Питання для самоконтролю

1. У чому полягає різниця між моніторингом та оцінкою бюджетної програми?

2. Хто здійснює оцінку виконання бюджетної програми?

3. Яким чином вимірюється ефективність використання бюджетних коштів?

4. За методикою оцінки з чим порівнюється результативність бюджетної програми?

5. Що показує шкала оцінки?

Завдання до самостійної роботи

Визначте, чи є вірними наступні твердження:

1. Проведення бюджетного моніторингу сприяє зростанню прозорості бюджетного процесу.

2. Бюджетний моніторинг можуть здійснювати тільки уповноважені державні органи.

3. Бюджетний моніторинг концентрує увагу на існуючих та потенційних проблемах впровадження програми, та, за необхідності, стимулює розробку заходів задля виправлення ситуації.

4. Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється шляхом аналізу відповідності бюджетної програми пріоритетам соціально-економічного розвитку країни та окремих галузей економіки (сфер діяльності, регіону).

5. Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється шляхом аналізу мети, завдань бюджетної програми та напрямів використання бюджетних коштів на предмет реалістичності та доцільності їх виконання у плановому бюджетному періоді, їх спрямованості на досягнення певного результату.

6. Результати оцінки ефективності бюджетних програм підписуються керівником місцевого фінансового органу (органу місцевого самоврядування).

Термінологічний словник ключових понять:

• моніторинг;

• оцінка бюджетної програми;

• критерій оцінки;

• ефективність виконання бюджетної програми.

Рекомендована література

4,5,8,9,10,11,12,13,14,22,23,24

3. Завдання та методичні рекомендації до практичних занять

Модуль І

Змістовий модуль 1. Основи програмно-цільового методу управління фінансами

Практичне заняття № 1

Тема 2. Бюджетна програма, як ключовий елемент управління бюджетами за програмно-цільовим методом

Тема 3. Результативні показники виконання бюджетних програм

План заняття

1. Формування бюджетної програми

2. Складання показників результативності існуючих бюджетних програм.

.

Навчальні цілі:	закріпити теоретичні знання та придбати практичні навички щодо визначення мети, завдань та показників результативності бюджетної програми
Обладнання:	1. Законодавчий та інструктивний матеріал. 2. Бланковий матеріал. 3. Електронно-обчислювальні машини.

Методичні рекомендації до практичного заняття

При виконанні ситуаційних завдань слід пам’ятати що основним елементом програмно-цільового планування виступає бюджетна програма. Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети і завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Складовими елементами бюджетної програми є:

1) мета бюджетної програми - законодавчо визначені основні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання конкретної бюджетної програми;

2) завдання бюджетної програми - конкретні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання бюджетної програми протягом відповідного бюджетного періоду і оцінити які можна за допомогою результативних показників;

3) напрями діяльності - конкретні дії, спрямовані на виконання завдань бюджетної програми, з визначенням напрямів витрачання бюджетних коштів. Напрями діяльності повинні відповідати завданням і функціям головного розпорядника бюджетних коштів. Визначення напрямів діяльності забезпечує реалізацію бюджетної програми у межах коштів, виділених на цю мету;

4) результативні показники - кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання бюджетної програми і підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю і які дають можливість здійснити оцінку використання коштів на виконання бюджетної програми.

Саме застосування результативних показників дає змогу найбільш чітко оцінити ефективність видаткової частини місцевих бюджетів. Також результативні показники викоють низку функцій у процесі управління місцевими бюджетами. Зокрема це звітна, аналітична, моніторингова, управлінська та демократизаційна.

Розвязуючи завдання слід пам’ятати, що сьогодні, незважаючи на чималий науковий доробок, сформований науковцями, щодо вивчення механізму запровадження програмно-цільового меоду в Україні, існує ряд негативних тенденцій, зумовлених переходом від традиційного постатейного формування бюджету до програмно-цільового методу. Саме тому важливим є дотримання всіх вимог застосування даного методу на практиці.

Щороку органами місцевого самоврядування затверджується значна кількість бюджетних програм, спрямованих на вирішення проблем територій. Проте велика кількість програм не є показником економічного розвитку регіонів, оскільки, як показує досвід, процедура складання і затвердження бюджетних програм є умовною, а тому не завжди досягаються бажані результати. Слід зазначити, що реалізація програмно-цільового методу на місцевому рівні здійснюється відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 26.08.2014 № 836 «Про деякі питання запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів». Недотримання вимог даного наказу перешкоджає досягненню бажаних результатів програм та призводить до неефективного використання бюджетних коштів, спрямованих на їх реалізацію.

Бюджетні програми далеко не завжди відображують у собі особливості програмно-цільового методу. Як відомо, мета має формулюватися коротко, ясно і відображати основний зміст її здійснення. Нечітке визначення мети призводить до виконання непотрібних завдань, що суперечать ідеології програмно-цільового методу – фінансування цілі, а не установ.

Система даних показників використовується для  відстеження динаміки процесів та оцінки кількісних змін. Проте, досить часто очікувані  результати від виконання заходів програм мають узагальнений характер, не містять цифрового навантаження, а отже не можуть свідчити про досягнення результатів.