- •Лекція № 1. Цивільний захист україни в сучасних умовах
- •1. Роль і завдання цивільного захисту
- •2. Загальні принципи організації та структура органів цз України
- •3. Сили цз та порядок їх формування
- •4. Визначення надзвичайних ситуацій (нс) та їх класифікація
- •5. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •Лекція №2, 3. Характеристика осередків ураження в умовах надзвичайних ситуацій
- •1. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Осередки ураження
- •1.1. Класифікація ядерної зброї
- •1.2. Уражаючі фактори ядерного вибуху, їх дія на людей, будови та споруди
- •Потужності вибуху 1Мт
- •1.2.2. Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація (пр)
- •1.2.4. Радіоактивне забруднення місцевості
- •Через 1год. Після вибуху
- •Електромагнітний імпульс
- •2. Осередок ураження на вибухо- і пожежонебезпечному об’єкті
- •3. Хімічні зброя і сдяр. Осередок хімічного ураження
- •3.1. Отруйні речовини і їх характеристика
- •3.2. Характеристика осередку хімічного ураження
- •4. Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження
- •5. Осередок ураження при землетрусах
- •6. Осередок ураження при ураганах
- •(Від швидкості вітру)
- •7. Осередок ураження при повенях
- •Лекція № 4. Оцінка обстановки в умовах надзвичайних ситуацій
- •1. Особливості радіоактивного забруднення при аварії на аес
- •І руйнування ядерного реактора рвбк – 1000, км2
- •Особливості забруднення місцевості після аварії на аес
- •При аварії чаес
- •2. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Методика оцінки радіаційної обстановки внаслідок аварії
- •1. Визначають зони забруднення:
- •2. Наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення.
- •3. Розраховують час випадання радіоактивних речовин.
- •Після аварії на аес
- •2. Прогнозують рівні радіації на час t
- •3. Визначають можливі дози опромінення
- •5. По захисним критеріям захистити робітників і особовий склад формувань цз, прийняти рішення
- •3. Оцінка хімічної обстановки при аварії на хно
- •Вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •3. Оцінка пожежної обстановки
- •4. Оцінка інженерної обстановки
- •Лекція № 5. Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.Основні принципи і способи захисту населення
- •2. Сучасне оповіщення населення
- •Сигнали оповіщення мирного часу:
- •Сигнали оповіщення воєнного часу:
- •3. Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту
- •Режими радіаційного захисту
- •Захист населення у разі ядерної аварії
- •3.3. Захист населення при хімічному забруднені місцевості
- •2. Захист населення в захисних спорудах
- •5. Евакуація і розосередження населення
- •Лекція № 6. Оцінка стійкості роботи об'єкта господарювання в умовах нс
- •1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів господарювання
- •2. Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів
- •2.1. Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •Для прикладу розглянемо методику оцінки стійкості роботи тваринницької ферми проти впливу землетрусу
- •В залежності від бальності землетрусу
- •Характеристикою руйнувань
- •Руйнування в залежності від ∆Рф
- •2.2. Методика оцінки стійкості об’єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації
- •Продуктах і у воді
- •2.3. Методика оцінки стійкості об’єкту проти впливу хімічних речовин
- •3. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів н.Г.
- •Забезпечення захисту працюючих та їх життєдіяльності
- •Забезпечення стійкості роботи рослинництва
- •Забезпечення стійкості роботи тваринництва
- •Захист інженерно-технічного комплексу
- •Надійність матеріально-технічного постачання забезпечується:
- •Підготовка об’єктів до відновлення повинна передбачати:
- •Забезпечення безперервного управління
- •Лекція № 7. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНр) в умовах надзвичайних ситуаціях
- •1. Мета і зміст р і нр
- •2. Сили і засоби для проведення РіНр
- •3. Організація і особливості проведення робіт у районах нс
- •4. Планування заходів цивільного захисту
- •1 Етап – організаційно-підготовчий
- •2 Етап – практична розробка і оформлення документів план
- •3 Етап – узгодження, затвердження та доведення плану до виконавців
Потужності вибуху 1Мт
Характер руйнування лісу |
ΔРФ , кг/см2 |
Вид вибуху |
|
П |
Н |
||
Повне руйнування лісу. Дерева вириваються з корінням, ламаються і відкидаються |
0,5 |
4,5 |
4,0 |
Суцільні завали. Руйнується до 60% дерев. |
0,5-0,3 |
5,5 |
5,0 |
Часткові завали. Руйнується до 30% дерев. |
0,3-0,2 |
7,5 |
7,0 |
Пошкодження насаджень. Поламані окремі дерева на узліссі і полянах, частково поламані крони і окремі гілки |
0,2-0,1 |
14,5 |
11,2 |
Ураження лісових насаджень і руйнування в лісі від ударної хвилі може бути різним в залежності від густоти лісу, рельєфу місцевості, типу дерев, віку насаджень.
Під час ядерного вибуху під водою також утвориться ударна хвиля у воді, ΔРФ значно більше , ніж при повітряному вибуху (при однаковій відстані), час дії менше, а швидкість більше.
1.2.2. Світлове випромінювання
Світлове випромінювання –
СВ викликає оплавлення негорючих матеріалів і обвуглювання та загоряння горючих предметів. В результаті дії СВ виникають пожежі. СВ у людей викликає опіки відкритих частин тіла та ураження очей. Якщо очі закриті – ураження не буває. В таблиці 4 приведені радіуси виникнення пожеж.
Таблиця 4. Радіуси виникнення пожеж
Місце виникнення пожеж |
Потужність, МТ |
||||||||||||
0,02 |
0,2 |
0,5 |
1 |
5 |
10 |
||||||||
п |
н |
п |
н |
п |
н |
п |
н |
п |
н |
п |
н |
||
Населені пункти |
4,4 |
2,6 |
6,5 |
3,8 |
7,8 |
4,5 |
8,5 |
5,0 |
14,0 |
8,0 |
24,0 |
14,0 |
|
Хвойні ліси |
5,0 |
3,8 |
7,5 |
4,5 |
9,0 |
5,6 |
11,0 |
5,8 |
20,0 |
8,5 |
28,0 |
16,0 |
|
Поля достиглої с/г культури, скошені і сухі трави |
6,0 |
4,2 |
8,0 |
5,0 |
10,0 |
6,0 |
13,0 |
6,2 |
22,0 |
10,0 |
35,0 |
21,0 |
|
Світлове випромінювання вимірюється в кДж/м2.
Проникаюча радіація (пр)
Уражаюча дія ПР визначається властивістю гама-променів і нейтронів іонізувати атоми середовища, в якому вони поширюються (порушується функція життєвих органів і систем). Іонізуючу властивість ПР в повітрі характеризують дозою випромінювання.
Розрізнюють експозиційну, поглинуту і еквівалентну дозу.
Експозиційну дозу випромінювання гамма-променів вимірюють несистемною одиницею – рентген ( Р) .
Поглинута доза радіації – це величина, яка характеризує енергію іонізуючого випромінювання , поглинуту одиницею маси речовини, яка опромінюється. Одиниця вимірювання – грей (Гр).
Для обліку біологічної ефективності випромінювань введена одиниця поглинутої дози - біологічний еквівалент рентгена – бер. Один бер – це доза будь –якого випромінювання, яка створює в організмі такий же біологічний ефект, як 1 Р рентгенівського або гамма – випромінювання (1 бер = 1Р ).
Згубно діє ПР на живі організми. Уражаюча дія радіації на живі клітини називається опроміненням. При опроміненні порушується життєдіяльність організму, яке проявляється у вигляді променевої хвороби.
Ступінь і розвиток променевої хвороби у людей і тварин залежить від дози опромінення, яку одержав організм.
При великих дозах виникає гостра форма.
Розрізняють 4 ступені променевої хвороби в залежності від дози:
Люди Тварини
І. Легкий 100-200 бер (р) 150-250 бер (р)
ІІ. Середній 200-400 250-400
ІІІ. Важкий 400-600 400-600
ІУ. Надзвичайно важкий > 600 > 600
При легкому ступені проявляється нездужання, загальна слабкість, головний біль, незначне зменшення лейкоцитів у крові. Люди видужують.
Ознаками середнього ступеня є важке нездужання, головний біль, часта блювота, розлади функцій нервової системи, майже наполовину знижується кількість лейкоцитів. Люди видужують через кілька місяців, але можливі ускладнення хвороби.
При третьому ступені стан здоров’я хворого дуже важкий, сильний головний біль, блювота, пронос, буває втрата свідомості, проявляється різке збудження, крововиливи в шкіру і слизові оболонки, різко зменшується кількість лейкоцитів і еритроцитів, ослабляються захисні сили організму і з’являються різні ускладнення. Без лікування хвороба часто (до 50%) призводить до смерті.
При надзвичайно важкому ступені симптоми такі ж, але хвороба протікає дуже важко і при неефективному лікуванні таке ураження у 80-100% випадків призводить до смерті.
При дозі > 5000 бер (р) виникає блискавична форма променевої хвороби.
При важкому ступені гинуть 60% тварин, а при ІУ – через 10-15 діб – 100%.
При менших дозах – хронічна форма променевої хвороби.
Комахи і шкідники витримують дози опромінення в десятки тисяч рентген.
Найбільш стійкою до доз опромінення із рослин – квасоля.
Захистом від ПР служать різні матеріали. Ступінь ослаблення гамма – променів і нейтронів залежить від властивостей та товщини захисного шару.
Шар половинного ослаблення –
В таблиці 5 приведені значення шару половинного ослаблення матеріалів.
Таблиця 5. Значення шару половинного ослаблення
Матеріал |
Щільність , г/см2 |
Товщина шару половинного ослаблення , см |
|
по нейтронам |
по гама-випромінюванню |
||
Вола |
1,0 |
2,7 |
23 |
Поліетилен |
0,92 |
2,7 |
24 |
Броня |
7,8 |
11,5 |
3 |
Свинець |
11,3 |
12 |
2 |
Земля |
1,6 |
12 |
14,4 |
Бетон |
2,3 |
12 |
10 |
Деревина |
0,7 |
9,7 |
33 |
