2. Ключовою проблемою глобалістики є проблема методологічного характеру щодо визначення історичних меж глобалізації. У зв’язку з цим, виділяють базові концепції:

а) концепція глобалізації як сучасного економічного феномена, концепція протоглобалістів;

б) концепція глобалізації як зміни форм історичного процесу (концепція «архаїчної глобалізації»);

в) концепція глобалізації як деякої позачасової властивості, що притаманна світовому суспільству (концепція Е. Азроянца);

г) усі відповіді є вірними.

3. Ознакою транснаціональної компанії не вважається:

а) реалізація продукції більше, ніж в одній країні;

б) розміщення підприємств в двох чи більше країнах;

в) відсутність у неї виробничої діяльності;

г) працевлаштування у ній резидентів різних країн.

4. Предмет глобалістики формують багатовекторні напрями наукових досліджень, один з яких:

а) природничо-науковий напрям;

б) природничо-технологічний напрям;

в) політико-культурологічний напрям;

г) економіко-прогностичний напрям.

5. Перший етап становлення глобалістики як науки припадає на:

а) 1950-ті роки;

б) 1930-ті роки;

в) 1960-ті роки;

г) 1940-ві роки.

6. Першим вченим, який почав оперувати розбіжністю реального та віртуального у процесі дослідження глобальних проблем був:

а) Л. Склер;

б) Ж. Бодрійяр;

в) Е. Гідденс;

г) Г. Тернборн.

7. Глобалізм за Кальченком т.В. Визначається як:

а) ідеолого-політична платформа, своєрідна точка підрахунку, звідки виходить уся множина векторів сучасного світового економічного розвитку;

б) поєднання діяльності людей в усіх галузях діяльності усього світу;

в) особливий етап світового розвитку, що характеризується максимальним розвитком економіки;

г) бурхливий розвиток науково-технічного прогресу, який сприяє підйому економічного розвитку суб’єктів господарювання на якісно вищий рівень.

8. Шляхи розв'язання глобальних проблем:

а) оптимізація управління процесом зростання народонаселення;

б) пріоритетність загальнолюдських цінностей у відтворенні суспільства;

в) припинення процесів маргіналізації та подальшої поляризації багатства і бідності;

г) усі відповіді правильні.

9. Вчені називають основний шлях вирішення глобальних проблем світу:

а) забезпечення екологічного розвитку господарства;

б) запровадження енергозберігаючих технологій;

в) демілітаризація економіки, конверсія;

г) усунення злочинності, голоду, неграмотності людей.

10. Завдяки глобалізації в міжнародній торгівлі стає можливим:

а) більш активне використання порівняльних цінових переваг країн

б) поглиблення міжнаціонального поділу праці

в) створення нових умов торгівлі

11. Відкритості економіки в епоху глобалізації супроводжують:

а) екстенсивне розширення міжнародної торгівлі;

б) певний технологічний рівень стану економіки;

в) скупчення трудомістких виробництв у країнах третього світу;

г) зростання тіньового сектора економіки в розвинених країнах.

12. Основною ознакою погіршення торговельного обміну меду розвиненими і країнами, що розвиваються останнім часом є:

а) співвідношення обсягів експорту та імпорту між країнами;

б) співвідношення вартості експорту до вартості імпорту ці країн;

в) питома вага вартості високотехнологічної продукції в загальному обсязі товарообігу.

Питання для самоконтролю:

1. Сутність процесу глобалізації, підходи до визначення глобалізації (за визначенням експертів МВФ, підхід американського дослідника Т.Фрідмана та ін.).

2. Особливості феномена глобалізації: об'єктивний процес, схильний до впливу суб'єктивних сил.

3. Структура глобальної економіки (компоненти глобальної економіки)

4. Передумови глобалізації: науково-технологічний прогрес, економічна лібералізація (розвиток ринкової системи), зміни в політичній системі в національному та міжнародному масштабах.

5. Наслідки глобалізації як для відкритих національних економік, так і для світової економіки

6. Глобалізація як предмет гострої політичної та наукової дискусії.

7. Узкодисциплінарний підхід: глобалізація як об'єктивний і якісно новий процес формування фінансово-інформаційного простору на базі нових, переважно комп'ютерних технологій.

8. Ідеологічний підхід. Варіант ідеологічного підходу - «Ліві» автори: концепція глобалізації розглядається як нове ідеологічне обґрунтування влади транснаціональних корпорацій і панування таких міжнародних структур, як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд і Світова організація торгівлі, а глобалізація ототожнюється з американізацією світу.

9. Ідеологічний підхід. Варіант ідеологічного підходу - «Праві» прихильники: глобалізація як прояв світового зла, тріумфальний хід капіталізму по всьому світу, глобалізація вигідна найбільш розвиненим в економічному і технологічному відношенні країнам, що прагнуть забезпечити своє домінування і в політичній сфері.

10. Історичний підхід: глобалізація як об'єктивний історичний процес, процес стадіального становлення світу як єдиного, взаємопов'язаного економічного, політичного, культурного простору

11. Концепції революціоністів: американських політологів Р.Кеохане і Дж.Най, японського дослідника КенічіОмае.

12. Концепції еволюціоністів, очолюваних теоретиками Дж.Розенау, А. Гідденс.

13. Концепції скептиків

14. Динамізм світової економіки як одна з тенденцій глобалізації.

15. Три складові компонента росту: більш вільні і динамічні перетоки фінансів, інвестицій, товарів, послуг, технологій і «ноу-хау»; конкуренція і розширення ринку ведуть до поглиблення спеціалізації та МРТ; глобалізація світової економіки веде до подальшого зростання продуктивності праці на основі НТП.

16. Посилення нерівномірності розвитку світової економіки як тенденція світової економіки, причини і форми прояву.

17. Причини і форми прояву зростання глобальної нестабільності світової економіки.

18. Зміна ролі суб'єктів світової економіки під впливом процесу глобалізації.

19. Посилення інтеграційних процесів на регіональному рівні як наслідок глобалізації світової економіки.

20. Зростання глобальної конкуренції, зміна її характеру

21. Причини і форми впливу глобалізації на світову економіку.

22. Збільшення сумарного світового обсягу експорту товарів і послуг.

23. Збільшення сумарного світового обсягу іноземних інвестицій;

24. Розвиток світових ринків валюти і капіталів, безперервне здійснення операцій на відстані і в реальному часі;

25. Розвиток нових засобів комунікації - Internet, стільникові телефони, інформаційні мережі;

26. Рух величезних сум спекулятивного капіталу, що не піддається прогнозуванню;

27. Активізація діяльності міжнародних фінансово-економічних організацій (МВФ, група Світового банку, Всесвітня торгова палата, СОТ та ін.);

28. Розвиток процесу регіональної інтеграції у світовій економіці

29. Зміна ролі держави в умовах глобалізації, обмеження (за рахунок вимушеної відкритості економіки) можливості для державного свавілля при посиленні контролю за грошовою і фіскальною політикою не тільки з боку міжнародних організацій, але і з боку фінансових ринків в результаті міжнародної конкуренції.

30. Нова роль держави - гарант основ законності, стабільності політичної та макроекономічної обстановки, соціального забезпечення та освіти, захисту навколишнього середовища.

31. Держави як об'єкт різких і швидких економічних змін, які здатні в короткі терміни девальвувати легітимність урядів.

32. Глобалізація як причина швидкого розорення держави та догляду на світову узбіччя внаслідок нищівного конкуренції.

33. Вплив прямих іноземних інвестицій ТНК на економіку країн, що розвиваються.

34. Проблеми конфліктів і загострення внутрішнього соціальної нерівності як наслідки діяльності ТНК у приймаючих країнах

35. Нерівномірність економічного розвитку країн і регіонів.

36. Типи держав згідно з концепцією І.Валлерстайна: розвинені держави «ядра», найменш розвинені держави «периферії» і займають проміжне становище держави «полуперіферійні».

37. Периферійні держави як об'єкт, а не суб'єкт глобалізації.

38. Тенденції накопичення та загострення економічних і соціальних проблем на периферії.

39. Збільшення розриву в рівні економічного розвитку країн третього світу від розвинених країн як одна з причин політичних потрясінь у світі і міжнародного тероризму.

40. Тероризм як пряма похідна глобалізації.

41. Геополітичне протистояння країн-лідерів світової спільноти і зміст конфліктів в країнах третього світу.

42. Зовнішньополітичний фактор у внутрішній політиці стан третього світу.

43. Національні конфлікти: залежність масового націоналізму від зростання демократії і свободи слова (дослідження політолога Д.Снайдера).

44. Напрями зовнішньої політики країн третього світу

45. Особливості світового ринку в умовах глобалізації.

46. Фактори і форми впливу глобалізації на діяльність національних та міжнародних фірм.

47. Сучасні особливості міжнародної конкуренції, причини зміни її характеру.

48. Технологічне перевагу як головна форма конкурентної боротьби компаній в сучасних умовах розвитку світової економіки і глобалізації світових процесів.

49. Наслідки впливу глобалізації на діяльність фірм, зайнятих у міжнародному бізнесі: ТНК і МНК як реальна економічна сила у світовій економіці; посилення процесів кооперації між глобальними конкурентами, зростання стратегічного партнерства (альянси); посилення процесів злиттів і придбань

50. Глобалізація як один з чинників впливу на соціально-економічний розвиток людини: його економічний, соціальний і морально-психологічний статус, його самопочуття і особистісний розвиток, цінності та прагнення.

51. Поглиблення розриву в соціально-економічному становищі масових верств населення індустріально розвинених або економічно відсталих країн;

52. Збільшення числа безробітних у країнах, що розвиваються;

53. Виникнення нових ліній і форм соціальної диференціації, як у розвинених, так і в розвиваються товариства;

54. Розширення та інтенсифікація зв'язків людей, що належать до різних культур, національним спільнотам, цивілізацій;

55. Зміна умов і факторів формування людської особистості;

56. Надання впливу на потреби і мотиви особистості;

57. Загострення проблеми ідентичності особистості;

58. Посилення психологічної деінстітуціоналізаціі особистості.

59. Глобалізація та розширення інформаційного поля індивідів

60. Глобалізація як загальний вектор розвитку світу.

61. Роль і значення історичного чинника при аналізі процесів глобалізації: розпад радянського блоку і руйнування біополярної системи міжнародних відносин; перехід країн-лідерів світового розвитку на постіндустріальну стадію; регіоналізація світової економіки.

62. Феномени глобалізації.

63. Характеристика міжнародних відносин глобального світу.

64. Роль міжнародних інститутів в системі міжнародних відносин.

65. Світова політика в умовах глобалізації світових процесів.

66. Тенденції міжнародних відносин і зовнішньої політики країн-лідерів світової спільноти.

67. Зовнішня політика України в умовах глобалізації

68. Економічні показники та геополітичне становище груп країн: розвинених, що розвиваються і країн третього світу.

69. Національні держави: політичні можливості в умовах глобалізації. Фактори глобалізації, вплив на економічний розвиток країн.

70. Транснаціоналізація господарської життя як фактор загострення екологічної проблеми і проблеми соціальних гарантій у державах.

71. Міжнародні інститути та зміна ролі держави в економіці

72. Основний конфлікт нового тисячоліття: зіткнення між дезінтеграцією і зниженням ефективності та демократичності національних держав і зростаючої економічної, культурної та політичної глобалізацією

Список використанних джерел

1. O'Brien, R.; Williams, M., Global Political Economy: Evolution and Dynamics. 3 ed.; Palgrave Macmilla, 2010. - 496 р.

2. Артьомов І.В. Проблеми і перспективи входження України в Європейський союз. Навчальний посібник. – Ужгород: «Ліра», 2007. – 384 с. (Серія «Євроінтеграція: Український вимір». Вип. 7).

3. Бжезинский З. Великая шахматная доска. – BagicBook, 1997.

4. Білорус О.Г. Економічна система глобалізму. – К.:КНЕУ, 2000.

5. Білорус О.Г., Лук’яненко Д.Г. та ін. Глобалізація та безпекарозвитку. – К.: КНЕУ, 2001.

6. Білорус О.Г., Лук’яненко Д.Г. та ін. Глобальні трансформації та стратегії розвитку. – К.: ВІПОЛ, 1998.

7. Буряк П. Ю., Гупало О. Г. Європейська інтеграція та глобальні проблеми сучасності: Навчальний посібник. – 2-е видання, доповнене. – К.: «Хай-Тек Прес», 2008. – 352 с.

8. Винер Я. Проблема таможенного союза / Вехи экономической мысли: Т. 6. Международная экономика / под общ. ред. А. П. Киреева; Гос. ун-т – Высшая школа экономики, Институт «Экономическая школа». – М.: ТЕИС, 2006. – С. 296-705.

9. Гальчинський А.С. Суперечності реформ у контексті цивілізаційного процесу. – К.: Українські пропілеї, 2001.

10. Глобальна економіка XXI століття: людський вимір: монографія / за заг. ред. Д.Г. Лук’яненка, А.М. Поручника; М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". – К.: КНЕУ, 2008. – 421 с.

11. Глобальна економіка: методологія системних досліджень: Монографія / Т.В. Кальченко. – К.: КНЕУ, 2006. – 248 с.

12. Глобальна економіка: навч. посібник / П. П. Мазурок [та ін.] ;заг. ред. Б.М. Одягайло; М-во освіти і науки України. – Львів: Магнолія-2006, 2009. – 206 с.

13. Глобальна економіка: навч. посібник / Т.В. Кальченко; М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". – К.: КНЕУ, 2009. – 364 с.

14. Глобальна економіка: підручник / І.О. Бочан, І.Р. Михасюк. – К.: Знання, 2007. – 404 с.

15. Дергачов В. Геополітика.- К., 2000. 12. Заграва Є. Глобалізація і нації. - К., 2002.

16. Дробышевский С.М., Полевой Д.И. Проблемы создания единой валютной зоны в странах СНГ. – М.: ИЭПП, 2004. – 110 с.

17. Економічні проблеми ХХІ століття: міжнародний та український виміри / За ред. С.І. Юрія, Є.В. Савельєва. – К.: Знання, 2007. – 595 с.

18. Козюк В. Теоретичні засади формування валютних союзів в умовах глобалізації: макроекономічний аспект // ЕкономікаУкраїни. – 2005. – № 9. – С. 12-20.

19. Козюк В. Теоретичні засади формування валютних союзів в умовах глобалізації: макроекономічний аспект // ЕкономікаУкраїни. – 2005. – № 9. – С. 12-20.

20. Липов В.В. Міжнародна економіка: світова економіка та міжнародні економічні відносини. Модуль ІІ. Міжнародні ринки та форми міжнародної економічної взаємодії. Навчально-практичний посібник. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 559 с.

21. Лук’яненкоД.Г. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2005. – 204 с.

22. Мид Дж. Теория таможенных союзов. / Вехи экономической мысли: Т. 6. Международная экономика / под общ. ред. А. П. Киреева; Гос. ун-т – Высшая школа экономики, Институт «Экономическая школа». – М.: ТЕИС, 2006. – С. 706-717.

23. Мид Дж. Теория таможенных союзов. / Вехи экономической мысли: Т. 6. Международная экономика / под общ. ред. А. П. Киреева; Гос. ун-т – Высшая школа экономики, Институт «Экономическая школа». – М.: ТЕИС, 2006. – С. 706-717.

24. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: соціокультурний розвиток людства. – М.:Логос, 2000.

25. Павловський М.А. Стратегія розвитку суспільства. Україна і світ. - К., 2001.

26. Панарин А.С. Глобальное прогнозирование.- М., 2000.

27. Пахомов Ю.Н. Глобальное прогнозирование.- М., 2001.

28. Пахомов Ю.Н. и др.. Цивилизационные модели современности.-К., 2002.

29. Портер М. Международная конкуренция. – М.: Международные Отношения, 1999.

30. Практика глобализации: игры и правила новой эпохи/ Под редакцией М.Г.Делягина. – М.:ИНФРА, 2000.

31. Сікора В., РоціосДрогобич. Глобалізація технологій та адаптація національних систем іновацій. - К., 2001.

32. Скаленко О.К. Глобальні резерви поступу: інформація, інтелект, інновації. – К.: Основи, 2000. 22. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации. - К., 2002.

33. Соколенко С.И. Глобалізація і економікаУкраїни. – К.:Логос, 1999.

34. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія/За редакцієюД.Г.Лук’яненка. – К.:КНЕУ, 2001.

35. Філіпенко А. С. Глобальні форми економічного розвитку: історія і сучасність. – К.: Знання, 2007. – С. 15-35.

36. Філіпенко А.С., Будкін В.С., Рогач О.І. Світова економіка. – Київ: Либідь, 2007. – 640 с.

Навчальне видання

ШТАЛЬ Тетяна Валеріївна

ДОБРОСКОК Юлія Борисівна

ТИЩЕНКО Оксана Олегівна

ПРОСКУРНІНА Надія Вікторівна

СВІТЛИЧНА Юлія Олександрівна

ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Навчальний посібник

В авторській редакції

Підписано до друку 15.02.16 р.

Формат 60 84 ^1/16. Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman.

Друк ксерографічний. Ум. друк. арк. 22,3. Обл.-вид. арк. 19,2.

Наклад 100 прим. Зам. №06-16

Надруковано ТОВ «Видавництво «Форт»

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців

ДК №333 від 09.02.2001 р.