Практичне заняття 1 Тема: Фонетична система української мови. Графіка. Орфоепія. Орфографія. Принципи української орфографії

1. Фонетика як розділ мовознавства. Одиниці фонетики.

2. Звуки мови, їх акустична й артикуляційна характеристика. Поняття фонеми. Співвідношення понять фонема і звук.

3. Система голосних фонем сучасної української літературної мови. Класифікація голосних (Див. лекцію)

4. Система приголосних фонем сучасної української літературної мови. Класифікація приголосних (Див. лекцію)

5. Зміни звуків у потоці мовлення. Позиційні та комбінаторні зміни звуків (загальна характеристика).

6. Явища асиміляції в системі приголосних. Типи асиміляції. (Див. лекцію)

7. Дисиміляція.

(Прочитати й вивчити основні поняття)

1.Фонетика як розділ мовознавства. Одиниці фонетики.

Фонетика (від гр. phonetikos – звуковий, phone – звук) – це розділ мовознавства, в якому вивчається звуковий склад мови.

Предметом фонетики є звуки мови.

Звук – це найменша одиниця мови, яку ми вимовляємо і чуємо. Окремо взятий звук не має будь-якого значення, він його набуває лише у складі слів і морфем, виконуючи функцію розпізнавання і розрізнення їхніх значень (кінь – кинь, біжи – біжу).

Завдання фонетики – вивчити творення звуків, їх зміни та чергування, роль у процесі спілкування.

Фонетика тісно пов'язана з іншими мовознавчими дисциплінами: графікою, орфографією, орфоепією, а також лексикою, морфологією, синтаксисом і стилістикою.

Три аспекти фонетики:

1) анатомо-фізіологічний (артикуляційний). Досліджує звук мови з точки зору його створення: які органи мови беруть участь в його вимові;

2) акустичний (фізичний). Розглядає звук як коливання повітря і фіксує його фізичні характеристики: частоту (висоту), силу (амплітуду), тривалість;

3) функціональний аспект (фонологічний). Вивчає функції звуків в мові, оперує фонемами.

Основні фонетичні одиниці

Всі одиниці фонетики діляться на сегментні і суперсегментних.

Сегментні одиниці – одиниці, які можна виділити в потоці мовлення: звуки, склади, фонетичні слова (ритмічні структури, такт), фонетичні фрази (синтагми).

Звук – мінімальна фонетична одиниця.

Склад – це частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря. Склад можуть утворювати один або кілька звуків, але серед них обов’язково має бути голосний, який називають складотворним. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Кількість складів у слові дорівнює кількості голосних звуків у ньому.

Фонетичне слово – це самостійне слово разом з пов'язаними з ним ненаголошеними службовими словами; це частина фрази, об'єднана одним словесним наголосом

Фонетична фраза – це найбільша фонетична одиниця, закінчене за змістом висловлювання, об'єднане особливою інтонацією і відокремлене від інших фраз паузою.

Мовний такт, або синтагма – це кілька слів, об'єднаних однією інтонацією і наголосом.

Суперсегментні одиниці (інтонаційні засоби) – одиниці, які накладаються на сегментні: мелодичні одиниці (тон), динамічні (наголос) і темпоральні (темп або тривалість).

Тон – (від грецьк. Tonos – напруження, підвищення голосу, наголос) Звук, який має визначену висоту.

Наголос – виділення в мові певної одиниці в ряду однорідних одиниць за допомогою інтенсивності (енергії) звуку.

Темп – швидкість мови, яка визначається кількістю сегментних одиниць, виголошених за одиницю часу.

Тривалість – час звучання сегмента мови.