1.2. Педагогічні елементи e-Learning.

Педагогічні елементи – це спроба виділити структуру або розділи навчального матеріалу. Наприклад, це може бути урок, завдання, складне питання вибору, вікторина, дискусійна група або кейс. Ці розділи повинні носити незалежний формат, хоча вони можуть виконуватися будь-яким з наступних методів, педагогічні структури не можуть включати текстові книги, веб-сторінки, відеоконференції і iPod відео.

На початку створення змісту курсу E-learning, необхідно оцінити педагогічні методики, які будуть використовуватися. Прості педагогічні методики полегшують створення інформаційного наповнення, але роблять його менш гнучким, багатим і функціональним. З іншого боку, комплексний педагогічний підхід може бути складним для втілення і повільно вдосконалюватися, хоча потенційно вони роблять навчання для студентів більш захоплюючим. Десь між цими крайніми точками знаходиться ідеальна педагогіка, яка дозволяє педагогу ефективно створювати навчальні матеріали і одночасно робити навчання захоплюючим.

Існує кілька педагогічних підходів в E-learning, в тому числі:

Навчальний проект – традиційна навчальна педагогіка, яка фокусується на курсі навчання і розробляється централізованої навчальною групою або одним учителем.

Соціал-конструктивістька педагогіка – педагогіка, яка приносить особливо хороший результат при використанні дискусійних форумів, блогів, інтерактивних енциклопедій і спільної роботи он-лайн. Це спільний підхід, який дає можливість для створення навчальної програми із залученням широкої групи людей, в тому числі і самих студентів.

Розмовна модель Laurillard – вона особливо підходить для використання в E-learning, а також Модель п'яти етапів Gilly Salmon, яка представляє собою педагогічний підхід до використання дискусійних груп.

Пізнавальна перспектива фокусується на пізнавальних процесах, що використовуються у навчанні та на принципах роботи мозку.

Емоційна перспектива фокусується на емоційних аспектах навчання, таких як мотивація, зайнятість, розвага і т.д.

Поведінкова перспектива фокусується на навичках і поведінкових результатах навчального процесу. Рольова гра і ставлення до навколишнього оточення.

Контекстуальна перспектива фокусується на аспектах навколишнього середовища і суспільства, які можуть стимулювати навчання. Взаємодія з іншими людьми, спільні відкриття і важливість підтримки з боку інших користувачів, а також тиск.

Безліч зусиль було спрямовано на розробку технічних можливостей для багаторазового використання електронних навчальних матеріалів і особливо на створення або повторне використання предметів навчання. Це замкнуті блоки, в яких необхідним чином розставлені теги – ключові слова або інші метадані – і які часто зберігаються у файловому форматі XML. Створення курсу вимагає поєднання ряду предметів навчання. Вони можуть бути захищеними правом власності і відкритими, комерційними та некомерційними, мати сховище предметів навчання для перегляду користувачами, як наприклад сховище Merlot.

Загальний стандартний формат для інформаційного наповнення E-learning – це SCORM, поки інші специфікації дозволяють переміщати «предмети навчання» (Schools Interoperability Framework) або розділяти на категорії метадані (LOM).

Самі по собі ці стандарти – старі за часом розробки, найстаршому з них 8 років. Вони також мають вертикальну специфіку: SIF використовується в першу чергу для pK-12, LOM переважно для корпоративного, військового та вищої освіти, а SCORM – переважно військового і корпоративного, а іноді вищої освіти. PESC (the Post-Secondary Education Standards Council – рада за стандартами освіти після середньої школи) – також робить успіхи у вдосконаленні стандартів і предметів навчання для вищої освіти. У той же час SIF починає серйозний поворот у напрямку розробки навчальних планів.

В американському просторі pK-12 існує сховище (хост) стандартів інформаційного наповнення, які дуже важливі, кращий приклад - це стандарт даних NCES. Стандарти інформаційного наповнення та критерії виконання кожного уряду – важливі метадані для зв'язку предметів E-learning в цьому просторі.

1.3 Комунікаційні технології, використовувані в E-learning. Комунікаційні технології звичайно підрозділяються на асинхронні і синхронні. Асинхронні використовують такі технології як блоги, інтерактивні енциклопедії та дискусійні майданчики. Основна ідея полягає в тому, що учасники можуть залучатися в обмін ідеями або інформацією незалежно від залученості інших учасників в цей же час. Електронна пошта також асинхронна, бо може відправляти і отримувати без залучення обох учасників в одне і теж час.

Синхронні включають в себе обмін ідеями та інформацією між кількома учасниками в один і той же період часу. Дискусія один на один – це приклад синхронна комунікація. Синхронна взаємодія може відбуватися як при одночасній зустрічі всіх учасників, так і під час он-лайн сесії в чаті або віртуальних класів або зустрічі.

Віртуальні класи або зустрічі часто використовують поєднання комунікаційних технологій.