- •Лекція № 1. Цивільний захист україни в сучасних умовах
- •1. Роль і завдання цивільного захисту
- •2. Загальні принципи організації та структура органів цз України
- •3. Сили цз та порядок їх формування
- •4. Визначення надзвичайних ситуацій (нс) та їх класифікація
- •5. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •Лекція №2, 3. Характеристика осередків ураження в умовах надзвичайних ситуацій
- •1. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Осередки ураження
- •1.1. Класифікація ядерної зброї
- •1.2. Уражаючі фактори ядерного вибуху, їх дія на людей, будови та споруди
- •Потужності вибуху 1Мт
- •1.2.2. Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація (пр)
- •1.2.4. Радіоактивне забруднення місцевості
- •Через 1год. Після вибуху
- •Електромагнітний імпульс
- •2. Осередок ураження на вибухо- і пожежонебезпечному об’єкті
- •3. Хімічні зброя і сдяр. Осередок хімічного ураження
- •3.1. Отруйні речовини і їх характеристика
- •3.2. Характеристика осередку хімічного ураження
- •4. Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження
- •5. Осередок ураження при землетрусах
- •6. Осередок ураження при ураганах
- •(Від швидкості вітру)
- •7. Осередок ураження при повенях
- •Лекція № 4. Оцінка обстановки в умовах надзвичайних ситуацій
- •1. Особливості радіоактивного забруднення при аварії на аес
- •І руйнування ядерного реактора рвбк – 1000, км2
- •Особливості забруднення місцевості після аварії на аес
- •При аварії чаес
- •2. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Методика оцінки радіаційної обстановки внаслідок аварії
- •1. Визначають зони забруднення:
- •2. Наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення.
- •3. Розраховують час випадання радіоактивних речовин.
- •Після аварії на аес
- •2. Прогнозують рівні радіації на час t
- •3. Визначають можливі дози опромінення
- •5. По захисним критеріям захистити робітників і особовий склад формувань цз, прийняти рішення
- •3. Оцінка хімічної обстановки при аварії на хно
- •Вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •3. Оцінка пожежної обстановки
- •4. Оцінка інженерної обстановки
- •Лекція № 5. Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.Основні принципи і способи захисту населення
- •2. Сучасне оповіщення населення
- •Сигнали оповіщення мирного часу:
- •Сигнали оповіщення воєнного часу:
- •3. Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту
- •Режими радіаційного захисту
- •Захист населення у разі ядерної аварії
- •3.3. Захист населення при хімічному забруднені місцевості
- •2. Захист населення в захисних спорудах
- •5. Евакуація і розосередження населення
- •Лекція № 6. Оцінка стійкості роботи об'єкта господарювання в умовах нс
- •1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів господарювання
- •2. Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів
- •2.1. Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •Для прикладу розглянемо методику оцінки стійкості роботи тваринницької ферми проти впливу землетрусу
- •В залежності від бальності землетрусу
- •Характеристикою руйнувань
- •Руйнування в залежності від ∆Рф
- •2.2. Методика оцінки стійкості об’єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації
- •Продуктах і у воді
- •2.3. Методика оцінки стійкості об’єкту проти впливу хімічних речовин
- •3. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів н.Г.
- •Забезпечення захисту працюючих та їх життєдіяльності
- •Забезпечення стійкості роботи рослинництва
- •Забезпечення стійкості роботи тваринництва
- •Захист інженерно-технічного комплексу
- •Надійність матеріально-технічного постачання забезпечується:
- •Підготовка об’єктів до відновлення повинна передбачати:
- •Забезпечення безперервного управління
- •Лекція № 7. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНр) в умовах надзвичайних ситуаціях
- •1. Мета і зміст р і нр
- •2. Сили і засоби для проведення РіНр
- •3. Організація і особливості проведення робіт у районах нс
- •4. Планування заходів цивільного захисту
- •1 Етап – організаційно-підготовчий
- •2 Етап – практична розробка і оформлення документів план
- •3 Етап – узгодження, затвердження та доведення плану до виконавців
(Від швидкості вітру)
Характеристика будівель, споруд
|
Руйнування, бали |
||||
Слабке |
Середнє |
Сильне |
Повне |
||
1 |
Будови з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції |
7 15м/с |
8 18м/с |
9 21м/с |
10 25м/с |
2 |
Промислові з металевим каркасом і суцільним заповненням стін |
- |
- |
- |
- |
3 |
Будівлі із збірного залізобетону |
9 21 м/с |
10 25 м/с |
10-11 25-29 м/с |
11-12 29 м/с і більше |
4 |
Цегельні безкаркасні виробничо-допоміжні одноповерхові будівлі з перекриттям із залізобетонних елементів |
- |
- |
- |
- |
5 |
Цегельні малоповерхові будівлі |
- |
- |
- |
- |
6 |
ЛЕП низької напруги (10кВ) |
8 18 м/с |
9 21 м/с |
10 25 м/с |
11 29 м\с |
7 |
Вантажні автомобілі, автоцистерни |
9 |
10 |
11-12 більше 29м/с |
- |
8 |
Оскління (не спеціальне) |
7 |
8-9 |
10-11 |
- |
9 |
Трансформаторні підстанції (цегляні) |
10 |
11-12 |
- |
- |
10 |
Трансформаторні підстанції (металеві) |
9 |
10 |
11-12 |
|
У даний час є можливість зафіксувати виникнення урагану, бурі і вказати можливий напрямок їх переміщення, ймовірну потужність і час підходу до певного району. Ось чому у зоні урагану і бурі треба провести попереджувальні роботи, а після стихійного лиха зусилля спрямувати на ліквідацію наслідків.
7. Осередок ураження при повенях
Повінь –
В Україні багато річок і зонами можливих затоплень може бути люба територія. Тривалість таких затоплень може бути від 7 до 20 діб і більше.
Вірогідними зонами можливих повеней в Україні є:
у північних районах – басейни річок Прип’ять, Десни та їх притоки;
Лише в басейні р. Прип’ять площа повені може бути 600-800 тис.га.
у західних регіонах – басейни верхнього Дністра (5-130 тис. га), річок
Західний Буг, Прут, Тиса ( площа затоплення – 20-25 тис. га);
у східних регіонах – басейни р. Сіверський Донець, Ворскла, Сула, Псел;
у південному і південно-західному регіонах – басейни приток Дунаю,
р. Південний Буг.
Катастрофічні повені в Криму і Карпатах у період з 1960 по 2000 р. були 12 разів.
Катастрофічна весняна повінь 2001 р. підняла рівень води вище відмітки осінньої повені 1998 р. Повінь 2001 р. підтопила понад 250 населених пунктів з понад 33,5 тис. будинків, більше 1,5 тис з яких були зруйновані. Для ліквідації повені було залучено 12 160 осіб (без місцевого населення).
Осередком ураження при повенях називається
Найбільш вірогідні повені при проривах греблі. Розглянемо методику визначення розмірів зон повені при прориві греблі. Для розрахунку необхідно мати наступні початкові дані:
Послідовність визначення розмірів зон повені наступна.
Визначають
2. По таблиці 12
Таблиця 12. Приблизна висота хвилі затоплення і тривалості її проходження на різних відстанях від греблі
Параметри |
Відстань від греблі, км |
||||||
0 |
25 |
50 |
100 |
150 |
200 |
250 |
|
Висота хвилі затоплення, h, м |
0,25Н |
0,2Н |
0,15Н |
0,075Н |
0,05Н |
0,03Н |
0,2Н |
Тривалість проходження хвилі затоплення, t, ч |
Т |
1,7Т |
2,6Т |
4Т |
5Т |
6Т |
7Т |
Т – час опорожнення водоймища
3. Визначають
Таблиця 13. Розхід води в залежності від глибини води перед греблею
Н,м |
5 |
10 |
25 |
50 |
N, м3 / с*м |
10 |
30 |
125 |
350 |
|
|
|
|
|
4. По таблиці 12 визначають
Із виникненням загрози в зоні затоплення потрібно організувати термінову евакуацію населення, с/г тварин і матеріальних цінностей.
