- •Практична робота № 4. Особливості конституції людини
- •Характеристика пропорцій тіла (за п. Башкировим)
- •Завдання 2. Дослідити вікову мінливість пропорцій тіла
- •Завдання 3. Дослідити статеві відмінності в пропорціях тіла
- •Чоловічі типи конституції
- •Жіночі типи конституції
- •Завдання 5 (для самостійного опрацювання). Зв'язок конституції тіла з фізіологічними і психологічними особливостями
Антропологія, практична робота № 4
Практична робота № 4. Особливості конституції людини
Мета роботи: вивчити пропорції тіла, індивідуальні, вікові та статеві особливості конституції людини.
Завдання 1. Визначити пропорції тіла (за П. Башкировим і за В. Бунаком)
Пропорції тіла — це співвідношення довжини тулуба, кінцівок, ширини плечей і таза до загальної довжини тіла (використати результати вимірювань попередньої Практичної роботи).
Розрізняють три основних типи пропорцій тіла: 1) доліхоморфний — довгі ноги, короткий і вузький тулуб; 2) брахіморфний — короткі ноги, довгий і широкий тулуб; 3) мезоморфний — середній варіант.
Пропорції тіла визначаються здебільшого розмірами скелета, що дає змогу зіставляти давню та сучасну людність у процесі етногенетичних досліджень.
Приклад розрахунку: довжина ноги = 90 см, довжина тіла = 170 см,
Довжина ноги / довжина тіла × 100 % = 90 см / 170 см × 100 % = 52,9 %.
Тобто, за цією ознакою людина відноситься до мезоморфного типу.
Характеристика пропорцій тіла (за п. Башкировим)
|
Окремі розміри, виражені у% довжини тіла |
|
|||
Типи пропорцій |
довжина |
довжина |
довжина |
ширина |
ширина |
|
тулуба |
ноги |
руки |
плечей |
таза |
Доліхоморфний |
29,5 |
55,0 |
46,5 |
21,5 |
16,0 |
Мезоморфний |
31,0 |
53,0 |
44,5 |
23,0 |
16.5 |
Брахіморфний |
33,5 |
51,0 |
42,5 |
24,5 |
17,5 |
Використовуючи кореляційний і регресивний аналіз розмірів тіла і спираючись на невисоку кореляцію поперечних розмірів тулуба з довжиною кінцівок, В.В. Бунак розробив типологію пропорцій тіла, що складається з 9 основних варіантів:
арростоїдний (arrostos — слабосильний) — коротконогий і вузькоплечий;
гармоноїдний — середній за довжиною ноги і шириною плечей;
гігантоїдний — довгоногий і широкоплечий;
гшогармоноїдний — вузькоплечий при середній довжині ніг;
парагармоноїдний — широкоплечий при середній довжині ніг;
гіпостифроїдний (stiphros — міцний) — коротконогий при середній ширині плечей;
стифроїдний — коротконогий і широкоплечий;
тейноїдний (teino — витягнутий) — довгоногий і вузькоплечий;
паратейноїдний — довгоногий із середньою шириною плечей.
Облік мінливості інших розмірів — довжини руки, ширини тазу, сегментів кінцівок — дає можливість виділити ряд підтипів.
Завдання 2. Дослідити вікову мінливість пропорцій тіла
Відомо,
що новонароджені діти мають відносно
велику голову, довгий вузький тулуб та
короткі ноги. У процесі вікового розвитку
пропорції тіла поступово видозмінюються
за рахунок різної швидкості росту
окремих частин.
У
допубертатному періоді розвитку діти
характеризуються відносно короткими
ногами та великим корпусом, після 10-11
років виявляється властива підліткам
довгоногість, до 15-16 років установлюються
дефінітивні співвідношення цих розмірів.
Характерне для дорослого співвідношення
довжини верхньої та нижньої кінцівки
встановлюється на 11-12-му році
життя.
Велика щодо інших подовжніх розмірів
величина верхньої чаcтини
тіла (голова і шия) поступово зменшується
протягом усього ростового періоду.
У
зв'язку з різною інтенсивністю росту
розмірів тіла в пубертатному періоді
підлітки порівняно з дітьми та дорослими
мають довші ноги, вужчі плечі і коротший
тулуб. Порівняно з довжиною корпуса
швидкість росту довжини кінцівок та
поперечних розмірів тулуба в плідному
періоді вища, ніж в ембріональному.
Після народження дитини вона продовжує
зростати, хоча індекс відповідності
росту і на першому році життя свідчить
про негативну гетеродинамію.
Схема змін пропорцій частин тіла в різні вікові періоди
