Витяг з Програми

вибіркової навчальної дисципліни

Методологія наукового дослідження

освітнього рівня: магістр

галузі знань: 03 – Гуманітарні науки

спеціальності: 033 - Філософія

Шифр за навчальним планом СВ01

І. Пояснювальна записка

Програма вивчення вибіркової навчальної дисципліни “Методологія наукового дослідження” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітнього рівня магістр, галузі знань 03 – гуманітарні науки, спеціальності 033 – «Філософія».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є сучасна методологія науки як дисципліна, а також сукупність методологічних засобів науки, система організації науково-дослідницької діяльності. 

Міждисциплінарні зв’язки: Філософія й методологія науки, основи науково-дослідницької роботи, теорія пізнання та епістемологія, природа і методи філософського дискурсу.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни “Методологія наукового дослідження” є надати студентам знання з питань методології наукових досліджень, створити і розвинути практичні вміння і навички розв’язання реальних задач з постановки, організації, планування і виконання наукових досліджень. Студент повинен отримати вміння застосовувати нові методи дослідження, в основі яких знаходяться ідеї і принципи системного підходу.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Методологія наукового дослідження” є:

• ознайомлення студентів з сучасними методологічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень;

• формування цілісного уявлення про науково-дослідницький процес;

• вдосконалення вмінь у пошуку, доборові й опрацюванні наукової інформації;

• сприяння підвищенню загальної культури мислення з допомогою поглибленого засвоєння методології та технології наукових досліджень у сфері філософських наук.

• підвищення рівня методологічної культури;

• формування наукового світогляду фахівців;

Основні результати навчання і компетентності згідно з вимогами освітньо-професійної програми:

Результати навчання

Компетентності

Знати: об’єкт, предмет, методи та наукові завдання методології наукового дослідження; характеристики основних методів наукового пізнання та методологічних моделей; специфіку і методологію системного та синергетичного підходів; логіку наукового дослідження; структуру наукового дослідження; вимоги до оформлення результатів наукових досліджень; проблемне поле та специфіку організації науково-дослідної роботи; основні тенденції розвитку науки й наукових досліджень в сучасному світі; Вміти: формулювати наукові проблеми; підбирати адекватні методи наукового дослідження з метою вирішення дослідницьких завдань; формулювати робочі гіпотези та визначати дослідницькі завдання; критично осмислювати парадигми методології науки; критично осмислювати категоріальний апарат наукових досліджень; обирати напрямок науково-дослідної роботи; здійснювати пошук наукової інформації в мережі інтернет та інших мережах і системах; оцінювати актуальність запланованих досліджень. формулювати мету, завдання, визначати об’єкт і предмет дослідження; науково обґрунтовувати та структурувати отримані наукові положення; формляти результати наукових досліджень; аргументовано обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, виявляти розбіжності в позиціях, критично ставитись до тенденційної інформації.

соціально-особистісні компетентності: здатність до самоаналізу; толерантність, комунікативність та чемність; ініціативність і відповідальність. загальнонаукові компетентності: з базових уявлень про основи загальної структури та методологічних принципів наукового дослідження, що сприятиме культурному розвитку особистості та розумінню причинно-наслідкових зв’язків в розвитку науки. інструментальні компетенції: зі здатності до усної та письмової комунікації державною мовою та самостійного пошуку, збору та обробітку інформації; професійні: які полягають у таких здатностях як: здатність застосовувати теоретичні та емпіричні методи дослідження; здатність до планування науково-дослідних робіт; здатність організовувати науково-дослідну роботу; здатність до формування та обґрунтування наукових гіпотез; здатність до оволодіння традиційними та сучасними інноваційними методами проведення досліджень; здатність до оформлення результатів наукових досліджень та впровадження їх у практику; здатність до інформаційного забезпечення процесу наукового дослідження; здатність до наукового пізнання на основі системного, синергетичного підходів;

ІІ. Орієнтовний тематичний план

Назви модулів і тем	Кількість годин (денна форма навчання)					Кількість годин (заочна форма навчання)
	Аудиторні	у тому числі			СРС	Аудиторні	у тому числі			СРС
		Лекції	Лабораторні	Семінарські			Лекції	Лабораторні	Семінарські
Модуль 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Тема 1. Основи методології науково-дослідної діяльності.	4	2	–	2	8	2	1	–	1	10
Тема 2. Технологія наукового дослідження.	4	2		2	8	2	1		1	10
Тема 3. Поняття та загальна характеристика емпіричних методів наукового дослідження.	4	2	–	2	8	0,5	–	–	0,5	14
Тема 4. Теоретичні методи наукового дослідження.	4	2	–	2	8	0,5	–	–	0,5	14
Разом за змістовим модулем 1	16	8	–	8	32	5	2	–	3	48
Модуль 2. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ПОБУДОВИ МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Тема 1. Міждисциплінарний підхід	4	2	–	2	8		–	–		13
Тема 2. Методологічні засади системного підходу та системного аналізу.	5	2	–	3	10	2	1	–	1	10
Тема 3. Методологія синергетичного підходу	5	2		3	10	2	1	_	1	10
Разом за змістовим модулем 2	14	6	–	8	28	4	2	–	2	33
Разом:	30	14	–	16	60	9	4	–	5	81

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 3 кредити ЄКТС 90 годин.

ІІІ. Зміст навчальної дисципліни за модулями і темами

Модуль 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема 1. Основи методології науково-дослідницької діяльності.

Зміст теми. Поняття методу і методології наукового пізнання. Методологічні засади науки. Структура методологічних засад науки. Зміст методологічних засад науки. Багаторівневість методології науки. Різноманітність конкретно-наукових методологій. Норми наукового дослідження як методологічні принципи. Загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії. Невдача програми пошуків універсальної методології. Методологічні проблеми нелінійних теорій.  

Тема 2. Технологія наукового дослідження.

Зміст теми. Загальна характеристика процесів наукового дослідження. Техніка дослідження. Процедура дослідження. Методика. Поетапна технологія дослідження. Аналіз проблеми та вибір теми. Вибір об’єкта та предмета дослідження. Постановка мети, завдань та питань. Формулювання теми. Формулювання гіпотези. Розробка теоретичних передумов дослідження. Основні етапи технології розробки теоретичних передумов та методологічні процедури її реалізації. Методологічна схема застосування загальнонаукових методів у процесі розробки теоретичних передумов дослідження. Обгрунтування програми і методики дослідження. Обробка та узагальнення результатів.

Тема 3. Поняття та загальна характеристика емпіричних методів наукового дослідження.

Зміст теми. Структура теоретичного знання і методи теоретичного дослідження. Абстрактні об’єкти теорії, процедури їхньої побудови (ідеалізація, конструювання). Системна організація. абстрактних об’єктів (теоретична схема) і математичний апарат. Роль фундаментальної і спеціальних теоретичних схем в дедуктивному розгортанні теорії. 

Тема 4. Теоретичні методи наукового дослідження.

Зміст теми. Структура емпіричного знання і методи емпіричного дослідження. Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом. Створення експериментальної ситуації: об’єкти оперування і об’єкти дослідження. Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних  спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів.

Модуль 2. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ПОБУДОВИ МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Тема 1. Міждисциплінарний підхід

Зміст теми. Додисциплінарна та дисциплінарна методологія наукового пізнання в класичній науці. Виникнення міждисциплінарних галузей в некласичній науці та особливості їх методологічного нормування. Полідисциплінарність комплексних досліджень складних людиномірних систем. Постнекласична перспектива трансдисциплінирних методологій сучасної нелінійної науки.

Тема 2. Методологічні засади системного підходу та системного аналізу.

Зміст теми. Методологічні підстави системного підходу. Принципи системного підходу. Основні принципи щодо інформації. Основні поняття системного підходу: система, структура, процес, функція, стан, системний ефект, структурна оптимізація. Основні аспекти системного підходу: системно-елементний, системно-структурний, системно-функціональний, системно-цільовий, системно-ресурсний, системно-інтеграційний, системно-комунікаційний, системно-історичний. Основні припущення системного підходу. Поняття системи та її властивості. Наука про системи. Системна технологія. Системна філософія. Основні системні параметри. Простота, складеність, надійність, гомогенність системи. Методи системного аналізу. Світо-системний підхід.Можливості застосування системного підходу.