Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОПИЯ МУ Інд.РР з А.Х. 2курс, 2016 в печать.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.54 Mб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для самостійної роботи

ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ РОБІТ

З КУРСУ «АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ

Галузь знань: 16. Хімічна та біоінженерія

Спеціальність: 161. Хімічні технології та інженерія

Затверджено на засіданні кафедри аналітичної хімії і хімічної технології ХД та КЗ

Протокол № 8 від 13.06.2016

Дніпро УДХТУ 2016

Методичні вказівки для самостійної роботи до виконання розрахункових робіт з курсу «Аналітична хімія» для студентів ІІ курсу галузі знань: 16. Хімічна та біоінженерія, спеціальності: 161. Хімічні технології та інженерія / Укл.: Т.М. Авдієнко, М.В. Ніколенко. – Дніпро: ДВНЗ УДХТУ, 2016.  42 с.

Укладачі: Т.М. Авдієнко, канд. хім. наук

М.В. Ніколенко, д-р хім. наук

Відповідальний за випуск М.В. Ніколенко, д-р хім. наук

Навчальне видання

Методичні вказівки для самостійної роботи до виконання розрахункових робіт з курсу «Аналітична хімія» для студентів ІІ курсу галузі знань: 16. Хімічна та біоінженерія, спеціальності: 161. Хімічні технології та інженерія

Укладачі: АВДІЄНКО Тетяна Миколаївна

НІКОЛЕНКО Микола Васильович

Коректор Л.Я Гоцуцова

Комп’ютерна верстка Л.Я. Гоцуцова

Підписано до друку 28.09.16. Формат 60×84/16. Папір ксерокс. Друк. різограф. Умов.-друк. арк. 1,86. Облік.-вид. арк. 1,91. Тираж 100 прим. Зам. № 70. Свідоцтво ДК № 5026 від 16.12.2015.

ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпро-5, просп. Гагаріна, 8.

Редакційно-видавничий комплекс

ЗМІСТ

Вступ

4

1. Загальна характеристика методів аналізу

4

2. Гравіметричний (ваговий) метод аналізу

5

3. Титриметричні методи аналізу

7

4. Вимоги до виконання розрахункової роботи

17

Варіанти контрольних завдань розрахункової роботи

22

Питання до розрахункової роботи № 1

на тему: «Гравіметрія. Титриметричні методи аналізу. Кислотно-основне титрування»

23

Питання до розрахункової роботи № 2

на тему: «Методи окислення-відновлення, осадження і комплексоутворення»

30

Перелік методичних вказівок

37

Список літератури

38

Додаток 1. Титульний аркуш РР № 1

40

Додаток 2. Титульний аркуш РР № 2

41

Додаток 3. Скорочений список вимог до виконання розрахункової роботи

42

ВСТУП

Аналітична хімія − наука про методи ідентифікації і визначення кількостей одного або декількох компонентів у пробі досліджуваної речовини. Процес ідентифікації речовин називається якісним аналізом, визначення кількісного складу речовини є предметом кількісного аналізу.

Аналітична хімія має важливе наукове і практичне значення. Майже всі основні хімічні закони були відкриті за допомогою методів аналітичної хімії. Відкриття цілого ряду елементів періодичної системи (аргону, германію та ін.), визначення складу різноманітних матеріалів і виробів виявилося можливим завдяки застосуванню точних методів аналітичної хімії. Жодне сучасне хімічне дослідження, будь це, наприклад, синтез нових речовин, розробка нового хіміко-технологічного процесу або підвищення якості продукції не може обійтися без застосування методів аналітичної хімії. Немає такої галузі, в якій не використовувався б тією чи іншою мірою контроль вихідної сировини і кінцевої продукції. Важливу роль має аналітична хімія і у вирішенні екологічних проблем.

Хімік-технолог повинен раціонально керувати технологічним процесом, знати основи хімічного аналізу різноманітних компонентів, від вмісту яких залежать якість матеріалу, його технологічні характеристики та експлуатаційні властивості.

  1. Загальна характеристика методів аналізу

Аналіз будь-якого об’єкта включає вимірювання аналітичного сигналу з використанням хімічних, фізико-хімічних та фізичних методів. Поділ методів на хімічні та фізико-хімічні є досить умовним. До першої групи можна віднести методи, в яких вимірюваним аналітичним сигналом є маса або об’єм, до другої – методи, в яких аналітичний сигнал вимірюють за допомогою спеціальної апаратури. Однак такий поділ методів вимірювання аналітичного сигналу на три основні групи є доцільним, оскільки вони мають різні можливості, які слід враховувати при виборі оптимальних варіантів аналізу. Загальну характеристику методів, які використовують для аналізу, наведено в табл. 1.1. Дані таблиці є орієнтовними, оскільки наведені в ній показники узагальнені і окремий метод аналізу може бути більш або менш чутливим, точним і експресним, аніж зазначено в таблиці. Окрім цього можливості методу вимірювання аналітичного сигналу часто залежать від хімічного складу об’єкта аналізу та від хімічних та фізичних властивостей визначуваного компонента.

З табл. 1.1 видно, що найбільш точними і дешевими є хімічні методи аналізу, хоча вони, як правило, досить тривалі і малопридатні для автоматизації.

Класичні методи хімічного аналізу можна поділити на три групи: гравіметричний (ваговий), титриметричний (об'ємний) i газовий аналіз.

Гравіметричний аналіз є одним з найбільш точних класичних аналізів, але він має ряд недоліків, основні з яких – значні затрати праці i часу на визначення, а також складнощі при визначенні малих кількостей речовин. У наш час у практиці кількісного аналізу гравіметричний аналіз застосовують порівняно рідко i намагаються замінити його іншими методами.

Основна перевага титриметричного аналізу є швидкість визначення, а також широкі можливості використання найрізноманітніших хімічних властивостей речовин. Значне скорочення часу для визначення сприяє розвитку i великому поширенню методів титриметричного аналізу.

Таблиця 1.1 – Загальна характеристика методів аналізу

Показники

Методи аналізу

хімічні

фізико-хімічні

фізичні

Мінімальна концентрація, що визначається, мг/л (без концентрування)

1,0 – 0,1

0,05 – 0,005

0,01 – 0,001

Точність аналізу, % відн.

0,01 – 0,5

1 - 10

2 - 20

Селективність

Добра

Висока

Дуже висока

Тривалість аналізу (без підготовки проби), хв

30 - 200

15 - 60

10 – 30

Ціна вимірювальної апаратури у відносних одиницях

1

20 - 100

100 – 500

Можливість швидкого виконання масових аналізів

Низька

Середня

Висока

Необхідність обслуговуючого персоналу

Не потрібні

Бажаний

Обов’язковий

Зручність автоматизації

Низька

Середня

Висока