Оцінка хімічної обстановки при аварії на хно
Широке розповсюдження хімічно небезпечних об’єктів, на яких знаходяться у великих кількостях сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР), створюють постійну небезпеку для населення у випадку аварії.
Так, аварія у м. Бхопалі (Індія) на заводі американської фірми «ЮніонКарбайд» у 1984 році призвела до загибелі 3150 чол., а 20 тис. стали повними інвалідами.
Тому виникає необхідність завчасно проводити оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки. Оцінка проводиться з метою визначення впливу хімічного забруднення місцевості на дії населення і обґрунтування оптимальних режимів його діяльності, його захисту та ліквідації наслідків аварій.
НХР можуть зберігатися такими способами:
в резервуарах під високим тиском і нормальній температурі (хлор);
при пониженій температурі і нормальному тиску в рідинному вигляді (аміак);
при нормальному тиску і нормальній температурі (ціаністий водень).
В залежності від зберігання НХР хімічне зараження може відбуватися таким чином:
* при зберіганні під високим тиском – створюється тільки одна , так звана «первинна» хмара, яка заражає повітря на невеликий час;
* при зберіганні НХР при низькій температурі у рідинному виді – одна частка НХР (15-25%) створює «первинну» хмару, друга залишається або розтікається по землі і повільно випаровується (вторинна хмара) тривалий час;
* рідинні НХР при нормальному тиску і температурі – створюють тільки «вторинну хмару» і заражають повітря на тривалий час.
«Вторинна хмара» залежить від типу резервуара. Якщо резервуар обвалований або на піддоні, то інтенсивність зараження буде менше, але час зараження більш тривалий.
На хімічну обстановку впливають не тільки способи зберігання НХР, а також вид місцевості (відкрита чи закрита), стан атмосфери і швидкість вітру.
Глибина розповсюдження зараженої хмари на відкритій місцевості більше ніж на закритій (забудованій, лісистій).
Максимальна концентрація зараження спостерігається при малих швидкостях вітру (до 1 м/с).
Хімічна обстановка - це сукупність наслідків зараження території ОР чи НХР, які впливають на діяльність об’єктів народного господарства, формування ЦЗ і населення.
Хімічна обстановка може створюватися при застосуванні хімічної зброї або в результаті аварійного розливу чи викидання НХР і утворення зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.
Оцінка хімічної обстановки проводиться методом прогнозуванняі за даними розвідки (по факту зараження).
Прогнозування хімічної обстановки при аварії об'єкту зі НХР проводиться з метою визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небезпечних хімічних речовин на людей, тварин, рослин, воду, корми, урожай і розробки доцільних дій формувань і населення при ліквідації хімічного зараження й ведення робіт на об’єкті.
Прогнозування проводиться завчасно.
Вхіднідані для прогнозування:
загальна кількість НХР на об’єкті та умови їх зберігання;
тип і кількість НХР, викинутих в навколишнє середовище і характер їх розливу: вільно, у піддон, на обваловану поверхню;
метеоумови: швидкість і напрям вітру на висоті 10м, температура повітря, ступінь вертикальної стійкості повітря;
ступінь захищеності населення, тварин, кормів, продуктів, урожаю.
При завчасному прогнозуванні масштабів зараження за величину кількості викинутих НХР беруть вміст одного резервуара (для сейсмонебезпечних районів – загальний запас НХР на ХНО), напрям вітру – на сільськогосподарський об’єкт, швидкість вітру – 1 м/с (або найбільш ймовірний), стан вертикальної стійкості повітря – інверсія (ізотермія або наймовірніша).
Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки
При оцінці хімічної обстановки визначають: площу розливу, радіус розливу, площу зараження, час підходу хмари і втрати населення.
Площу розливу НХР ( Sр) визначають за формулою:
Sр = Q/ ρ*Н , м2
де Q - кількість НХР в резервуарі (на об’єкті) , т;
ρ - щільність НХР, т/м3;
Н - товщина розлитого шару НХР, м.
При вільному розливі по поверхні Н = 0,05м по всій площі. Для рідин, які розлилися у піддон чи на обваловану поверхню:
Н = h – 0,02, м
де h - висота піддону чи обвалування, м.
Радіус площірозливувизначають так:
Розміри зон зараження характеризуються: глибиною Г і шириною – Ш. Глибину зони визначають з таблиць 1 і 2. Для обвалованих резервуарів глибина Г зменшується у 1,5 рази.
Таблиця 1. Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією НХР, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1 м/с)
-
Тип НХР
Кількість НХР на об’єкті (резервуарі), т
інверсія
ізотермія
конвекція
1
5
10
25
50
100
1
5
10
25
50
100
1
5
10
25
50
100
Відкрита місцевість
Хлор
9
23
49
80
>80
1,8
4,6
7
11,5
16
21
0,47
1
1,4
1,96
2,4
3,15
Аміак
2
3,5
4,5
6,5
9,5
15
0,4
0,7
0,9
1,3
1,9
3
0,12
0,21
0,27
0,39
0,5
0,66
Сірчастий ангідрид
2,5
4
4,5
7
10
17,5
0,5
0,8
0,9
1,4
2
3,5
0,15
0,24
0,27
0,42
0,52
0,77
Сірко-водень
3
5,5
7,5
12,5
20
61,6
0,6
1
1,5
2,5
4
8,8
0,18
0,93
0,45
0,65
0,88
1,5
Закрита місцевість
Хлор
2,6
6,66
14
23
38
62
0,56
1,31
2
3,28
4,57
6
0,156
0,4
0,52
0,72
1,21
3,2
Аміак
0,57
1
1,28
1,85
2,71
4,28
0,11
0,2
0,26
0,37
0,54
0,86
0,04
0,06
0,08
0,12
0,16
0,3
Сірчастий ангідрид
0,71
1,14
1,3
2
2,85
5,7
0,14
0,23
0,26
0,4
0,57
11
0,04
0,07
0,08
0,12
0,17
0,3
Сірко-водень
0,85
1,57
2,14
3,57
5,7
17,6
0,17
0,3
0,43
0,7
1,1
2,51
0,05
0,04
0,13
0,21
0,34
0,65
Таблиця 2.Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості