Тема№2.
Фізіологія центральної нервової системи: спинного, довгастого, середнього та заднього мозку, ретикулярної формації.
Фізіологія спинного мозку.
Фізіологія довгастого мозку.
Фізіологія заднього мозку.
Фізіологія середнього мозку.
Фізіологія ретикулярної формації.
Фізіологія спинного мозку.
Для вивчення рефлексів спинного мозку здійснюють перерізку між довгастим мозком і спинним. Рефлекторні реакції спинного мозку залежать від місця, сили подразнення, площі рефлексогенної зони, що дратує, швидкості проведення по афферентним й эфферентним волокнах. Сила й тривалість рефлексів спинного мозку збільшується при повторенні подразнення (суммація).
Власна рефлекторна діяльність спинного мозку здійснюється сегментарними рефлекторними дугами.
Сегментарна рефлекторна дуга складається з рецептивного поля, з якого імпульсація по чутливому волокну нейрона спинального ганглія, а потім по аксону цього ж нейрона через задній корінець входить у спинний мозок, далі аксон може йти прямо до мотонейрону переднього рога, аксон якого підходить до м'язу. Так утвориться моносинаптична рефлекторна дуга, що має один синапс між афферентним нейроном спинального ганглія й мотонейроном переднього рога. Ці рефлекторні дуги утворяться в таких рефлексах, які виникають тільки при подразненні рецепторів аннулоспиральних закінчень м'язових веретен.
Інші спинальні рефлекси реалізуються за участю интернейронов заднього рога або проміжної області спинного мозку. У підсумку виникають полісинаптичні рефлекторні дуги.
Усі рефлекси спинного мозку поділяються на сегментарні й міжсегментарні, можуть бути як рухові, так і вегетативні. Рухові бувають пропріорецептивні й шкірно-м'язові. І ті, й інші можуть бути як тонічні, так і фазні.
рефлекси спинного мозку.
Найпростішим тонічним рефлексом спинного мозку є
рефлекс на розтягання (міотатичний рефлекс).
Подразником у цьому разі стає земна гравітація. Вона викликає розтягання те однієї групи м'язів, те їхніх антагоністів. У цілісному організмові ці рефлекси беруть доля у формуванні анти-гравітаційної пози.
Сухожильний колінний рефлекс. Швидке розтягання м'яза, усього на кілька міліметрів механічним ударом по її сухожиллю приводить до скорочення всього м'яза й рухової реакції. Дуга цього рефлексу наступна: м'язові рецептори чотириглавого м'яза стегна a спинальний ганглій a задні корінці a задні роги III поперекового сегмента a мотонейрони передніх рогів того ж сегмента a экстрафузальні волокна чотириглавого м'яза стегна. Реалізація цього рефлексу була б неможлива, якби одночасно зі скороченням мишц-разгибателей не розслаблювалися м'язи-згиначі.
Вісцеромоторні рефлекси виникають при стимуляції афферентних нервів внутрішніх органів і характеризуються появою рухових реакцій м'язів грудної клітини й черевної стінки, м'язів разгиначів спини.
Фазні рефлекси - захисні. Так, сухожильні рефлекси забезпечують м'язи від розриву при їх сильному розтяганні (гомеостаз довжини), рефлекси на вкорочення - від розриву (відриву надкісниці) при сильному скороченні. До вегетативних рефлексів спинного мозку відносять рефлекси сечовиділення й дефекації, потовиділення й найпростіші судинні. Складною формою рефлекторної діяльності спинного мозку є рефлекс, що реалізує довільний рух. В основі реалізації довільного руху лежить аферентна рефлекторна система. У неї входять пірамідна кора, экстрапирамидная система, мотонейрони спинного мозку і інтрафузальні волокна м'язового веретена.
На протилежній стороні тулуба (щодо ушкодження спинного мозку) порушується болюча чутливість, тому що провідні шляхи болючої чутливості шкіри йдуть від спинального ганглія в задній ріг спинного мозку, де перемикаються на новий нейрон, аксон якого переходить на протилежну сторону. У підсумку якщо ушкоджено ліву половину спинного мозку, то зникає болюча чутливість правої половини тулуба нижче ушкодження. Повне перерізання спинного мозку в експериментах на тварин роблять для дослідження впливу вище розташованих відділів ЦНС на нижні. Після повного перетинання спинного мозку виникає спинальний шок. Це явище полягає в тім, що всі центри нижче перерізкі перестають організовувати властиві їм рефлекси.
Таким чином, спинний мозок бере доля у формуванні м'язового тонусу, тонічних та стереотипних згинально-розгинальних фазних рефлексів. Спинний мозок не може забезпечити підтримання анти-гравітаційної пози.
Стовбур мозку включає довгастий мозок, міст, середній мозок, проміжний мозок і мозочок. Стовбур мозку виконує наступні функції:
1) організує рефлекси, що забезпечують підготовку й реалізацію різних форм поводження;
2)здійснює провідникову функцію: через стовбур мозку проходять у висхідному й спадному напрямку шляху, що зв'язують між собою структури ЦНС;
3) при організації поводження забезпечує взаємодія своїх структур між собою, зі спинним мозком, базальними гангліями й корою великого мозку, тобто забезпечує асоціативну функцію.