- •Лекція № 1. Цивільний захист україни в сучасних умовах
- •1. Роль і завдання цивільного захисту
- •2. Загальні принципи організації та структура органів цз України
- •3. Сили цз та порядок їх формування
- •4. Визначення надзвичайних ситуацій (нс) та їх класифікація
- •5. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •Лекція №2, 3. Характеристика осередків ураження в умовах надзвичайних ситуацій
- •1. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Осередки ураження
- •1.1. Класифікація ядерної зброї
- •1.2. Уражаючі фактори ядерного вибуху, їх дія на людей, будови та споруди
- •Потужності вибуху 1Мт
- •1.2.2. Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація (пр)
- •1.2.4. Радіоактивне забруднення місцевості
- •Через 1год. Після вибуху
- •Електромагнітний імпульс
- •2. Осередок ураження на вибухо- і пожежонебезпечному об’єкті
- •3. Хімічні зброя і сдяр. Осередок хімічного ураження
- •3.1. Отруйні речовини і їх характеристика
- •3.2. Характеристика осередку хімічного ураження
- •4. Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження
- •5. Осередок ураження при землетрусах
- •6. Осередок ураження при ураганах
- •(Від швидкості вітру)
- •7. Осередок ураження при повенях
- •Лекція № 4. Оцінка обстановки в умовах надзвичайних ситуацій
- •1. Особливості радіоактивного забруднення при аварії на аес
- •І руйнування ядерного реактора рвбк – 1000, км2
- •Особливості забруднення місцевості після аварії на аес
- •При аварії чаес
- •2. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Методика оцінки радіаційної обстановки внаслідок аварії
- •1. Визначають зони забруднення:
- •2. Наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення.
- •3. Розраховують час випадання радіоактивних речовин.
- •Після аварії на аес
- •2. Прогнозують рівні радіації на час t
- •3. Визначають можливі дози опромінення
- •5. По захисним критеріям захистити робітників і особовий склад формувань цз, прийняти рішення
- •3. Оцінка хімічної обстановки при аварії на хно
- •Вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •3. Оцінка пожежної обстановки
- •4. Оцінка інженерної обстановки
- •Лекція № 5. Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.Основні принципи і способи захисту населення
- •2. Сучасне оповіщення населення
- •Сигнали оповіщення мирного часу:
- •Сигнали оповіщення воєнного часу:
- •3. Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту
- •Режими радіаційного захисту
- •Захист населення у разі ядерної аварії
- •3.3. Захист населення при хімічному забруднені місцевості
- •2. Захист населення в захисних спорудах
- •5. Евакуація і розосередження населення
- •Лекція № 6. Оцінка стійкості роботи об'єкта господарювання в умовах нс
- •1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів господарювання
- •2. Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів
- •2.1. Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •Для прикладу розглянемо методику оцінки стійкості роботи тваринницької ферми проти впливу землетрусу
- •В залежності від бальності землетрусу
- •Характеристикою руйнувань
- •Руйнування в залежності від ∆Рф
- •2.2. Методика оцінки стійкості об’єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації
- •Продуктах і у воді
- •2.3. Методика оцінки стійкості об’єкту проти впливу хімічних речовин
- •3. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів н.Г.
- •Забезпечення захисту працюючих та їх життєдіяльності
- •Забезпечення стійкості роботи рослинництва
- •Забезпечення стійкості роботи тваринництва
- •Захист інженерно-технічного комплексу
- •Надійність матеріально-технічного постачання забезпечується:
- •Підготовка об’єктів до відновлення повинна передбачати:
- •Забезпечення безперервного управління
- •Лекція № 7. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНр) в умовах надзвичайних ситуаціях
- •1. Мета і зміст р і нр
- •2. Сили і засоби для проведення РіНр
- •3. Організація і особливості проведення робіт у районах нс
- •4. Планування заходів цивільного захисту
- •1 Етап – організаційно-підготовчий
- •2 Етап – практична розробка і оформлення документів план
- •3 Етап – узгодження, затвердження та доведення плану до виконавців
2. Осередок ураження на вибухо- і пожежонебезпечному об’єкті
В Україні є понад 1200 великих вибухо- та пожежонебезпечних об’єктів, на яких знаходить ся понад 136 млн. т твердих і рідких пожежонебезпечних речовин.
За певних умов, у процесі виробництва, вони стають небезпечними. Легко спалахують дерев'яний, вугільний, борошняний, зерновий, торф’яний, льняний пил.
Вибухи і пожежі трапляються на об’єктах, які виробляють або зберігають (перевозять) вибухонебезпечні та хімічні речовини під тиском до 100атм, а також газо- і нафтопроводах.
При прогнозуванні можливих наслідків аварій на підприємствах з вибухо- і пожежонебезпечною технологією, розміри зон дії вибухової хвилі можна визначити за табл.6.
Таблиця 6. Розміри зон вибухової хвилі під час вибуху газоповітряної суміші, м
Кількість суміші, т |
Надлишковий тиск , кг / см2 |
||||
3 |
1 |
0,5 |
0,3 |
0,1 |
|
0,1 |
15 |
25 |
40 |
60 |
80 |
1,0 |
30 |
80 |
100 |
120 |
200 |
10,0 |
60 |
120 |
180 |
220 |
420 |
100,0 |
150 |
220 |
350 |
500 |
950 |
1000,0 |
350 |
620 |
810 |
1050 |
2100 |
Оцінка обстановки (радіуси зон руйнування, пожеж), яка може скластися на підприємстві при аварії, буде основою для планування обсягу і характеру запобіжних заходів і організації рятувальних робіт.
3. Хімічні зброя і сдяр. Осередок хімічного ураження
3.1. Отруйні речовини і їх характеристика
Отруйними речовинами (ОР) називаються
Отруйні речовини по формі застосування можна розділити на хімічну зброю і сильнодіючі ядучі речовини (СДЯР).
На об’єктах господарювання є великий асортимент хімічних речовин, токсичних і шкідливих для здоров’я людей, тварин і небезпечних для навколишнього середовища. Ці речовини називають сильнодіючими ядучими речовинами (СДЯР).
Певні види СДЯР знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробляють або застосовують, на складах, сільськогосподарських об’єктах і підприємствах переробної промисловості, багато їх перевозять транспортом.
У воєнний час об’єкти зберігання СДЯР можуть бути зруйновані, у мирний час при виробничих аваріях або стихійних лихах СДЯР можуть потрапити в навколишнє середовище і стати причиною ураження людей, тварин, рослин і зараження навколишнього середовища.
Найбільш поширеними з них являються: хлор, аміак, сірчастий ангідрид, сірководень, бензол, фтористий водень, ацетон, уайт-спірит, дихлоретан, бензин, кислоти, ціаністий водень, окис вуглецю (табл.7).
Таблиця 7. Фізико-хімічні і токсичні властивості СДЯР
СДЯР |
Щільність г/см3 |
Температура кипения, 0С |
Токсичні властивості |
Дегазуючі речовини |
||
Уражаюча концентрація, мг/л |
Експозиція |
Смертельна концентрація мг/л |
||||
Аміак |
0,68 |
-33,4 |
0,2 |
6 год |
7 |
Вода |
Хлор |
1,56 |
-34,6 |
0,01 |
1 год |
0,1 – 0,2 |
Вода,гашене вапно |
Фтористий водень |
0,98 |
19,4 |
0,4 |
10 хв. |
1,5 |
Луги, аміак |
Сірчаний ангідрид |
1,46 |
-10 |
0,4 – 0,5 |
50хв. |
1,4 – 1,7 |
Вода,гашене вапно аміачна вода |
Сірковуглець |
1,26 |
46 |
2,5 – 1,6 |
1,5 год |
10 |
Сірчаний натрій або калій |
Трихлористий фосфор |
1,53 |
74,8 |
0,08 – 0,015 |
30хв. |
0,5 – 1,0 |
Луги, аміак |
Хімічна зброя –
До бойових токсичних хімічних речовин належать отруйні речовини (ОР) і токсини, які уражають організми людей і тварин, а також фітотоксиканти, які можуть застосовуватися під час війни для ураження с/г культур і лісових насаджень.
Основою хімічної зброї є отруйні речовини.
Класифікація ОР. Найбільш поширена класифікація ОР за тактичним призначенням і фізіологічною дією на організм (рис.3).
За тактичним призначенням
За фізіологічною дією
За швидкістю ураження ОР бувають швидкодіючі (декілька хвилин) і повільно діючі (через деякий час).
В залежності від тривалості зберігати здатність уражати людей і тварин ОР поділяються на 2 групи: стійкі – уражаюча дія зберігається кілька годин або діб (Ві – Ікс, зоман, іприт); не стійкі - уражаюча дія зберігається кілька десятків хвилин.
Важливою характеристикою ОР і СДЯР є токсичність.
Токсичність –
Можливі одночасно місцеве і загальне ураження. Місцеве ураження виявляється в місці контакту ОР з тканинами організму (ураження шкіри, подразнення органів дихання), загальне ураження виникає при попаданні ОР у кров через шкіру (шкірно-резорбтивна токсичність) або через органи дихання (інгаляційна токсичність).
Для кількісної оцінки токсичності ОР, СДЯР і токсинів застосовуються певні категорії доз при різних шляхах проникнення в організм: інгаляційному, шкірно-резорбтивному і через рани.
Рис.3. Класифікація ОР
Токсична доза (токсодоза) ОР або СДЯР – це кількість речовини (доза), яка спричиняє певний токсичний ефект. Токсодоза, що відповідає певному ефекту ураження, відповідає:
при інгаляційних ураженнях – величині Ct (C – середня концентрація ОР, СДЯР у повітрі, t – час перебування людини чи тварини в зараженому повітрі);
при шкірно-резорбтивних ураженнях – масі рідкої ОР, яка спричиняє певний ефект ураження при потраплянні на шкіру.
Для характеристики ОР, СДОР , що впливає на людину через органи дихання, застосовують такі токсодози:
- середня смертельна LCt50 (L - від лат. letalis – смертельний) призводить до смерті 50% уражених;
- середня уражаюча ICt50 (I - від англ. incapacatalinq – небоєздатний) виводить зі строю 50% уражених;
- середня порогова PCt50 (P – від англ. primary – початковий) викликає початкові симптоми ураження у 50% уражених.
Інгаляційні токсичні дози LCt50 , ICt50, PCt50 вимірюють у грамах (міліграмах) за хвилину (секунду) на кубічний метр або літр (г*хв/м3, г*с/ м3, мг*хв./л).
Ступінь токсичності ОР, СДЯР шкірно-резорбтивної дії оцінюється токсичною дозою LD50. Це середня смертельна токсодоза, яку вимірюють у міліграмах на людину (мг/люд.) або в міліграмах на кілограм маси людини (мг/кг).
Токсини –
Основне призначення токсинів – це знищення або тимчасове виведення зі строю людей, а також диверсії в тилу. Для досягнення однакового уражаючого ефекту необхідна бойова концентрація ботулінового токсину в 2 рази нижча концентрації Ві - Ікс і у 6 разів – зарину.
При витраті ботулінового токсину 5кг/ км2 утворюється хмара аерозолю з глибиною поширення до 6км. На цій території концентрація токсину призведе до знищення або виведення зі строю 60% людей, якщо заходи їх захисту не будуть вжиті протягом 1хв. Уражаюча дія аерозолю зберігається до 12 год.
Ботуліновий токсин – продукт життєдіяльності бактерії. Це сірий порошок без запаху, сильнодіюча отрута смертельної дії.
Ураження настає після прихованого періоду 2 год – 2 доби, тривалість якого залежить від дози. Смерть настає через 1-10 діб від паралічу серця і дихальних м'язів.
Захист – протигази і респіратори.
Фітотоксиканти –
Фітотоксиканти – (пестициди) – призначені для ураження різних видів рослинності. Їх застосовують для захисту уражаю, але у летальній дозі вони можуть знищити посіви.
Застосовують у мирний час при інтенсивній технології в сільському господарстві. За призначенням поділяються на гербіциди (для знищення бур'янів ), арборициди (для знищення кущів і дерев), дефоліанти (для висушування і передчасного випадання листя), десиканти (для висушування листя і стебел с/г культур).
На озброєнні деяких країн фіто токсиканти є як табельні. Так в армії США є 3 основних рецептури: оранжева, біла, синя.
„Оранжева рецептура” – уражає цукрові буряки, горох, соняшник, помідори, виноград. Високотоксична для людей і тварин ЛД50 = 10-4 – 10-3 мг/кг.
„Біла рецептура” – уражає цукрові буряки, соняшник, пшеницю. У людей розвивається лімфоцитоз, порушується обмін речовин, цироз печінки.
„Синя рецептура” – дуже чутливий до цієї речовини рис. Багато років зберігається в навколишньому середовищі. У людей викликає запалення дихальних шляхів, судороги, параліч, втрата зору і свідомості
