- •Лекція № 1. Цивільний захист україни в сучасних умовах
- •1. Роль і завдання цивільного захисту
- •2. Загальні принципи організації та структура органів цз України
- •3. Сили цз та порядок їх формування
- •4. Визначення надзвичайних ситуацій (нс) та їх класифікація
- •5. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •Лекція №2, 3. Характеристика осередків ураження в умовах надзвичайних ситуацій
- •1. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Осередки ураження
- •1.1. Класифікація ядерної зброї
- •1.2. Уражаючі фактори ядерного вибуху, їх дія на людей, будови та споруди
- •Потужності вибуху 1Мт
- •1.2.2. Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація (пр)
- •1.2.4. Радіоактивне забруднення місцевості
- •Через 1год. Після вибуху
- •Електромагнітний імпульс
- •2. Осередок ураження на вибухо- і пожежонебезпечному об’єкті
- •3. Хімічні зброя і сдяр. Осередок хімічного ураження
- •3.1. Отруйні речовини і їх характеристика
- •3.2. Характеристика осередку хімічного ураження
- •4. Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження
- •5. Осередок ураження при землетрусах
- •6. Осередок ураження при ураганах
- •(Від швидкості вітру)
- •7. Осередок ураження при повенях
- •Лекція № 4. Оцінка обстановки в умовах надзвичайних ситуацій
- •1. Особливості радіоактивного забруднення при аварії на аес
- •І руйнування ядерного реактора рвбк – 1000, км2
- •Особливості забруднення місцевості після аварії на аес
- •При аварії чаес
- •2. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Методика оцінки радіаційної обстановки внаслідок аварії
- •1. Визначають зони забруднення:
- •2. Наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення.
- •3. Розраховують час випадання радіоактивних речовин.
- •Після аварії на аес
- •2. Прогнозують рівні радіації на час t
- •3. Визначають можливі дози опромінення
- •5. По захисним критеріям захистити робітників і особовий склад формувань цз, прийняти рішення
- •3. Оцінка хімічної обстановки при аварії на хно
- •Вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •3. Оцінка пожежної обстановки
- •4. Оцінка інженерної обстановки
- •Лекція № 5. Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.Основні принципи і способи захисту населення
- •2. Сучасне оповіщення населення
- •Сигнали оповіщення мирного часу:
- •Сигнали оповіщення воєнного часу:
- •3. Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту
- •Режими радіаційного захисту
- •Захист населення у разі ядерної аварії
- •3.3. Захист населення при хімічному забруднені місцевості
- •2. Захист населення в захисних спорудах
- •5. Евакуація і розосередження населення
- •Лекція № 6. Оцінка стійкості роботи об'єкта господарювання в умовах нс
- •1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів господарювання
- •2. Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів
- •2.1. Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •Для прикладу розглянемо методику оцінки стійкості роботи тваринницької ферми проти впливу землетрусу
- •В залежності від бальності землетрусу
- •Характеристикою руйнувань
- •Руйнування в залежності від ∆Рф
- •2.2. Методика оцінки стійкості об’єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації
- •Продуктах і у воді
- •2.3. Методика оцінки стійкості об’єкту проти впливу хімічних речовин
- •3. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів н.Г.
- •Забезпечення захисту працюючих та їх життєдіяльності
- •Забезпечення стійкості роботи рослинництва
- •Забезпечення стійкості роботи тваринництва
- •Захист інженерно-технічного комплексу
- •Надійність матеріально-технічного постачання забезпечується:
- •Підготовка об’єктів до відновлення повинна передбачати:
- •Забезпечення безперервного управління
- •Лекція № 7. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНр) в умовах надзвичайних ситуаціях
- •1. Мета і зміст р і нр
- •2. Сили і засоби для проведення РіНр
- •3. Організація і особливості проведення робіт у районах нс
- •4. Планування заходів цивільного захисту
- •1 Етап – організаційно-підготовчий
- •2 Етап – практична розробка і оформлення документів план
- •3 Етап – узгодження, затвердження та доведення плану до виконавців
2. Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів
Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості роботи об’єктів у НС необхідно оцінити стійкість об’єкта проти впливу уражаючих факторів.
Можуть бути такі уражаючі фактори: фізичні ( землетрус, ураган, вибух газоповітряної суміші), хімічні (хімічна зброя і СДЯР), радіаційні ( радіоактивне забруднення, проникаюча радіація).
2.1. Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу уражаючих факторів
Осередки ураження при землетрусах, ураганах за характером руйнувань будівель і споруд можна порівняти з осередком ядерного ураження. Тому оцінку можливих руйнувань при землетрусах і ураганах можна проводити аналогічно оцінці руйнувань при ядерному вибуху. Як критерій необхідно брати максимальну силу землетрусу або урагану в балах (таблиці 1, 4).
Вхідними даними для проведення розрахунків фізичної стійкості є:
максимальне значення можливих уражаючих факторів;
характеристика об’єкта та його елементів.
Оцінку проводять у такій послідовності:
1. Виділяють основні елементи об’єкта, від яких залежить його функціонування.
2. Оцінюють стійкість кожного елемента об’єкта проти уражаючого фактора.
3. Визначають стійкість об’єкта по мінімальній стійкості основних елементів.
4. Порівнюють межу стійкості об’єкта з максимальним значенням уражаючого фактора.
5. Визначають ступінь можливих руйнувань і втрат.
6. Роблять висновки і пропозиції.
Для прикладу розглянемо методику оцінки стійкості роботи тваринницької ферми проти впливу землетрусу
Ферма розташована в середній частині Одеської області, де можна очікувати землетрус силою до 7 балів.
Ферма має такі основні споруди і будови:
Тваринницькі приміщення – цегляні одноповерхові з перекриттям із залізобетонних
елементів;
Водонапірна башта;
Молочна – будівля із збірного залізобетону;
Інші споруди.
Оцінку проводять в наступній послідовності:
1. Визначають максимальну бальність землетрусу (сейсмічної хвилі), яка очікується на об’єкті ( по умові δmax = 7балів).
2. Виділяють основні елементи на об’єкті, від яких залежить функціонування об’єкта
( тваринницькі приміщення, водонапірна башта, молочна).
3. Оцінюють стійкість кожного елемента об’єкта проти уражаючого фактора (по табл.1).
гараж – 7 балів (слабкі, середні руйнування);
склади запчастин – 7 балів (середні руйнування);
заправна станція – 7 балів (слабкі, середні руйнування);
склад ПММ – 7 балів ( слабкі, середні руйнування).
4. Визначають межі стійкості об’єкта δlim проти впливу сейсмічної хвилі за мінімальною стійкістю його основних елементів ( δlim =7 балів).
5. Порівнюють розраховану межу стійкості об’єкта δlim = 7 балів з очікуваним максимальним значенням уражаючого фактора δmax=7балів. Роблять висновок: МТФ не стійка поти впливу сейсмічної хвилі силою 7 балів.
6. Визначають ступінь можливих руйнувань і втрат за таблицями 2,3.
Втрати працівників і тварин:
Загальні втрати: 11%, з них:
Безповоротні – 3%;
Санітарні – 8%;
У т.ч. середні і важкі – 1,2%;
Легкі – 6,8%.
Втрати основних фондів: до 45%.
7. Оцінюють стійкість роботи тваринницької ферми по формулі:
С = ((ВП – В ) / ВП) × 100%,
де: С – стійкість роботи тваринництва, % ;
В – втрати продукції, грн.;
ВП – програмована (валова) планова продукція в натурі, грн.
8. На основі результатів оцінки стійкості об’єкта роблять висновки і пропозиції по кожному елементу і об’єкту в цілому: межа стійкості об’єкта, найбільш уразливі його елементи, характер і ступінь руйнувань, можливі збитки; межа доцільного підвищення стійкості найбільш уразливих елементів; пропозиції для підвищення межі стійкості.
Доцільною межею підвищення стійкості прийнято рахувати таке значення уражаючого фактора, при якому відновлення пошкодженого об’єкту можливо в короткі терміни і економічно оправдано (звичайно при отриманні об'єктом слабких і середніх руйнувань).
Таблиця 1. Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу
Характеристика будівель, споруд |
Руйнування, бали |
|||||
Слабке |
Середнє |
Сильне |
Повне |
|||
1. |
Будови з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції |
6-7 |
7-8 |
8-9 |
9-12 |
|
2. |
Промислові з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін |
6-7 |
7-8 |
8-9 |
9-10 |
|
3. |
Будівлі із збірного залізобетону |
6-7 |
7-8 |
- |
8-11 |
|
4. |
Цегельні безкаркасні виробничо-допоміжні одноповерхові будівлі з перекриттям із залізобетонних елементів |
6-7 |
7-8 |
8-9 |
9-11 |
|
5. |
Теж саме з перекриттям із дерев’яних елементів |
6 |
6-7 |
7-8 |
8 |
|
6. |
Цегельні малоповерхові будівлі |
6 |
6-7 |
7-8 |
8-9 |
|
7. |
Складські цегельні будівлі |
2-6 |
6-8 |
8-9 |
9-10 |
|
8. |
Молочно-товарні ферми |
6 |
7 |
7-8 |
8-9 |
|
9. |
Водонапірні башти |
5-6 |
7 |
7-8 |
8 |
|
10. |
ЛЕП низької напруги (10кВ) |
6 |
6-7 |
7-8 |
8 |
|
11. |
Трансформаторні підстанції |
7 |
8 |
8-9 |
9-10 |
|
Таблиця 2. Статистичні дані втрат робітників і тварин для несейсмостійких споруд
