108. Інтегративним показником професіоналізму вчителя історії є:

а) нігілістичний стиль методичної діяльності;

б) авторитарний стиль методичної діяльності;

в) ліберальний стиль методичної діяльності;

г) індивідуальний стиль методичної діяльності.

109. Тема уроку формується відповідно до:

а) підручника;

б) навчальної програми;

в) навчальних досягнень учнів;

г) бажання вчителя.

110. Роль особистості вчителя на інтерактивних уроках:

а) безпосередній вплив учителя на учнів;

б) особисті якості педагога та його професійна майстерність є однією з умов функціонування інтерактивних уроків;

в) педагог є організатором, координатором навчання, фасилітатором дискусій, консультантом;

г) вчитель лише оцінює результати навчальної роботи учнів.

111. Найбільш розповсюдженими для інтеграції на уроках історії є такі дисципліни:

а) фізика, математика, географія, іноземна мова;

б) українська література, світова література, географія, художня культура, музичне мистецтво;

в) біологія, інформатика, українська мова;

г) трудове навчання, основи безпеки життєдіяльності, фізкультура.

112. Головною метою вивчення хронології в школі є:

а) навчити учнів запам'ятовувати дати основних подій;

б) показати тривалість, послідовність подій і явищ;

в) навчити складати хронологічні і синхроністичні таблиці;

г) розвивати часові компетенції учнів.

113. Інтеграція у навчанні історії – це:

а) процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле, взаємозближення й утворення взаємозв'язків;

б) безпосередня міжособистісна взаємодія (,,обмін символами”), найважливішою особливістю котрої визнається здатність людини ,,приймати на себе роль іншої”;

в) вища форма пізнавальної діяльності, що пов'язана з самосвідомістю;

г) форма навчальної діяльності, за якої учень бере на себе роль вчителя.

114. Діалогічний метод навчання, за якого вчитель за допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворити раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу:

а) перевірка домашнього завдання;

б) бесіда;

в) екзамен;

г) залік.

115. Процес педагогічної взаємодії між учителем і учнями, спрямований на формування особистості і розвиток особистості дитини засобами історії ‒ це:

а) об'єкт вивчення методики викладання історії;

б) предмет навчання;

в) ціль навчання;

г) метод навчання.

116. Взаємозв'язки між основними компонентами процесу навчання історії, які змінюються під впливом зовнішнього середовища ‒ це:

а) об'єкт навчання;

б) предмет історико-методичної науки;

в) ціль навчання;

г) метод навчання.

117. Має своїм предметом закономірності навчання історії в школі:

а) історична наука;

б) дидактика;

в) теорія та методика навчання;

г) історіософія.

118. Порядок, послідовність викладання курсів всесвітньої і вітчизняної історії ‒ це:

а) структура навчання;

б) ціль навчання;

в) організація навчання;

г) завдання навчання.

119. Особливий вид посібників для навчальних занять, використання яких сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, економії навчального процесу ‒ це:

а) підручник з історії;

б) збірник задач;

в) дидактичний матеріал;

г) художньо-історична хрестоматія.

120. Зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядну і в певному режимі ‒ це:

а) бесіда;

б) прийом навчання;

в) метод навчання;

г) форма навчання.

121. Структура історичної освіти, яка передбачає однократне, хронологічно послідовне вивчення історії минулого з найдавніших часів до сучасності ‒ це:

а) однобока;

б) концентрична;

в) розсіяна;

г) лінійна.

122. Структура історичної освіти розрахована на дво-, триразовий розгляд одних і тих самих хронологічних відрізків історичного минулого, кожною разу підвищуючи рівень аналізу ‒ це:

а) однобока;

б) концентрична;

в) розсіяна;

г) лінійна.

123. Який прийом застосовується для засвоєння динамічних фактів:

а) оповідання;

б) монологу;

в) образної наочності;

г) діалогу.

124. Дозволяє відтворити яскравий образ життя і діяльності історичних персоналій:

а) образна характеристика;

б) сюжетне оповідання;

в) аналітичний опис;

г) картинний опис.

125. Дозволяє відтворити яскраву цілісну картину статичного історичного факту:

а) образна характеристика;

б) сюжетне оповідання;

в) аналітичний опис;

г) картинний опис.

126. Структура уроку історії зумовлена:

а) метою;

б) наявним обладнанням;

в) метою і завданнями;

г) вольовим рішенням вчителя.

127. Важливий засіб навчання, який слугує для відновлення в пам’яті, повторення та закріплення здобутих на уроці знань, виконання домашнього завдання, повторення пройденого:

а) підручник;

б) персональний комп’ютер;

в) конспект навчального матеріалу;

г) тези, тобто коротко сформульовані положення прочитаної, прослуханої інформації.

128. Компонент сучасного підручника, який є найважливішою частиною підручника ‒ це:

а) методичний апарат;

б) ілюстративний апарат;

в) апарат орієнтування;

г) текстовий компонент.

129. Документи зовнішньополітичного характеру – це документи, які:

а) розкривають цілі й ідеологію політичних сил, форми і засоби політичної боротьби;

б) служать джерелами знань про міжнародні відносити;

в) надають багату інформацію про ідеологію і суспільні відносини;

г) знайомлять з рівнем розвитку продуктивних сил і з соціальним устроєм суспільства.

130. Художню літературу умовно поділяють на:

а) літературні джерела досліджуваної епохи і історична белетристика;

б) поеми, оповідання і романи;

в) оди і мемуарна література;

г) історичні повісті.

131. Навчальні картини поділяють на:

а) демонстраційні і роздаткові;

б) друковані, екранні і саморобні;

в) технічні і нетехнічні;

г) подієві, типологічні, культурно-історичні і портрети.