2.1 Побудова профілю мікрорайонної господарсько-побутової каналізації

Після закінчення трасування колекторів мікрорайонної каналізаційної мережі виконують їх гідравлічний розрахунок, який полягає в визначенні діаметрів і уклонів розрахункових ділянок трубопроводів між колодязями.

Розбивку на розрахункові ділянки починають від початкового колодязя, найбільш віддаленого від точки підключення до міської мережі до кінцевого колодязя в точці підключення.

Одночасно з заповненням таблиці 2 виконують побудову поздовжнього профілю колектора мікрорайонної мережі господарсько-побутової каналізації, який зображений у вигляді розгортки трубопроводу по осі (мал.1).

Основні дані для побудови профілю трубопроводу наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Розрахунок профілю мікрорайонного каналізаційного колектора

(прийнято i = 0,01, d =150 мм)

Позначення ділянок	Довжина ділянки, L, м	Діаметр труби, d, мм	Уклон i	Падіння на довжині ділянки i × L	Відмітки, м						Глибина закладення лотка труби, м
					Поверхні землі		Шелиги труби		Лотка труби		Глибина закладення лотка труби, м
					На початку Z_з^п	В кінці Z_з^к	На початку Z_ш^п	В кінці Z_ш^к	На початку Z_л^п	В кінці Z_л^к	На початку h^п_закл	В кінці h^к_закл
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
		150	0,01

Побудову профілю починають із заповнення 1 – 2 стовпчиків таблиці, використовуючи результати трасування мікрорайонних колекторів, одночасно заповнюючи дві нижні рядки («відстань» и «номер колодязя») підпрофільної таблиці.

Потім по горизонталям на генплані визначають відмітки поверхні землі в розрахункових точках колектора, заповнюють 6 і 7 стовпчики розрахункової таблиці та третій рядок («натурні відмітки землі») підпрофільної таблиці. Будують профіль поверхні землі по трасі колектора.

В початковому колодязі визначають мінімальну глибину закладення лотка. Вона повинна бути менш глибини промерзання на 0,3 м, але не менш 0,7 м до верха труби ([5], п. 4.8). Отже, мінімальна глибина закладення лотка складає 0,85 м. Цю величину записують у перший рядок стовпчика 12 розрахункової таблиці та наносять над початковим колодязем колектора на поздовжньому профілі.

Відмітку лотка труби в початковому колодязі визначають як різницю відповідних відмітки землі й глибини закладення лотка:

, м. (8)

Отримані значення заносять у стовпчик 10 табл. 2 і перший рядок підпрофільної таблиці.

Значення діаметра й уклону труби на ділянці заносять у відповідні позиції табл. 2 і підпрофільної таблиці.

Відмітка шелиги труби в початковому колодязі:

, м, (9)

де – діаметр колектора, м.

Після цього визначають відмітки шелиги та лотка труби в кінці ділянки за формулами:

, м, (10)

, м, (11)

де – падіння на довжині ділянки, м (стовпчик 5).

Глибину закладення лотка в кінці ділянки визначають за формулою:

, м. (12)

Якщо отримане значення не менш мінімальної глибини закладення, прийнятої для початкового колодязя, то гідравлічний розрахунок першої ділянки колектора завершений, по отриманим значенням будують профіль (мал. 1).

При недотриманні зазначеної умови глибину закладення лотка в кінці ділянки задають рівною найменшому значенню, а глибина лотка в першому колодязі буде збільшена на величину, якої не вистачає до мінімального заглиблення.

Поява перепадного колодязя при спокійному рельєфі місцевості виникає в зв’язку з перетинанням каналізаційного колектора з підземними спорудами та іншими комунікаціями, або при необхідності підключення мікрорайонної каналізаційної мережі до міського каналізаційного колектору ([5], п. 4.25).

Перетинання з господарсько-питним водопроводом виконують із дотриманням наступних вимог ([3], п. 4.13):

- Трубопроводи, які транспортують воду господарсько-питної якості, слід розміщувати вище каналізаційних на 0,4 м.

- Розміщені в футлярі стальні трубопроводи, які транспортують воду питної якості, допускається прокладати нижче каналізаційних труб. При цьому відстань від стінок каналізаційних труб до обрізу футляра повинно бути не менш 5 м в кожну сторону в глинистих ґрунтах и 10 м – в піщаних ґрунтах. На ділянці перетинання каналізаційні трубопроводи слід передбачати з чавуну.

- Вводи господарсько-питного водопроводу при діаметрі до 150 мм допускається прокладати нижче каналізаційних без устрою футляра, якщо відстань між стінками труб, що перетинаються, дорівнює 0,5 м.