Діяльність:

Запам’ятається передусім створенням прецеденту суміщення посад міністра і ректора. З цього, до речі, розпочалася тенденція зайняття найвищих посад в українській освіті однією особою, такий собі український дуумвірат навиворіт. Нонсенс, щоб директор школи водночас керував відділом освіти у районі, а от очолювати міністерство і водночас університет чи академію, або університет і ВАК, виявилося фіксує суттєве зниження ефективності науки в ВНЗ прийнятним.

У час роботи міністра (слуги) і водночас ректора (управителя) громадська АН ВШ України, втрату надії та моральну депресію в рядах професорсько-викладацького складу, виступає проти впровадження контрактної системи прийняття на роботу професорсько-викладацького складу.

Викладачі ВНЗ у цей час, як характеризує В.Г.Кремень, «перевантажені педроботою і не в змозі викроїти час для наукових досліджень, науковці ж часто не мають можливості донести до студента найновіші результати своєї роботи. І до того ж і одні, і другі ведуть напівжебрацьке існування».

Міністр освіти України (1999) Зайчук Валентин Олександрович, Кандидат педагогічних наук (1994), професор (2005), академік АПНУ (Відділ педагогіки і психології професійно-технічної освіти, 12.1999); Член-кореспондент АПНУ (1997) Член президії ВАК України (02.1999-03.2000).

Діяльність:

запам’ятається стриманістю і лозунгом – «не проводити реформи заради реформ», прагне внесення здорового глузду в зміст шкільної освіти

Міністр освіти і науки України (1999 - 2005) Кремень Василь Григорович, українськийвчений, державний, політичний і громадський діяч, президентНАПН України(з 1997), академік НАН України(з 2000), академік НАПН України(з 1995). Іноземний член РАО (з 2001).

Діяльність:

• Практичні кроки в освітньо-науковій сфері України, здійснені під керівництвом В. Г. Кременя в 2000-2005 рр, були концептуально цілісними і логічно продовжували теоретичні наукові дослідження. 

• У 2001 р відбувся II Всеукраїнський з'їзд працівників освіти, на якому була схвалена Національна доктрина розвитку освіти, що визначила стратегічні напрямки розвитку освіти в Україні. 

• Саме з ініціативи В. Г. Кремень та за його безпосереднього управління в країні йде активний процес переходу від авторитарної педагогіки до педагогіки толерантності, освітня система України наближається до освітніх систем розвинених європейських країн, втілюється в життя інноваційна державна політика в галузі освіти і науки. 

• Загальноосвітня школа переходить до нового змісту і дванадцятирічного навчання. 

• Введено вивчення іноземної мови з другого класу. 

• Українська мова як державна вивчається усіма учнями. Кількість учнів, які вивчають українську, зросла з 62% в 1999 р до майже 75% у 2005 р

• Навчальні досягнення оцінюються позитивної дванадцятибальною шкалою.

• Обґрунтовується перехід старшої школи до профільності. 

• Переважно здійснено комп'ютеризацію загальноосвітніх установ. 

• У 2003 р прийнята Урядом та розпочато виконання програми «Шкільний автобус». 

• Прийнято програму з виготовлення і постачання в навчальні заклади обладнання нового покоління для вивчення природничо-математичних і технологічних дисциплін. 

• Розпочато експеримент щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання школярів. 

• Системні зміни відбуваються і у вищій освіті України. Вища школа була підготовлена до входження в Болонський процес, приєднання до якого формально відбулося в травні 2005 року.Протягом кількох років було підготовлено отримання позики Світового банку для розвитку освіти України, яке почалося з 2006 року. 

• Істотно збільшилася кількість студентів вищих навчальних закладів. 

• Зміни торкнулися і економічної сфери області.Зросло фінансування науки та освіти. Затверджуються нові форми її організації, в тому числі технопарки. 

• Повністю ліквідовано заборгованість із заробітної плати вчителям і вченим. 

• Значно поліпшено умови роботи викладачів, стипендія студентів тільки в 2004 році зросла більш ніж у два рази. 

• Вперше в сучасній історії середня заробітна плата в освіті перевищила відповідний показник у сферах охорони здоров'я, культури та ін ..

• Саме за керівництва галуззю міністра В. Кремень стався перелом у свідомості суспільства щодо доленосної функції освіти і науки.

Міністр освіти і науки (2005 – 2007) Ніколаєнко Станіслав Миколайович, доктор педагогічних наук, професор