Лекція 36. КАБІНЕТ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ

План:

1. Шкільний історичний кабінет та його місце у організації навчання історії.

2. Вимоги до кабінету історії та робочого місця учителя.

3. Планування роботи кабінету історії.

Література

Александрова І.І. Методика викладання історії // режим доступу // http://geo.mdpu.org.ua/index.php?option.

Вагин А.А. Методика обучения истории в школе. – М.: Просвещение, 1972. – С. 336–344.

Левітас Ф.Л., Салата О.О. Методика викладання історії: Посібник учителя. – Х.: Основа, 2009, – С. 80-83.

Інтернет –ресурси.

Матеріали фахових видань.

Поняття і терміни: кабінет історії, вимоги до кабінету історії, вимоги до робочого місця учителя, документація шкільного історичного кабінету, плани роботи кабінету історії, Перелік відомостей про робочий кабінет, навчально-методичні комплекси, пам’ятки для роботи учнів з навчальним матеріалом.

1. Шкільний історичний кабінет та його місце у організації навчання історії.

Перші предметні кабінети або як їх називали раніше лабораторії з'явилися в навчальних закладах Російської імперії на початку XX ст. Здебільшого це були кабінети з природничих дисциплін (фізика, хімія, географія, природознавство). Кабінети з гуманітарних дисциплін, в тому числі і з історії, з'явилися у навчальних закладах України лише у 20-х рр. XX ст. У цих кабінетах містилися карти, картини, саморобні наочні посібники, збірники документів, робочі книги, а також, так звані, пересувні лабораторії для самостійних лабораторних робіт учнів.

У 30-х рр. XX ст. у зв'язку з переходом від методу проектів та лабораторної системи навчання до класно-урочної, предметні кабінети в загальноосвітніх навчальних закладах були ліквідовані. Однак, такі дії привели до значного зниження питомої ваги самостійної роботи учнів у процесі навчання.

Масове створення кабінетів історії та відповідного методичного забезпечення було обумовлено у 60-х рр. XX ст. піднесенням краєзнавчої роботи в школах. Підйом краєзнавства обумовив створення в навчальних закладах відповідних куточків та краєзнавчих музеїв. Крім того, у навчанні історії почалося широке використання технічних засобів навчання.

Що ж являє собою сучасний кабінет історії в школі? Яку роль він відіграє у навчанні та вихованні школярів?

Навчальний кабінет – це приміщення школи, оснащене наочним допоміжним, навчальним обладнанням, меблями і технічними засобами, в якому проводиться навчальна, факультативна позакласна, методична робота з предмета.

Кабінет історії – це обладнаний спеціальним стандартним обладнанням навчальний клас. Він має містити систему засобів навчання, які дозволяють ефективно засвоювати передбачений програмою навчальний матеріал. Кабінет історії – це база обов'язкової навчальної роботи з історії. Основна його функція – це забезпечення сприятливих методичних умов навчання історії.

Учитель – завідувач кабінету. Комплектація кабінету навчальним обладнанням здебільшого відтворює смаки і прихильності вчителя, його методичні та технологічні прийоми, педагогічні інтереси. Від нього в першу чергу залежить, які наявні в продажу засоби навчання купуватимуть школа або батьківський комітет. При цьому діяльність вчителів щодо оснащення однотипних кабінетів нерідко ведеться в різних напрямах, відображаючи тим самим відмінність їх поглядів на те, які саме засоби навчання слід, застосовувати в той або інший момент процесу навчання.