД автомати­зованої системи управління побудована з використанням технології клієнт — серверна архітектура, тобто моделі взаємодії комп'ютерів у мережі. Сервер бази даних представляє версію СУБД «Місгозоії ОгПсе Ассе55», яка дозволяє паралельно опрацьовувати запити, що одночас­но поступають від користувачів системи. «В задачу сервера входить реалізація логіки опрацювання транзакцій із застосуванням необхідної техніки синхронізації — із підтримкою протоколів блокування інформаційних ресурсів системи, забезпеченням попередження або усунення тупікових ситуацій» [75, с. 288-289]. Фрагмент типової структури бази даних (база даних у перекладі з грецького «основа» — це взаємопов'язана сукупність даних, яка відтворює стан об'єктів і їх зв'язків у предметній області управлінської діяльності, що розгля­дається і має практичну цінність для суб'єктів — користувачів) через стандартне кодування, при якому кожний окремий елемент кодується стандартним способом незалежно від його застосування, що дає змогу легко аналізувати значні обсяги даних і в порівняно незначні часові рамки розв'язувати сформульовані конкретні задачі управління ЗНЗ, які представлено на рис.4.12.

Система включає модулі «Загальний», «Документообіг», «Наукова інформація», які мають різне функціональне призначення відповідно до певних напрямів роботи ЗНЗ і Інтернет сайт супроводу з форумом для обговорення питань експлуатації АСУ та налаштувань; розвинуту багаторангову систему доступу користувачів. Кожен із модулів системи управління закладом є інформаційним масивом, який харак­теризується своєю структурою, змістовим наповненням, функціями, структурованістю інформаційних потоків, зв'язками. Модуль «Загальний» охоплює такі аспекти роботи: кадровий склад, атестація педа­гогічних працівників, учнівський контингент, навчальні досягнення учнів, розклад навчальних занять, матеріальні цінності та їх облік, статистична звітність, які дозволяють здійснювати науково-методичне забезпечення та управління освітнім процесом у ЗНЗ.

Модуль «Документообіг» призначений для приймання, створення, інтерпретації, передавання, обліку і архівування документів, а також контролю за їх виконанням і захисту від несанкціонованого доступу в загальноосвітньому навчальному закладі. Модуль «Наукова інформація» структурований за галузями наукових знань і представляє систе­му наукової інформації.

У системі реалізований багаторанговий доступ суб'єктів управління — користувачів до даних та налаштувань: адміністратор автоматизованої системи — це особа або група осіб, яка здійснює організацію, координацію, контроль, облік усіх видів робіт і процесів під час функціонування автоматизованої системи і має повний доступ до даних в АСУ та її налаштувань, контролює дії користувачів та встановлює їхні права щодо рівнів доступу до бази даних із використанням паролів (рис.4.13); привілейований користувач — здійснює пошук, уведення даних у систему; користувач — здійснює пошук даних із обмеженими правами; гість — здійснює пошук обмеженого кола орієнтованих даних у системі. Отже, розвинута система доступу дозволяє користувачеві працювати лише з тими даними, які повністю відповідають його посадовим обов'язкам. АСУ має гнучку структуру і легко переналагоджується. Адміністратор системи за необхідністю може змінювати налаштування системи.

Структура головного меню АСУ «Школа» репрезентована компонентами: внесення даних, конфіденційні та вільні дані, посилання, карта сайту, допомога, інформаційний матеріал про програму АСУ (рис.4.14) Конфіденційні дані: персональні дані про учнів, учителів, оцінки та довідники — це дані, які часто повторюються (назви навчальних предметів, аудиторій, інвентарю, груп майна, класів та списки класів, шкіл і списки шкіл, види уваги) і винесені у таблиці-довідники. Вільні дані: дані про розклад уроків тощо. Робота користувачів системи значно полегшується завдяки наявності додаткових меню, з яких вибираються необхідні дані.

Охарактеризуємо зміст і структуру модуля «Загальний», який розрахований на роботу через мережу Іпїегпеї з використанням оглядача (наприклад, Іпіегпег Ехріогег), а також з використанням СУБД «Місго5оії ОШсе Ассе55» через СЮВС інтерфейс.

Розкриємо напрями обліку кадрового складу в означеному вище модулі. Кадровий склад педагогічних працівників обліковується за такими блоками (рис. 4.15): 1. Викладач (особисті та соціально-демографічні характеристики працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, посада, рік прийому, наказ про призначення на посаду (наказ про звільнення з посади), адреса проживання, ідентифікуючі документи (серія і номер паспорту, коли і ким виданий), код платника податків; вік, стать, сімейний статус (одружений, розлучений, неод­ружений), громадянство, родинні стосунки, військовозобов'язаність, пенсія за пільгами, наявність пільг).

2. Контакти (контактна інформація: телефонний номер, угеЬ-адре-са, е-таіі адреса). 3. Характеристика педагогічної діяльності та її результативність (тижневе навантаження, розклад уроків, заміни уроків, планування діяльності (календарно-тематичні плани, індивідуальні плани); участь у роботі кафедри або науково-методичного чи методичного об'єднання учителів; результативність професійної діяльності працівника (співвідношення індивідуальних навчальних досягнень учнів із встановленими Державними стандартами загальної середньої освіти, якість освіти учнів; засвоєння учнями змісту про­грам з навчального предмета, опанування способами діяльності і виробничими навичками; забезпечення умов для розвитку творчих здібностей учнів; організація і проведення позакласної та позауроч-ної роботи з учнями щодо розвитку технічної творчості; підготовка учнів до олімпіад різного рівня, конкурсів, участі в МАН тощо; збере­ження учнівського контингенту, з яким безпосередньо взаємодіє вчитель; досягнення учнів у різних видах діяльності).

4. Освіта та освітньо-кваліфікаційні рівні (професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта; освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр).

5. Тарифікація (тижневе навантаження вчителів із урахуванням кількості годин на факультативи, гуртки, секції, лікувально-фізичну культуру (ЛФК); штатний розклад закладу, доплати, надбавки).

6. Особистий профіль працівника: індивідуально-психічні со­ціально-значущі характеристики, досягнення й досвід (звання, заохочення; установи, в яких працював працівник; посади, участь у спеціальних проектах), стягнення, компетентності, мотивація, осо-бистісні якості (лідерство, емоційна стабільність, творчий потенціал і ін.); нагороди в т.ч. державні (назва і вид нагороди, дата присвоєння нагороди, номер свідоцтва нагороди).

7. Курси підвищення кваліфікації (повна назва курсів із вказівкою категорії слухачів; термін навчання на курсах, номер і серія свідоц­тва, дата видачі свідоцтва, рекомендації комісії щодо категорійності; повна назва вищого навчального закладу, де здійснювалося підвищен­ня кваліфікації працівника; термін наступного навчання працівни­ка на курсах підвищення кваліфікації); види підвищення кваліфіка­ції працівників протягом поточного року (тематичні постійно діючі, проблемні та короткотермінові семінари, конференції, круглі столи, симпозіуми, предметні методичні об'єднання, школа професійної майстерності, майстер-класи, школа передового досвіду, педагогічна студія, педагогічна майстерня, тимчасові творчі колективи, проектні команди, школа дослідника, предметні кафедри, самоосвіта тощо); форми підвищення кваліфікації працівників протягом року, п'яти років (очна, очно-заочна, дистанційна, екстернат, індивідуально-консультативна, стажування, навчання в аспірантурі, докторантурі, самостійна науково-дослідна робота). Курси перепідготовки працівника (повна назва курсів із вказівкою категорії слухачів, термін нав­чання на курсах, серія і номер свідоцтва, дата видачі свідоцтва, повна назва вищого навчального закладу, де здійснювалася перепідготовка працівника).

8. Навчання працівників у вищих навчальних закладах: назва і тип закладу, рівень акредитації, форма навчання, спеціальність по завершенню навчання, кваліфікація по завершенню навчання, рік вступу до навчального закладу, курс (семестр) навчання, терміни відпусток. Для ефективного планування підвищення професійної кваліфікації (перепідготовки) педагогічних працівників суб'єктам управління необхідна інформація про вищі навчальні заклади, які здійснюють підвищення кваліфікації (перепідготовку) з вказівкою переліку спеціальностей (повна назва вищого навчального закладу, факультет при якому закладі, керівник закладу, адреса закладу, номери телефонів секретаря, керівника, завідувачів кафедр або відділу кадрів закладу.

Дев'ятий блок модуля «Загальний» «Атестація педагогічних праців­ників» [122] структурований сукупністю таких даних: особистісні дані про працівника, який атестується; освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень працівника; трудова діяльність працівника (прізвище, ім'я, по батькові; дата і номер наказу про призначення на посаду працівника в даний заклад; загальний стаж (кількість років, кількість місяців, кількість днів); неперервний стаж (кількість років, кількість місяців, кіль­кість днів); педагогічний стаж (кількість років, кількість місяців, кількість днів); стаж роботи працівника в даному закладі (кількість років, кількість місяців, кількість днів); посада працівника; кількість ставок; форма прийому на роботу (основна, за сумісництвом)); освіта, атеста-ційні листи працівників. У даному блоці вміщені відомості, які необхідні для оформлення атестаційного листа і власне самі атестаційні листи: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень працівника, мета атестації працівника (атеста­ція на кваліфікаційну категорію, атестація на присудження педагогіч­ного звання тощо), рік попередньої атестації; категорія, що присвоєна за результатами попередньої атестації; номер і дата наказу районного управління (відділу) освіти або міського управління освіти; місце робо­ти, посада, трудовий стаж, педагогічний стаж; нагороди, в т.ч. держав­ні, звання; форми підвищення кваліфікації протягом останніх п'яти років, рекомендації комісії після проходження курсової перепідготов­ки, характеристики виконання працівником функціонально-посадо­вих обов'язків, результативність педагогічної діяльності. Десятий блок модуля «Загальний» — «Соціальне середовище» вміщує лані про соціокультурне середовище, економічний потенціал мікро­району загальноосвітнього навчального закладу, району, області, країни, що мають практичне значення для його ефективного функ­ціонування, і структурований за трьома інформаційними масивами: соціальне мікросередовище закладу (дані про інфраструктуру мікро­району, соціально-класову структуру населення, професії (посади) батьків учнів, демографічний стан у мікрорайоні, освітньо-кваліфі­каційні рівні батьків учнів, етнічний склад родин учнів (етноси, на­ції, народності тощо), стан матеріального забезпечення батьків учнів, криміногенний стан у мікрорайоні); культурне середовище закладу (дані про рівень культури батьків учнів, наявність установ культури в мікрорайоні, місті, області; культурну політику в країні, місті, за­кладі і стан її реалізації; наявність власних сімейних бібліотек; націо­нально-культурні традиції в сім'ях учнів); соціальне макросередови-ще закладу включає характеристики соціально-економічної системи суспільства, соціум, до якого належить заклад, суб'єкти управління та НВП. Структура масиву вміщує дані про інфраструктуру району закладу, області; соціально-класову структуру населення району за­кладу, області; демографічний стан у розрізі району, області; етніч­ний склад населення у розрізі району, області; криміногенний стан у районі закладу, області; основні індикатори соціального розвитку України й вибраних країн-аналогів (очікувана тривалість життя но­вонароджених, смертність дітей віком до п'яти років, рівень письмен­ності дорослих, викиди у повітря вуглекислого газу); дані про еко­номічну інфраструктуру, міста, області, країни; основні індикатори економічного розвитку України й вибраних країн-аналогів (високий національний доход (ВНД) за рік, ВНД на душу населення, ВНД за ме­тодикою паритету купівельної спроможності (ПКС), ВНД за ПКС на душу населення, індекс валового внутрішнього продукту (ВВП) на ду­шу населення за рік).

Під час розробки модуля «Загальний» спроектовано і здійснено автоматизацію таких задач, які структуровані за наведеними вище блоками.

Блок 1 «Викладач». Автоматизовані задачі:

— структурування документованих даних про особистісні харак­теристики педагогічних працівників, формування списків і звітів, аналіз даних, формування довідок і звітів;

— формування: даних про прийняття й звільнення працівників із займаної посади, наявність молодих спеціалістів; списків, звітів за окремими вибірковими параметрами (освітою, посадовими окла­дами, фахом, предметом викладання, посадою, категорією, формою РВК-83, мовою викладання навчальних предметів, якістю освіти уч­нів) педагогічних працівників; списків і звітів за означеними вище показниками; — структурування и відбір документованих даних про со­ціально-демографічні характеристики педагогічних працівни­ків, а саме: за віком, статтю, сімейним статусом, громадянством, військовозобов'язаністю.

Блок 3. «Характеристика педагогічної діяльності та її результатив­ність» включає такі автоматизовані задачі:

— структурування документованих даних щодо планування робо­ти педагогічних працівників (календарно-тематичні плани, індиві­дуальні плани, плани роботи методичного об'єднання, кафедри або науково-методичного об'єднання);

— планування контролю й аналізу показників якості освіти учнів;

— аналіз стану навчальних досягнень учнів у розрізі класів, нав­чальних предметів, результатів підсумкової атестації;

— формування рейтингових списків учнів за результатами їхніх досягнень у різних видах діяльності;

— введення й корекція навчальних планів, в т. ч. для профільних класів, індивідуальних навчальних планів, складання переліку нав­чальних предметів;

— систематизація даних про навчальні програми з базових і про­фільних дисциплін, факультативів, спецкурсів, інтегрованих курсів, гуртків, секцій;

— комп'ютерне опрацювання даних про стан якості викладання навчальних предметів і їх аналіз.

Блок 4 «Освіта та освітньо-кваліфікаційні рівні». Задачі:

— структурування документованих даних і списків про освітній та освітньо-кваліфікаційні рівні педагогічних працівників;

— перегляд та аналіз даних про навчання педагогічних працівників;

— формування списків працівників за кваліфікацією, званнями; звітів і довідок.

Блок 5. Автоматизовані задачі блоку «Тарифікація»:

— формування особистої тарифікаційної картки працівника, тижневого навантаження працівників, штатного розкладу, даних про наявні вакансії в закладі, відбір й аналіз даних про основних праців­ників, сумісників у закладі;

— облік виконання навчального навантаження працівниками, за­мін уроків, занять з учнями на дому;

— перегляд і підготовка тарифікаційних списків за класами і вчи­телями, табелю відпрацьованого робочого часу за поточний місяць.

До блоку 6 «Особистісний профіль» включені такі задачі:

— структурування, аналіз і відбір даних за окремими компонентами особистого профілю працівника; структурування, аналіз та облік даних про нагороди в т.ч. державні, винаходи, заохочення, стягнення. Сьомий блок «Курси» репрезентує автоматизоване розв'язання та­ких задач:

— аналіз даних про підвищення професійної кваліфікації та кур­сової перепідготовки педагогічних кадрів і формування звітів, плану-наиня на поточний рік;

— облік результативності підвищення професійної кваліфікації і курсової перепідготовки педагогічних працівників;

— формування довідника про заклади освіти України, що здійс­нюють перепідготовку й підготовку педагогічних працівників за дру­гою спеціальністю.

Блок 8 «Навчання». Задачі:

— формування даних про навчання працівників у навчальних закладах, довідок і звітів, перегляд і аналіз даних; довідника про по­сади, освітньо-кваліфікаційні рівні, присвоєну кваліфікацію згідно з дипломом, кафедри, вчені звання, наукові ступені і перегляд та аналіз даних;

— аналіз даних про відпустки працівників на навчання і складан­ня звітів.

До блоку 9 включені такі задачі:

— структурування та аналіз даних про проведення атестації пе­дагогічних кадрів, співробітників, які атестуються в поточному році, облік її результативності;

— планування атестації педагогічних кадрів у розрізі навчальних років;

— формування списків співробітників, які атестуватимуться про­тягом п'яти років.

У блоці «Соціальне середовище» передбачено автоматизацію та­ких задач: структурування, аналіз і вибірку даних за визначеними параметрами щодо соціального, культурного й економічного мікро-середовища закладу; формування звітів і довідника про індикатори соціального, культурного й економічного розвитку області, України та вибраних країн-аналогів. АСУ дозволяє також формувати звіти та довідки за різними професійно-особистісними, освітніми, соціаль­но-демографічними показниками, посадами, фахом, типом відпус­ток, тарифікацією, формами підвищення кваліфікації працівників.

Спроектована система комп'ютерного опрацювання даних в АСУ «Школа» забезпечує адміністратору такі основні можливості, як під­тримка основних видів діяльності суб'єктів управління і НВП та при­йняття управлінських рішень.

Пошук даних. Система дає змогу вносити, зберігати та здійснювати пошук даних за заданими критеріями та за конструйованим запитом. Користувач у цьому режимі самостійно може обирати критерії пошу­ку та поля звіту, як це показано на рис. 4.16, 4.17.

Редагування внесених даних. Система дає змогу користувачеві реда­гувати або вилучати записи у базі даних (рис.4.18). Перевірка формату уведення даних. Уведення даних у систему від­бувається з програмним контролем формату введення, що додатково забезпечує надійність функціонування системи і проілюстровано на рис.4.19.

Цілісність даних при виконанні транзакцій забезпечується клієнт-серверною побудовою системи і використанням сучасних систем управління базами даних СУБД і програмних компонентів. Система також робить перевірку даних щодо їх правильного формату і повного введення.

Генерування звітів. Система дає змогу генерувати звіти у форматі текстового редактора Місгозоіі ОШсе Шогсі. Наступний рисунок є прикладом такого звіту стосовно запиту за особистісними даними викладача (рис. 4.20).

Облік учнів ведеться з використанням даних за такими полями:

1. Прізвище. 2. Ім'я. 3. По батькові. 4. ЗНЗ. 5. Клас. 6. Дата народ­ження. 7. Стать (ч, ж). 8. Номер № наказу про зарахування. 9. Дата прийому учня. 10. Номер № наказу про відрахування. 11. Дата відра­хування учня. 12. Тип проживання. 13. Батько (Ім'я по батькові). 14. Місце роботи батька. 15. Посада батька. 16. Робочий телефон батька. -, 17. Мобільний телефон батька. 18. Мати (Ім'я по батькові). 19. Місцеу роботи матері. 20. Посада матері. 21. Робочий телефон матері. 22. Мобільний телефон матері. 23. Домашня адреса. 24. Номер будинку. 25. Відстань до школи (у км). 26. Домашній телефон (див. рис. 4.21). Автоматизовані такі задачі обліку персональних даних про учнів; структурування документованих даних про учнів: освітні потреби, інте­реси, мотивація, здібності; показники здоров'я; інтелек­туального, фізичного, твор­чого, морального, психіч­ного, соціального розвитку і саморозвитку учнів, закріп­лене за ними майно закладу; поділ учнів класу на групи при вивченні навчальних предметів; структурування статистичних даних про уч­нів (кількість учнів у класах, кількість дівчат і хлопців у класах, переведення учнів із класу в клас, звільнення уч­нів від екзаменів, кількість

учнів, які навчаються за індивідуальними планами тощо); підготов­ка звітів про відвідування учнями занять за принципом реєстрації відсутності кожного окремого учня протягом дня, тижня, місяця;

відрахування учнів із закладу, переведення учнів в інший або на­ступний клас, рух учнів за місяць, семестр, рік; підго­товка списків учнів, які меш­кають в мікрорайоні закладу та які не належать до дано­го мікрорайону, створення довідника про учнів.

Оскільки неможливо за­вчасно визначити кількість і формат звітів, то система дає змогу вносити, зберігати та робити пошук за заданими критеріями. У режимі пошу­ку користувач системи само­стійно формує критерії по­шуку та поля звіту, які будуть відображатися. Це дає змогу отримувати необхідний звіт (рис.4.22). Розвинута функція пошуку дозволяє знайти особову картку учня, навіть за неповними даними про особу.

Основні форми звітності. ЛСУ має гнучку систему побудови звітів, яка дозволяє ко­ристувачеві самостійно ство­рювати звіти за необхідними параметрами. Режим «Основні форми звітності» надає можливість завчасно отрима­ні звіти як в екранному, так і її файловому вигляді з побу­довою графіків за напрямами: 1. Вчитель — оцінки. 2. Учень-оцінки. 3. Клас — оцінки. 4. Школа — оцінки. 5. Гру­па шкіл — інвентар. 6. Вчи­тель — інвентар. 7. Учень — Інвентар. 8. Клас — інвентар. 9. Школа — інвентар. 10. Гру­па шкіл — розклад. 11. Вчи­тель — розклад. 12. Учень — розклад. 13. Клас — розклад. 14. Школа — розклад. 15. Гру­па шкіл — розклад. Розгля­немо це на прикладі запиту «учень — клас — оцінка ре­зультатів навчальних досяг­нень учня» (рис.4.23). Фор­мування запитів користувачів проводиться у формах, які дозволяють виведення даних у

формі звітів як у електронній формі, так і паперових носіях. Для фор­мування нестандартних звітів у складі АСУ існує програма «Конструк­тор звітів». За допомогою цієї програми можна сформувати будь-який нестандартний звіт або графік, або діаграму на певну вимогу користу­вача системи. Після підключення нового звіту він з'являється у меню поруч із іншими звітами.

Користувачі системи можуть отримувати списки учнів із будь-яко­го класу, які користуються пільгами або є переможцями МАН, олім­піад, та за іншими формами запитів (учитель — оцінки, учень-оцін-ки, клас — оцінки, учень — інвентар, учень — розклад) або загальний список учнів класу із наведенням даних про місце їхнього мешкання. Якщо необхідно терміново створити новий звіт, користувач системи може експортувати до М5 ЕХЕЬ будь-яку таблицю із програми, відредагувати її та отримати необ­хідний звіт.

Облік основних засобів нав­чання та руху матеріальних фондів. Облік основних засобів навчання й руху матеріальних фондів ведеться за такими на­прямами: співробітники, уч­ні. Облік дає змогу контролю­вати розподіл матеріальних цінностей, введення і операції з ними: введення нових ма­теріальних цінностей, закріп­лення матеріальних ціннос­тей за відповідальною особою та їх списання, ведення архіву записів про матеріальні цін­ності, звіти про матеріальні цінності (рис. 4.24); а також аналізувати і планувати роз­виток матеріально-технічно­го й навчально-методичного забезпечення освітнього про­цесу в закладі; аналізувати дані про ефективність функ­ціонування системи опалю­вання, водопостачання, енер­гозбереження, каналізації, освітлення, вентиляції, фор­мувати статистичні звіти.

Облік навчальних досягнень учнів. Навчальні досягнення учнів облікує вчитель-пред-метник, а система автоматич­но визначає класи, за якими закріплений викладач, вико­ристовуючи його особистіс-ний пароль (рис.4.25, 4.26); автоматично виставляється дата введення оцінок, без можливості її зміни.

Розклад навчальних занять. Система дає змогу вводити розклад навчальних занять закладу, індивідуального навчання учнів, другої по­ловини дня; здійснювати пошук необхідної інформації за різними критеріями (рис. 4.27, 4.28, 4.29), запланувати індивідуальні заняття для учня, скорегувати навантаження викладачів, а також записати, поновити та зберігати дані про розклад. Доступ до за­питів мають як вчителі, так і учні та їхні батьки (пункт ме­ню «вільні дані»).

Довідники. Режим«Довідни-ки» може бути використаний тільки у консолі адміністра­тора у СУБД «Місго50і1 ОНісе Лссе55» задля введення допо­міжних даних, наприклад, нових класів. Слід відзначити, що в системі передбачено ар­хівування даних. Це дає змогу отримати дані за минулі роки та відстежувати дані про уч­нів, учителів і співробітників (рис.4.30, 4.31).

АСУ дозволяє складати та редагувати мережу класів за­кладу та їхні характеристи­ки, списки, як це показано на рис.4.32.

Опис модуля «Документо­обіг». Модуль — «Документо­обіг» призначений для авто­матизації ведення, пошуку, обліку й збереження доку­ментів, управління документами в електронному вигляді різних фор­матів і виконання таких операцій: ознайомлення з документами та їх реєстрація; індексування до­кументів, організація доступу до документів незалежно від місця їх знаходження, видачі або повернення документів; ведення документації у формі управлінських рішень (нака­зи, акти, розпорядження; план роботи школи, плани мето­дичних об'єднань, кафедр; рішення педагогічної ради, ради школи, зборів педаго­гічного колективу, конферен­цій, профспілкових зборів та іншої документації — навчальні плани); проведення документа через візування до кінцевого затвердження з визначенням, де і у кого знахо­диться документ у даний момент часу; багаторівневий захист даних, який забезпечує доступ до документів тільки окремим користувачам або встановлює види доступу, наприклад, «тільки для ознайомлення»; адміністрування обліку і архівування; контроль версій документа; управління конфігурацією документа зі встановленням взаємозв'язку між окремими його структурними компонентами; повнотекстовий пошук за ключовими словами; розсилання документів.Модуль «Документообіг» має багаторангову систему доступу ко­ристувачів до документів із використанням паролю, забезпечує збере­ження необхідних даних, формує велику кількість документів у вигляді списків і таблиць, стандартизованих статистичних звітів; розрахова­ний на роботу як через мере­жу Іпіегпеї з використанням за допомогою оглядача (на­приклад, Іпгегпег Ехріогег), так і з використанням СУБД «Місгоюії ОШсе Ассе55» через СЮВС інтерфейс.

Адмініструваннямодуля «Документообіг». Режим «Адміністратор» може бути використаний тільки у кон­солі адміністратора у СУБД «МІСГ050ІІ Ассе55» для ад-міністрування системи.

За допомогою цього меню вводяться нові та редагуються існуючі групи і користувачі (рис. 4.33). Структура меню модуля «Документообіг». Робота з до­кументами. Пункт — «Робота з документами» призначений для привілейованих користу­вачів із функціями введення, редагування і запису у базу даних файлів із документами, проведення, пошуку доку­ментів користувачами. Пункт «Допомога» надає допомогу в користуванні модулем «До­кументообіг». Розглянемо пункт — «Робота з докумен­тами». Спочатку необхідно ввести користувачеві особис­тий пароль (рис. 4.34).

Після цього відкриваєть­ся основна сторінка роботи з документами, де виконуються дії з документами (рис. 4.35).

У цьому пункті є таке під-меню. Робота з базою доку­ментів: 1. Введення нового документа. 2. Анулювання до­кумента. 3. Пошук документа. 4. Перегляд документа. 5. Під­пис документа.

Перегляд документів. У цьо­му пункті переглядаються до­кументи загального користу­вання із їхнім сортуванням за такими формами управ­лінських рішень: накази, лис­ти, розпорядження тощо без авторизованого доступу (рис. 4.36). Пункт «Перегляд доку­ментів» надає можливість перегляду документів загаль­ного користування та сортування за такими групами, як форми уп­равлінських рішень: накази, листи, розпорядження тощо без авто­ризованого доступу. Документація, що формується в АСУ, узгоджена з діючою в Україні законодавчо-нормативною базою в галузі освіти. Автоматизована система формує значну кількість документів у вигляді списків і таблиць, серед яких такі стандартизовані форми звітів, як хід подачі заяв, характеристика учнівського контингенту, рух учнів, накази про зарахуван­ня учнів і викладачів, особисті справи учнів, баланс, форми № ЗНЗ — 1, №83 — РВК та ін.

Підсистема «Документо­обіг» безпосередньо пов'язана з іншими [89-91]. Створення та зберігання наказів, пов'язаних із інформацією про учнів і викладачів, веде до прямих змін у їхніх конфіденційних і персональних даних.

Характеристика модуля «Наукова інформація». Модуль «Наукова інформація» структурований за галузями наукових знань, вміщує дані про теорії, концеп­ції, методики, наукові підходи, досягнення у певній визначеній галузі знань і включає такі компоненти: вміщує дані про теорії, концепції, методики, наукові підходи, досягнення у певній визначеній галузі знань і включає такі компоненти: педагогічна, виховна, економічна, культурологічна, навчально-методична, правова, психологічна, со­ціологічна, управлінська, філософська інформація (рис. 4.37).

Отже, змодельована АСУ є інтегрованою, оскільки складаєть­ся з взаємопов'язаних підсистем (модулів), функціонування однієї або кількох із них залежить від результатів функціонування інших, які забезпечують узгоджену та цілеспрямовану їх взаємодію згід­но з спланованими протоколами взаємодії підсистем й зумовлюють підвищення ефективності функціонування усієї системи. Інтегра­цію в АСУ можна визначити як спосіб організації окремих підсистем в одну систему завдяки зв'язкам між інформаційними масивами, що забезпечують можливість зіставлення даних із різних підсистем, уз­годжену і цілеспрямовану їх взаємодію і розглядати в кіль­кох аспектах: функціональ­ному, організаційному, ін­формаційному, програмному, математичному, технічному, економічному, лінгвістично­му, методичному, правовому,^ ергономічному.

Під час побудови АСУ «Школа» здійснено концеп­туальне обґрунтування програмного продукту, якою і є система, а саме: сформульована мета, спрогнозовано кількість версій, майбутніх користувачів системи та їхніх інформаційних потреб, визначено середовище користувачів, опис АСУ та її інтерфейсів і атрибути функцій. Автоматизована систе­ма управління побудована з використанням сучасних перспективних і передових інформаційних технологій, заснованих на використанні мережі Інтернет та СУБД, що використовується у всіх частинах сис­теми і дозволяє зберігати та накопичувати значні масиви інформації за багато років, робити розгорнуту статистику та аналітику з вико­ристанням цієї інформації. Задля сховища даних використано ЗС^Ь сервер, доступ до якого організований через СЮВС інтерфейс, який дає змогу використати як сервер практично будь-яку сумісну систе­му зберігання даних. Система має простий та інтуїтивно доступний і зрозумілий інтерфейс, максимально оптимізовану структуру даних, продуману систему навчання користувачів системи та систему захис­ту інформації, що забезпечує: криптографічний захист інформації під час її збереження на магнітних носіях, передачі каналами зв'язку та перевірки електронного цифрового підпису; ідентифікацію користу­вачів системи; реалізацію розмежованого доступу до ресурсів і про­цесів у системі.

Модель АСУ загальноосвітнім навчальним закладом розроблена як інформаційне середовище для підтримки управління освітнім про­цесом й людськими, матеріально-технічними, інформаційними, фі­нансовими ресурсами, супроводу інфраструктури закладу (навчальні класи, спеціалізовані кабінети, кімнати та ін.). При проектуванні й реалізації системи був обраний метод переносу в комп'ютерне ві­дображення методів, способів і форм управління загальноосвітніми навчальними закладами з урахуванням організаційної структури та модульно-блочної архітектури АСУ, спрямованої на її модернізацію. Саме тому розроблена система може запроваджуватися послідовно й просто, природно вписуючись у сталі алгоритми, схеми, технології роботи керівників. Модульність системи дозволяє встановити на ро­боче місце працівника тільки той модуль (блок), який дозволяє йому сумлінно виконувати функціонально-посадові обов'язки без докорін­ної зміни методології роботи з БД, перебудови стилю роботи підроз­ділів, збільшення штатів і виділення додаткових коштів для впровад­ження АСУ. Система спроектована таким чином, що може інтегрувати до своєї бази додаткові підсистеми і модулі, які в сукупності з наяв­ною функціональністю ще більше розширюють галузі її застосування. Наприклад, використання мультимедійних засобів може розширити рамки системи для запровадження дистанційного навчання за допо­могою Інтернет технологій.

Структура БД системи побудована на технології клієнт — серверної архітектури, що дає змогу інтегрувати інформаційні ресурси нав­чального закладу в єдиний простір, легко аналізувати значні обсяги даних і в порівняно незначні часові рамки вирішувати сформульовані задачі управління.

АСУ «Школа» розроблено з метою підвищення ефективності фун­кціонування всіх структурних підрозділів загальноосвітнього нав­чального закладу, покращення якості освітнього процесу завдяки скороченню витрат часу на процеси збору, обробки і отримання релевантних даних, здійснення моніторингу досягнень учнів у різних видах діяльності, комп'ютерної підтримки процесу прийняття нау­ково обґрунтованих і ефективних рішень на всіх ієрархічних рівнях управління. Комп'ютерна та інформаційно-аналітична підтримка функцій організації, обліку, регулювання, контролю, аналізу, прий­няття управлінських рішень і вироблення інформаційних продуктів на базі школи репрезентує мінімальний варіант АСУ та на базі місько­го, обласного управління освіти — розширений варіант, який дозволяє поєднати заклади в єдиному інформаційному просторі, максимально спростити контроль з боку органів управління за процесом навчання учнів будь-якої школи та наданням якісних послуг замовникам ос­віти або області, здійснювати обмін інформацією між закладами та різними ієрархічними рівнями управління. Таким чином, у системі налагоджені вертикальні та горизонтальні зв'язки, які реалізуються за допомогою сучасних Інтернет каналів і електронною поштою.

АСУ дає змогу отримувати доступ користувачам до банку даних за­кладу, дані за звітними формами, проводити статистичні й аналітичні спостереження об'єктів вивчення; вносити, зберігати та здійснювати пошук за конструйованим запитом; вивести необхідні дані на друк; здійснювати неперервний обмін інформацією і електронний доку­ментообіг між структурними компонентами закладу та, у разі потреби, забезпечити органи управління освітою різних ієрархічних рів­нів оперативною релевантною, цінною, актуальною інформацією про результати діяльності суб'єктів управління та навчально-виховного процесу закладу; збереження інформації, ведення архіву даних. У режимі пошуку користувачі системи добирають критерії пошуку і поля звіту, які необхідно відобразити. Користувач редагує або ви­лучає записи в БД, а також здійснює перевірку введення даних щодо правильності формату і їх повного введення. Крім цього, АСУ дає змогу генерувати звіти у форматі текстового редактора Місгоюп: ОШсе \Уогсі й вносити, зберігати та здійснювати пошук за заданими критеріями. Система охоплює всі етапи управління, пристосована до змін про­цесів і методів управління, припускає можливість змін в ієрархічній структурі організації БД. Слід зауважити, що набір розв'язуваних за­дач не є сталою величиною, а буде видозмінюватися залежно від місії та завдань стратегічного планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу, результатів аналізу змісту, методів і технологій навчання учнів, оцінки якості навчально-виховного процесу й ре­зультативності управлінської діяльності.

АСУ «Школа» забезпечує багаторанговий санкціонований доступ суб'єктів-користувачів до бази даних АСУ відповідно до визначених посадових повноважень і захист інформації від несанкціонованого доступу згідно з нормами стандарту 150 7498-2; виконання конструй­ованих запитів за заданими критеріями; автоматизоване опрацюван­ня даних і складання на їх основі статистичних звітів, довідок, аналі­тичних матеріалів; комп'ютерну підтримку прийняття управлінських рішень й можливості вибору альтернативних рішень на певні види управлінських задач і сайт супроводу з форумом для обговорення питань експлуатації та налаштувань; систематизоване збереження даних; оперативний обмін інформацією користувачів системи; взає­модію керівників і суб'єктів НВП із ЕОМ; створення й підтримку ін­формаційних ресурсів; формування звітності й видачу даних місце­вим і керівним органам управління освітою; автоматизацію процесу розробки бюджету і контролю за його виконанням, аналізу показників освітнього процесу і діяльності педагогічного колективу; ефективне оперативне управління і функцій аналізу, планування, регулювання, обліку в реальному часі.

Висновки до четвертого розділу

Реалізація мети дослідження — теоретичне обґрунтування мо­делі системи інформаційного забезпечення управління загаль­ноосвітнім навчальним закладом і експериментальна перевір­ка ефективності її функціонування, зумовили визначення вихідних наукових положень, які слугували теоретичним підґрунтям побудови відповідної моделі і практичними орієнтирами здійснення форму­вального етапу експерименту. А саме, сутнісні характеристики сис­теми управління ЗНЗ та її інформаційної складової; закономірності, притаманні системі управління ЗНЗ, причинно-наслідкові зв'язки; фундаментальні принципи державного і соціального управління, управлінської діяльності, особливості теоретичного обґрунтування та функціонування моделі системи.

Спираючись на методологічні підходи дослідження, закономірності процесу соціального управління та управління навчальними заклада­ми, (закон необхідного різноманіття, закономірності: цілісності систе­ми, цілеутворення, іерархічності, комунікативності, еквіфінальності, ефективності управлінських рішень та ін.), фактори вибору, принци­пи наукового управління ЗНЗ нами науково обґрунтовані спеціаль­ні принципи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ згідно з якими формувалася й має функціонувати система інформаційного за­безпечення загальноосвітнього навчального закладу. А саме: принцип забезпечення інформаційної безпеки в управлінні ЗНЗ, регулювання інформаційних відносин, законності та правової пріоритетності ін­формаційного забезпечення управління ЗНЗ, єдності цілей, оптимі-зації інформаційного забезпечення управління ЗНЗ, функціональної структуризації, використання інформаційних технологій в управлін­ні ЗНЗ, достатності інформаційного забезпечення управління ЗНЗ.

Система управління ЗНЗ з позицій системно-кібернетичного підходу визначено нами як складне утворення, специфіка якої виз­начається не стільки компонентами (елементами) та їх кількістю в організаційній структурі, скільки характером і способом інфор­маційно-комунікаційних зв'язків взаємодій та відносин, постійним обміном інформацією між ними. З'ясовано, що внутрішня організаційна структура системи управління є багатокомпонентною і функціонально-рівневою, і такою, що всі підсистеми (компоненти, еле­менти) будь-якого ієрархічного рівня можуть бути керованими або детермінованими ззовні. Узагальнюючи наведене вище, відмітимо, що характерною особ­ливістю системи управління ЗНЗ є мегасистемність об'єкта дослід­ження, що вказує на його структурованість за керівною та керованими системами, між якими здійснюється постійний обмін інформацією і не завжди можна провести чіткий поділ, оскільки суб'єкт управлін­ня — керівник є і суб'єктом НВП і одночасно належить до обох систем, які також мають спільні елементи: керівник — педагог — учень, що взаємопов'язані та взаємодіють між собою та є суб'єктами управління та самоуправління.

Системно-кібернетичний, інформаційний та діяльнісний нау­кові підходи як засоби пізнання системи управління ЗНЗ дозволили виявити:

— нову схему пояснення рівнево-діяльнісної організаційної структури, що враховує її основні компоненти та їх взаємодії, в основі якої лежить механізм цілісності керівної та керованої системи;

— достатньо повну типологію зв'язків між компонентами (елемен­тами) і комунікативно-інформаційний характер взаємодії суб'єктів управління і НВП усіх ієрархічних рівнів, спрямованих на досягнен­ня соціально значущої мети управління і освіти як системоутворюю­чого чинника системи;

— системоутворюючі фактори, характерні для керівної та керова­ної підсистем: постійний обмін інформацією, інформаційно-комуні­каційні зв'язки та мета функціонування і розвитку;

— інтегративно-суб'єктний характер суб'єкт-суб'єктної та суб'єкт-об'єктної взаємодії.

Аналіз попередньо проведеної роботи та її узагальнення дозволило з'ясувати, що інформація є субстратом процесу управління, інфор­маційних процесів, суб'єкт-суб'єктної та суб'єкт-об'єктної взаємодії у системі управління ЗНЗ, інформаційного забезпечення управління

ЗНЗ.

Теорія інформаційного менеджменту поповнилась уточненими основними дефініціями: «інформаційна діяльність», «інформаційна суб'єкт-суб'єктна взаємодія», «інформаційні відносини суб'єктів уп­равління» та інформаційних процесів: «збір», «отримання», «відбір», «систематизація», «опрацювання», «перетворення» інформації та «об­мін» як пріоритетний.

Розробляючи модель, ми виходили з того, що система інформацій­ного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом є підсистемою системи управління ЗНЗ та інформаційною системою тобто інтегративним і одночасно інваріантним утворенням, яке має власну архітектуру, адекватну організаційній структурі системи уп­равління ЗНЗ.

Спираючись на це положення, нами розкрито сутність системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ як цілісного утворення, яке поєднує сукупність інформації (кількісно-якісні показники та ознаки, що адекватно характеризують у часі систему управління й ефективність її функціонування та результативність якості діяльності суб'єктів управління та НВП); діяльність суб'єктів, пов'язану з інфор­маційними процесами збору, реєстрації, передачі, зберігання, пред­ставлення, видачі (відображення) інформації та реалізацією методів і засобів збору, опрацювання, передачі, зберігання інформації і ефек­тивного використання інформації, ІТ, засобів ІКТ. Отже, в основі тако­го розуміння системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ є сукупність інформації структурованої за змістовно-цільовою озна­кою; «...розвиток об'єктів і процесів як цілеспрямоване накопичення інформації...» [1, с. 17]; різноманіття джерел, видів, носіїв інформації та їх використання; інформаційна діяльність суб'єктів управління що­до реалізації інформаційних процесів, специфічних методів, засобів, технологій опрацювання інформації і ефективного її використання з метою реалізації цілей управління.

З'ясовано, що система інформаційного забезпечення управління закладом є відображенням нерозривного зв'язку матерії та інформації з процесами організації; фактором переходу на якісно новий рівень впорядкованості організаційних структур, підвищення рівнів органі­зації процесу управління ЗНЗ, діяльності суб'єктів управління.

У системі інформаційного забезпечення управління ЗНЗ зв'язки є імперативом цілісності системи, характеризують специфічний спосіб поєднання компонентів (елементів) і їх взаємозв'язку; опосередковані цілями суб'єктів взаємодії та забезпечують диференціацію, інтегра­цію, координацію функцій, дій суб'єктів управління та НВП, варіа­тивність методів, засобів і форм управління.

Виявлена специфіка інформаційного обміну як засобу упоряд­кування і модифікації зв'язків, розвитку зворотних зв'язків і каналів взаємодії дозволила з'ясувати особливості інформаційно-комуніка­ційних зв'язків між суб'єкт-суб'єктами та суб'єкт-об'єктами у архітек­турі системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ у такий спосіб. Інформаційно-комунікаційні зв'язки індукують появу інфор­мації; виступають стабілізуючим і системоутворюючим фактором цілісності й збереження системи, зв'язуючою ланкою між джерелами та споживачами інформації; забезпечують інформаційну взаємодію, під час якої відбувається збагачення, взаємодоповнення та підвищен­ня ефективності управлінської діяльності й суб'єктів самоуправління в ЗНЗ.

З'ясовано типологію інформаційно-комунікаційних зв'язків у ар­хітектурі системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ: внутрішні прямі та зворотні (між суб'єктами та об'єктами залежно від^ руху інформації, спрямовані на досягнення мети функціонування й розвитку ЗНЗ, які детермінують структуру системи та її організацію); зовнішні (визначаються зовнішнім середовищем функціонування ЗНЗ та факторами його впливу з урахуванням суспільного замовлення на освічену особистість та якісну освіту, освітніх потреб і інтересів бать­ків і учнів, їхніх цінностей, інших чинників, які опосередковують процес досягнення мети); субординації та координації (за рівнем ієрар­хії); функціональні та зв'язки розвитку.

Виявлено, що спосіб внутрішніх взаємозв'язків між суб'єкт-суб'єктами та суб'єкт-об'єктами управління детерміну­ють насамперед організаційну структуру; а внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків — ієрархічність системи управління ЗНЗ (зв'язки субор­динації та координації між суб'єктами управління і НВП); характер управлінського впливу — безпосередній або опосередкований, силь­ний або слабий; відкритість системи за характером її зв'язків із зов­нішнім середовищем.

У ході дослідження з'ясовано сутність процесу обміну інформації як передачі інформації від джерела інформації до суб'єкта-одержува-ча (користувача) каналами зв'язку, структурованою за суб'єктно-фун­кціональною основою і змістовно-цільовим взаємозв'язком у освіт­ньо-інформаційному середовищі, що репрезентує інформаційний потік від джерела до суб'єкта-користувача.

Виокремлено основні суб'єкт-об'єкти обміну інформацією: керів­ник (адміністративно-управлінська ланка) — педагог (педагогічний колектив) — учень (учнівський колектив) — батьки учня (батьківсь­кий колектив) та встановлено, що суб'єкти управління, педагогіч­ного управління, самоуправління, громадського самоврядування в системі управління ЗНЗ одночасно є джерелами та користувачами інформації.

РОЗДІЛ 5.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ

АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІМ

НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ НА

ОСНОВІ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.