- •Міністерство освіти і науки україни
- •Плани подачі матеріалу
- •Лекція 1 Кінематика матеріальної точки
- •1.2 Основні кінематичні характеристики руху: траєкторія, переміщення, шлях, швидкість, прискорення. Зв’язок між ними.
- •1.3 Поступальний рух тіла. Рівномірний та рівноприскорений рухи. Рівномірний прямолінійний рух
- •1 . Визначення. Рівномірний прямолінійний рух - це такий рух, при якому тіло за рівні проміжки часу здійснює однакові переміщення.
- •1. Рівноприскорений прямолінійний рух - це такий рух при якому тіло за рівні проміжки часу змінює свою швидкість на однакову величину.
- •1.4 Вільний рух тіла в полі тяжіння Землі.
- •Прискорення вільного падіння g (ф.В.)
- •Переміщення при вільному падінні тіл
- •Звернути увагу!!!
- •Лекція 2 Основні поняття динамики
- •2.1. Взаємодія між тілами. Фундаментальні взаємодії. Поняття сили та маси. Сили у природі.
- •2.2 Сила пружності. Закон Гука. Механічна напруга Модуль пружності. Діаграма розтягу. Запас міцності. Крихкість. Пластичність
- •Механічна напруга (ф.В.)
- •Закон Гука
- •Діаграма розтягу тіл
- •2 .3 Сили тертя. Коефіцієнт тертя. Сила опору середовища. Сила тертя кочення
- •2.4 Закони Ньютона. Інерціальні системи відліку
- •2.5. Імпульс матеріальної точки. Імпульс сили. Закон збереження імпульсу. Центр мас системи. Рух центра мас.
- •Л екція 3. Робота та енергія
- •3.1 Механічна робота. Визначення роботи змінної сили через лінійний інтеграл. Потужність. Зв’язок між роботою та потужністю.
- •3.3 Кінетична енергія матеріальної точки. Теорема про зміну кінетичної енергії системи. Повна механічна енергія системи тіл. Закон збереження механічної енергії.
- •3.6 Пружні та не пружні зіткнення тіл
- •4.1 Обертання твердого тіла навколо нерухомої осі. Момент сили.
- •4.2 Момент інерції тіла. Теорема Штейнера.
- •4.3 Основний закон динаміки обертального руху. Умови рівноваги тіл
- •4.4 Момент імпульсу тіла, що здійснює обертання. Закон збереження моменту імпульсу
- •4.5 Робота й потужність моменту сили. Кінетична енергія обертального руху твердого тіла.
- •Лекція 5. Елементи механіки рідин
- •5.1 Гідростатика. Тиск в рідині. Закон Паскаля. Закон Архімеда
- •5.2 Гідроаеродинаміка. Ламінарна й турбулентна течія. Число Рейнольдса
- •5.3 Рівняння неперервності струменя рідини. Рівняння Бернуллі
- •5.4 Сила внутрішнього тертя. Закон Стокса. Динамічна в'язкість. Формула Пуазейля
- •Лекція 6. Фізичні основи молекулярно – кінетичної теорії
- •6.1. Поняття про статистичні й термодинамічні методи досліджень. Основні поняття мкт. Основні положення мкт й докази їх справедливості. Ідеальний газ
- •6.2 Мікроскопічні та термодинамічні параметри газу. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу. Середня кінетична енергія молекул.
- •6.3 Молекулярно-кінетичне тлумачення абсолютної температури. Рівняння Клапейрона-Менделєєва.
- •6.4 Розподіл швидкостей молекул за Максвелом
- •6 .5 Ефективний діаметр молекул. Середня довжина вільного пробігу молекул.
- •7.1 Явища переносу в газах. Теплопровідність. Закон Фур'є. Коефіцієнт теплопровідності газів.
- •7.2 Явище самодифузії. Закон Фіка. Коефіцієнт самодифузії
- •7.3 Внутрішнє тертя (в'язкість). Закон Ньютона для внутрішнього тертя. Коефіцієнт внутрішнього тертя. Зв'язок між коефіцієнтами для явища переносу
- •7.4 Внутрішня енергія. Внутрішня енергія ідеального газу. Ступені свободи молекул. Розподіл енергії молекул по ступенях свободи.
- •7.5 Теплота й робота. Перший закон термодинаміки.
- •7.6 Теплоємність ідеального газу в різних процесах. Рівняння Майєра
- •Лекція 8. Другий закон термодинаміки. Теплові двигуни
- •8.1 Оборотні процеси. Кругові процеси (цикли). Призначення і принцип дії теплових двигунів. Коефіцієнт корисної дії теплового двигуна.
- •8.2 Ентропія. Властивості ентропії. Ентропія ізольованої системи. Ентропія та ймовірність.
- •8.3 Другий закон термодинаміки. Теорема Карно. Цикл Карно. Наслідки теореми Карно.
- •Лекція 9. Реальні гази. Рідини. Тверді тіла
- •9.1 Особливості молекулярної будови газів, рідин, твердих тіл
- •Особливості молекулярної будови рідини
- •Особливості молекулярної будови твердих тіл
- •9.2 Критична температура. Пароутворення. Явище випаровування й конденсації. Явище кипіння.
- •9.3 Насичена пара. Властивості насиченої пари
- •9.4 Абсолютна та відносна вологість повітря
- •9.5 Явище поверхневого натягу рідин. Сили поверхневого натягу. Коефіцієнт поверхневого натягу. Явище змочування. Капілярні явища
- •Лекція 10. Електростатичне поле у вакуумі
- •10.1 Електричний заряд. Дискретність заряду. Електризація тіл. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона
- •Властивості електричних зарядів
- •Закон збереження заряду
- •Закон Кулона (1785р.)
- •10.2 Електричне поле. Напруженість електричного поля. Принцип суперпозиції. Поле системи зарядів
- •10.3. Потік вектора е. Теорема Остроградського-Гауса для потоку вектора е.
- •10.4 Напруженість електростатичного поля заряджених тіл
- •10.5 Робота сил поля. Потенціальність електростатичного поля. Потенціальна енергія заряду в полі.
- •10.6 Циркуляція вектора е. Властивості циркуляції вектора е електростатичного поля
- •10.7 Потенціал електричного поля. Робота по переміщенню заряду в електричному полі. Різниця потенціалів.
- •10.8 Принцип суперпозиції полів для потенціалу. Напруженість як градієнт потенціалу. Еквіпотенціальні поверхні
- •Лекція 11. Електричне поле в речовині
- •1 1.1 Електричний диполь. Напруженість і потенціал поля диполя. Диполь у зовнішньому електричному полі
- •11.2 Вільні та зв’язані електричні заряди. Поверхневі зв’язані заряди. Полярні та неполярні молекули. Поляризація діелектриків. Вектор поляризації.
- •11.3 Вектор поляризації. Зв'язок між p і е. Діелектрична сприйнятливість речовини
- •11.4 Умови рівноваги зарядів у провіднику. Потенціал провідника. Поле поблизу поверхні провідника. Розподіл зарядів по поверхні провідника. Електростатичний захист.
- •11.5 Електроємність провідника. Конденсатори. Ємність конденсатора. Енергія системи зарядів.
- •11.6 Енергія конденсатора. Енергія й об’ємна густина енергії електричного поля.
- •Лекція 12. Постійний електричний струм
- •12.1 Електричний струм, умови його існування. Сила та густина струму. Рівняння нерозривності. Закон Ома для ділянки кола в інтегральній та диференціальній формах.
- •12.2 Робота електричного струму. Закон Джоуля-Ленца в інтегральній та диференціальній формах. Потужність і к.К.Д. В колі постійного струму.
- •12.3 Узагальнений закон Ома в інтегральній формі. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола
- •Лекція 13. Електричний струм у різних середовищах
- •13.1 Електричний струм у металах. Основні положення класичної електронної теорії. Швидкість упорядкованого руху електронів у металі.
- •13.2 Залежність опору провідника від температури. Температурний коефіцієнт електричного опору провідника. Явище надпровідності. Властивості провідників у надпровідному стані
- •Температурний коефіцієнт електричного опору провідника α (ф.В.)
- •13.3 Електричний струм у газах. Явище іонізації газу. Явище ударної іонізації газу. Електронна емісія. Плазма. Властивості плазми
- •Властивості плазми
- •13.4 Види самостійних електричних розрядів у газах. Тліючий розряд. Дуговий розряд. Іскровий розряд. Коронний розряд
- •Лекція 14. Магнітне поле. Магнітна індукція
- •14.1 Магнітна взаємодія струмів. Магнітне поле. Магнітна індукція
- •14.2 Магнітний момент. Вектор напруженості магнітного поля. Магнітна проникність речовини. Силові лінії магнітного поля (Лінії індукції магнітного поля)
- •1 4.3. Закон Біо-Савара-Лапласа. Напруженості магнітного поля окремих елементів зі струмом. Взаємодія паралельних струмів. Принцип суперпозиції. Закон Ампера.
- •14.4 Сила Лоренца. Дія магнітного поля на заряди, що рухаються. Ефект Холла.
- •14.5. Циркуляція вектора магнітної індукції. Теорема про циркуляцію вектора магнітної індукції в інтегральній формі. Магнітний потік. Теорема Гауса для вектора в.
- •14.6 Робота з переміщення провідника зі струмом у магнітному полі. Індуктивність контуру (статична)
- •Лекція 15. Електромагнітна індукція
- •15.1 Явище електромагнітної індукції. Закон електромагнітної індукції. Ерс провідника, що рухається в магнітному полі. Ерс індукції в нерухомих провідниках. Правило Ленца.
- •15.2 Явище самоіндукції. Індуктивність (динамічна) контуру. Перехідні процеси в колі з індуктивністю. Час релаксації.
- •15.3 Енергія контуру зі струмом. Енергія магнітного поля. Об’ємна густина енергії магнітного поля.
- •16.1 Гармонічні коливання. Представлення гармонічних коливань у тригонометричній формі. Представлення гармонічних коливань у вигляді векторної діаграми
- •16.2 Математичний маятник. Пружинний маятник. Основні характеристики коливань. Фаза коливань. Початкова фаза коливань. Циклічна частота коливань. Амплітуда коливань. Період коливань. Частота коливань
- •Фаза коливань j (ф.В.)
- •Початкова фаза коливань j0 (ф.В.)
- •Циклічна частота коливань ω (ф.В.)
- •Амплітуда коливань a (ф.В.)
- •Період коливань t (ф.В.)
- •Частота коливань (ню) (ф.В.)
- •16.2 Диференціальне рівняння вільних коливань лінійного гармонічного осцилятора. Затухаючі вільні коливання. Диференціальне рівняння затухаючих коливань
- •16.3 Логарифмічний декремент загасання. Енергія коливального руху. Добротність коливальної системи
- •1 6.4 Вимушені коливання. Диференціальне рівняння вимушених механічних коливань, аналіз його розв’язку. Амплітуда і фаза вимушених коливань.
- •16.5 Механічний резонанс. Добротність коливальної системи при резонансі
- •Лекція 17. Електромагнітні коливання
- •1 7.1. Електричний коливальний контур. Власні електромагнітні коливання.
- •17.2 Перетворення енергії в коливальному контурі. Виведення диференціального рівняння власних коливань. Формула Томсона
- •17.3 Диференціальне рівняння затухаючих електричних коливань та його розв’язок. Вимушені електричні коливання, їх диференціальне рівняння
- •17.4 Резонансні криві коливального контуру. Характеристичний (хвилевий) опір контуру. Добротність коливального контуру
- •Лекція 18. Механічні хвилі
- •18.1 Механічні хвилі. Рівняння плоскої хвилі. Хвильове число
- •18.2 Види хвиль. Характеристики хвиль. Властивості хвиль
- •18.3 Властивості механічних хвиль. Хвильовий вектор. Фазова швидкість. Групова швидкість хвилі
- •18.4 Енергія хвильового руху. Вектор Умова
- •18.5 Когерентність. Інтерференція хвиль. Стояча хвиля.
- •Л екція 19. Електромагнітні хвилі
- •19.1 Електромагнітні хвилі у вакуумі. Основні властивості електромагнітної хвилі.
- •Властивості електромагнітних хвиль
- •19.2 Шкала електромагнітних хвиль
- •1. Низькочастотні хвилі (змінний струм).
- •2. Радіохвилі
- •3. Інфрачервоне випромінювання
- •4. Видиме світло
- •5. Ультрафіолетове випромінювання
- •6. Рентгенівське випромінювання
- •7. Гамма випромінювання й космічні промені
- •19.2 Перенесення енергії електромагнітними хвилями. Вектор Пойнтінга
- •20.1 Фотометрія. Основні фотометричні величини і їх одиниці. Світлові величини.
- •Лекція 21. Хвильова оптика. Інтерференція світла
- •21.1 Світлові хвилі. Монохроматичність. Оптична різниця ходу. Когерентність хвиль
- •21.2 Явище інтерференції світла
- •21.3 Інтерференція від двох точкових джерел (дослід Юнга). Методи одержання інтерференційних картин: бідзеркало та біпризма Френеля, дзеркало Ллойда
- •21.4 Інтерференція на тонких плівках
- •21.5 Просвітлення оптики. Смуги рівної товщини і рівного нахилу. Інтерферометри. Кільця Ньютона
- •2 2.1 Явище дисперсії світла. Світло й кольори тіл
- •22.2 Явище поляризації світла. Поляризатори. Кут Брюстера
- •22.3 Закон Малюса. Оптично-активні середовища. Закон Біо
- •2 3.1 Явище дифракції світла. Зони Френеля
- •2 3.2 Дифракція Фраунгофера. Дифракція Фраунгофера на двох щілинах
- •2 3.3 Дифракція на отворі. Зони Френеля. Дифракція Фраунгофера на одній щілині
- •23.3 Дифракційна решітка. Дифракційний спектр. Роздільна здатність дифракційної решітки
- •23.4 Дифракція на просторовій решітці. Формула Вульфа-Брегга. Рентгеноструктурний аналіз
- •Лекція 24. Теплове випромінювання
- •24.1 Теплове випромінювання. Властивості теплового випромінювання
- •24.2 Основні характеристики теплового випромінювання. Енергетична світність тіла. Спектральна густина енергетичної світності. Коефіцієнт поглинання
- •24.3 Закон Стефана-Больцмана. Закон зміщення Віна
- •2 4.4 Ультрафіолетова катастрофа. Квантова гіпотеза випромінювання м. Планка
- •24.5 Оптична пірометрія. Радіаційна температура. Колірна температура. Температура яскравості
- •25.1 Енергія, маса та імпульс фотона
- •25.2 Фотоелектричний ефект. Явище внутрішнього фотоефекту
- •25.3 Явище зовнішнього фотоефекту. Рівняння а. Ейнштейна для фотоефекту. Робота виходу. Максимальна кінетична енергія фотоелектрона.
- •25.4 Закони фотоефекту
- •25.5 Ефект Комптона. Тиск світла. Досліди Лебедєва
- •25.6 Досліди Резерфорда. Ядерна модель атома Резерфорда. Труднощі ядерної моделі атома
- •25.7 Постулати Бора. Досліди Франка і Герца
- •25.8 Походження лінійчатих спектрів випромінювання атомів. Спектри випромінювання воднеподібних атомів. Формула Бальмера-Рідберга. Спектральні серії.
- •Література
1. Рівноприскорений прямолінійний рух - це такий рух при якому тіло за рівні проміжки часу змінює свою швидкість на однакову величину.
2. Вивчити рух означає записати для нього рівняння координати.
3
.
4. (Рис. 1.6) x - кінцева координата тіла; x0 – початкова координата тіла; v0 – початкова миттєва швидкість; а - прискорення, t- час руху тіла.
Обернена задача динаміки
Розв’язання оберненої задачі – визначення швидкості й закону руху точки по заданому прискоренню – проводиться шляхом інтегрування проекцій прискорення за часом, причому задача буде мати однозначний розв’язок, якщо, крім прискорення, задані ще й початкові умови – проекції швидкості й координати точки в початковий момент часу.
Закон рівноприскореного руху
Закон
рівноприскореного руху виходить у
результаті розв’язання простого
диференціального рівняння виду:
Загальний розв’язок цього рівняння дається формулою:
,
де С1
і С2
- довільні константи, відповідні
початковій координаті й початковій
швидкості.
Рух
із постійним прискоренням
називають рівноприскореним. Рух з
постійним прискоренням здійснюється
за законом:
;
.
При цьому рівняння руху у координатній формі мають аналогічний вигляд:
;
.
У
цьому випадку часто говорять про
рівноприскорений рух, якщо знаки аx
і vx(t)
збігаються, і про рівносповільнений,
якщо аx
і vx(t)
мають протилежні знаки. При цьому знак
кожної з величин залежить від початкового
вибору системи відліку.
Формули переміщення при рівнозмінному русі
Переміщення при рівнозмінному русі можна розрахувати за формулами:
;
;
r1:
r2:r3…=1:3:5…
(Рисунок 1.7) де r1,
r2,r3 – переміщення
тіла за 1, другу і третю секунду руху.
1.4 Вільний рух тіла в полі тяжіння Землі.
Визначення. Вільний рух тіла в полі тяжіння Землі (вільне падіння тіл) - це рух тіл внаслідок притягання їх Землею при відсутності сил опору.
Вивчити вільне падіння означає записати для нього рівняння координати.
(Рис. 1.8)
;
y
0
початкова координата; y
- кінцева координата;
vo
- початкова швидкість;
v-кінцева швидкість; g
- прискорення вільного
падіння; t
- час .
Прискорення вільного падіння g (ф.В.)
Прискорення вільного падіння - це силова характеристика гравітаційного поля (якщо її помножити на масу, то отримаємо силу F=mg ).
Визначення. Прискорення вільного падіння - це прискорення, з яким рухаються тіла, внаслідок притягання їх Землею (планетою) при відсутності сили опору.
Прискорення вільного падіння - це векторна величина напрямлена до центру Землі (планети).
, де G - постійна
всесвітнього тяжіння G
= 6,67·10-11
Н·м2/кг2,
М - маса
Землі. М = 5,98·1024
кг; R -
радіус Землі. R = 6,4·106
м. h
- висота над поверхнею землі.
*Якщо h < R, то g = 9,8 м/с2
Переміщення при вільному падінні тіл
Переміщення
при вільному падінні тіл позначають
і
обчислюють за формулами
і
Звернути увагу!!!
*g для всіх тіл однакове.
*Якщо
t невідоме, то
*Якщо тіло кинули вгору на висоті ymax v= 0.
*
|v| =|v0|
* tпідйому = tпадіння
Рух тіла під дією сили тяжіння
Рух тіла під дією сили тяжіння – це рух тіл кинутих під кутом до горизонту поблизу поверхні Землі при відсутності сил опору середовища.
Траєкторією такого руху є парабола (Рис.1.10)
Вивчити рух тіла під дією сили тяжіння означає записати для нього рівняння координат.
Рух тіла під дією сили тяжіння описують за допомогою двох координат 0x і 0y. Уздовж осі 0х на тіло кинуте під кутом до горизонту ніякі сили не діють, тому складова швидкості vx з часом не змінюється. vx=v0x, а координата змінюється за законом x=x0+v0xt.
Уздовж осі 0y на тіло, кинуте під кутом до горизонту діє сила тяжіння, тому складова швидкості vy з часом змінюється за законом vy =v0y-gt,а координата змінюється за законом , де g- прискорення вільного падіння.
У
будь-якій точці траєкторії кут b
, під яким тіло рухається по відношенню
до горизонту, можна розрахувати за
формулою
.
Модуль
швидкості тіла, кинутого під кутом до
горизонту в будь-якій точці траєкторії
розраховують за формулою
.
На максимальній висоті підйому Н проекція швидкості тіла, кинутого під кутом до горизонту vy=0.
Для тіла, кинутого під кутом до горизонту час підйому дорівнює часу падіння tпадіння = tпідйому
Іноді
для відшукання y можна користуватися
формулою
.
1.5 Криволінійний рух. Нормальна та тангенціальна складові повного прискорення при криволінійному русі матеріальної точки. Кінематика руху матеріальної точки по колу. Кут повороту, кутова швидкість та кутове прискорення. Зв’язок між лінійними та кутовими характеристиками руху.
Криволінійний рух
Визначення. Криволінійним рухом називають рух тіла по траєкторії, що не являє собою пряму лінію.
К
риволінійний
рух з певним наближенням можна розглядати
як рух тіл по дугах кіл різного радіусу.
Нормальна та тангенціальна складові повного прискорення при криволінійному русі матеріальної точки.
У випадку руху в площині вектор прискорення можна розкласти по супутньому базису: на вектор нормального й тангенціального прискорення (Рис. 1.11):
.
Де
-
одиничний вектор нормалі1,
-
одиничний вектор дотичної. Величина
називається
нормальним прискоренням. Величина
називається тангенціальним
прискоренням
Нормальне прискорення
1. У випадку руху по колу нормальне прискорення називається доцентровим.
2. Визначення. Нормальне прискорення - це прискорення, яке виникає в результаті зміни швидкості за напрямком.
3. Нормальне прискорення - це векторна величина, яка завжди спрямована по нормалі до дотичної.
4.
Нормальне прискорення виражається
через миттєву швидкість і радіус кривизни
траєкторії:
.
5. [an] = м/с2
*Як видно з попередньої формули, при русі по колу з постійною швидкістю нормальне прискорення постійне по модулю й направлено до центру кола.
Тангенціальне прискорення
1. Тангенціальне прискорення - це компонента прискорення, спрямована по дотичній до траєкторії руху. Характеризує зміну модуля швидкості з часом.
2. Визначення. Тангенціальне прискорення дорівнює добутку одиничного вектора, напрямленого по швидкості руху, на похідну модуля швидкості за часом.
3. Це векторна величина, спрямована в ту ж сторону, що й вектор швидкості при прискореному русі (позитивна похідна) і в протилежну - при уповільненому (негативна похідна).
4.
.
5. [aτ] = м/с2
Рівноприскорений обертальний рух
Обертальний рух тіла залежно від часу t характеризують кутові величини: φ (кутове переміщення або кут повороту в радіанах), ω (кутова швидкість у рад/с) і ε (кутове прискорення в рад/с2).
Закон обертального руху тіла виражається рівнянням φ = f(t).
Кутова швидкість w (ф.в.)
1. Кутова швидкість - це характеристика обертального руху тіла, яка показує на який кут повертається тіло за одиницю часу.
2. Визначення. Кутова швидкість - це фізична величина, яка дорівнює відношенню зміни кутового переміщення, до часу цієї зміни.
3. Кутова швидкість - це псевдовекторна величина.
4.
5. [ω] = рад/с
6. Прилад для вимірювання - тахометр.
Кутове прискорення ε (епсилон)
1. Кутове прискорення - це величина, що характеризує швидкість зміни кутової швидкості.
2. Визначення. Кутове прискорення - це перша похідна кутової швидкості за часом.
3. Кутове прискорення - це псевдовекторна фізична величина.
4.
.
5. [ε] = рад/с2
Залежність між кутовими та лінійними величинами обертального руху
При обертальному русі тіла всі його точки рухаються по колах, центри яких розташовані на одній нерухомій прямій (вісь обертальнго тіла). Установимо залежність між кутовими величинами φ, ω і ε, що характеризують обертальний рух тіла, і лінійними величинами s, v, aτ і an, що характеризують рух різних точок цього тіла (Рис. 1.12).
Якщо R - відстань від геометричної осі обертового тіла до деякої точки А (на рисунку 1.12 R = OA), то залежність між φ - кутом повороту тіла й s - відстанню, пройденою точкою тіла за той же час, виражається так: s = φR.
Залежність між кутовою швидкістю тіла і швидкістю точки в кожен даний момент виражається рівністю v = ωR.
Тангенціальне прискорення точки залежить від кутового прискорення й визначається формулою aτ = εR.
Нормальне прискорення точки залежить від кутової швидкості тіла й визначається залежністю an = ω2R.
Рівномірний обертальний рух
Якщо кутова швидкість ω = const, то обертальний рух називається рівномірним.
Рівняння рівномірного обертання має вигляд φ = φ0 + ωt.
В окремому випадку, коли початковий кут повороту φ0 = 0, φ = ωt.
Кутову
швидкість рівномірно обертового тіла
можна
виразити й так:
,
;
де T -
період обертання тіла, υ
- частота обертання тіла; φ
= 2π - кут повороту за
один період.
Рівнозмінний обертальний рух
Визначення. Обертальний рух із змінною кутовою швидкістю називається нерівномірним.
Визначення. Обертальний рух з постійним кутовим прискоренням (ε = const), називається рівнозмінним.
Таким чином, рівнозмінне обертання тіла - окремий випадок нерівномірного обертальго руху.
Рівняння
рівнозмінного обертання
і
рівняння, що виражає кутову швидкість
тіла в будь-який момент часу
,
являють сукупність основних формул
обертального рівнозмінного руху тіла.
Таблиця 1.1 - Основні формули кінематики
Рівнозмінний прямолінійний рух |
Рівнозмінний обертальний рух |
|
|
|
|
|
|
|
|
Запитання до лекції 1
1. Що називається вектором переміщення?
2. Що називається довжиною шляху?
3. Що називають вектором миттєвої швидкості матеріальної точки (тіла)?
4. Що називається вектором миттєвого прискорення матеріальної точки (тіла)?
5. Напишіть вираз для модуля вектора прискорення матеріальної точки (тіла) в декартовій системі координат.
6. У випадку якого руху матеріальної точки (тіла) вектор прискорення може співпадати за напрямком із вектором швидкості ?
7. Що характеризує вектор тангенціального прискорення?
8. Напишіть вираз для чисельного визначення (по модулю) вектора тангенціального прискорення.
9. Що характеризує вектор нормального прискорення (доцентрового прискорення)?
10. Напишіть вираз для чисельного визначення (по модулю) вектора доцентрового прискорення.
11. Напишіть аналітичний вираз для модуля вектора повного прискорення матеріальної точки.
12. Дайте визначення кутовій швидкості
13. Який зв'язок існує між кутовою швидкістю й лінійною швидкістю матеріальної точки, що рухається по колу (чисельно й у векторній формі)?
14. Як визначити напрямок вектора кутової швидкості?
15. Дайте визначення кутовому прискорення?
16. Як визначити напрямок вектора кутового прискорення?
17. Виразіть тангенціальне та нормальне прискорення матеріальної точки, що рухається по колу, через кутову швидкість та кутове прискорення.

.