- •1. Види біржових угод.
- •3. Види господарської діяльності. Комерційна та некомерційна господарська діяльність.
- •2. Види господарських зобов'язань.
- •4. Виконання господарських зобов'язань
- •5. Відповідальність за правопорушення у сфері економічної конкуренції
- •7. Гарантії і компенсації іноземним інвестором
- •8. Забезпечення виконання господарських зобов'язань.
- •12. Кредитний договір
- •9. Заходи та процедури, що застосовуються до боржника в процесі провадження у справі про банкрутство.
- •10. Зовнішньоекономічний договір
- •11. Комерційне посередництво (агентська діяльність). Агентський договір
- •28. Поняття та предмет господарського права.
- •13. Ліцензування господарської діяльності
- •14. Метод господарського права.
- •20. Поняття банкрутства
- •15. Об’єднання підприємств.
- •16. Особливості правового регулювання іноземних інвестицій, що здійснюються за окремими договорами (контрактами).
- •21. Поняття господарських зобов'язань та підстави їх виникнення
- •17. Особливості правового статусу повного та командитного товариства.
- •18. Особливості правового статусу товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
- •27. Поняття та елементи права власності. Форми власності в Україні.
- •19. Патентування певних видів підприємницької діяльності
- •22. Поняття договору оренди. Предмет, сторони, умови договору оренди
- •24. Поняття підприємства. Види та організаційно-правові форми підприємств.
- •У разі залежності від іншого підприємства, підприємство визнається залежним(асоційовані підприємства, холдінгові компанії. )
- •25. Поняття та види капітального будівництва
- •31. Поняття та юридичні ознаки біржі.
- •26. Поняття та види спеціальних режимів господарювання
- •23. Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень
- •30. Поняття та умови дійсності господарських договорів. Зміст та форма договору
- •29. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність.
- •32. Поняття, ознаки та види суб’єктів господарського права.
- •33. Поняття, ознаки, види, функції та підстави господарсько-правової відповідальності
- •37. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •34. Поняття, роль та функції економічної конкуренції
- •35. Порядок відкриття рахунків у банках
- •38. Порядок укладання та припинення договору оренди.
- •39. Правове регулювання зберігання у товарному складі
- •40. Правове регулювання лізингових операцій в Україні.
- •41. Правове регулювання матеріально-технічного постачання та збуту.
- •42. Правове становище державного та комунального унітарного підприємства
- •43. Правове становище підприємств колективної власності.
- •44. Правове становище приватних та інших підприємств
- •45. Правовий режим концесійної діяльності
- •47. Правовий статус громадянина-підприємця
- •46. Правовий статус акціонерного товариства.
- •48. Правовий статус фондової біржі.
- •51. Припинення господарських зобов'язань
- •49. Правові засади державного регулювання економічної конкуренції
- •50. Принципи, межі та строки застосування господарсько-правової відповідальності.
- •52. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •53. Речові права суб’єктів господарювання
- •54. Способи та стадії капітального будівництва
- •56. Сторони в справі про банкрутство.
- •55. Стадії провадження справи про банкрутство.
- •6. Проведення ліквідаційної процедури (див. Далі.).
- •57. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •60. Форми господарсько-правової відповідальності.
- •59. Укладання, зміна та розірвання господарського договору
- •36. Порядок створення та державної реєстрації суб’єкта господарювання
- •Види біржових угод.
39. Правове регулювання зберігання у товарному складі
Товарний склад — це організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов'язані із зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності. Отже, товарний склад є суб'єктом господарювання, що надає послуги на засадах підприємницької діяльності. Прикладом товарних складів, що здійснюють зберігання зерна (суб'єктами зберігання зерна), є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства) та інші суб'єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у процесі зберігання зерна (ч. 1 ст. 7 Закону України від 4 липня 2002 р. «Про зерно та ринок зерна в Україні»1). Товарний склад визнається складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або виданого суб'єкту господарювання дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи — товароволодільця. Так, згідно зі ст. 25 «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.
Як випливає з ч. З ст. 294 ГК, правовою підставою зберігання товарів у товарному складі є договір складського зберігання. Згідно зі ст. 957 ЦК за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
40. Правове регулювання лізингових операцій в Україні.
Лізинг (від англійського - оренда) як одна з прогресивних форм забезпечення товаровиробників засобами виробництва є порівняно новим видом зобов'язань для нашої господарської системи. Як різновид оренди лізингові операції почали інтенсивно розвиватися в ряді країн (США, Японія, країни Західної Європи) в період після Другої світової війни і сьогодні стали невід'ємною частиною економіки в більшості промислове розвинутих країн та багатьох країнах, що розвиваються. Однією з причин повільного запровадження лізингу в нашій державі певний час була відсутність правових норм, покликаних регулювати ці суспільні відносини. Щоправда, в ст. З Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р. зазначалося, що банки можуть виконувати, зокрема, таку банківську операцію, як придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг). Лізингові операції за цим Законом здійснюються у вигляді оперативного лізингу, фінансового лізингу та зворотного лізингу. Оперативний лізинг - це господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає передачу орендареві права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних фондів їхньому власникові після закінчення строку дії лізингової угоди. Основні фонди, передані в оперативний лізинг, залишаються у складі основних фондів орендодавця. Фінансовий лізинг (лізинг з повною окупністю) - це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних фондів з подальшою передачею їх у користування орендареві на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів з обов'язковою передачею права власності на такі основні фонди орендареві.