2. Види підмета

Спеціалізованою морфологічною формою вираження підмета є називний відмінок іменника. Решта – вторинні і ґрунтуються на спеціалізованій, контекстуально набувають її ознак. Залежно від способу вираження підмет буває простим і складеним (цей поділ не є загальноприйнятим).

Простий підмет виражається синтетично, одним словом – іменником у називному відмінку. Серед іменників – власне-іменники і невласне-іменники, тобто субстантивовані слова та інші елементи, вжиті у значенні іменника. Серед субстантивованих:

1) слова тих частин мови, яким властиво повністю або частково іменникові морфологічні категорії відмінника, числа і роду, що трансформуються в синтаксично незалежні, самостійні (прикметники, займенникові прикметники, дієприкметники, числівники);

Англійська – це мова майбутнього

Кожен дбає про себе

Переможені не здаються.

Двоє зайшло до приміщення.

2) одиниці з меншим ступенем субстантивації (частки, вигуки, особові форми дієслів, інфінітив тощо), які сполучаються здебільшого з прикметниковими означеннями.

Твоє ні мене не влаштовує.

Голосне Слава! линуло над майданом.

Учора немає ніде.

Забув - це не виправдання.

Складений підмет виражається аналітично, складається з двох і більше компонентів, являє собою цілісну, синтаксично не членовану одиницю.

Біля цирку на сходах завжди товклося багато дорослих з дітьми (В. Нестайко)

Дехто з протестувальників зазнав тілесних ушкоджень і травм. Одна депутатка зі струсом мозку втрапила до лікарні (Л.Костенко)

От група різнокольорових пик стоїть якраз на розі. (В. Винниченко)

Присудок в однині! Узгоджується зі словом група.

Компоненти підмета не обов’язково стоять поруч!

Група пик стоїть - який троп?

Аналітизм підмета полягає в перерозподілі функціонального навантаження між головним та залежним структурними елементами компонента: залежне слово завжди виражає основний зміст, а головне виступає семантичним модифікатором

3. Способи вираження складеного підмета:

1) кількісно-іменникові сполуки (Ой, три шляхи широкії докупи зійшлися (Шевченко);

- інформативно недостатні займенники з неозначено-кількісним значенням (скільки, стільки)+ ім. у Род.в.: Скільки громів упало з неба! (А.Малишко);

- інформативно недостатні прислівники (небагато, багато, чимало, мало, немало) + ім. у Род.в.: Чимало бійців розуміли свого командира (О. Слоньовська); Багато молодиць приходило до мене (І.Карпенко-Карий);

- сполуки числівника у знахідному або родовому відмінку з прийменниками понад, близько, до, біля та ін. й іменником у знахідному або родовому відмінку (сполуки на позначення приблизності) + ім. у Род.в.: Понад 10 тисяч новотворів з’явилося в мові за рік.

2) сполуки іменника в називному відмінку з іменником в орудному відмінку з прийменником з (Серпень з вереснем стискають один одному правиці);

3) сполуки іменника, що має значення сукупності з іменником у родовому відмінку (Велика зграя журавлів кружляла невисоко і плавно над землею (М.Ротач);

- інформативно недостатні іменники на позначення міри, обмеженої частини або межі цілого (частина, шматок, кусень, залишок, край, пляшка, чашка): Бо частина нервів того чаду аж гуде від стогону проклять (В.Махно); І остання краплина отрути і для еллінів, і іудеїв (П.Вольвач);

- інформативно недостатні іменники кількісного значення або відтінків кількісного значення (десяток, сотня, тьма, сила, хмара, море, океан, маса, купа, оберемок, жменя): Ціла купа ласощів лежала перед молодицею (Г.Квітка-Основ'яненко); Жмені різного насіння були у матері розкладені по маленьким торбинкам (О.Довженко);

- інформативно недостатні іменники з фазовим значенням (початок, середина, продовження, кінець, завершення): Початок року відзначився чудовою погодою (З газ.); Продовження змагань відбудеться на початку вересня (З газ.);

- інформативно недостатні іменники на позначення узагальнюючих, кваліфікуючих одиниць (ряд, вид, клас (у значенні розряду, підрозділу)): Клас ссавців має характерний шерстяний покрив (Г.Цузмер); Тип хордових об’єднує близько 50тис. видів тварин (Г. Василик);

4) сполуки, до складу яких входить іменник у формі орудного відмінку та інфінітив дієслова-зв’язки бути, стати, залишатися, пор.: Стати вчителем – моя заповітна мрія4

5) Ім., числ., займ. в Наз.в. + з + ім. в Род.в: І кожен з нас не знав, що слави нам не буде (І. Франко);

6) Часто вживаними є складені підмети, утворені сполученням псевдоніма, прізвища, імені й по батькові в довільному поєднанні (ім'я й прізвище; ім'я й по батькові; ім'я, по батькові, прізвище тощо): Данило Лукич Мордовець видрукував оповідання «Солдатка» й «Дзвонар» в «Основі» (М.Зеров); Василь Барка народився 16 липня 1908 року в селі Солониці Лубенського повіту на Полтавщині (О.Слоньовська).

7) речення, що вживаються як назви творів (“Ще не вмерла Україна” навіки житеме в нащадках);

8) нерозкладні сл-ня (географічні, астрономічні назви, назви утанов, терміни).

Київський націон. лінгв. університет готує фахівців різного профілю.

Отже, виникнення складеного підмета зумовлене інформативною недостатністю деяких слів (неозначених займенників, іменників на позначення обсягу, частини), а також семантичною складністю деяких номінацій (власних назв, термінів, назв установ).