Татьяна Алексеевна Чепульченко.

325 - кабинет (кроме пятницы) – консультации.

328 - сдавать кр и курсовую.

Теория государственного права

Экзамен на зимнюю сессию + курсовая работа. Копию на диске.

1 вопрос по государству, 2 вопроса по праву.

Курсовая проверятся на плагиат. Сдается на кафедру под расписку за 3 недели до начала сессии.

Зачет по римскому праву (экстерном). 5 тестов по каждому разделу (5 разделов).

1 вариант – не четные по списку, 2 вариант – четные. Оформить как контрольную работу, сдать заранее, подпись и число в конце работы.

Весной зачет по основам права ЕС. 1 вариант – 15 вопросов.

В курсовой работе – вступление, актуальность и т.д., в конце выводы, на укр. языке.

На экзамене возможны вопросы по курсовой работе.

Желательно прочитать – Скакун, Теория государства и права.

Лекція 06.10.16

ТДП – теорія держави і права.

Теорія держави і права як наука, її методи.

ТДП – наука про основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права. Предмет дослідження тдп – не всі, а лише основні і загальні закономірності виникнення розвитку і функціонування держави і права. Це ті закономірності, які за своїм характером є фундаментальними, утворюють систему в бутті держави і права, властиві різним державам, різним галузям права і різним системам права.

Методи пізнання держави і права – це способи дослідження, що дають змогу встановити справжні знання про основні і загальні закономірності виникнення розвитку, функціонування держави і права.

Загальні методи – метафізика, діалектика.

Загально-наукові методи – системний підхід, функціональний підхід.

Окремо-наукові методи – прийоми, що виступають як наслідок засвоєння тдп наукових досягнень технічних, природних і гум. наук. – соціологічний, статистичний, кібернетичний, юридичний.

Сутність держави – смисл, головне, що визначає її зміст, призначення і функціонування. Основними у державі є влада, її приналежність, призначення і функціонування у суспільстві.

Перша держава на нашій планеті з*явилось більше 500 століть тому. Це питання є дискусійним.

Перша теорія – теологічна. Набула поширення у працях Хоми Аквінського. На думку прибічників такої теорії, держава є продуктом божественної волі і як наслідок є вічною і непорушною.

Друга теорія – патріархальна – прихильники цієї теорії – Арістотель і т.д., Держава це сім*я, патріарх це батько.

Третя теорія – договірна. Набула поширення у 17 ст. Держава виникає як продукт свідомої творчості, я договір, укладений між людьми. Держава раціональне об*єднання людей на основі доброї волі.

Теорія насильства. Тюрінг, Каутський. Держава це організація, володарювання одного племені над іншим.

Психологічна теорія. Петраржицький, Фрейд, Тард. Пов*язують появу державності з особливими властивостями людської психіки. Потреба людей у владі над іншими людьми, прагненні підкорятись та наслідувати лідера.

Поняття держави та її ознаки.

Держава – це політична організація суспільства, яка забезпечує його єдність і цілісність, здійснює за допомогою державного механізму управління справами суспільства, суверенно публічну владу, що надає право загально-обов*язкове значення, що гарантує права, свободи громадян, законність і правопорядок.

Ознаки держави:

• Наявність публічної влади.

• Система податків, позиків і податей, необхідних для утримання держ. апарату.

• Територія (земля, повітряний простір, води, квазі-території (посольства, консульства), повітряні судна, морські судна та космічні судна під прапором держави).

• Суверенітет – верховенство на своїй території та незалежність у міжнародних відносинах.

• Народонаселення

• Право – юридично оформлює держ владу і тим самим робить її легітимною .

• Апарат управління – до органів управління відносять уряд, міністерства, комітети, апарат примусу (силові відомства - збройні сили, органи держ безпеки, органи охорони громадського порядку, каральні заклади).

• Гроші.

• Мова.

Атрибути держави – гімн, герб, прапор.

Функції держави – основні напрямки діяльності держави, в яких відбувається її сутність, завдання і цілі. Групи основних функцій держави:

• Основні – оборона країни, захист правопорядку і законності, охорона права свободи громадян.

• Не основні – це елементи основних функцій, які самі по собі не розкривають сутності держави. Наприклад зміцнення збройних сил, розвиток науково-технічного прогресу і т.д.

За сферами діяльності поділяються на:

• Внутрішні – в межах певної держави, в яких визначається внутрішня політика – це регулювання економічних відносин, організація суспільної праці, охорона правопорядку і законності, соц захист населення

• Зовнішній – вони забезпечують здійснення зовнішньої політики держави – оборона країн, економічне співробітництво и т.д.

Функції бувають постійні та тимчасові. Постійні здійснюються протягом всього часу існування держави (оборона держави, правопорядку). Тимчасові – протягом певного періоду існування держави.

Функції держави поділяються за сферами суспільного життя. Бувають економічні, політичні, гуманітарні.

Форми держави – це спосіб організації політичної влади, яка охоплює форму правління, форму держ устрою та політичний режим.

Форма держ правління – це елемент елемент форми держави, що характеризую організацію верх держ влади, порядок утворення її органів та їх взаємовідносини з населенням.

Форми - монархії та республіки.

Монархії – влада передається у спадщину, здійснюється безстроково, не залежить від населення. Бувають обмежені та необмежені.

Види обмеженої монархії:

• Конституційна монархія (у ній влада монарха обмежена парламентом, це обмеження закріплене конституцією і монарх не в праві її змінити (Бельгія, Іспанія, Данія)).

• Парламентська монархія – склад уряду формується парламентом без участі у цьому процесі монарха, надалі підзвітний уряд тільки парламенту, характерна для Англії, Японії, Швеції.

• Дуалістична монархія – склад уряду формує монарх, без участі у цьому процесі парламенту. Надалі уряд підзвітний тільки монарху. Монарх особисто керує урядом через прем*єр міністра, якого сам призначає. Мороко, Іорданія, Кувейт.

Ознаки республіки – це виборність влади, строковість, залежність від виборців.

Види республік:

• Парламентська – склад уряду формується тільки парламентом, і підпорядковується тільки йому.

• Президентська – глава держави самостійно формує склад уряду. Глава держави президент. США, Ірак, Іран

• Напівпрезидентська – запропонований президентом склад уряду (прем*єр міністр та інш) підлягає обов*язковому затвердженню парламентом. Франція.. Така республіка – соціалістична.

Форми державного устрою – елемент форми держави, що характеризує внутрішню структуру держави, спосіб її політичного і територіального поділу, взаємовідносини органів усієї держави з органами її складових частин.

Розрізняють такі форми держ устрою:

• Унітарна – проста єдина держава, частини якої є адміністративно-територіальними одиницями і не мають ознаки державного суверенітету. В ній існує єдина система вищих органів і єдина система законодавства. Польща, Франція.

• Федеративна – складна союзна держава, частина якої є держ утвореннями і володіють тією чи іншою мірою держ суверенітетом та іншими ознаками державності. США, Росія.

• Конфедерація – тимчасовий союз держав, утворений для досягнення політ та військових, економічних та інших цілей. Не має суверенітету, тому що в ній немає загального для суб*єктів що об*єднались центрального держ апарату і єдиної системи законодавства. Швейцарський союз..