Неморфологічні способи словотворення

Способи словотвору, що не використовують морфологічних засобів – афіксальних словотвірних формантів та словотвірних основ – у процесі утворення нового слова, називаються неморфологічними.

До неморфологічних способів словотвору належать: морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний.

Морфолого-синтаксичний спосіб – це спосіб творення слів, при якому слово утворюється внаслідок переходу однієї частини мови до іншої: Милуватися (чим? іменник) ранком. Приїхати (коли? прислівник) ранком; майбутнє (яке?) покоління — близьке (що?), завідуючий, операційна, кругом, відпочиваючий.

Лексико-синтаксичний спосіб, або зрощення, – це спосіб творення нових слів шляхом зрощення двох або більшої кількості слів одного словосполучення: добра ніч → добраніч, не чуй вітер → Нечуйвітер (прізвище).

Лексико-семантичний спосіб словотвору – це спосіб творення нових слів шляхом переосмислення уже існуючих. Лексико-семантичним способом утворюються переважно іменники: ткач (назва особи за фахом) → Ткач (прізвище), крило (птаха) → крило (будинку).

ТВОРЕННЯ ЧАСТИН МОВИ

Самостійні частини мови творення іменників

Нові іменники найчастіше виникають від іменників, прикметників, числівників і займенників:

• за допомогою суфіксів: футбол футболіст, вчити вчитель, козацький козаччина;

• за допомогою префіксів: відповідальність безвідповідальність, матеріяантіматерія;

• за допомогою префіксів і суфіксів: борг заборгованість, безпека забезпеченість;

• -складанням окремих основ: за Карпатами Закарпаття, південь + американецьпівденноамериканець;

• складанням скорочених слів: спільне підприємство СП, завідуючий магазиномзавмаг;

• безафіксним способом: великий велич, вивозити вивіз;

• переходом прикметників у іменники: приймальня, керуючий.

Творення прикметників

Нові прикметники творяться від іменників, дієслов та інших прикметників:

• за допомогою суфіксів: кімната кімнатний, рухатися рухливий, кінь кінний;

• за допомогою префіксів: народ антинародний, за кордоном закордонний;

• за допомогою префіксів і суфіксів: під землею підземний, мусити вимушений;

• складанням окремих слів: багато поверхів багатоповерховий, вічно зеленийвічнозелений;

• складанням основ без суфікса та основи з суфіксом: українські + німецькі україно-німецькі, новий + рік новорічний;

• переходом із інших частин мови: перший номер перший (кращий) студент.

ТВОРЕННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Числівники творяться:

• за допомогою суфіксів: два двадцять, чотири чотирнадцять;

• складанням: три + сто триста.

ТВОРЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ

Займенники виникають від інших займенників:

• за допомогою суфіксів: хто хтось, якийсь якийсь-небудь;

• за допомогою префіксів: скільки декілька, хто ніхто.

ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ

Дієслова виникають:

• за допомогою суфіксів: зелений зеленіти, вмивати вмиватися;

• за допомогою префіксів: малювати намалювати, виконати перевиконати;

• за допомогою префіксів і суфіксів одночасно: бігти розбігтися, двоє подвоїти.

ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ

Прислівники творяться від іменників, прикметників, числівників, дієслів, дієслівних форм та прислівників:

• за допомогою суфіксів: зима зимою, охайний охайно;

• за допомогою префіксів: учора позавчора, довго надовго;

• за допомогою префіксів і суфіксів: далеко здалеку, мій по-моєму, час тимчасово;

• переходом інших частин мови у прислівники: лежачи на софі відпочивати лежачи.

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ