- •Лекція № 1. Цивільний захист україни в сучасних умовах
- •1. Роль і завдання цивільного захисту
- •2. Загальні принципи організації та структура органів цз України
- •3. Сили цз та порядок їх формування
- •4. Визначення надзвичайних ситуацій (нс) та їх класифікація
- •5. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •Лекція №2, 3. Характеристика осередків ураження в умовах надзвичайних ситуацій
- •1. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Осередки ураження
- •1.1. Класифікація ядерної зброї
- •1.2. Уражаючі фактори ядерного вибуху, їх дія на людей, будови та споруди
- •Потужності вибуху 1Мт
- •1.2.2. Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація (пр)
- •1.2.4. Радіоактивне забруднення місцевості
- •Через 1год. Після вибуху
- •Електромагнітний імпульс
- •2. Осередок ураження на вибухо- і пожежонебезпечному об’єкті
- •3. Хімічні зброя і сдяр. Осередок хімічного ураження
- •3.1. Отруйні речовини і їх характеристика
- •3.2. Характеристика осередку хімічного ураження
- •4. Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження
- •5. Осередок ураження при землетрусах
- •6. Осередок ураження при ураганах
- •(Від швидкості вітру)
- •7. Осередок ураження при повенях
- •Лекція № 4. Оцінка обстановки в умовах надзвичайних ситуацій
- •1. Особливості радіоактивного забруднення при аварії на аес
- •І руйнування ядерного реактора рвбк – 1000, км2
- •Особливості забруднення місцевості після аварії на аес
- •При аварії чаес
- •2. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Методика оцінки радіаційної обстановки внаслідок аварії
- •1. Визначають зони забруднення:
- •2. Наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення.
- •3. Розраховують час випадання радіоактивних речовин.
- •Після аварії на аес
- •2. Прогнозують рівні радіації на час t
- •3. Визначають можливі дози опромінення
- •5. По захисним критеріям захистити робітників і особовий склад формувань цз, прийняти рішення
- •3. Оцінка хімічної обстановки при аварії на хно
- •Вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •3. Оцінка пожежної обстановки
- •4. Оцінка інженерної обстановки
- •Лекція № 5. Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.Основні принципи і способи захисту населення
- •2. Сучасне оповіщення населення
- •Сигнали оповіщення мирного часу:
- •Сигнали оповіщення воєнного часу:
- •3. Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту
- •Режими радіаційного захисту
- •Захист населення у разі ядерної аварії
- •3.3. Захист населення при хімічному забруднені місцевості
- •2. Захист населення в захисних спорудах
- •5. Евакуація і розосередження населення
- •Лекція № 6. Оцінка стійкості роботи об'єкта господарювання в умовах нс
- •1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів господарювання
- •2. Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів
- •2.1. Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •Для прикладу розглянемо методику оцінки стійкості роботи тваринницької ферми проти впливу землетрусу
- •В залежності від бальності землетрусу
- •Характеристикою руйнувань
- •Руйнування в залежності від ∆Рф
- •2.2. Методика оцінки стійкості об’єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації
- •Продуктах і у воді
- •2.3. Методика оцінки стійкості об’єкту проти впливу хімічних речовин
- •3. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів н.Г.
- •Забезпечення захисту працюючих та їх життєдіяльності
- •Забезпечення стійкості роботи рослинництва
- •Забезпечення стійкості роботи тваринництва
- •Захист інженерно-технічного комплексу
- •Надійність матеріально-технічного постачання забезпечується:
- •Підготовка об’єктів до відновлення повинна передбачати:
- •Забезпечення безперервного управління
- •Лекція № 7. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНр) в умовах надзвичайних ситуаціях
- •1. Мета і зміст р і нр
- •2. Сили і засоби для проведення РіНр
- •3. Організація і особливості проведення робіт у районах нс
- •4. Планування заходів цивільного захисту
- •1 Етап – організаційно-підготовчий
- •2 Етап – практична розробка і оформлення документів план
- •3 Етап – узгодження, затвердження та доведення плану до виконавців
6. Осередок ураження при ураганах
Причиною виникнення таких явищ є різке порушення рівноваги в атмосфері, яке проявляється у незвичних умовах циркуляції повітря з дуже високими швидкостями повітряного потоку.
Ураган –
Шквали – це короткочасне різке збільшення швидкості вітру із зміною його напрямку. Таке посилення вітру (на декілька або десятки хвилин) інколи до 25-70- м/с частіше буває під час грози і є загрозою для всієї України.
Для території України небезпечними є не тільки урагани, а й пилові бурі й смерчі.
Пилові бурі – це довготривале перенесення великої кількості пилу і піску вітром сильним вітром зі швидкістю більше 15 м/с і тривалістю від 10 до 24 годин і більше.
За кольором бувають: чорні (чорноземи); бурі й жовті (суглинок, супісок); червоні (суглинки з домішками заліза), білі (солончаки).
Можуть тривати декілька днів і пил підіймається на 1-1,5, а інколи до 2-3 км. Для України – це степова зона.
Вони особливо небезпечні для с.г. – знищується орний шар ґрунту, зносяться і руйнуються посіви, засипаються пилом великі території посівів.
Смерч – це сильний вихор, який опускається з грозової хмари у вигляді лійки чи хобота і має вертикальну вісь і невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у своїй центральній частині.
Це явище досягаючи поверхні землі чи води втягує в себе все, що трапляється на його шляху – людей, техніку, воду з рибою чи жабами.
Вони тривають від декількох (швидкі) до десятків (повільні) хвилин.
У табл. 11 показано ступінь руйнувань залежно від сили урагану за шкалою Бофорта.
Таблиця 10. Шкала Бофорта для визначення сили вітру
Бал |
Швидкість вітру, м/с |
Характерис-тика вітру |
Дії вітру |
0 |
0 - 0,5 |
Штиль |
Повна відсутність вітру. Дим з труб піднімається вертикально. |
1 |
0,6 – 1,7 |
Тихий |
Дим із труб піднімається не зовсім вертикально. |
2 |
1,8 – 3,3 |
Легкий |
Рух вітру відчувається обличчям. Шелестить листя. |
3 |
3,4 – 5,2 |
Слабкий |
Шелестить листя, коливаються дрібні гілки. Розвиваються легкі прапори. |
4 |
5,3 – 7,4 |
Помірний |
Коливаються гілки дерев. Вітер підіймає пил і папір. |
5 |
7,5 – 9,8 |
Свіжий |
Коливаються великі гілки. На воді з’являються хвилі. |
6 |
9,9 – 12,4 |
Сильний |
Коливаються великі гілки. Гудять телефонні дроти. |
7 |
12,5 – 15,2 |
Міцний |
Коливаються невеликі стовбури дерев. На морі підіймаються хвилі, які піняться. |
8 |
15,3 – 18,2 |
Дуже міцний |
Ламаються гілки дерев. Важко йти проти вітру. |
9 |
18,3 – 21,5 |
Шторм |
Невеликі руйнування. Зриваються труби і черепиця. |
10 |
21,6 – 25,1 |
Сильний шторм |
Значні руйнування. Дерева вириваються з корінням. |
11 |
25,2 – 29,0 |
Жорстокий шторм |
Значні руйнування. |
12 |
понад 29,0 |
Ураган |
Призводить до спустошливих наслідків. |
Таблиця 11. Ступінь руйнувань залежно від сили урагану за шкалою Бофорта
