Класифікація методів наукового пізнання

Методи наукового пізнання:

1.1. Методи емпіричного дослідження.

1.2. Методи як емпіричного, так і теоретичного дослідження.

1.3. Методи теоретичного дослідження.

2.1. Загальні методи.

2.2. Загальнонаукові методи.

2.3. Конкретно-наукові методи.

Загальнонаукові методи пізнання:

1. Аналіз.

2. Синтез.

3. Абстрагування.

4. Узагальнення.

5. Дедукція.

6. Індукція.

7. Моделювання.

8. Аналогія.

9. Логічний метод.

10. Історичний метод.

11. Класифікація.

Наукові методи теоретичного дослідження:

1. Емпіричні:

- Спостереження.

- Опис.

- Вимірювання.

- Експеримент.

- Порівняння.

2. Теоретичні:

- Формалізація.

- Аксіоматизація.

- Гіпотетико-дедуктивний.

Аналіз використаних джерел свідчить про ґрунтовне ознайомлення дослідника зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати та аналізувати джерела, виокремлювати істотне, оцінювати раніше зроблене іншими дослідниками, визначати головне. Матеріали такого огляду слід систематизувати в певному логічному зв’язку та послідовності. Будь-які цінні публікації, які прямо або безпосередньо стосуються теми курсової роботи, повинні бути названі та критично оцінені.

Структура та обсяг курсової роботи визначаються специфікою предмета дослідження, логікою розкриття проблеми,а також метою і завданнями дослідження. Перераховуються усі складові курсової роботи, а щодо списку літератури, зазначають кількість використаних джерел.

3.5. Теоретична частина

У цьому розділі роботи викладаються основні теоретичні положення теми, що досліджується, дається її загальна економічна характеристика, визначаються роль і місце в галузях економіки, в діяльності підприємства. Розділ має носити проблемний характер. Автору слід продемонструвати глибокі знання сучасного етапу розвитку економічної думки, виявити дискусійні та невирішені аспекти теми, сформулювати своє ставлення до них, показати шляхи їх вирішення.

Висвітлюється суть, організація, види й значення внутрішньогосподарського контролю в умовах ринкової економіки; методика планування та механізм проведення контрольно-ревізійної перевірки, суть висновків контролера та порядок їх складання.

Свої теоретичні дослідження доцільно обґрунтовувати шляхом порівняння етапів розвитку об’єкта дослідження та узагальнення світового і вітчизняного досвіду, залучаючи наукові досягнення тощо.

Результатом теоретичної частини повинна бути певна теоретична модель пошуку механізмів розв’язання проблем, сформульованих у курсовій роботі. Алгоритм цієї моделі необхідно використати для аналізу відповідної інформації в аналітичній частині та обґрунтуванні рекомендацій і висновків.

3.6. Вимоги до аналітично-дослідницької частини

В основній частині курсової роботи викладають результати дослідження контрольно-ревізійної роботи з вибраної проблеми на прикладі базового підприємства, оцінюють роботу ревізованого об’єкта за звітний період, наводять необхідні контрольні розрахунки причин виявлених недоліків і реальні можливості реалізації позитивного досвіду. Виклад питань, пов’язаних з контролем, необхідно застосовувати на таких методах, як аналіз, ревізія, тематична перевірка і обстеження.

Кожне питання курсової роботи слід висвітлювати за такою схемою: спочатку описати діючу методику здійснення ревізійної роботи, дати їй критичну оцінку (якщо в цьому є потреба), а потім викласти сутність методики і застосування її на практиці. Якщо методика ревізійної роботи відповідає сучасним вимогам діяльності підприємства, то студент перевіряє, як використовуються її можливості в пошуках резервів виробничо-господарської діяльності. Для викладу відповідних висновків і пропозицій студент повинен самостійно здійснити ревізію відповідної ділянки роботи. Висвітлення питань попереднього, поточного і наступного контролю слід розглядати в єдиній системі, використовувати методи документального та фактичного контролю, пов’язувати практику виконання контрольно-ревізійної роботи з наявністю на підприємстві обчислювальної техніки. На підставі дослідження практики контрольно-ревізійного процесу на підприємстві обґрунтовують конкретні пропозиції, спрямовані на його вдосконалення.

При написанні курсової роботи, окрім навчального матеріалу, слід використовувати результати контрольно-ревізійної роботи, які потрібно взяти з актів ревізій та перевірок, а також чинні інструктивні документи.

Аналітично-дослідницька частина курсової роботи включає такі питання:

1. Перелік нормативних документів, що регулюють облік і контроль об’єкта перевірки.

2. Опис альтернативних облікових рішень щодо об’єкта перевірки.

3. Первинні документи з розділу обліку.

4. Регістри синтетичного й аналітичного обліку і звітність.

5. Запитальник контролера для складання програми перевірки.

6. Методи збору контролером доказів, застосовувані при перевірці.

7. Опис контрольних процедур.

8. Класифікатор можливих порушень.

9. Приклади робочих документів.