3. Психолого-педагогічні основи лекції.

Викладачу необхідно враховувати психологічний аспект у процесі підготовки до лекції. Так, важливо знати, що оптимальна працездатність студентів припадає на середні години дня і середні дні тижня. Стійка увага слухачів зберігається впродовж 15 – 18 хвилин, після чого повинна бути емоційна розрядка.

Тривалість лекції відповідає двом академічним годинам. Лекції вичитують на початку семестру, а їх загальна кількість упродовж дня не повинна перевищувати чотири академічні години.

Відомо, що лектор-викладач вимовляє приблизно 80 – 100 слів на хвилину, але студент може записати за цей час десь 20 слів. Отже тільки за умов дотримання оптимального темпу читання лекції студент встигає зрозуміти зміст почутого і записати головне у скороченому вигляді.

Треба наголосити, що конспектування лекцій – важливий процес, оскільки активізує моторну, образну та інші види пам’яті, розвиває волю, уміння слухати, увагу, здатність виділити головне з об’ємної інформації.

Серед психолого-педагогічних передумов підготовки до лекції важливе місце належить мотивації, ставленню студентів до проблеми, що висвітлюється на лекції, умінню викладача донести до свідомості студентів цінності теоретичних знань даної теми для майбутньої професійної діяльності, його умінню прищепити слухачам бажання наполегливо працювати.

Читання лекції – це трудомісткий процес, який підвищує енергообмін на 94%. А лектор перебуває у напрузі, оскільки думку необхідно висловлювати у суворій логічній послідовності, завершеними фразами, без огріхів і виправлень, невиправданих пауз, які послаблюють увагу та інтелектуальну активність студентів.

Лектору-викладачу важливо знати про деякі особливості запам’ятовування інформації слухачами. Відомо, що краще запам’ятовується фраза з 10 – 13 слів, та, що має 15 – 18, – добре, а складно – з 20 – 25, з 30 – не сприймається.

Одне із магістральних завдань викладача – тримати у полі зору увагу студентів, що спочатку дається легко, а потім її треба постійно підтримувати певними зусиллями та прийомами активізації пізнавальної діяльності, зокрема:

– через протиставлення думок учених стосовно проблеми, що розглядається на лекції;

• надавати студентам можливість робити самим висновки і узагальнення;

• розповідати епізоди з життя видатних учених;

• ілюструвати розповідь фрагментами з творів художньої літератури;

• ілюструвати лекцію історичними фактами.

Викладач повинен постійно підтримувати контакт і взаєморозуміння зі студентською аудиторією. Цього можна досягти шляхом забезпечення синхронності своїх дій і слухачів, здатності перебудуватися у процесі лекції, щоб посилити позитивні елементи, викликати емоції, які сприяють кращому засвоєнню інформації.

Успіх лекції повною мірою залежить від урахування викладачем усіх психолого-педагогічних факторів у процесі його підготовки і майстерності виголошення тексту лекції. Отож особа викладача має неабияке значення в успіхові лекції, адже відомо, що особистість може виховати тільки особистість.