ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра безпеки життєдіяльності і фізичного виховання

Кандидат військових наук, доцент НАГОРНЮК В.Ф.

(наукова ступінь, наукове звання, прізвище та ініціали автора)

Л Е К Ц І Я № 6

Оцінка стійкості

(повне найменування теми лекції)

Об҆ єктів у надзвчайних ситуаціях

Обговорено на засіданнікафедри

“____”_______________ 2014 р.

Протокол № _________.

м. Одеса

З М І С Т

В с т у п

О с н о в н а ч а с т и н а

1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів н.г.

2. Методика оцінки стійкості об’єктів до впливу уражаючих факторів.

3. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів н.г.

З а к л ю ч н а ч а с т и н а.

Л і т е р а т у р а :

Законспектувати і вивчити:

1. М.І.Стеблюк. Цивільна оборона та цивільний захист. К. Знання. 2013. с.с. 404-454.

2. М.І.Стеблюк. Цивільна оборона. К. Знання Прес. 2003. с.с. 374-423.

3. М.І.Стеблюк. Цивільна оборона. К. Урожай. 1994. с.с. 287-332.

1-ше питання

Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів н.Г.

Забезпечення стійкості роботи об'єктів народного господарства в умовах НС являється однією із основних задач ЦО.

Стійкість роботи об’єкта – це здатність його в НС випускати продукцію в запланованому обсязі, необхідної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об’єкт уражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій – в мінімально короткі строки відновити своє виробництво.

На стійкість функціонування об’єкта впливають такі фактори :

• розміщення об’єкту відповідно великих міст, АЕС, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, воєнних об’єктів;

• природно - кліматичні умови ;

• технологія виробництва;

• надійність захисту працюючих, населення;

• надійність систем забезпечення життєдіяльністю (паливом, мастилами, водою, електричною енергією, газом, запасними частинами , технікою і ін.);

• здатність об’єктів протистояти небезпечним ситуаціям;

• стійкість управління виробництвом і цивільною обороною;

• навченість командно – керівного складу ЦО об’єкту і населення;

• масштаби і ступінь уражаючої дії стихійного лиха, аварії, катастрофи.

Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об’єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно – технічних ветеринарно – санітарних та інших заходів максимально знизить результати впливу уражаючих факторів мирного і воєнного часу на людей, сільськогосподарських тварин і створять сприятливі умови для швидкої ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

2-ге питання

Методика оцінки стійкості об’єктів проти впливу уражаючих факторів

Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості роботи об’єктів у НС необхідно оцінити стійкість об’єкта проти впливу уражаючих факторів.

Оцінка фізичної стійкості об’єкта проти впливу

уражаючих факторів

Руйнування житлових будинків, виробничих приміщень, тваринницьких комплексів, споруд різного виробничого призначення може бути у воєнний час від вибухової хвилі, в мирний час від аварій різного характеру, ураганів і землетрусів.

Опір конструкції дії вибухової хвилі прийнято характеризувати надмірним тиском у фронті ударної хвилі (Δ Р_Ф ), який призводить до слабких, середніх і сильних руйнувань.

Осередки ураження при землетрусах, ураганах за характером руйнувань будівель і споруд можна порівняти з осередком ядерного ураження. Тому оцінку можливих руйнувань при землетрусах і ураганах можна проводити аналогічно оцінці руйнувань при ядерному вибуху. Як критерій необхідно брати максимальну силу землетрусу або урагану в балах (таблиці 1,4) .

Вхідними даними для проведення розрахунків фізичної стійкості є :

• максимальне значення можливих уражаючих факторів;

• характеристика об’єкта та його елементів.

Оцінку проводять у такій послідовності:

1. Виділяють основні елементи об’єкта, від яких залежить його функціонування.

2. Оцінюють стійкість кожного елемента об’єкта проти уражаючого фактора.

3. Визначають стійкість об’єкта по мінімальній стійкості основних елементів.

4. Порівнюють межу стійкості об’єкта з максимальним значенням уражаючого фактора.

5. Визначають ступінь можливих руйнувань і втрат.

6. Роблять висновки і пропозиції.