- •Тема 7. Глава держави. Верховна Рада України.
- •1. Правовий статус Президента України 2. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України. 3. Конституційно-правовий статус народного депутата України.
- •Тема 8. Виконавча влада в Україні.
- •1. Кабінет Міністрів України, його місце та повноваження в системі виконавчої влади. 2. Центральні і місцеві органи виконавчої влади.
- •Тема 9. Контрольно-доглядацькі органи влади та судова система України.
- •1. Правовий статус Конституційного Суду України. 2. Правовий статус прокуратури. 3. Судова система України.
Тема 7. Глава держави. Верховна Рада України.
1. Правовий статус Президента України 2. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України. 3. Конституційно-правовий статус народного депутата України.
1. Термін “президент” походить від латинського, що буквально означає “сидячий спереду”. У сучасному розумінні президент - це одноособовий глава держави, що одержує свої повноваження шляхом виборів. Інститут президентства в Україні був введений у 1991 році. Президент України є главою держави, гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, прав і свобод людини і громадянина. Згідно зі ст.103 Конституції України Президентом може бути громадянин України, котрий проживає в Україні протягом десятьох останніх років перед виборами, володіє українською мовою та досяг віку не менш 35 років. Президент України обирається на 5 років шляхом загального рівного прямого виборчого права таємним голосуванням. Одна і таж сама особа не може бути Президентом України більш двох термінів підряд. Він не може мати інший представницький мандат, займати посаду в органах державної влади або об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, входити до складу керівного органа, наглядацької ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. Новообраний Президент вступає на посаду не пізніше чим через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, із моменту приношення присяги народу на урочистому засіданні парламенту України. Повноваження Президента України передбачені ст.106 Конституції. Згідно з цією статтею Президент України представляє нашу державу в міжнародних відносинах, призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України; має право вето щодо прийнятих парламентом законів; пропонує Верховній Раді Прем’єр-міністра, Міністра оборони, Міністра закордонних справ; вирішує питання, пов’язані з наданням громадянства України та його позбавлення; здійснює помилування; може припинити повноваження Верховної Ради, якщо: а)протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися; б) протягом одного місяця народні депутати не сформують коаліцію фракцій; в) протягом шестидесяти днів після відставки кабінету міністрів не буде сформований персональний склад уряду та ін. Припинення повноважень Президента передбачено ст. ст. 108-112 Конституції. Підставами для цього є відставка, неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров’я; усунення з поста в порядку імпічменту, смерть.
2. У системі державних органів особливе місце займає парламент - Верховна Рада України, що є єдиним органом законодавчої влади. Верховна Рада України обирається по пропорційній системі на основі загального, рівного і прямого виборчого права, шляхом таємного голосування строком на п’ять років. Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України і Регламентом Верховної Ради України, що має силу закону. Верховна Рада працює сесійно. Чергові сесії починаються в перший вівторок лютого і перший вівторок вересня щороку (ст.83 Конституції). Рішення парламенту приймається на пленарних засіданнях шляхом голосування, яке може бути таємним чи відкритим. Рішення приймається у формі законів, постанов та інших актів простою більшістю від конституційного складу Верховної Ради (не менше 226 голосів народних депутатів). Для керівництва своєю роботою Верховна Рада обирає Голову, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради. Згідно з законодавством Верховна Рада створює постійні комітети, у яких ведеться основна робота над законопроектами. Також у межах своїх повноважень Верховна Рада може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготування і попереднього розгляду питань і тимчасові слідчі комісії. В Верховній Раді за підсумками виборів формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України з конституційного состава парламенту. Вона формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верхової Ради, або на протязі одного місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій парламенту. Коаліція вносить пропозиції президенту України з кандидатури Прем’єр-міністра України, та з кандидатур до складу Кабінету Міністрів України. Депутатська фракція у Верховній Раді України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, передбачені дійсною Конституцією. Повноваження Верховної Ради є надзвичайно широкими. Вони визначені ст.85 Конституції. Але суттю її діяльності є законотворство (у ст.92 перераховане широке коло питань, що вирішуються винятково законами).
Законодавчий процес в Україні (тобто послідовність дій, результатом яких є прийняття Закону України) проходить декілька етапів: 1. Законодавча ініціатива (тобто внесення законопроектів у Верховну Раду на обов’язковий розгляд). Це право, яке мають народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів (ст.93 Конституції); 2. Розгляд законопроектів Верховної Радою України. Воно відбувається шляхом обговорення і схвалення законопроектів на пленарних засіданнях. При цьому законопроект проходить три читання 3. Прийняття закону. Закон приймається абсолютною більшістю голосів. Для прийняття конституційного закону потрібні голоси 2/3 депутатів конституційного складу Верховної Ради України. Після схвалення закону Верховної Радою України його підписує Голова Верховної Ради України, після чого закон передається на підпис Президенту України (він має право вето у відношенні прийнятих Верховної Радою законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Радою України). 4. Опублікування. Закон публікується Президентом України у “Відомостях Верховної Ради України” і у газеті “Голос України”. 5. Вступ закону в силу. Закон набирає сили по закінченні 10 днів після опублікування, якщо інше не зазначено в самому законі.
3. Правовий статус народного депутата - це правове положення депутата, обумовлене сукупністю правових норм. Народним депутатом може бути громадянин України, що на день виборів досяг 21 року, має право голосу і мешкає в Україні протягом останніх 5 років. Народного депутата обирають на 5 років шляхом загального рівного прямого виборчого права таємним голосуванням. Повноваження народного депутата передбачені законом України “Про статус народного депутата України” від 17.11.92 року з наступними змінами і доповненнями і розділом 4 Конституції України. До числа повноважень і гарантій діяльності народних депутатів України відносяться: право законодавчої ініціативи; право обговорення усіх без винятку питань, що стоять перед парламентом України, право вирішального голосу; право брати участь по своєму вибору в діяльності парламентських комітетів і в парламентських слуханнях; право створювати депутатські фракції; право депутатського запиту; право на одержання інформації від всіх органів державної влади; право на поширення своєї інформації; право на невідкладний прийом керівниками й іншими посадовими особами державних органів; недоторканність народного депутата України; матеріальні гарантії його діяльності. Народний депутат забезпечується актами, прийнятими парламентом України, а також інформаційними і довідковими матеріалами, що офіційно поширюються урядовими й іншими державними органами. Крім того народний депутат України зобов’язаний бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України і її органів, до складу яких він обраний, виконувати їхнього доручення, виконувати Регламент Верховної Ради й інші нормативно-правові акти, що визначають діяльність парламенту і його органів; брати участь у контролі за реалізацією законів і інших актів парламенту, рішень його органів; інформувати парламент України і його органи, до складу яких він обраний, про виконання доручень Верховної Ради і її органів.
повернутися до змісту
