3.2. Стан використання управлінських інформаційних систем і інформаційних технологій в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом

Теоретико-прикладні аспекти використання комп'ютерно-ін­формаційних і комунікаційних технологій у навчальному процесі середньої та вищої школи, управлінні установами і за­кладами освіти, комп'ютеризації управлінської діяльності керівників і закладів, розробки і супроводу баз даних у інтерактивному режимі лише аспектно відображена в наукових працях вітчизняних учених В.Ю. Викова, А.Ф. Верланя, В.В. Годіна, A.M. Гуржія, Ю.О. Дорошенка, М.І. Жалдака, Ю.О. Жука, A.M. Калініної, В.В. Латиського, В.М. Мад-зігона, Н.В. Морзе, Ф.О. Сапронюка, В.П. Юрчука, М.І. Яковлєва [28; 75; 76; 98-100; 115; 133; 139; 172; 184; 185; 264-265; 290-294] та розвідках сучасних дослідників і практиків.

Другим напрямом дослідження на констатувальному етапі експе­рименту передбачалося розв'язання таких завдань:

• встановити причинно-наслідкову залежність між наявністю систем інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом і їх використанням у практиці роботи шкіл та знанням суті терміна й задоволенням інформаційних потреб суб'єктів управління із застосуванням методів анкетування (анкета К-3), екс­пертного оцінювання, вивчення продуктів інформаційної діяльності, кабінетних досліджень (додаток А2);

• виявити стан інформаційного, комп'ютерного, програмного за­безпечення та автоматизації процесу управління закладом відповідно до розроблених критеріїв (анкета К-3) і даних статистичних звітів;

• з'ясувати рівень практичного використання керівниками за­кладів інформаційних технологій для розв'язання завдань професійної діяльності, стан документообігу і задоволення інформаційних потреб (анкетування, бесіди з керівниками експериментальних закладів і ек­спертами, опитування, вивчення та аналіз управлінської діяльності та її інформаційної складової). Кількісні показники стану інформацій­ного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом у межах констатувального експерименту представлено у табл.3.5.

	Так	Частково	Ні
2	3	4	5

МиТаблиця 3.8 Дані результатів анкетування керівників закладів із різних областей України щодо ступеня забезпеченості управління закладом інформацією (271 респондентів)

		0		1
Ознака У	1	15		28		43
	0	463		24		487
Усього		478		52		530
Таблиця 3.11 Таблиця кореляції для ознак X і У за результатами даних таблиці додатку А Ознака X Усього Суб'єкти управління і НВП			Кількість респондентів
1			2
Директор загальноосвітнього навчального закладу			202		21,9
Заступник директора з навчально-виховної роботи			707		76,68
Заступник директора з науково-методичної роботи			71		7,70
Заступник директора з виробничого навчання			22		2,38
Заступник директора з господарчої роботи			343		37,20
Класний керівник			372		40,34
Учитель			652		70,71

Результати анкетування керівників-респондентів щодо визначення стану інформаційного забезпечення управління закладом представ­лені в таблиці 3.5. Аналіз відповідей на перше запитання анкети К-3 дозволяє констатувати наявність систем інформаційного забезпечен­ня управління в 69 закладах, що становить 12,5% від їх загальної кіль­кості — 552. 675 (73,21%) респондентів стверджують про їх відсутність, а 178 (19,3%) — не дали відповідь на дане запитання. Тридцять шість директорів шкіл відзначили, що запровадили авторські управлінські системи, однак не назвали їх розробників і власне точної назви систе ми. Ці дані підтверджують низький рівень їх обізнаності з авторськи­ми управлінськими системами, хаотичність роботи з інформацією в закладі, не усвідомлення значущості інформаційного забезпечення управління як фактора підвищення його ефективності.

Рівень автоматизації управління ЗНЗ і управлінських систем, які використовуються, цілком задовольняє 117 (12,69%) респондентів, 190 (20,6%) — частково і не задовольняє — 312 (33,84%), 303 респонденти не дали відповіді на дане запитання, а 83 респонденти з 312 плану­ють розробити й здійснити впровадження авторських інформаційних систем із урахуванням функціонально-посадових обов'язків та інфор­маційних потреб суб'єктів управління. Цей аспект інформаційного за­безпечення цілком залежить від стану комп'ютерного парку закладів.

Аналіз статистичної звітності матеріально-технічного забезпе­чення інформатизації управління експериментальних закладів за 2001-2004 н. р. свідчить, що поступово оновлюється комп'ютерна техніка: 359 машин мають процесори 486, Celeron, ММХ, Pentium порівняно із застарілими — 206, збільшується кількість закладів, які мають по два і більше кабінети інформатики та обчислювальної техніки (11 закладів — 1 ЗОНІ №13, 19, 20, 35, 45, морський ліцей, муніціпальнальний колегіум м. Миколаєва, ХСШ №73м. Харкова, Херсонський ліцей ХОР, Чернігівський ліцей № 32). Протягом остан­ніх п'яти років закладами освіти придбано 211 одиниць комп'ютерної техніки, на кошти міського й обласного бюджетів апаратно-про­грамного забезпечення — на суму 80,5 тисяч гривень; 12 закладів мають локальну мережу, 21 заклад підключено до мережі Інтернет, 22 заклади мають комп'ютерний парк, який дозволяє здійснити під­ключення до мережі Інтернет після придбання модемів, створені сервісні центри та локальні мережі з управліннями освіти м. Мико­лаєва, Харкова (8 закладів мають локальну мережу, 16 закладів під­ключено до мережі Інтернет, 22 заклади мають комп'ютерний парк, який дозволяє здійснити підключення до мережі Інтернет після придбання модемів).

Кабінетне дослідження щодо з'ясування наявності управлінських інформаційних систем в Харківській області в сучасних умовах про­ведено ученим О. А. Сидоренком, яким виявлено, що «із 248 шкіл міс­та та області, перевіреними у поточному році, тільки 14 мають впо­рядковану інформаційну базу... Керівники шкіл у більшості плутають систему інформаційного забезпечення з діловодством» [331]. Зведені дані результатів анкетування керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо стану інформаційного забезпечення управління шко­лою В. В. Гуменюк свідчать, що з 421 керівника сільських і 119 міських шкіл тільки 16 (2,96%) респондентів вказали на наявність у школах дієвої системи інформаційного забезпечення, 47 (8,7%) — засвідчи­ли про їх відсутність, 477 (88,33%) — констатували про організацію роботи щодо їх створення; 6 (1,12%) респондентів використовують у своїй діяльності систему інформаційних блоків, розроблену харківсь­кими науковцями під керівництвом Г. В.Єльнікової [81].

Квантифікація й системний аналіз даних експерименту та кабінет­них досліджень дозволяє узагальнити результати з означеного аспекту дослідження й інтерпретувати їх. З 1191 закладів різних типів із різних областей України (за дослідженнями Л.М. Калініної, В. В. Гуменюк, О.Л. Сидоренка) тільки в 99 наявні управлінські інформаційні систе­ми, що становить 8,31% від загальної кількості [81; 159; 331]. У 42 (4,45%) закладах керівниками запроваджені авторські інформаційні управ­лінські системи вчених (за результатами дослідження Л.М. Калініної, В. В. Гуменюк). Аналіз експериментальних даних і вивчення стану інформаційного забезпечення управління закладів дозволяє зробити висновок про те, що тільки у 99 закладах існує певною мірою впоряд­кована інформація, діяльність адміністративно-управлінської ланки здійснюється з урахуванням теоретико-методологічних основ управ­ління закладом ученими повною мірою або частково та з використан­ням інформаційно-комп'ютерних технологій. Щодо решти закладів, то слід відмітити, що робота з інформацією здійснюється респонден­тами на емпіричному рівні, тобто в поєднанні інтуїції та управлінсь­кого досвіду без опори на теоретико-методологічне підґрунтя.

В анкеті К-3 представлено критерії оцінки стану інформаційного забезпечення управління ЗНЗ. Високий рівень презентує систему впо­рядкованої інформації з методологічним обґрунтування компонентів системи та її якісних характеристик, педагогічно доцільну цілям уп­равління архітектуру системи та змістове наповненням інформаційних потоків, раціональний вибір і використання технологічного складника системи згідно чіткого функціонального розподілу суб'єктів управлін­ня щодо здійснення інформаційних дій і процесів; достатній — пре­зентує цілеспрямоване формування змістового наповнення інформа­ційного забезпечення, яке б задовольняло потреби суб'єктів управління в інформації задля досягнення цілей управління та оптимальну архі­тектуру з постійною циркуляцією інформаційних потоків і докумен­тообігу, раціональні витрати часу на здійснення інформаційних про­цесів і інформаційно-комунікаційних зв'язків, певні труднощі суб'єктів управління у чіткому визначення форм і методів досягнення соціально значущих і концептуальних цілей діяльності закладу; задовільний рі­вень— характеризує сукупність інформації, систематизованою певною мірою за цілями та напрямами діяльності закладу з урахуванням функ­ціонально-посадових обов'язків суб'єктів управління й самоуправлін­ня, організоване формування інформаційних потоків і документообігу, обсяг інформацій адекватний змісту інформації і дозволяє розв'язувати конкретні професійні задачі і досягати оперативних і тактичних, част­ково стратегічних цілей управління, прийняття управлінських рішень переважно здійснюється в умовах невизначеності та значного обсягу ін­формації та фактів. Для низького рівня характерним є невпорядкованість інформації, документообігу та інформаційних потоків у архітектурі ін­формаційного забезпечення без чіткого закріплення за суб'єктами уп­равління та НВП виконання технологічних дій і інформаційних про­цесів задля досягнення поставлених цілей, значний обсяг інформації, організація роботи з інформаційними ресурсами здійснюється стихій­но від ситуації до ситуації, цілі управління досягаються частково і пе­реважно за рахунок досвіду та інтуїції.

Методом самооцінки респонденти визначили стан інформацій­ного забезпечення управління у розмірі рівнів таким чином: висо­кий — 1 (2,1%), достатній — 135 (24,45%), задовільний — 178 (32,24%). Керівники 227 (41,12%) закладів визначили наявний рівень інфор­маційного забезпечення у закладах, якими вони керують, низьким і досить обґрунтовано пояснили причини: відсутність комп'ютерної підтримки управлінських рішень — 54,19%, автоматизованих систем опрацювання, аналізу та збереження даних — 32,9%, автоматизова­них робочих місць керівників закладів і їх заступників, бухгалтерії, психолога, соціолога — 40,21%, електронної пошти на рівні «заклад — район — місто — область» — 86,67%, можливостей використовувати освітні ресурси Інтернет— 77,2%, сформованих навичок застосування в управлінській діяльності інформаційно-комунікаційних техноло­гій — 87%, знань щодо розробки інформаційних управлінських сис­тем — 89,9%, достатнього обсягу фінансування на комп'ютеризацію та автоматизацію робочих місць адміністратора — 100%; а також руч­ний спосіб збирання, опрацювання, зберігання інформації — 81,29%, неефективне використання наявних інформаційних ресурсів і джерел інформації — 63,01%.

Порівняльно-зіставний метод й аналіз даних на перше і п'яте запи­тання анкети К-3 дали змогу зіставити й виявити ступінь задоволення керівників наявним інформаційним забезпеченням управління за­кладом. З шістдесяти дев'яти респондентів, які вказали про наявність УІС в їхніх закладах тільки 47 задовольняє існуючу систему, 114 — час­тково, 305 — не задовольняє. На думку 33,73% — система респонден­тів інформаційного забезпечення управління потребує модернізації. Аналіз відповідей на восьме запитання анкети дозволяє констатувати, що 81 респондент стверджує про наявність окремих баз даних (БД) при відсутності цілісної системи інформаційного забезпечення, 480 респондентів не дали відповіді на це запитання. Вивчення практич­ного досвіду організації інфраструктури закладів дозволило виявити тематику наявних баз даних, які розроблені та використовуються в за­кладах, що є експериментальними, та впровадження комп'ютерних програмних засобів навчання у навчально-виховний процес.

Так, у ЗОШ №19м. Миколаєва (директор О.О.Ільїн) створені такі бази та банки даних: БД «Вчитель», БД «Учень», БД психолога школи, нормативно-правова база, БД про батьків учнів, БД документів з охо­рони праці, цивільної оборони, інвентаризації. Гуманітарна гімназія

№2м. Миколаєва (директор В. О. Федоренко) презентована базою даних «Учень», для якої характерними є такі показники: рейтинг гімназистів, облік особистих досягнень учнів, коефіцієнт інтелектуального фону класів, коефіцієнт навченості у розрізі предметів, рівень вихованос­ті гімназистів, облік досягнень гімназистів у предметних олімпіадах, МАН, аналіз вступу гімназистів до вищих навчальних закладів, а також БД про працівників гімназії. Для ЗОШ №57м. Миколаєва (директор Т.І. Блакитна) характерні такі бази даних — БД «Кадри» про технічний та педагогічний склад школи, БД «Учні» містить детальну інформацію про кількість учнів, контингент учнів, результати психологічного тес­тування, паспортизацію здоров'я учнів, рейтинг класів та окремих уч­нів школи, в процесі розробки — БД «Бібліотека» та «Довідник».

Інформаційне наповнення автоматизованого банку даних гімназії №4м. Миколаєва (директор В. А. Гурець) складається з законодавчих, нормативно-правових документів у галузі загальної середньої ос­віти, що надходить від Міністерства освіти і науки України, його ві­домчих установ і організацій, з Академії педагогічних наук Украї­ни, інших міністерств, відомств і організацій. У Першій українській гімназії ім. Миколи Аркаса М.Миколаєва (директор С.В. Бережний) розробляється автоматизований банк даних «Бібліотека» за допомогою програми «Ірбіс», яка має такі переваги, як швидкий пошук наукової інформації за будь-якими елементами опису (автор, назва докумен­та, монографії, статті, журналу, підручника тощо), підтримка великої кількості баз даних електронного каталогу, робота у локальній мережі будь-якого типу без обмежень на кількість користувачів; Володими-рецькому районному колегіумі Рівненської області (директор А. Ф. Ос-тапенко) розробляються тематичні бази даних «Педагогічні кадри», «Учні колегіуму».

Цілеспрямовано впроваджуються комп'ютерні програмні засоби навчання у навчально-виховний процес. їх кількість зросла з 377 до 721. У тому числі з предметів гуманітарного циклу — з 39 до 49 (у 18 закладах: ЗОШ №1,35, Перша українська гімназія, 57, 60, 3, 33, 54, 10, 11, 19, 26, 41, 45, 46, ШМіПР, економічний ліцей №2, ММК), з пред­метів природничо-математичного циклу — з 77 до 93 (у 17 закладах: ЗОШ №6,5,57, економічний ліцей №2,1,54, гуманітарна гімназія №2, 60, 3, 10, 19, 41, 45, ШМіПР, юридичний ліцей, муніципальний ко­легіум). Найбільш активно відбувається процес впровадження про­грамних засобів навчання в гуманітарній гімназії №2 (200 програм­них засобів навчання), гуманітарній гімназії №41 (300 засобів), ЗОШ №1 (30 засобів), ЗОШ №3 (25 засобів). На базі економічного ліцею №2 відкрито Інтернет — клуб для забезпечення змістовного дозвілля шко­лярів у позаурочний час, використання інформаційних ресурсів для науково-дослідницької роботи як учнівської молоді так і вчителів.

Педагогічними працівниками навчальних закладів міста комп'ютерна техніка використовується для проведення інтегрованих уроків з предметів позакласної роботи, складання розкладу уроків, комплектування вчителів, відстеження виконання річного плану, наказів, створення банку даних про учнів та вчителів, обліку дітей у мікрорайоні, введення документації, розміщення і збереження банку даних нормативно-правових документів, програм «Помічниця», «Та­бель», «Заробітна плата», «Духовність», «Діяльність», «Здоров'я». У шко­лах різних типів (ліцеї, гімназії, колегіумі) за допомогою комп'ютерної техніки проводяться тестування учнів при вступі до закладів, моніто­ринг рівня досягнень учнів, у т.ч. навчальних, психологічні тренінги протягом навчального року, надаються додаткові платні освітні пос­луги. Адміністрація 26 експериментальних ЗНЗ, з них — 21 навчаль­ного закладу м. Миколаєва на викладання інформатики додатково надає години із варіативної складової навчального плану, у 2 школах існують профільні класи з інформатики, майже в кожній школі є кур­си за вибором з інформаційних технологій. Існуюча система роботи з документацією (6 питання анкети К-3) задовольняє — 249 (27,0%) рес­пондентів, 395 (42,84%) — частково задовольняє і не задовольняє 200 (21,7%) респондентів.

Аналіз даних показує, що в сукупності 595 (64,53%) керівників не задовольняє наявна робота з документацією, 78 (8,45%) респондентів не дали відповіді. Встановлено, що існуюча система роботи з доку­ментацією задовольняє керівників зі стажем управлінської роботи від одного до трьох років. 101 керівник із стажем роботи від трьох до п'яти років зауважує, що наявна система роботи з документацією й доку­ментообігом потребує докорінного удосконалення, оскільки існує пе­ревантаження керівника великою кількістю документів, директивною інформацією від органів управління освітою різних рівнів і соціаль­них інституцій, необхідністю підготовки, звітів, графіків, планів, а також пояснюють відсутністю єдиної стандартизованої система доку­ментообігу як на субрегіональному, так і на державному рівнях.

За результатами безпосереднього вивчення організації забезпечен­ня процесу управління у закладах систематизованою інформацією, співбесід, проведених із респондентами за участю експертів, аналізу відповідей респондентів, яким були запропоновані анкети, визначе­но рівень інформаційного забезпечення управління закладом (див. табл.3.6-3.8). Згідно розроблених критеріїв, оцінювання якісних ха­рактеристик — параметрів є кількісним і здійснювалося за бальною системою: оцінка «2» — відповідає відповіді «так» щодо задоволення або наявності певного параметра системи інформаційного забезпе­чення управління закладом; «1» — засвідчує часткове задоволення; оцінка «0» — вказує на відсутність параметра чи дій «ні». Кількість респондентів, які дали відповідь на запитання анкети «так», позначи­мо через Щ] п₂ — це кількість респондентів, які дали відповідь на за­питання анкети «частково», і п₃ — це кількість респондентів, які дали відповідь на запитання анкети «ні».

Дані оцінок керівників-респондентів дозволяють визначити ко­ефіцієнт інформаційного забезпечення управління закладом першо­го компонента згідно з формулою КД.з.у. = 2-и,+1-я₂ +0-и₃ (3.4).

2(4 +Щ+Щ)

Для п-го показника застосовуємо формулу за аналогією

Для визначення коефіцієнта інформаційного забезпечен­ня, що має п-ну кількість показників, застосовуємо таку формулу: Кі.з.у. (3.6) і визначаємо його як середньоарифметичну вели­чину. Розрахунок Кі.з.у. проведемо за відповідями респондентів Ми­колаївської області на запитання анкети К-4 (див. табл.3.6).

„ 2131 + М07 + 0-29 _пЈп „ 2 130 + 1 108 + 0 19 _лт,

К, = = 0,69; К, = = 0,71;

2(131 + 107 + 29; ² 2(130 + 108 + 19;

₌ 2-188 + 1.71 + 0-П _{= =} 2-211 + 1-48 + 0-П ₌

2(188 + 71 + 11; * 2(211 + 48 + 11;

_я 2 198 + 1-51 + 0-21 - ₌ 2-177 + 1-63 + 0-28

2(198 + 51 + 21; ⁶ 2(177 + 63 + 28;

„ 2 130 + 1 109 + 0-31 2 138 + 1-87 + 0-39 _„

2(130 + 109 + З І) ¹¹ 2(138 + 87 + 39;

„ 2-36 + 1 189 + 0-45 ... „ 2 102 + 1 139 + 0-29 _я,„

#_|0 = = 0,48; ЛГ,, = = 0,63;

¹⁰ 2^36 + 189 + 45; ¹² 2(102 + 139 + 29;

2.142 + 1-102 + 0.26 ₌ ¹³ 2(142 + 102 + 26;

0,69 + 0,71 + 0,82 + 0,87 + 0,82 + 0,77 + 0,68 + 0,68 + 0,48 + 0,63 + 0,71 _л„,

Яі.з.у. = • --— = 0,71.

11

Значення коефіцієнта інформаційного забезпечення управління закладом відповідає задовільному рівню. Значення параметрів ко­ефіцієнта коливаються від 0,48-^0,87 відповідно від низького та до­статнього рівнів. Достатньому рівню інформаційного забезпечення відповідають значення 4 параметрів К₃ = 0,82; ІС, = 0,87; К₅ =0,82; К; = 0,77, що свідчить про задоволення респондентів змістом і достатньою кількістю зовнішньої та внутрішньої інформації, що циркулює в за­кладі. Нераціональне використання методів і засобів збору, передачі та збереження інформації респондентами підтверджується значенням показника К_ш = 0,48, який відповідає низькому рівню.

Визначення рівнів інформаційного забезпечення управління за­кладом здійснювались за оцінками показників респондентами Во-лодимирецького району Рівненської області, репрезентованих через зміст анкети К-4. Розрахунки показників проводилися за даними таб­лиці 3.7.

2.29+1-38 + 0-5 _ 2-49 + 1-16 + 0 7Значення коефіцієнта становить 0,47 і відповідає низькому рівню. Практично всі значення параметрів інформаційного забезпечення відповідають низькому рівню, окрім Кб = 0,73, що відповідає верхній межі задовільного рівня забезпеченості пронесу управління інформа- цією. Співставлення отриманих даних із даними третього запитання

анкети К-3 дозволяє зробити висновок про незначне завищення виз­начених рівнів інформаційного забезпечення управління закладом респондентами методом самооцінки. Твердження 227 керівників-респондентів, які становлять 41,12% від їхньої загальної кількості ЗНЗ, визнали цей рівень низьким і таким, який є адекватний реальному стану організації системи збору, опрацювання, збереження та вико­ристання інформації. Ці дані підтверджуються значенням Кі.з.у. = 0,47

за результатами оцінки 580 керівників закладів різних регіонів Украї­ни і Кі.з.у. = 0,51-72 респондентів Володимирецького району, так як значення 0,51 хоча і відповідає задовільному рівню, однак нижній йо­го межі. За оцінками 270 респондентів Миколаївської області значен­ня коефіцієнта Кі.з.у. = 0,72 відповідає достатньому рівню. Дані щодо визначення респондентами високого й достатнього рівнів інформа­ційного забезпечення управління закладом не відповідають дійсному стану. Це можна підтвердити тим, що лише деякі значення параметрів коефіцієнта інформаційного забезпечення управління достатнього рівня — К₃, К₄, К,,, К« (за даними табл. 3.6) та К2 (за даними табл. 3.7), а значення коефіцієнта інформаційного забезпечення управління, що відповідають високому рівню, взагалі не спостерігаються за оцінками респондентів.

Щодо систематичності отримання інформації респонденти да­ли такі відповіді: 180 (19,52%) систематично отримують інформацію, необхідну для управління закладом; 717 (77,76%) — епізодично; 95 (10,3%) не аналізували дану ситуацію, і таких керівників, які не от­римують інформації будь-якого виду, немає. Частотність задоволення інформаційних потреб у професійній діяльності репрезентована рес­пондентами у такий спосіб: одноразова — 31 (3,36%), дискретна — 672 (72,89%), безперервна — 209 (22,69%), не аналізував 80 (8,68%). Такі оцінки респондентів дають підстави для висновку, що отримання ін­формації керівниками носить несистемний характер і часто елементи стихійності, випадковості, хаотичності.

Одним із завдань дослідження було завдання встановити залеж­ність між наявністю систем інформаційного забезпечення управлін­ня закладом і знанням суті зазначеного вище поняття керівниками за допомогою коефіцієнта кореляції, який представлений як міра сту­пеня й величина цієї залежності. Розглянемо розрахунок значення коефіцієнта кореляції К. Пірсона. У тих випадках, коли відсутня не­обхідність підрахунків частот прояву різних значень перемінних X і У, зручно проводити розрахунки коефіцієнта кореляції за допомогою таблиці кореляції, що репрезентує сумісність пари значень величин за двома змінними (ознаками) [159, с. 149-150], які наведено у табл.3.9.

Змінна X у даному випадку характеризує наявність системи ін­формаційного забезпечення управління закладом, а У — правильність визначення респондентом суті поняття «інформаційне забезпечення управління закладом». А — це величина, що характеризує кількість випадків, коли значення змінної X дорівнює 0, тобто в ЗНЗ відсутня система інформаційного забезпечення управління закладом (СІЗУЗ) і, коли значення змінної У дорівнює 1, тобто керівник правильно вит­лумачує сутність поняття інформаційного забезпечення управління закладом.

В — це величина, що характеризує кількість випадків, коли змінні X і У мають одночасно значення 1, тобто в закладі наявні СІЗУЗ і керів­ники правильно витлумачують поняття. С — це величина, що харак­теризує кількість випадків, коли змінна X і У одночасно дорівнюють нулю, тобто в закладі відсутні СІЗУЗ і керівники не знають суті цього поняття. Д — це величина, що характеризує кількість випадків, коли змінна X дорівнює 1, а У дорівнює нулю.

В узагальненому вигляді формула коефіцієнта кореляції К. Пірсона для дихотомічних даних має вигляд:

(ВС-АД)

4(А + С)(В + Д)(А + В)(С+Д) ₍₃₇₎

Таблиця 3.9 Загальна таблиця кореляції [271, с. 150]

		Ознаках		Усього
		0	1
Ознака У	1	А	В	А+В
	0	С	Д	С+Д
Усього		А+С	В+Д	N

Показники в дихотомічній шкалі для даної залежності представлено мною в табл.3.10, монографії [159, с. 117-118] і додатку А2 табл. А 2.1.

5748

0,49 »0,5

Таблиця 3.10 Таблиця кореляції даних X і У у дихотомічній шкалі

		Ознаках		Усього
		0	1
Ознака У	1	б	16	22
	0	369	26	395
Усього		375	42	417

16-369-6-26

^ф ,1(6+Зб9;сіб+2б;сб+16x369+26; П699

Таким чином, коефіцієнт кореляції К. Пірсона для даного випадку дорівнює 0,5, тобто встановлена медіана Ме — середня ступінь залеж­ності між наявністю системи інформаційного забезпечення управ­ління закладом і розумінням керівниками суті поняття «інформацій­не забезпечення управління закладом».

Встановлення наявності лінійного зв'язку між змінними вели­чинами X, яка характеризує наявність системи інформаційного за­безпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом, і У — ступінь задоволеності існуючою системою, здійснимо за допо­могою коефіцієнта кореляції К. Пірсона на основі даних оцінювання респондентами першого і п'ятого запитань анкети К-3 (див. табл.3.5). За аналогією дані X і У представлені в дихотомічній шкалі, результа­ти яких відображено в монографії [159, с. 119-120] (додатку А2 табл. А 2.2) і таблиці кореляції (див. табл.3.11).

12604

0,6

28-463-15-24

4(15 + 463)(2& + 24 )(\ 5 + 28 ;<Ч63 + 24; 22814,66

Значення коефіцієнта кореляції К. Пірсона для даного випадку становить 0,6 (ф= 0,6), що засвідчує існування залежності між наяв-14^і

ністю системи інформаційного забезпечення управління закладом і ступенем задоволеності суб'єктів управління. Згідно із завданнями експериментальної роботи на основі даних анкетування встановимо залежність між змінними величинами, тобто коефіцієнт кореляції К. Пірсона. Позначимо через «X» — наявність систем інформаційно­го забезпечення управління закладом за результатами відповідей 922 респондентів на перше запитання анкети К-3, що становить 69; а че­рез «У» — задоволення інформаційних потреб суб'єктів управління, що становить 199 за відповідями респондентів на восьме запитання анкети К-4. Частота проявів різних значень змінних X і У, яка пока­зує кількість сумісних проявів пар значень представлена в монографії [159, с. 121-122] і табл. А2.3 додатку А2 і табл.3.12.

Таблиця 3.12 Частота проявів пар значень X і У на основі даних дихотомічної шкали

		Ознака X		Усього
		0	1
Ознака У	1	143	56	199
	0	328	13	341

Усього

471

69

540

Для визначення коефіцієнта кореляції підставимо в формулу отри­мані дані [159, с. 121-122] і розрахуємо його.

56-328-143 13

■=0,35.

^(471-69-199-341

Таким чином, коефіцієнт кореляції К. Пірсона для даного прикла­ду дорівнює 0,35; тобто визначено поміркований зв'язок залежність між наявністю системи інформаційного забезпечення управління закладом і задоволенням інформаційних потреб суб'єктів управлін­ня за існуючими вимірюваннями. Такий результат дає змогу зробити висновок проте, що керівники-респонденти задовольняють інформа­ційні потреби в професійній діяльності і без наявних у закладі ос­віти систем інформаційного забезпечення управління, що потребує, на нашу думку, подальшого детального вивчення і пошуку науково обгрунтованих шляхів розв'язання означеної вище проблеми.

Задоволення інформаційних потреб керівниками закладів без на­явної системи інформаційного забезпечення управління закладом можливе за рахунок зібрання великої кількості різноманітної ін­формації, що не є повною, необхідною і достатньою для здійснення ефективного управління. Такі дії керівників спрямовані на заповнен­ня інформаційного вакууму, що призводить у більшості випадків до інформаційного надлишку. Це спричиняє виникнення такої ситуації, коли керівник не може відібрати з усього розмаїття інформації реле-вантну, не в змозі опрацювати й проаналізувати її значну кількість, і приводить до інформаційного стресу та інформаційного дрейфу, поз­начається на стохастичності процесу управління керівників. Гіпоте­тично це підтверджують результати аналізу даних дослідження про те, що інформаційне забезпечення управління закладом здійснюється керівниками на емпіричному рівні, коли робота з інформацією ґрун­тується на основі власних уявлень керівників, чуттєвого досвіду та ін­туїції без опори на логічний аналіз практичної діяльності та теоре­тичні узагальнення.

На перше запитання анкети К-5 респонденти дали наступні від­повіді. Основними компонентами системи інформаційного забез­печення управління закладом 101 (10,95%) респондентів вважають тільки зміст інформації; 175 (18,98%) — зміст і обсяг інформації; 118 (12,79%) — зміст, обсяг, джерела (носії) інформації; 306 (33,18%) — тільки джерела інформації; 659 (71,47%) — такі методи збору ін­формації, як вивчення педагогічної і навчально-пізнавальної діяль­ності, організації та результативності навчальних занять з учнями, опитування, співбесіди, тестування; 558 (60,52%) — відвідування уроків, позаурочних заходів, виховних і бібліотечних годин, нав­чальних занять, аналіз шкільної документації, поурочних планів, уроків, контрольних робіт і тестів, схеми, таблиці; 152 (16,48%) — законодавчо-правові акти; 289 (31,34%) — персональний комп'ютер; 79 (8,56%) — цифрові методи опрацювання інформації. Слід відзна­чити, що жоден із 922 респондентів взагалі не назвали усі компо­ненти системи інформаційного забезпечення закладом: 847 (91,86%) респондентів замість компонентів системи назвали різні засоби і прийоми збору й збереження інформації та інструменти роботи з інформацією, засоби ІКТ, що підтверджує низький рівень опану­вання знаннями з інформаційного менеджменту та суміжних дис­циплін галузей наук і сформованості базових умінь, згідно з розроб­леними критеріями.

Аналіз відповідей на друге запитання анкети дозволяє констату­вати, що тільки в 119 закладах із 522 існують створені керівництвом закладу інформаційні служби. Функції інформаційної служби при їх наявності в ЗНЗ (третє запитання анкети К-5) виконують за відповідя­ми і співбесідами з респондентами переважно суб'єкти управління і навчально-виховного процесу (НВП), як це видно з таблиці 3.13.

Аналіз даних таблиці 3.12 дозволив з'ясувати, що найбільше наван­таження щодо виконання функцій інформаційної служби в закладі припадає на заступника директора з навчально-виховної роботи, вчителів, групи учнів. Чіткий розподіл функцій щодо збору, поста­чання, опрацювання, аналізу, систематизації, передачі, збереження інформацій визначають 189 (20,49%) респондентів, частковий — 241 (26,14%) і не існує зовсім розподілу функцій стверджують 562 (60,95%) респонденти (за результатами відповідей на четверте запитання анке­ти К-5). Безпосереднє вивчення даного аспекту дозволяє стверджува­ти про розроблення творчою групою педагогічних працівників міста Миколаєва міської програми комп'ютеризації освіти, в якій передба­чено створення інформаційних центрів у закладах із підключенням до мережі Інтернету.

До проблем організації та запровадження інформаційного забез­печення управління закладом респондентами віднесені наступні:

• визначення цілей збору інформації, її змісту та адресатів — 531 (57,59%);

• визначення цілей і завдань функціонування системи інформа­ційного забезпечення управління — 348 (37,74%);

— нестача інформації — 557 (60,41%);

• відпрацювання рішень з використанням ІКТ багаторазового ви­користання — 792 (85,9);

• наявність інформаційного надлишку та інформаційних стресів у суб'єктів управління — 557 (60,41%);

• чітке визначення компонентів системи інформаційного забез­печення управління закладом та її моделювання з урахуванням спе­цифіки закладу — 830 (90,02%);

• раціональне використання діючої регіональної мережі магіст­ралей передачі даних у районі, місті — 573 (62,15%);

• включення нових сучасних каналів зв'язку: волоконно-оптич­них і супутникових систем зв'язку — 134 (14,53%);

• скорочення обсягу інформації та впорядкування процесу її над­ходження до адміністративно-управлінської ланки — 292 (31,67%);

^:— формування інформаційно-освітнього середовища закладу, яке б відповідало реаліям часу та наявним технологічним можливос­тям і кадровому потенціалу — 439 (47,61%);

• своєчасне проходження курсової перепідготовки керівниками закладів у галузі інформаційних технологій — 744 (80,69%);

• перехід на безпаперові носії інформації, як у цивілізованих сус­пільствах — 22 (2,39%);

• раціоналізація процесу оброблення документації, оскільки у сфері освіти до теперішнього часу застосовують відомі з часів ад­міністративно-командної системи управління форми і методи доку­ментообігу — 436 (47,28%);

• оперування неповною інформацією при ухвалі рішень — 329 (35,68%);

• створення інформаційно-аналітичних центрів і служб із під­ключенням до мережі Інтернет — 767 (83,18%);

• введення посад операторів, інженерів і заступників дирек­тора з інформаційних технологій у штатний розпис закладів — 740 (80,26%);

• поліпшення матеріально-технічної бази закладів за рахунок сучасних технічних і апаратно-програмних засобів — 750 (81,34%);

• використання ІКТ і ПЕОМ в управлінській діяльності — 625 (67,78%);

• забезпечення закладів науково-методичною літературою, пе­ріодичною педагогічною пресою і фінансування для їх придбання — 872 (94,57%);

• наявність морально застарілої комп'ютерної техніки — 399 (43,27%);

• відтік учителів інформатики з навчальних закладів, застосу­вання сучасних комп'ютерів у процесі управління закладом і під час викладання навчальних предметів — 327 (35,46%);

• недостатнє планування обсягів фінансування на придбання об­ладнання, у т.ч. комп'ютерів — 840 (91,1%).

Аналіз відповідей респондентів на п'яте запитання анкети К-5 дозволило виокремити наявних 18 проблем щодо організації та за­провадження інформаційного забезпечення управління закладом, серед яких набули пріоритетності проблеми фінансового характеру щодо комп'ютеризації та інформатизації управління ЗНЗ (87,90 рес­пондентів); проектування та обґрунтування управлінської системи — (83,70%); наявності працівника або спеціальної команди для обслу­говування і раціонального використання ІКТ в закладі— (77,31%); використання засобів ІКТ, зокрема і ПЕОМ, в управлінській діяльності з різних причин — (63,0%) респондентів.

Результати аналізу проблеми дозволяють стверджувати, що наяв­ність систем інформаційного забезпечення управління в 69 закла­дах становить (12,50%) від їх загальної кількості; 73,21% респондентів стверджують про їх відсутність, а 19,53% не дали відповідь на дане за­питання та підтверджують низький рівень їхньої обізнаності з управ­лінськими інформаційними системами, безсистемність роботи з ін­формацією, не усвідомлення керівниками значущості інформаційного забезпечення управління як фактора підвищення його ефективності.

Висновки до третього розділу

Узагальнення результатів комплексного дослідження стану ін­формаційного забезпечення управління в практиці функцінування загальноосвітніх навчальних закладів дозволяє зробити такі висновки.

Розв'язання завдань першого напряму констатувального етапу експерименту дозволило виявити соціально-демографічні й тен дерні характеристики, стаж педагогічної та управлінської діяльності респондентів.

З'ясовано, що інформація для керівника закладу є предметом пізнання, предметом і продуктом праці, пріоритетним ресурсом, основою управління.

Встановлено, що на управлінську діяльність респонденти протягом тижня витрачають в середньому 48 год., індивідуальні значення витрат часу коливаються від 42 до 60 годин; інформаційну — в середньому від 16 до 42 год., значення середнього показника становить 22,4 год.

Встановлено стан обізнаності керівників із поняттєво-терміноло­гічним апаратом інформаційного менеджменту та суміжних із ним дисциплін, для якого характерні:

• відсутність цілісного розуміння суті поняття «інформація» як загальнонаукової й філософської категорії, що підтверджує розкриття філософського аспекту терміна 9,43% респондентами;

• аспектне розкриття суті поняття «інформація» з позицій теорії комунікації переважною більшістю респондентів 78,31%;

• високий рівень обізнаності керівників-респондентів Мико­лаївської області з психологічною інформацією (Коб.пс.і.=0,84), уп­равлінською інформацією (Коб.у.і.=0,96), підвидами управлінської ін­формації — контрольна (Коб.к.і.=0,96) та координаційна (Коб.кор.і.= 0,94), законодавчо-правовою інформацією в освітній галузі (Коб.з.-п.і.= 0,95);

• достатній рівень обізнаності з педагогічною інформацією рес­пондентів Миколаївської та Рівненської областей за середньоарифме­тичними значеннями коефіцієнтів (Коб.п.і.=0,71; 0,79), усіх керівників із освітньою інформацією (Коб.о.і.=0,80);

• середній рівень обізнаності респондентів за середньоариф­метичним значенням коефіцієнтів із підвидами управлінської ін­формації (Коб.п.у.і.=0,43), складовими характеристиками «освітньої інформації»;

— низький рівень обізнаності керівників-респондентів Рівненсь­кої області та інших областей України з таким підвидом управлінської інформації, як маркетингова (Коб.м.і. = 0,013; 0,014); усіх респондентів за середньоарифметичним значенням коефіцієнтів (Ко.у.і. = 0,37; 0,32; 0,31; 0,38) з такими підвидами інформації, як особистісна інформація про педагогів, нормативно-методична інформація, науково-техніч­на, суспільна.

Визначені рівні обізнаності керівників-респондентів із інформа­цію, що циркулює в закладі, дозволяють стверджувати про фрагмен­тарність їхніх знань щодо видів і підвидів інформації, її властивостей, невміння здійснювати таксономію інформації й виділяти класифіка­ційні основи її групування.

Виявлено, що тридцять шість (3,9%) респондентів правильно вит­лумачили один із варіантів визначення поняття «інформаційне забез­печення управління закладом», як «забезпечення процесу управління інформацією». Це свідчить про фрагментарне, аспектне розуміння пе­реважною більшістю респондентів суті поняття з позицій системного та інформаційного наукових підходів і як загальнонаукової категорії, ролі інформації в управлінській діяльності.

З'ясовано, що у 69 закладах, де наявні управлінські інформаційні сис­теми, діяльність адміністративно-управлінською ланкою здійснюється з урахуванням науково обґрунтованих ученими теоретико-методологіч-них основ повною мірою або частково та з використанням інформацій­но-комп'ютерних технологій. Важливо відмітити, що робота з інфор­мацією у решти закладів здійснюється респондентами на емпіричному рівні, тобто поєднанні інтуїції та управлінського досвіду без опори на теоретико-методологічне підґрунтя. Рівень автоматизації управління ЗНЗ і наявних управлінських систем цілком задовольняє 117 (12,69%) респондентів, 190 (20,6%) — частково і не задовольняє — 312 (33,84%).

Відповідно до завдань констатувального експерименту розроблена й апробована система критеріїв та методика оцінювання рівнів ін­формаційного забезпечення управління закладом. На констатуваль-ному етапі експерименту виявлено, за обґрунтованими критеріями, достатній рівень інформаційного забезпечення управління у закладах Миколаївської області (Кі.з.у.= 0,71), задовільний рівень у ЗНЗ Воло-димирецького району Рівненської області (Кі.з.у. = 0,51), що тяжіє до нижньої критеріальної межі, низький рівень Кі.з.у. = 0,47 в інших за­кладах різних областей України за оцінками респондентів і експертів. Експертні оцінки рівнів інформаційного забезпечення управління закладом засвідчують про незначні заниження їхніх значень респон­дентами в процесі їхньої самооцінки. За твердженнями 296 керівни­ків-респондентів цей рівень визнано низьким і таким, який є адек­ватним реаліям.

Встановлено і охарактеризовано причинно-наслідкові залежності за допомогою коефіцієнта кореляції К. Пірсона:

• середній ступінь (медіана Ме) причинно—наслідкової залеж­ності між наявністю системи інформаційного забезпечення управлін­ня закладом (СІЗУЗ) і розумінням та витлумаченням керівниками суті поняття «інформаційне забезпечення управління закладом» (ф = 0,5);

• значний зв'язок причинно-наслідкової залежності між наяв­ністю СІЗУЗ і ступенем задоволеності нею (ф = 0,60);

• помірну залежність між наявністю СІЗУЗ і задоволенням інфор­маційних потреб суб'єктів управління (ф = 0,35).

Розв'язання завдань третього напряму констатувального експери­менту дозволило з'ясувати, що жодним респондентом не названо ком­поненти системи інформаційного забезпечення управління закладом, підміняючи їх, розкрито низку засобів і прийомів збору й збереження інформації та інструменти роботи з нею, що підтверджує недостатній рівень сформованості інформаційної компетентності у керівників.

Результатом проведеного теоретичного дослідження констатуючо­го етапу експерименту стало визначення на основі наукових підходів і прогнозування компонентів системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом: цільовий, змісто­вий (зміст й обсяг інформації, джерела (носії) інформації), організа­ційний (організація діяльності суб'єктів управління і НВП щодо збору, змістового наповнення системи, технологічного опрацювання, збере­ження та використання інформації, інформаційних ресурсів, ІП, ІД систем).

У 119 закладах із 522 функціонують інформаційні служби, у решти ЗНЗ функції інформаційних служб виконують заступники директора з навчально-виховної роботи, вчителі, групи учнів.

У процесі експерименту на думку 87,9% респондентів виявлено низку проблеми щодо організації та запровадження інформаційного забезпечення управління закладом, серед яких набули пріоритетності проблеми фінансового характеру щодо забезпечення комп'ютеризації та інформатизації управління; проектування та обґрунтування уп­равлінської інформаційної системи — 83,7% респондентів; організа­ційного характеру щодо створення інформаційно-аналітичних цент­рів і служб із підключенням до мережі Інтернет — 77,31 % і ресурсного забезпечення сучасними ІКТ засобами — 76,11%.

Результати аналізу наявного стану інформаційного забезпечення управління закладом указують на актуальність проблеми досліджен­ня, необхідність обґрунтування понятійно-термінологічного апара­ту інформаційного менеджменту як основи інформаційної складової управлінської діяльності та підвищення рівня інформаційної компе­тентності керівників закладів; розробки моделі системи інформацій­ного забезпечення управління закладом і її наукового обґрунтування в умовах формування інформаційного суспільства.

_{РОЗДІЛ 4}