4.2. Сутність та особливості функціонування інформаційних процесів у загальній архітектурі системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

нашому дослідженні ми застосовуємо інформаційний підхід як метод наукового пізнання інформаційних процесів, згідно з яким, виявляються найбільш характерні інформаційні ас­пекти, що визначають функціонування і розвиток загальноосвітнього навчального закладу та специфіку інформаційної діяльності керівни­ка. Інформаційна діяльність керівника закладу полягає у задоволенні інформаційних потреб, сприйнятті, розумінні, роз'ясненні та реалі­зації державної політики інформатизації суспільства; розробці інфор­маційної політики, концепції й програми інформатизації діяльності загальноосвітнього навчального закладу; формуванні та розвитку освітньо-інформаційного середовища й інформаційної інфраструк­тури; створенні й використанні інформаційних ресурсів і систем, автоматизованих систем управління (АСУ); розробці й використанні інформаційно-комунікаційних і телекомунікаційних технологій під час здійснення навчання, виховання й розвитку учнівської молоді та в управлінні. Інформаційна діяльність характеризується постійним оновленням її змісту завдяки збільшенню кількості джерел, видів, потоків інформації, здійсненню керівником низки інформаційних процесів і дій з інформацією в процесі управління ЗНЗ.

Аналіз даних анкетування (шосте запитання анкети К-1) засвідчує, що витрати часу на щоденне здійснення інформаційної діяльності 922 керівниками-респондентами в середньому становить 3,7 год., індиві­дуальні коливання від 2,6 до 7 годин. Індивідуальні бесіди з ними і слухачами курсів у системі післядипломної освіти педагогічних пра­цівників свідчать, що 81,5% визнає наведені вище витрати часу опти­мальними за наявності управлінської інформаційної системи (УІС), автоматизованих систем управління (АСУ) закладом, банків даних (БД), систем управління базами даних (СУБД), комплектів приклад­них програм певного функціонального призначення, засобів опра­цювання та передачі інформації, доступу до мережі Інтернет і вико­ристання її можливостей.

Багаторічний досвід у сфері управління освітою і теоретичні розробки підтверджують, що на долю збору і передачі інформації у сфері управління приходиться найбільша питома вага у його загальній працемісткості. Так, збирання й опрацювання інформації, реєстрація первинних даних та ін. складають 30,0% — 40,0%; передача інфор­мації (звязок, сигналізація) — 10% -15%; заповнення та розмноження документації — 20%-30% [262, с. 178]. Узагальнюючи, відмітимо, що найбільш складні і працемісткі інформаційні процеси — збір і пе­редача інформації-складають часто більше 50% загальної працеміст­кості її опрацювання. У зв'язку з цим, особливого значення набувають ці процеси в системі інформаційного забезпечення.

Для суб'єктів управління важливими є знання сутнісних харак­теристик інформаційних процесів, їх складників і механізмів здійс­нення [4;9;58;75;76;139;225;262;370], оскільки вони утворюють основу інформаційної діяльності. Охарактеризуємо сутність інформаційних процесів і алгоритмів, механізмів їх здійснення.

Збір інформації — це процес отримання суб'єктом від джере­ла вироблення повідомлень, відомостей, даних про об'єкт пізнання, дослідження, вивчення або інформації про об'єкт з метою їх спри­йняття, опрацювання й використання в різних видах професійної діяльності. Аналізуючи структуру поняття, можна визначити його головну складову — процес отримання, що потребує детальної харак­теристики. Отримання інформації є багатокомпонентним процесом, який має дві складові: фільтрування інформаційних потоків і спри­йняття суб'єктом інформаційних сигналів, повідомлень, даних, як це показано на рис. 4.1. На першому етапі суб'єкт здійснює фільтрування інформаційних потоків, які надходять із зовнішнього соціального се­редовища, і відокремлює ті інформаційні сигнали, повідомлення, дані із загального потоку, які відповідають його інформаційним потребам та необхідні для розв'язання завдань управління. Слід звернути увагу,

що з інформації, котра подається керівництву, як правило, вилучають­ся погані новини (у той час на гарних робиться акцент); вона є дещо «прикрашеною», що приводить до її викривлення.

На другому етапі отримання інформації, після відокремлення сигналу з інформаційних потоків, відбувається процес сприйнят­тя суб'єктом цього сигналу. Сутність процесу сприйняття інформації репрезентовано сукупністю фаз оцінки, відбору, опрацювання, які чітко не розмежовані, не йдуть слідом одна за другою в певному по­рядку й за однаковою схемою, а здійснюються одночасно й блиска­вично. Для кожної людини характерна суб'єктивна індивідуальність у сприйнятті інформації, що залежить від багатьох факторів, зокрема набутого життєвого досвіду, професійних компетенцій, індивідуаль­но-психічних особливостей, наявного стану людини, оточення, нав­колишнього середовища та ін. До внутрішніх факторів сприйняття інформації дослідниками віднесено такі: люди сприймають швидше відомі їм сигнали, ніж невідомі; люди сприймають швидше сигнали, ставлення до яких у них сформоване і може бути як позитивним, так і негативним; люди по-різному можуть сприйняти сигнал залежно від того, що передувало цьому сприйняттю, а також від стану (потреби й очікування), який вони мали під час сприйняття сигналу [61, с. 245; 92]. Зовнішніми факторами сприйняття інформації є інтенсивність сигналу, який передається (світле й голосне сприймається людиною швидше); рух сигналу, розмір об'єкта сприйняття, стан оточення лю­дини (форми, кольори, звуки, запахи та ін.) [61, с. 245].

Процесуально сприйняття інформації складається з трьох етапів: оцінки, відбору із зовнішнього соціокультурного середовища й систе­матизації інформації, що здійснюється відповідно як до загальних за­кономірностей процесів, так і під впливом індивідуально-психічних особливостей людини. На вході системи — несистематизована інфор­мація. Суб'єкт отримує сигнали, дані, повідомлення з зовнішнього соціокультурного середовища, потім відбувається їх фільтрування, аналїтико-синтетичне вивчення, оцінка, відбір, опрацювання й при­ведення їх до певної форми подання, як це видно з рис. 4.2.

Психологи зазначають, що сприйняття інформаційного сигналу, інформації відбувається в людському організмі завдяки рецепторам органів чуття, таких, як зір, слух, нюх, дотик, смак, інтуїція та емоція, які контролюються лімбічною системою організму [26]. Найбільший обсяг інформації людина отримує через органи зору й слуху. Зовніш­ня інформація, яку отримує людина за допомогою органів чуття, фак­тологічна, завжди стосується подій, що відбуваються в даний момент часу, носить переважно суб'єктивний характер і в цілому не адекватна повністю відтвореній реальності. Однак, нерідко на практиці не менш важливу роль в отриманні інформації відіграє інтуїція. Використову­ючи уяву як основний засіб отримання інформації, інтуїція дозволяє людині бачити те, що їй недоступно за допомогою органів чуття. Тому

інформація, отримана людиною за допомогою інтуїції, належить до майбутнього і пов'язана з можливими подіями, діями та носить про­гностичний характер.

На виході — систематизована інформація, за допомогою якої ство­рюється уявлення у суб'єкта управління про реальну дійсність, зов­нішнє середовище, об'єкт, процес вивчення або пізнання. Система­тизована інформація є основою дій керівника і виступає вихідним матеріалом для реалізації управлінських функцій, визначення моделі поведінки, організаційної культури, стилю управління, комунікацій з урахування факторів впливу зовнішнього середовища на функціо­нування ЗНЗ.

Збір інформації в ЗНЗ може проводитися суб'єктами управлін­ня, навчально-виховного процесу з використанням комп'ютерних, програмних і апаратних засобів та інформаційних мереж. Реально будь-який суб'єкт навчально-виховного процесу або управління, на­приклад може отримати інформацію про тижневе навчальне наван­таження учнів або про зміст освіти безпосередньо в процесі вивчення розкладу навчальних занять, або від заступника директора з навчаль­но-виховного процесу, або в процесі комунікації з колегами, або за допомогою комп'ютера, в якому містяться ці дані. Збір інформації — це цілеспрямований процес, а не просте намагання асимілювати всі можливі дані, що стосуються даної проблеми, об'єкта, теми, який включає визначення джерела інформації, вибір способу звернення до джерела інформації, вибір засобів її отримання та форм представлен­ня її одержувачу. До певної міри збір інформації може передбачати її пошук у мережі Інтернет за визначеними критеріями або його органі­зацію, якщо на даний момент часу вона є недоступною для суб'єкта управління.

Інформаційні ресурси, як засвідчує їх пошук у мережі Інтернет, подані на сайтах і доступні для широкого загалу.

Алгоритм пошуку інформаційних ресурсів у мережі Інтернет на­ми структуровано наступним чином і схематично представлено на рис. 4.3.

1. Формулювання точної мети запиту та постановка задачі пошуку, визначення засобів і методів пошуку.

2. Визначення ролей суб'єктів управлінської взаємодії під час по­шуку інформації в мережі Інтернет, а саме — постановника задачі і виконавця.

3. Формулювання вимог до результатів пошуку, а саме яку саме ін­формацію треба знайти в мережі.

4. Послідовний перегляд змісту сайтів за адресами, які знайдено у результаті пошуку.

5. Відбір матеріалів за ознакою визначених ключових слів «інфор­мація» або «управління», ознаками, сформульованими з ключових слів і виразів: «інформаційна діяльність», «види інформації», «кла­сифікації інформації», «якість інформаційного забезпечення», «АСУ»,

Опрацювання інформації

Рис. 4.3 Алгоритм пошуку інформаційних ресурсів у мережі Інтернет

табліца

Веб Результати 1 -18 из гримерно 33 9ffiд для інформаційне забезпечення управління школою. (Q,3Ц et

інформаційно-комунікаційні те^опогії в професійній діяльності...

Гуменнж 6 В. Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним Система інформації та комп'ютерні технологія в управлінні шкалою ...

www/, nbiiv -jь* іш'е-pjmslr/ fTZf-yftmJ/^onieьS.fjT-Jvspic-.riimi - ЗЗк. -

Lj.iiitii-t'iu.i^:^fc- Ші-а^ахді.*>іі'^і Педагогіка: 3.8 нутрі шкільне управління.

Закономірності є управлінні школою - це стійкі взаємозв'язки, взаємозалежності між... На першому етапі - створення системи інформаційного забезпечення .„

www.ntadboes ї.с(чгЛоі*.^,і!?2/5ЯЗЙ.Мггіі -■ 2S*ri ■ у;.::е;і-ч-:'о i.u-i ■ Оі^'ШііДШйШ»!

Sh22

Ефективність організації управління а школі значною мірою залежить від рівня підготовки керівництва школи до управлінської діяльності' та її інформаційного ...

ww*'.region iri.'ja/elisjvet/thgur1D6_u.filni - Ш - ї&іШіД.: )}■■.. ■ !V-.^ЕйііИіій

Referatik - Учебники - Учебники на украинском языке - Педагогика ...

Закономірності в управлінні школою ■ це стійкі взаємозв'язки.... залежність якості управління від надійності й достатності Інформаційною забезпечення:...

ie(eret!h.ccm.ua.'manuai.'gkr/13/107,'Se52/ - 43k - • Гя/л№&$.м7Ш\Ш

V Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція

//Директор школи -2007, - № 1. -С 25-26. 7. Калініна Л.М. Система інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом. ...

wwwірії kiev ьa/KOnS._>.^0..Q3..5CO'*/dr-p._26 hiin ■ 44k ■

юоч Додаток

Формат .р jiVa: Microsoft Word - В виде HnvjL

Відповідність мережі класів меті. завданням, специфіці даної школи (відповідно ДО стандарту)..... Система інформаційного забезпечення управління. ...

www doippo. Ў«ip.org ца/doci'progfem.doc - Пш;ш..ЗДЖ.«іШ

Бібліотека ЛНПУ ім. Тараса Шевченка - Управління закладами освіти

(Управління школою]. Палієеа T. Системний аналіз - одна з функцій керівника школи ... Удовиченко в Інформаційне забезпечення - атрибут управління ...

hfc.inpu.edu.ua/srte/ufct/wMurct/ bibliography/editcation^estabtisrin'enl.'Virfexl.htmf - 20k -

Рис. 4.4. Сторінка пошукової системи Google, на якій відображено результати пошуку за ключовим словом «інформаційне забезпечення управління школою»

«інформаційне забезпеченням «керівник», «оцінка ефективності уп­равління», «оцінка управлінської діяльності» (див. рис.4.4).

6. Опрацювання інформації, яка відповідає вимогам до процесу пошуку та поставленій задачі.

Критеріями збору інформації за ознакою її кількості та корисності задля оптимального забезпечення інформаційних потреб суб'єктів управління виокремлено такі як «...зрозумілість, достовірність, надійність» [12, с. 12], мінімальність під час розв'язання професійних задач.

Критеріями відбору корисної інформації визначено такі: достовір­ність, релевантність, цінність, актуальність, педагогічна доцільність, конкретність, новизна, оптимальність змісту, обсягу та форми; надій­ність джерела інформації, можливість сприйняття, важливість управ­лінського рішення, що характеризують якісний аспект інформації.

У дослідженнях Роджера Давсона акцентовано увагу на неспри­ятливих факторах збору інформації — «інформаційного дрейфу», які спричинюють відхилення у цьому процесі, можуть призвести до втрат певних можливостей та зменшити ефективність прийнятих рішень. Фактор «доступності» характеризує схильність керівника віддавати перевагу існуючим даним на певний момент часу; фактор «досвіду», пов'язаний з особистою та професійною зацікавленістю керівників у розв'язанні завдань; фактор «конфліктності» репрезентує природну схильність людей відкидати, ігнорувати тією інформацією, що не збі­гається з їхніми переконаннями та суперечить тому рішенню, яко­му він сам віддає перевагу; фактор «готовності» характеризує кра­ще сприйняття суб'єктами раніше відомої інформацію, а ніж зі сфер, в яких вони не є фахівцями; фактор «вибірковості» вказує на обмежен­ня людини опанувати всім обсягом інформації та схильність відкидати інформацію й спостереження, що її не цікавлять.

Фактор «відсутності орієнтирів» під час збору інформації пов'язаний з характеристикою дій керівника, який не є фахівцем у га­лузі, де він працює; фактор «концентрації на останньому» відображає схильність керівника на концентрації уваги до щойно зібраної інфор­мації, а ніж ретроспективної, а фактор «фаворита» — на інформації, котра відповідає їхнім переконанням і поглядам, а не тій, що їм су­перечить [86, с. 110-111].

Важливим для нашого дослідження має економічна та людська вартість інформаційного перевантаження під час здійснення процесу збору інформації, що підтверджується такими даними: «...38% менед­жерів витрачають значну частину власного часу, намагаючись знайти потрібну інформацію; 84% менеджерів змушені збирати інформацію, щоб витримати конкуренцію; 47% стверджують, що збір інформації, необхідної для прийняття рішень, відволікає їх від основної роботи; 44% переконані, що вартість пошуку інформації перевищує її цін­ність для бізнесу» [86, с. 123]. Тому акцентує увагу на важливості про­цесу збору інформації, вважаємо, що сам процес не є самоціллю для керівника. Накопичена інформація піддається аналізу з метою оцін­ки досягнення мети і її співвідношення з отриманими результатами, вияву причин, які привели до цих результатів і постановки задач на новий період. Технологічний аспект інформаційного процесу збору інформації у рамках циклу «навчальний рік» детально відображено в розробленій нами моделі системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ [136; 172, с. 180-214].

Значущим для керівника ЗНЗ є процес відбору, що має селективний характер і характеризується виокремленням значущої інформації та її змісту. Процес відбору інформації є компонентом ухвали управлінсь­ких рішень та взаємопов'язаний з процесом її отримання й сприйнят­тя, для яких характерним є суб'єктивний характер і суб'єкт-об'єктний образ реальної дійсності. Через наявність доступних для суб'єкта ка­налів зв'язку і за допомогою органів чуття він отримує зорову, знако­ву, графічну, образну інформацію, а також інформацію, прийнятну на дотик, смак, запах. При цьому людина сприймає не всю інформацію, чує і бачить не всі звукові й світові сигнали, а тільки ті, які мають для нього значущість або є важливими в його життєдіяльності. Слід за­значити, що на відбір інформації чинять вплив фізичні можливості органів чуття сприймати інформацію, особистісні особливості люди­ни, такі, як відношення до фактів, подій, які відбуваються зараз або можуть відбуватися незабаром, набутий життєвий досвід, освіта, сис­тема цінностей, настрій, інформаційні потреби. Отже, у такий спосіб під час відбору інформації здійснюється фільтрація непотрібної та не­важливої інформації.

Відбір змісту інформації керівником загальноосвітнього навчально­го закладу здійснюється з урахуванням специфіки типу загальноосвіт­нього навчального закладу; умов функціонування загальноосвітнього навчального закладу і регіону; стратегії або «стратегічного набору» розвитку загальноосвітнього навчального закладу; статуту та режи­му діяльності закладу; змісту освіти навчання та його диференціації (рівнева, профільна, допрофільна); інформаційної компетентності та культури суб'єктів адміністративно-управлінської ланки та педаго­гічного колективу; навчально-матеріального, технічного, інформа­ційного забезпечення закладу; доступність отримання змісту інфор­мації; наявності сучасних засобів зв'язку та передачі інформації.

Розкриття сутності та особливостей процесу відбору інформації дозволяє дійти висновку, що певною мірою відбір є способом захисту від інформаційного перевантаження та сприйняття значних обсягів інформації, сприяє рівномірному її розподілу впливу на органи чут­тя. У той же час відбір інформації може привести до втрати важливої інформації, до суттєвого перекручення фактів, подій та абсолютного відображення властивостей матеріальних об'єктів і систем оточуючої дійсності; виникнення різного бачення однакових об'єктів, процесів, явищ, фактів, подій окремими людьми. Отже, відбір інформації дає змогу не «втонути» у великих обсягах, з якими доводиться мати спра­ву керівникам закладів, і потребує розвитку навичок раціонального поводження з інформацією та визначення критеріїв її відбору.

Значні обсяги інформації сприяють невизначеності під час здійс­нення управління та своєчасного прийняття управлінських рішень, що є характерними для інформаційного суспільства, призводять до різних за характером інформаційних стресів, які виникають від не­розуміння певної інформації, що спричинює значні збитки; надход­ження великої кількості інформації, що повинна бути негайно оп­рацьована; незнання про існування потрібної, важливої інформації та доступу до неї. Часовий пресинг загострює та інтенсифікує інфор­маційні стреси. За даними агентства «Reuters» серед менеджерів дві третини вважають, що стрес від інформаційного перевантаження призводить до напружених стосунків між співробітниками та втра­ти задоволення від власної роботи; третина вважає, що послаблення їхнього здоров'я безпосередньо пов'язано з обсягами інформації, яку вони мусять опрацьовувати (цей показник сягає 43% серед вищого менеджменту); 49% менеджерів регулярно затримуються на роботі чи беруть роботу додому, аби дати раду великим обсягам інформації;

62% кажуть, що їхнє особисте життя погіршилось; а 43%, що важ­ливі рішення затримуються, а сама можливість їх прийняття рішень послаблюється насамперед через інформаційне перевантаження [86, с. 123].

У процесі діяльності керівника наступає момент, коли інформації стає досить і необхідний час для її осмислення, опрацювання та сис­тематизації. Процес систематизаціїінформації передбачає приведення її в систему завдяки структуруванню та завершеності форм; вивчен­ню, аналізу, групуванню, класифікації інформації за певними озна­ками з метою її інтерпретації; приведенню до певної форми; чіткому тлумаченню її значення та розкриттю змісту. У процесі систематизації інформації створюються форми, образи, деяка послідовність знаків, цифр, які тлумачаться певним чином, тобто відбувається процес зве­дення набору інформаційних сигналів до синтезованих образів, кате­горій, даних.

Опрацювання Інформації представляє сукупність дій, операцій, процедур щодо аналізу первинної інформації та її перетворення, які призводять до тієї чи іншої зміни змісту, форми та виду подання й от­римання висновків у вигляді гіпотез або тверджень теоретичного чи то практичного характеру.

У процесі опрацювання інформація розміщується в певному поряд­ку, у вигляді деяких усталених форм, які дозволяють логічно структу-рувати її зміст, виявляти специфіку, створювати образи, за допомогою яких людина може її розпізнати й зрозуміти. При цьому відбувається процес зведення комплексу інформаційних сигналів із зовнішніх об­разів, категорій, знаків. Існують три правила опрацювання інформації, що дозволяють її звести до образів: 1) встановлення співвідношення фі­гури й фону; 2) завершення образів; встановлення подібності й при­близності [61, с. 244]. При встановленні співвідношення фігури й фону із загального масиву інформації виділяється те, що представляє «фігу­ру», тобто суть картини, її образ. Оточує фігуру відповідно фон і зазви­чай фігура виокремлюються однозначно. Однак бувають ситуації, коли фон сприймається людиною як фігура і — навпаки. У таких випадках інформація, що отримана в процесі опрацювання, може перетворитися в зовсім інший образ і наповнитися зовсім іншим змістом. Завершен­ня образів дозволяє створити цілісний образ за окремими частинами, якщо для цього навіть немає достатньої інформації. Іноді процес оп­рацювання інформації може призвести до неправильного витлумачен­ня змісту подій, фактів, явищ; неповного розкриття властивостей до­сліджуваного об'єкта; утворення неправильних образів і неправильної інтерпретації поведінки інших людей, протікання процесів, явищ, а також до неправильної інтерпретації індивідуумом впливу, що сприй­мається ним з соціокультурного середовища й організованого оточен­ня. Встановлення подібності й приблизності призводить до того, що, по-перше, можливо виділити із загального обсягу інформації за окре­мими елементами і характерними ознаками окремі образи і форми, що мають деякі узагальнені ознаки. По-друге, це правило опрацювання інформації проявляється в тому, що різні образи і, відповідно, явища, процеси, об'єкти групуються в деякі узагальнені групи шляхом управ­ління або ж ігнорування характерних властивостей кожного явища.

Алгоритм дій суб'єкта управління під час опрацювання інформації передбачає: вибір носіїв інформації; вивчення її змісту; інтерпре-тацію-тлумачення змісту інформації; класифікацію фактів, даних, явищ, процесів за змістом; відбір із усього масиву інформації тієї, що віднесена до предмета аналізу; аналіз неструктурованої і слабо струк-турованої інформації; встановлення причинно-наслідкових зв'язків із використанням методів математичного і статистичного аналізу; синтез інформації; перевірку повноти й точності інформації, її від­повідності певним для неї форматам і формам представлення; пе­ретворення інформації — перегрупування та зміна її значень; вибір і визначення способів представлення, засобів і швидкості передачі інформації; підготовку нової форми інформації-вторинної; видачу інформації суб'єкту-користувачу, що отримана в результаті проце­су опрацювання у сприйнятому вигляді з метою подальшого вико­ристання в управлінні.

Опрацювання отриманої інформації не обмежується лише тим мо­ментом часу, коли ми її здійснюємо. Для опрацювання навіть незнач­ного обсягу інформації необхідний певний час, а внаслідок збіль­шення обсягу інформації збільшується також час, котрий іде на її опрацювання за допомогою підкірки головного мозку.

У сучасних умовах здійснюється опрацювання інформації та да­них ручним, автоматизованим, автоматичним способом. Ручне опра­цювання інформації здійснюється людиною і проводиться двома спо­собами. Перший — це науковий спосіб опрацювання інформації, для якого характерним є систематичне і послідовне перетворення інфор­мації на основі логічних операцій. Звернення до розробок психологів уможливлює розгляд другого способу опрацювання інформації — це виконання операцій з інформацією людиною за допомогою органів чуття, емоцій, переконань і переваг. У такому випадку опрацюван­ня інформації здійснюється за такими принципами: «люблю — не люблю», «подобається — не подобається», «гарно — погано», «сприй­маю — не сприймаю», «краще — гірше», «вигідно — не вигідно», «ко­рисно — не корисно» і таке ін. Автоматизоване опрацювання інформації здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів за участю людини, автоматичне — без участі людини і є важливою, але допо­міжною функцією аналізу. Осмислення результатів аналізу на основі інтелектуальних операцій (аналіз, синтез, порівняння, абстрагуван­ня, конкретизація, класифікація, систематизація), розробка й ухвала управлінських рішень, моделювання об'єктів управління на основі інформації залишаються прерогативою суб'єктів управління. 16*

і * Джерела інформації

Об'єкти інформації

'-►Суб'єкти управлінських відносин

Дії суб'єктів управління

_І

1-Й