- •Урок 1 Теорія хімічної будовиорганічних речовин о. М. Бутлерова
- •5. Узагальнення й закріплення знань
- •Урок 2 Явище ізомерії. Структурна ізомерія, номенклатура насичених вуглеводнів
- •6. Узагальнення й закріплення знань
- •7. Домашнє завдання
- •1. Поняття «ізомерія»: визначення, приклади ізомерів
- •3. Поняття «радикали», назви радикалів
- •Назви одновалентних радикалів насичених вуглеводнів
- •4. Правила складання назв ізомерів
- •6. Узагальнення і закріплення знань
- •6.1. Лабораторний дослід № 1
- •Хідроботи
- •Урок 3 Багатоманітність органічних сполук, їхня класифікація
- •6. Узагальнення й закріплення знань
- •1. Розподіл органічних сполук на класи
- •2. Поняття «гомологи» та «гомологічні ряди»
- •3. Циклічні та ациклічні органічні сполуки
- •4. Оксигеновмісні органічні сполуки. Поняття «функціональна група»
- •5. Нітрогеновмісні сполуки
- •Урок 4 Органічні речовини в живій природі. Рівні структурної організації органічних речовин
- •«Склади формулу»
- •1. Основні органічні речовини, що містяться у складі живих організмів
- •Вуглеводи
- •Нуклеїнові кислоти
- •2. Функції органічних речовин у живих організмах Функції білків
- •Функції жирів
- •Функції вуглеводів
- •3. Структурна організація білків
- •4. Гідроліз і денатурація білків
- •5. Структурна організація вуглеводів
- •6. Жири і жироподібні речовини, їхні хімічні особливості
- •7. Нуклеїновікислоти
- •8. Перехід від молекулярного рівня організації до рівня органел, клітини й організму в цілому
«Склади формулу»
За поданими частинами складіть максимальну кількість формул органічних сполук.
а) CH3—
б) OH—
в) CH3—CH2—
г) NH2—
д) —COOH
е) CH3—CH(CH3) —CH—
«Знайди відповідність»
Необхідно встановити відповідність між назвою речовини, та її функцією або будовою.
Назва органічної речовини |
Функції в організмі, будова |
1 Білки |
АМолекула, що запасає енергію у своїх хімічних зв’язках |
2Жири |
БЕстери (складні ефіри) багатоатомних спиртів та вищих карбонових кислот |
3Амінокислоти |
ВНосій спадкоємної інформації |
4 ДНК |
Г Будівельний матеріал для білків |
5АТФ |
Д Полімери, мономерами яких є амінокислоти |
Етап засвоєння нових знань
1. Основні органічні речовини, що містяться у складі живих організмів
Білки
За елементним складом білки відрізняються від жирів і вуглеводів тим, що, крім Карбону, Гідрогену й Оксигену, їх молекули містять Нітроген. Крім того, усі рослинні та більшість тваринних білків містять у своєму складі Сульфур (0,3–2,5 %). Деякі фізіологічно важливі білки містять Фосфор (0,5–0,6 %).
Білки — високомолекулярні сполуки. Визначена різними методами молекулярна маса може коливатися від кількох тисяч до 10 і більше мільйонів (наприклад, у вірусів сказу, віспи).
За формулою молекул розрізняють білки фібрилярні (нитчасті) і глобулярні (кулясті). До першої групи належать білки волосся, вовни, мускульної тканини, до другої — більшість білків рослинних і тваринних організмів.
Деякі білки розчиняються у воді, інші в слабких розчинах нейтральних солей або в 70 %-му спирті, деякі — у розбавлених розчинах кислот або лугів. Є й такі білки, що в названих рідинах на розчиняються.
Жири
Жири — органічні речовини, що є сполукою естерів (складних ефірів) трьохатомного спирту (гліцеролу) і жирних кислот.
У рослинному й тваринному світі налічується близько 1300 видів жирів, але їхній елементний склад відносно мало коливається й дорівнює в середньому, (%):
Карбон: 76–79; Гідроген: 11–13 і Оксиген: 10–12.
Жири тваринного походження мають при кімнатній температурі, зазвичай, тверду консистенцію. Риб’ячий жир та більшість рослинних жирів — рідку. З рослинних жирів твердими є какаова олія та пальмоваолія.
Шляхом гідролізу (омилення) жири легко розщеплюються на гліцерол і жирні кислоти, причому різні кислоти виявляють неоднакову стійкість до дії високих температур і мікроорганізмів.
Вуглеводи
Вуглеводи — складова частина клітин усіх живих організмів. Вуглеводи є найпоширенішими органічними сполуками. Це підтверджується тим, що більше половини органічного вуглецю на Землі існує у формі вуглеводів.
Здебільшого вуглеводи є сполуками рослинного походження — це продукти фотосинтезу і тому вони є базовою ланкою у трансформації сонячної енергії у хімічну для забезпечення життя на Землі.
Поряд із білками і жирами, вуглеводи — важлива складова частина харчування людини і тварин, багато з них використовується як технічна продукція.
Із хімічної точки зору вуглеводи є полігідроксикарбонільними сполуками та їхніми похідними із загальною формулою Cn(H2O)m.
Вуглеводи поділяють на моносахариди, дисахариди, олігосахариди і полісахариди.
Низькомолекулярні вуглеводи відомі також як цукри.
У вищих рослинах вуглеводів міститься більше, ніж інших речовин. Деревина, наприклад, містить понад 50 % найскладніших вуглеводів, до яких належить целюлоза, причому її «супроводжують» менш складні прості вуглеводи, пектинові речовини й геміцелюлози.
Харчова енергетична цінність вуглеводів становить приблизно 4 ккал/г. Особлива група органічних сполук — це біологічно-активні речовини. Вони впливають на процеси обміну речовин і перетворення енергії в живих організмах.
Вуглеводи у великій кількості містяться в рослинних і тваринних організмах. У природі переважно поширені пентози і гексози.
