- •1. Види біржових угод.
- •3. Види господарської діяльності. Комерційна та некомерційна господарська діяльність.
- •2. Види господарських зобов'язань.
- •4. Виконання господарських зобов'язань
- •5. Відповідальність за правопорушення у сфері економічної конкуренції
- •7. Гарантії і компенсації іноземним інвестором
- •8. Забезпечення виконання господарських зобов'язань.
- •12. Кредитний договір
- •9. Заходи та процедури, що застосовуються до боржника в процесі провадження у справі про банкрутство.
- •10. Зовнішньоекономічний договір
- •11. Комерційне посередництво (агентська діяльність). Агентський договір
- •28. Поняття та предмет господарського права.
- •13. Ліцензування господарської діяльності
- •14. Метод господарського права.
- •20. Поняття банкрутства
- •15. Об’єднання підприємств.
- •16. Особливості правового регулювання іноземних інвестицій, що здійснюються за окремими договорами (контрактами).
- •21. Поняття господарських зобов'язань та підстави їх виникнення
- •17. Особливості правового статусу повного та командитного товариства.
- •18. Особливості правового статусу товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
- •27. Поняття та елементи права власності. Форми власності в Україні.
- •19. Патентування певних видів підприємницької діяльності
- •22. Поняття договору оренди. Предмет, сторони, умови договору оренди
- •24. Поняття підприємства. Види та організаційно-правові форми підприємств.
- •У разі залежності від іншого підприємства, підприємство визнається залежним(асоційовані підприємства, холдінгові компанії. )
- •25. Поняття та види капітального будівництва
- •31. Поняття та юридичні ознаки біржі.
- •26. Поняття та види спеціальних режимів господарювання
- •23. Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень
- •30. Поняття та умови дійсності господарських договорів. Зміст та форма договору
- •29. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність.
- •32. Поняття, ознаки та види суб’єктів господарського права.
- •33. Поняття, ознаки, види, функції та підстави господарсько-правової відповідальності
- •37. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •34. Поняття, роль та функції економічної конкуренції
- •35. Порядок відкриття рахунків у банках
- •38. Порядок укладання та припинення договору оренди.
- •39. Правове регулювання зберігання у товарному складі
- •40. Правове регулювання лізингових операцій в Україні.
- •41. Правове регулювання матеріально-технічного постачання та збуту.
- •42. Правове становище державного та комунального унітарного підприємства
- •43. Правове становище підприємств колективної власності.
- •44. Правове становище приватних та інших підприємств
- •45. Правовий режим концесійної діяльності
- •47. Правовий статус громадянина-підприємця
- •46. Правовий статус акціонерного товариства.
- •48. Правовий статус фондової біржі.
- •51. Припинення господарських зобов'язань
- •49. Правові засади державного регулювання економічної конкуренції
- •50. Принципи, межі та строки застосування господарсько-правової відповідальності.
- •52. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •53. Речові права суб’єктів господарювання
- •54. Способи та стадії капітального будівництва
- •56. Сторони в справі про банкрутство.
- •55. Стадії провадження справи про банкрутство.
- •6. Проведення ліквідаційної процедури (див. Далі.).
- •57. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •60. Форми господарсько-правової відповідальності.
- •59. Укладання, зміна та розірвання господарського договору
- •36. Порядок створення та державної реєстрації суб’єкта господарювання
- •Види біржових угод.
17. Особливості правового статусу повного та командитного товариства.
Повне товариство. Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.
Основні риси:
різновид господарського товариства;
спеціальне регулювання: ГК України (частини 6 і 8 ст. 80), ЦК України (статті 119-132),Закон «Про господарські товариства» (статті 66-74);
установчий документ - засновницький договір;
відсутність законодавчих вимог про розмір і порядок формування майна, що регулюється засновницьким договором;
відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному засновницьким договором товариства;
можливість використання таких схем управління: а) управління здійснюється спільно всіма учасниками; б) управління доручається або одному, або частині учасників (так звані уповноважені учасники);
повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями (тобто усім майном, що належить йому на праві власності);
субсидіарна солідарна відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;
вимога до учасників товариства - наявність статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання (ч. 7 ст. 80 ГК України);
законодавчо встановлена заборона для учасників конкурувати з повним товариством;
заборона звернення стягнення на частку учасника повного товариства за його власними зобов'язаннями;
Командитне товариство.
Відповідно до ч. ст. 133 ЦК України (додатково див. ст. 75 Закону «Про господарські товаритва) командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.
Найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова "командитне товариство" або містити ім'я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів "і компанія", а також слова "командитне товариство". Якщо у найменування командитного товариства включене ім'я вкладника, такий вкладник стає повним учасником товариства.
До командитного товариства застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено ЦК України, іншим законом.
18. Особливості правового статусу товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. При перевищенні цієї кількості ТОВ підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.
ТОВ не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.
Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники такого товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаковому кратному розмірі до внеска кожного учасника.
Кредитори на власний вибір можуть звернутися з вимогою покриття боргу товариства до будь-кого з учасників, які повинні задовольнити вимоги кредитора, а згодом у порядку регресу вимагати від інших учасників сплати тієї частини боргу, що відповідає їх частці у статутному фонді.
До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення про товариство з обмеженою відповідальністю, з урахуванням особливостей правового статусу ТДВ.