Лекція № 2

Тема заняття: Клавірна музика в Україні. Перші інструментальні твори та музиканти ХVІ

–ХVI ІІ століть. Нові стильові риси в італійській музиці кінця XVII першій

половині XVIII століття. Віртуоз Д.Скарлатті і його клавірний стиль.

Особливості виконання сонат Д. Скарлатті. Редакції та видання його сонат.

.

Структура та зміст заняття:

1. Італійська клавірна школа – Д. Скарлатті, Б. Марчелло,Ф. Дуранте.

2. Біографічна довідка про Д. Скарлатті..

3. Композиторська творчість. Зв'язок музики з народними джерелами. Створення одночасної сонати як прообразу художнього етюду.

4. Нове в фактурі і динаміці. Використання віртуозних прийомів: сачків, перехресні скачки,подвійні ноті,репетиції, гамоподібні пасажі.

5. Редакції сонат: К. Черні, Г.фон Бюлов, К. Таузик, А. Лонг, Б.Гольденвейзер, Ф. Ліст, А. Рубинштейн, А. Есипова..

6. Виконавські традиції: Ф. Ліст, А Рубінштейн, Г. Коган, А, Мікеланджелі, В. Горовиць.

Короткий зміст

Тема 2.5. Д. Скарлатті - 1 год.

Роль творчості Скарлатті у формуванні класичної сонати (сонатного алегро та сонатного циклу). Особливості техніки письма: нові види фортепіанного викладу, віртуозність. Характерні відмінності динаміки, артикуляції, метричної організації, виразових засобів. Творчість Скарлатті у сучасній виконавській практиці

Розвиток музичного мистецтва Італії XVII -XVIII ст. Італійська клавірна школа та її розквіт. Перші клавірні збірники. Три сфери клавирной музики.

Алессандро Скарлатті . Клавірні творчість , токати - сміливі шукання в драматургії , з якої складаються два нових жанру: «малий цикл » прелюдії з фугою та багаточастинну сонатний цикл .

Бернардіно делла Чіайя . Шість сонат для чембало ор. 4 .

Бернардо Пасквіні - новатор , розвивав віртуозні моменти в клавірної творчості , перший композитор , який став писати сонати для клавіру .

Доменіко Скарлатті . Коротка біографія . Найважливіша частина творчості - клавірні сонати . Про прижиттєвих публікаціях. Новизна у змісті сонат в порівнянні з мистецтвом рококо : динамічний напір , що руйнує схоластичні умовності і небувала гострота чуттєвих відчуттів , образна конкретність . Нова стилістика –

« оркестральним » звучання , віртуозність . Більшість сонат написано в

« старосонатной » формі .

Проблема циклічності сонат (об'єднання в групи по 2 і по 3) ; дослідження Р. Кіркпатрік і Ю.П. Петрова.

Мелодійна і гармонійна мова сонат Скарлатті , мелізматика . Віртуозні прийоми і види фактури. Вплив народної творчості.

В. Ландовска про сонати Скарлатті .

Сучасні видання сонат Скарлатті .

Література:[1, 9, 45, 48]

1. Італійська клавірна школа – д. Скарлатті, б. Марчелло,ф. Дуранте.

Італійська музика на початку ХУІІІст. Досягла значних успіхів у різних жанрах. Музика для чембало здобула у ХУІІІ ст. самостійність: у ній розвивалися власні, незалежні від органа жанри і, зокрема, соната. На початку століття такі твори писали Франческо Дуранте (1684 -1753) і Бенедетто Марчелло (1686-1739).

Франческо Дуранте ( Дуранте ) - італійський композитор. Учень Г. Греко і А. Скарлатті . З 1718 року було директором консерваторії в Неаполі. Учнями Дуранте були Дж. Перголезі , Н. Пиччинни , А. Саккини , Е. Дуні та ін. Поряд з А. Скарлатті і Л. Лео Дуранте був одним з найвизначніших представників неаполітанської школи. На відміну від інших композиторів цієї школи Дуранте не писав сценічних творів , а складав майже виключно церковну музику. До кращих його творів в цьому роді належать " Меса в стилі Палестріні " і " Ламентаціями ".

Бенедетто Марчелло народився у Венеції 24 липня 1686 в родовитої республіканської сім'ї і отримав блискучу освіту. Батько Бенедетто , побоюючись за слабке здоров'я сина , відвіз його в село і оберігав від посилених занять музикою і поезією , якими Бенедетто пристрасно захоплювався . Після смерті батька Бенедетто почав грунтовно займатися музикою - спочатку під керівництвом Гаспарини , а пізніше під керівництвом Лотті . Одночасно він вивчав і юридичні науки і протягом свого життя займав різні громадські посади : був адвокатом , потім протягом чотирнадцяти років був членом Ради сорока ( вищий судовий орган Венеціанської республіки ) , скарбником в Брешії і т. д. Марчелло вів світське життя до сорока років , не змінюючи своїм широким звичкам ; але надзвичайний випадок , який стався з ним одного разу під час богослужіння в церкві , зовсім змінив лад його життя: під ним опустилася надгробна плита і захопила його до дна , до могил , що знаходяться під церквою. Він вийшов звідти зовсім неушкоджений , але ця обставина так сильно подіяло на нього , що він пішов від світла , таємно одружився на простій дівчині і абсолютно віддався поезії та музиці.

В їх «студіях», дивертисментах, сонатах поєднуються риси поліфонічних форм із початковими прикметами сонатного Allegro, але вже панує чисто клавірна фактура. Процес формування сонати і класичного стилю тривав у італійській клавірній музиці протягом цілого ХУІІІ ст..