- •1.Акціонерне товариство.
- •2.Акціонерні товариства.
- •3.Валютне регулювання.
- •4.Види господарських договорів.
- •5.Види господарської діяльності.
- •6.Вимоги щодо установчих документів суб’єктів господарювання.
- •7.Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
- •8.Власність та підприємства.
- •9.Господарське законодавство України.
- •10.Господарські договори та відповідальність. Істотні умови договору.
- •11.Господарські забов’язання
- •12.Господарські об’єднання та їх правовий статус.
- •13.Господарські правовідносини та предмет регулювання господарського права.
- •14.Господарські товариства. Їх види.
- •15.Договір поставки
- •16.Договір страхування.
- •17.Загальні засади держреєстрації суб’єктів господарювання.
- •18.Зовнішньо-економічна діяльність, суб’єкти зед, договір зед.
- •19.Інвестиційна діяльність.
- •20.Істотні умови господарського договору.
- •21.Казенне підприємство.
- •22.Колективні підприємства ( кооператив).
- •23.Комерційне посередництво(агентування)
- •24.Комерційні підприємства.
- •25.Комунальне підприємство.
- •26.Об’єднання підприємств.
- •27.Оренда та інші форми володіння майном.
- •28.Оренда та лізинг.
- •29.Правове регулювання захисту економічної конкуренції.
- •30.Правове становище підприємств. Види підприємств.
- •31.Приватне підприємство.
- •32.Суб’єкти господарського права.
- •33.Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •Переваги товариства з обмеженою відповідальністю
- •34.Товарна біржа та біржові операції.
- •35.Унітарне підприємство.
- •36.Штрафи та господарські санкції.
22.Колективні підприємства ( кооператив).
Поняття підприємства колективної власності вміщене в ч. 1 ст. 93 ГК, згідно з якою підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Ч. 2 зазначеної статті відносить до підприємств колективної власності: - виробничі кооперативи, - підприємства споживчої кооперації, - підприємства громадських та релігійних організацій, - інші підприємства, передбачені законом. Виробничий кооператив є одним з типів кооперативів (іншими типами кооперативів є обслуговуючі та споживчі кооперативи). Згідно з ч. 1 ст. 95 ГК виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами коопера тиву відповідно до їх участі у його діяльності. Виробничі кооперативи створюються та здійснюють свою діяльність за такими принципами, закріпленими в ст. 96 ГК: - добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього; - особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства; - відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу; - демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень; - розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу; - контроль членів кооперативу за його роботою в поряд ку, визначеному статутом. Підприємства споживчої кооперації. Вся господарська діяльність споживчої кооперації можлива лише завдяки функціонуванню підприємств і організацій, що входять до її складу. Саме результати їх діяльності і є тим фінансо вим джерелом, з якого «черпають воду» всі члени кооперації. Виходячи з цього, ч. 7 ст. 111 ГК встановлює, що споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог ГК та інших законів. Згідно зч. 2 ст. 93 ГК та ч. 8 ст. 111 ГК вони називаються підприємствами споживчої кооперації. Ними визнаються унітарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог ГК та інших законодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань); Правове становище підприємств об'єднань громадян, релігійних організацій визначається ст.112 ГК, згідно з якою підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, по літичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань. Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління в порядку, передбаченому законом та статутними документами. Право власності релігійних організацій реалізується їх органами управління відповідно до закону. Засновником підприємства об'єднання громадян є відповідне об'єднання громадян, що має статус юридичної особи, а також об'єднання (спілка) громадських організацій у разі, якщо його статутом передбачено право заснування підприємств. Політичним партіям та юридичним особам, що ними створюються, забороняється засновувати підприємства, за винятком засобів масової інформації, підприємств, що здійснюють продаж суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів з власною символікою, проведення виставок, лекцій, фестивалів та інших суспільно-політичних заходів. Релігійні організації мають право засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, необхідні для забезпечення діяльності цих організацій. Підприємство об'єднання громадян, релігійної організації діє на основі статуту і є юридичною особою, здійснюючи свою діяльність на праві оперативного управління або господарського відання відповідно до вимог ГК. Обмеження щодо створення та діяльності окремих видів підприємств об'єднання громадян, релігійної організації встановлюються законами.
