Кафедра пожежної та рятувальної підготовки

Національного університету цивільного захисту України

ВИСОТНО-ВЕРХОЛАЗНА ПІДГОТОВКА.

ТЕХНІКА РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ

НА ВИСОТІ

Практичний посібник

Харків 2012

Кафедра пожежної та рятувальної підготовки

Національного університету цивільного захисту України

ВИСОТНО-ВЕРХОЛАЗНА ПІДГОТОВКА.

ТЕХНІКА РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ

НА ВИСОТІ

Практичний посібник

Харків 2012

Друкується за рішенням кафедри

пожежної та рятувальної підготовки НУЦЗУ

Протокол від 25.12.10. № 5

Укладачі: О.Є. Безуглов, Р.Г. Мелещенко, С.М. Щербак.

Рецензент: О.В. Волобуєв, перший заступник начальника ГУ МНС України в Харківській області

Висотно-верхолазна підготовка. Техніка рятувальних робіт на висоті: практ. посіб. / Укладачі: О.Є. Безуглов, Р.Г. Мелещенко, С.М. Щербак – Х.: НУЦЗУ, 2012. – 212 с.

Практичний посібник для вивчення курсантами (студентами, слухачами) курсу висотно-верхолазної підготовки дисципліни «Первинна підготовка рятувальника». В ньому викладено матеріал щодо роботи зі спеціальним оснащенням та страхувальними засобами, верхолазної підготовки рятувальника та проведення аварійно-рятувальних робіт на висотних об`єктах за допомогою верхолазного рятувального оснащення.

Це перший посібник присвячений висотно-верхолазній підготовці курсантів (студентів, слухачів) вищих навчальних закладів України.

Вступ

В наш час оперативно-рятувальні підрозділи МНС багато уваги приділяють оснащенню своїх підрозділів засобами цивільного захисту. Разом з тим пред'являються високі вимоги до рівня професійної підготовки працівників, в тому числі фахової підготовки особового складу.

Сучасний розвиток суспільства веде до того, що робота рятувальників на висоті стає все більш актуальною, тому що не дивлячись на наявність широкого спектру засобів індивідуального захисту від падіння з висоти, в промисловості, будівництві, а також в інших галузях людської діяльності, в цілому світі, падіння з висоти залишається одним з найбільш поширеним нещасним випадком, що приводять до травм або смерті.

Таким чином, стає необхідним створення фахової підготовки працівників підрозділів оперативно-рятувальних служб, спеціалізацією яких є проведення аварійно-рятувальних робіт на висоті з використанням спеціального рятувального оснащення і страхувальних засобів, які поряд із завданням пожежної охорони, зможуть виконувати задачі, пов’язані з проведенням аварійно-рятувальних робіт на висоті. Це в свою чергу говорить про необхідність створення досконалої системи навчання особового складу підрозділів МНС до робіт даного профілю.

Визначення термінів

Амортизатор – елемент страхувального ланцюга (поглинач енергії), який знижує до безпечної величини динамічне навантаження, що діє на тіло людини при зупинці його падіння;

безопорний простір – простір навколо (усередині) конструкції, спорудження тощо, де у зв'язку з відсутністю (недостатніми розмірами) простору для організації робочого місця, використовується спеціальна технологія виконання верхолазних робіт із застосуванням верхолазного спорядження й спеціального оснащення, при цьому, піднімання (спускання) працівника до робочого місця й робота на висоті здійснюються з використанням опорного каната;

безпечна відстань – найменша відстань між людиною і джерелом небезпечного і (або) шкідливого впливу, на якій цей вплив відсутній або не перевищує допустимого рівня;

верхолазне спорядження – спеціальне оснащення (опорні канати, затискачі, пристрої для спуску, засоби з'єднання, технологічне пристосування тощо), що використовується при підготовці робочого місця й виконанні робіт на висоті в безопорному просторі;

відтягнення – стрічкова петля, канат або металевий трос, призначений для зміщення опорного (страхувального) каната від місць можливого тертя з елементами будівлі, конструкції тощо під час виконання робіт на висоті, а також для позиціювання робочого місця осторонь від опор та кріплень;

вузол – спосіб з'єднання канатів (шнурів), стрічок, спосіб в'язання петель для закріплення канатів, іншого верхолазного спорядження й оснащення;

ділянка страхувального каната – відстань між двома сусідніми проміжними (основною та проміжною) опорами, до яких кріпиться страхувальний канат

запобіжний строп – елемент страхувальної системи (ланцюжок), призначений для з'єднання ПБ або ПЛ із опорою, кріпленням, верхолазним спорядженням;

засоби індивідуального захисту – засіб призначений для запобігання або зменшення дії небезпечних та (або) шкідливих виробничих факторів;

карабін – пристрій, призначений для приєднання засобів страхування до місць їх закріплення за опору, безпосереднього закріплення стропа, а також для приєднання (блокування) елементів верхолазного спорядження до опор та кріплення;

кріплення – сукупність основних (допоміжних) опор і засобів з'єднання, до яких кріпиться строп ПЛ, опорний або страхувальний канат;

опора – конструкція (споруда), елемент конструкції (споруди), до яких закріплюються працівники стропами запобіжних поясів, елементи засобів страхування, канати та елементи верхолазного спорядження;

опора основна – опора, що витримує навантаження 15 кН і більше;

опора допоміжна – опора, що витримує навантаження не менше 7 кН;

опорний (робочий) канат – плетений синтетичний шнур, що використовується для піднімання (спускання) працівника під час виконання робіт на висоті в безопорному просторі;

пояс запобіжний лямковий (далі – ПЛ) – засіб індивідуального захисту від падіння з висоти, призначений для підтримки людини під час роботи та в разі падіння;

пояс запобіжний безлямковий (далі – ПБ) – засіб індивідуального захисту, призначений для виконання функції тримання працівника на робочому місці під час виконання роботи на висоті, а також при підніманні (на щоглах, опорах повітряних ліній електропередач тощо) до робочого місця та спуску з нього;

пристрій для спускання по опорному канату – пристрій, призначений для здійснення керованого, з можливістю регулювання швидкості руху працівника по опорному канату та його зупинки на будь-якому етапі спускання;

пристрій для піднімання по опорному канату (затискач) – пристрій (механічні затискачі, вузли, що самозатягуються), що використовується для піднімання працівника (вантажу) по опорному канату;

протектор – пристосування, що використовується для захисту канатів від механічних або інших ушкоджень на перегинах конструкцій, гострих кромках та ін.;

роботи на висоті – роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і більше від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу, у тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, а також на відстані менше 2 м від неогороджених перепадів на висоті 1,3м і більше; основним засобом індивідуального захисту під час виконання робіт є запобіжний пояс ПЛ або ПБ;

роботи верхолазні – роботи, що виконуються безпосередньо з елементів конструкцій, обладнання або з монтажних пристосувань, тимчасових драбин, трапів, установлених на конструкціях, робочих платформ підйомників і механізмів, у безопорному просторі тощо на висоті 5м і більше від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу; основним засобом індивідуального захисту під час виконання верхолазних робіт є запобіжний пояс ПЛ;

робоче сидіння – підвісне сидіння, з'єднане з пристроєм для спуску по опорному канату, з якого працівник виконує роботу на висоті в безопорному просторі;

самостраховка – комплекс заходів, що гарантують захист працівника від падіння з висоти або його утримання в разі падіння. Забезпечується за допомогою страхувальних засобів працівником самостійно;

страховка – комплекс заходів, що гарантують захист працівника від падіння з висоти або його утримання в разі падіння. Забезпечується за допомогою страхувального канату та страхувальних засобів. Розрізняють верхню та нижню страховку:

верхня страховка – страховка, при якій працівник не піднімається вище опори (карабіна або страхувального пристрою), за яку закріплений страхувальний канат. Забезпечує максимальну безпеку, тому що при верхній страховці виключені динамічні навантаження при зриві як на тіло рятувальника, так і на весь страхувальний ланцюг;

нижня страховка – страховка, при якій працівник піднімається вище опори, за яку закріплений страхувальний канат. При підйомі з нижньою страховкою працівник повинен самостійно організовувати точки (опори) страховки. При роботі з нижньою страховкою існує ймовірність падіння рятувальника, що приведе до динамічного навантаження як на тіло рятувальника, так і на страхувальний ланцюг. Тому всі роботи з нижньою страховкою необхідно проводити з використанням динамічного канату та амортизаторів;

страхувальний ланцюг – з'єднані між собою в певній послідовності страхувальні засоби й верхолазне спорядження, призначені для забезпечення безпеки працівника під час виконання роботи на висоті й тримання його після зупинки падіння;

страхувальний канат – синтетичний канат, призначений для страхування (тримання) працівника (працівників) від падіння з висоти;

страхувальні засоби – запобіжні пояси ПЛ та ПБ, елементи верхолазного спорядження, що використовуються для безпечного виконання висотно-верхолазних робіт;

фактор падіння – відношення висоти падіння до довжини страху вального канату (стропа), які тримають працівника у випадку його падіння.