2.7 Конструктивні розміри корпуса і кришки редуктора

2.7.1 Описати конструкцію корпуса в залежності горизонтальний чи вертикальний, марку матеріалу( див. /1/, с.238. Визначаємо основні елементи корпуса із чавуну /1/, табл.10.2, с.241.

2.7.2 Товщина стінок корпуса та кришки, мм:

δ = 0,025 ∙ а_w + 1 , (2.59)

δ =

Приймемо δ =__мм;

δ₁ =0,025∙ а_w + 1 , (2.60)

δ₁ =

Приймемо δ₁ =__ мм

2.7.3 Товщина фланців та поясів корпуса і кришки, мм:

- верхнього пояса корпуса і пояса кришки

в=1,5∙δ , (2.61)

в=

- нижнього пояса корпуса

р= 2,35 ∙ δ, (2.62)

р=

Приймемо р=__ мм

2.7.4 Діаметри болтів

- фундаментальних болтів:

d₁=(0,03…0,036)a_w+12, (2.64)

d₁=

Приймаємо ____ болтів з різьбою М_____.

- болтів, що кріплять кришку до корпуса біля підшипників:

d₂=(0,5…0,75) ∙d₁ , (2.65)

де d₁ – прийнятий діаметр фундаментальних болтів, мм.

d₂=

Приймаємо __болтів з різьбою М__.

- болтів, що з’єднують кришку з корпусом:

d₃=(0,5…0,6)∙d₁, (2.66)

d₃=

Приймаємо___ болтів з різьбою М__.

2.7.5 Розмір ,що визначає положення болтів d₂ , мм:

е = (1...1,2) d₂ , (2.67)

е =

2.8 Перший етап компоновки редуктора

2.8.1 Приблизно посередині аркуша паралельно його довжині проводимо горизонтальну осьову лінію; потім дві вертикальні – осі валів на відстані.

2.8.2 Викреслюємо спрощено шестерню і колесо у вигляді прямокут

ників; шестерня виконується окремо від вала; довжина ступиці колеса рівна ширині вінця і не виступає за межі прямокутника.

2.8.3 Викреслюємо внутрішню стінку корпуса:

1. Приймаємо зазор між торцями шестерні та внутрішньою стінкою корпуса А₁=1,2·δ=____ мм, при присутній ступиці зазор береться від торця ступиці;

2. Приймаємо зазор від кола вершин зубів колеса до внутрішньої стінки корпуса А=δ=____ мм;

3. Приймаємо відстань між зовнішнім кільцем підшипника ведучого вала та внутрішньою стінкою корпуса А=δ=___ мм; якщо діаметр кола

вершин зубів шестерні буде більший за зовнішній діаметр підшипника, то відстань А береться від шестерні.

2.8.4 Попередньо намічаємо радіально шарикові підшипники середньої серії, габарити підшипників вибираємо по діаметру вала у місці посадки підшипників d_n1=___мм, та d_n2=___ мм.

Таблиця 2.2 – Параметри підшипників

Умовне позначення підшипників	Розміри, мм			Вантажепідйомність, кН
	d	D	B	C	C0

2.8.5 Вирішуємо питання про змащування підшипників. Приймаємо для підшипників пластично змащувальний матеріал. Для уникання витікання змазки в середину корпуса та вимивання пластично змащувального матеріалу рідкою оливою з зони зачеплення встановлюємо маслоутримуючі кільця. Їх ширина визначає розмір y = 8...12 мм. Приймаємо у=___ мм.

2.8.6 Вимірюванням знаходимо відстані на ведучому валу L₁=__мм, на веденному валу L₂=___мм.

Приймаємо остаточно L₁= L₂=___мм.

2.8.7 Глибина гнізда підшипника, мм:

L_г=1,5·В, (2.67)

для підшипників ____ В=__мм.

L_г=

Приймаємо L_г=__ мм.

Рисунок 2.8- Перший етап компоновки редуктора

2.8.8 По /1/, рис.12.7, с. 303 товщину фланця Δ мм, кришки підшипника приймаємо приблизно рівною діаметру d₀ отворув. В даному фланці Δ=__мм .

2.8.9 Висота головки болта фланця приймаємо

0,7·d_б=0,7 ·____=__мм

2.8.10 Встановлюємо зазор між головкою болта та торцем шківа клинопасової передачі в 10 мм.

2.8.11 Вимірюванням встановлюємо відстань L₃=___мм, що визначає розміщення шківа відносно найближчої опори ведучого вала.

Перший єтап компановки редуктора зображено на рисунку 2.8.