- •Лекція № 1. Цивільний захист україни в сучасних умовах
- •1. Роль і завдання цивільного захисту
- •2. Загальні принципи організації та структура органів цз України
- •3. Сили цз та порядок їх формування
- •4. Визначення надзвичайних ситуацій (нс) та їх класифікація
- •5. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити нс
- •Лекція №2, 3. Характеристика осередків ураження в умовах надзвичайних ситуацій
- •1. Ядерна зброя та її уражаючі фактори. Осередки ураження
- •1.1. Класифікація ядерної зброї
- •1.2. Уражаючі фактори ядерного вибуху, їх дія на людей, будови та споруди
- •Потужності вибуху 1Мт
- •1.2.2. Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація (пр)
- •1.2.4. Радіоактивне забруднення місцевості
- •Через 1год. Після вибуху
- •Електромагнітний імпульс
- •2. Осередок ураження на вибухо- і пожежонебезпечному об’єкті
- •3. Хімічні зброя і сдяр. Осередок хімічного ураження
- •3.1. Отруйні речовини і їх характеристика
- •3.2. Характеристика осередку хімічного ураження
- •4. Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження
- •5. Осередок ураження при землетрусах
- •6. Осередок ураження при ураганах
- •(Від швидкості вітру)
- •7. Осередок ураження при повенях
- •Лекція № 4. Оцінка обстановки в умовах надзвичайних ситуацій
- •1. Особливості радіоактивного забруднення при аварії на аес
- •І руйнування ядерного реактора рвбк – 1000, км2
- •Особливості забруднення місцевості після аварії на аес
- •При аварії чаес
- •2. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Методика оцінки радіаційної обстановки внаслідок аварії
- •1. Визначають зони забруднення:
- •2. Наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення.
- •3. Розраховують час випадання радіоактивних речовин.
- •Після аварії на аес
- •2. Прогнозують рівні радіації на час t
- •3. Визначають можливі дози опромінення
- •5. По захисним критеріям захистити робітників і особовий склад формувань цз, прийняти рішення
- •3. Оцінка хімічної обстановки при аварії на хно
- •Вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •3. Оцінка пожежної обстановки
- •4. Оцінка інженерної обстановки
- •Лекція № 5. Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.Основні принципи і способи захисту населення
- •2. Сучасне оповіщення населення
- •Сигнали оповіщення мирного часу:
- •Сигнали оповіщення воєнного часу:
- •3. Заходи протирадіаційного і протихімічного захисту
- •Режими радіаційного захисту
- •Захист населення у разі ядерної аварії
- •3.3. Захист населення при хімічному забруднені місцевості
- •2. Захист населення в захисних спорудах
- •5. Евакуація і розосередження населення
- •Лекція № 6. Оцінка стійкості роботи об'єкта господарювання в умовах нс
- •1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів господарювання
- •2. Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів
- •2.1. Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •Для прикладу розглянемо методику оцінки стійкості роботи тваринницької ферми проти впливу землетрусу
- •В залежності від бальності землетрусу
- •Характеристикою руйнувань
- •Руйнування в залежності від ∆Рф
- •2.2. Методика оцінки стійкості об’єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації
- •Продуктах і у воді
- •2.3. Методика оцінки стійкості об’єкту проти впливу хімічних речовин
- •3. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів н.Г.
- •Забезпечення захисту працюючих та їх життєдіяльності
- •Забезпечення стійкості роботи рослинництва
- •Забезпечення стійкості роботи тваринництва
- •Захист інженерно-технічного комплексу
- •Надійність матеріально-технічного постачання забезпечується:
- •Підготовка об’єктів до відновлення повинна передбачати:
- •Забезпечення безперервного управління
- •Лекція № 7. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНр) в умовах надзвичайних ситуаціях
- •1. Мета і зміст р і нр
- •2. Сили і засоби для проведення РіНр
- •3. Організація і особливості проведення робіт у районах нс
- •4. Планування заходів цивільного захисту
- •1 Етап – організаційно-підготовчий
- •2 Етап – практична розробка і оформлення документів план
- •3 Етап – узгодження, затвердження та доведення плану до виконавців
5. Осередок ураження при землетрусах
Землетруси –
Для оцінки землетрусу прийнята Європейська система МSК – 64 з 12 бальною шкалою.
Умовно землетруси поділяють на:
слабкі – 1-3 бали; помірні – 4 бали; досить сильні – 5 балів;
сильні – 6 балів; дуже сильні – 7 балів; руйнівні – 8 балів;
спустошливі – 9 балів; нищівні – 10 балів;
катастрофічні – 11 балів; сильно катастрофічні – 12 балів.
Осередок ураження при землетрусах –
Ступінь можливих руйнувань, обвалів визначають при прогнозуванні по таблиці 2, 3.
В Україні найбільш небезпечними сейсмічними областями є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська і Крим, але сейсмохвилі можуть поширюватись по всій території держави (до 5-9 балів).
Територія Одеської області знаходиться в зоні сейсмічності 5-6 балів, а південно-західна частина – до 8 балів.
Основні заходи безпеки при землетрусах:
зберігати спокій: попередити сусідів, допомогти дітям і інвалідам, слухати інформацію про обстановку, дізнатись місце збору для евакуації;
взяти документи, необхідні речі, невеликий запас харчів, води медикаменти, ліхтарик;
погасити світло, перекрити газ, воду і швидко вийти на вулицю;
відійти від будівель на чисті площадки, над якими немає проводів, мостів, опор;
вивести худобу в безпечне місце або хоча б відкрити двері тваринницьких приміщень;
поїзди, трамваї, тролейбуси зупиняються і люди виходять на безпечну відстань;
якщо землетрус застав у будинку, то потрібно стати у дверному або балконному отворі – ці місця найміцніші.
Щоб зменшити втрати і створити умови для проведення рятувальних робіт потрібно завчасно розробити плани, які складають на основі прогнозування стихійних лих.
Таблиця 8. Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу
№ п/п |
Характеристика будівель і споруд |
Руйнування, бали |
|||
слабке |
середнє |
сильне |
повне |
||
1 |
Будови з легким металевим каркасом безкаркасної конструкції |
6-7 |
7-8 |
8-9 |
9-12 |
2 |
Промислові з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін |
6-7 |
7-8 |
8-9 |
9-10 |
3 |
Будови із збірного залізобетону |
6-7 |
7-8 |
----- |
8-11 |
4 |
Цегляні безкаркасні виробничо-допоміжні одно-двоповерхові будівлі з перекриттям із залізобетонних елементів |
6-7 |
7-8 |
8-9 |
9-11 |
5 |
Теж саме з перекриттям з дерев'яних елементів |
6 |
6-7 |
7-8 |
8 |
6 |
Цегляні малоповерхові будівлі |
6 |
6-7 |
7-8 |
8-9 |
7 |
Складські цегляні будівлі |
2-6 |
6-8 |
8-9 |
9-10 |
8 |
Молочно-товарні ферми /МТФ/ |
6 |
7 |
7-8 |
8-9 |
9 |
Водонапірні башти |
5-6 |
7 |
7-8 |
8 |
10 |
Лінії електропостачання /ЛЕП/ низької напруги /10кВ/ |
6 |
6-7 |
7-8 |
8 |
11 |
Трансформаторні підстанції |
7 |
8 |
8-9 |
9-10 |
Таблиця 9. Характеристика сили землетрусу за дванадцятибальною шкалою
Бал |
Сила землетрусу |
Коротка характеристика |
І |
Непомітний струс ґрунту |
Відмічається тільки сейсмічними приладами |
ІІ |
Дуже слабкі поштовхи |
Відмічається сейсмічними приладами. Відчувають окремі люди, які перебувають у повному спокої. |
ІІІ |
Слабкий |
Відчуває лише невелика кількість населення |
ІV |
Помірний |
Розпізнається за легким дрижанням віконних шибок, скрипом дверей і стін. |
V |
Досить сильний |
Відчувають багато людей, а в будинках – всі. Загальний струс будівлі, коливання меблів. Маятники годинників часто зупиняються. Тріщини віконного скла і штукатурки. Просипаються всі сплячі. |
VІ |
Сильний |
Відчувають всі. Картини падають зі стін. Окремі шматки штукатурки відколю плюються. |
VІІ |
Дуже сильний |
Пошкодження (тріщини) в стінах кам’яних будинків. Антисейсмічні, а також дерев’яні будинки не пошкоджуються. |
VІІІ |
Руйнівний |
Тріщини на схилах і на сухому ґрунті. Пам’ятники зрушуються з місць або падають. Будинки сильно пошкоджуються. |
ІХ |
Спустошливий |
Сильне пошкодження і руйнування кам’яних будинків. Старі дерев’яні будинки перекошуються. |
Х |
Нищівний |
Тріщини у ґрунті, інколи до метра шириною. Зсуви, обвали зі схилів. Руйнування кам’яних будівель. |
ХІ |
Катастрофічний |
Широкі тріщини в поверхневих шарах землі. Численні зсуви і обвали. Кам’яні будинки майже повністю руйнуються. Сильне викривлення залізничних рейок. |
ХІІ |
Сильно катастрофічний |
Зміни у ґрунті досягають великих розмірів. Численні тріщини, обвали, зсуви. Виникнення водопадів, відхилення течії річок, утворення заторів на річках і озерах. Жодна споруда не витримує. |