2 Методичний інструментарій оцінки рівня ризику.
Методичний інструментарій оцінки рівня інвестиційного ризику включає різноманітні економіко-статистичні, експертні, аналогові методи здійснення такої оцінки. Вибір конкретних методів оцінки визначається наявністю необхідної інформаційної бази і рівнем кваліфікації менеджерів.
1. Економіко-статистичні методи складають основу проведення оцінки рівня інвестиційного ризику. До числа основних розрахункових показників такої оцінки належать:
а) Рівень інвестиційного ризику. Він характеризує загальний алгоритм оцінки цього рівня, представлений наступною формулою:
де
–
рівень відповідного інвестиційного
ризику;
–
ймовірність
виникнення даного інвестиційного
ризику;
–
розмір
можливих фінансових втрат при реалізації
даного інвестиційного ризику.
У практиці використання цього алгоритму розмір можливих фінансових втрат виражається зазвичай абсолютною сумою. Відповідно рівень інвестиційного ризику при його розрахунку по даному алгоритму буде виражений абсолютним показником, що істотно знижує базу його порівняння при розгляді альтернативних варіантів.
б) Дисперсія. Вона характеризує ступінь коливання досліджуваного показника (в даному випадку - очікуваного доходу від здійснення інвестиційного операції) по відношенню до його середньої величини. Розрахунок дисперсії здійснюється за наступною формулою:
.
де
–
дисперсія;
–
конкретне
значення можливих варіантів очікуваного
доходу по розглянутій інвестиційної
операції;
–
середнє
очікуване значення доходу по розглянутій
інвестиційного операції;
–
можлива
ймовірність (відносна частота) отримання
варіантів очікуваного доходу по
інвестиційного операції
n – число можливих варіантів очікуваної прибутковості.
в) Середньоквадратичне (стандартне) відхилення. Цей показник є одним з найбільш поширених при оцінці рівня індивідуального інвестиційного ризику, так само як і дисперсія визначає ступінь варіації. Його перевага в порівнянні з дисперсією - од вимірюється в тих же одиницях, що і показник, варіація якого вивчається. Він розраховується за наступною формулою:
,
де
–
стандартне відхилення.
г) Коефіцієнт варіації. Він дозволяє визначити рівень ризику, якщо показники середнього очікуваного доходу від здійснення інвестиційних операцій різняться між собою. Розрахунок коефіцієнта варіації здійснюється за наступною формулою:
.
д) коефіцієнт бета (або бета). Він дозволяє оцінити індивідуальний або портфельний систематичний інвестиційний ризик по відношенню до рівня ризику інвестиційного ринку в цілому. Цей показник використовується зазвичай для оцінки ризиків інвестування в окремі цінні папери. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:
де
–
бета-коефіцієнт;
–
коефіцієнт
кореляції між нормою доходу за
індивідуальним виду цінних паперів
(або за їх портфелю) і середньою нормою
доходу даної групи фондових інструментів
по ринку в цілому;
–
стандартне
відхилення норми доходу за індивідуальним
виду цінних паперів (або за їх портфелю);
–
середньоквадратичне
відхилення норми доходу по фондовому
ринку в цілому;
–
коваріация
норми доходу індивідуального інструменту
інвестування і норми доходу по фондовому
ринку в цілому;
–
дисперсія
норми доходу фондового ринку в цілому.
Чим вище значення бета, тим вище ризик. При цьому ризик знаходиться на середньому ринковому рівні, якщо бета дорівнює 1.
2. Експертні методи оцінки рівня інвестиційного ризику застосовуються в тому випадку, якщо на підприємстві відсутні необхідні інформативні дані для здійснення розрахунків економіко-статистичними методами. Ці методи базуються на опитуванні кваліфікованих фахівців (страхових, фінансових, інвестиційних менеджерів відповідних спеціалізованих організацій) з подальшою математичною обробкою результатів цього опитування.
З метою отримання розгорнутої характеристики рівня ризику по розглянутій операції опитування слід орієнтувати на окремі види інвестиційних ризиків, ідентифіковані по даній операції (процентний, валютний і т.п.).
У процесі експертної оцінки кожному експерту пропонується оцінити рівень можливого інвестиційного ризику, базуючись на визначеній бальною шкалою, наприклад:
- Ризик відсутній: 0 балів;
- Ризик незначний: 10 балів;
- Ризик нижче середнього рівня 30 балів;
- Ризик середнього рівня 50 балів;
- Ризик вище середнього рівня: 70 балів;
- Ризик високий: 90 балів;
- Ризик дуже високий: 100 балів.
3. Аналогові методи оцінки рівня інвестиційного ризику дозволяють визначити рівень ризиків за окремими найбільш масовим інвестиційними операціями підприємства. При цьому для порівняння може бути використаний як власний, так і зовнішній досвід здійснення таких операцій.