4. Нове в фактурі і динаміці. Використання віртуозних прийомів: сачків, перехресні скачки,подвійні ноті,репетиції, гамоподібні пасажі.

Клавірний стиль музики Скарлатті відзначається моторністю –панування швидких пасажів,активне перебирання клавіш.

Звучання творів Скарлатті на рідкість багате барвами. Це друга особливість йог клавірного стилю. Колористичні ефекти досягаються завдяки самій фактурі. Скарлатті вводить довгі пасажі на чотири октави, розмашисті скоки з басового регістру в сопрановий. Таке багатство темброве дозволяє говорити, що композитор добивається «оркестральності» звучання.

Імітації оркестрових ефектів служать різні звукові контрасти: великої й малої маси звуку;низького і високого регістрів звучання. Для них добре годиться улюблений скарлаттівський прийом перехрещення рук.

У фактурі сонат Скарлатті поєднуються риси гомофонії та поліфонії, але гомофонність явно переважає. Хоча композитор і полюбляє імітаційний виклад тем, все ж в більшості випадків виразно виступає головний мелодійний план фактури, а інші голоси мають другорядну, супроводжуючу роль. У цьому відношенні Скарлатті підготовляє риси майбутнього класичного фортепіанного стилю.

Арпеджіо, акордові фігурації – ця мало вживана клаверистами техніка, що відбиває вплив італійської скрипкової музики, стає основним видом у Скарлатті. Застосовується дуже широко і різноманітно.

Крім акордових, Скарлатті вживає і розвиває найрізноманітніші інші види швидких фігурацій: гамові пасажі, подвійні ноти, мартелято та ін. Колоритну динамічність привносять у сонати швидкі послідовності репетицій.

Особлива прикмета техніки Скарлатті – це різного роду скоки: в одній чи обох руках, на незмінний інтервал, що звужується чи розширюється, скоки октавами з перехрещенням рук. Фактура сонат Скарлатті тісно пов’язана з їхньою формою. Контрасне співставлення жанрово-характерних тем найчастіше показане власне зміною та особливістю фактурного прийому. Звідсіля – частота і раптовість технічних переключень.