10.2. Вплив пенсійної реформи на підприємства

Пенсійна реформа в Україні на превеликий жаль проведена з великим запізненням. Багато країн, що утворилися на пострадянському просторі провели пенсійні реформи значно раніше, чим полегшили економічну ситуацію. Адже вже давно відомо про тенденцію старіння населення і про періодичність демографічних «ям». Останні пов’язані, зокрема, з втратою приросту населення під час другої світової війни.

Країни, які провели пенсійні реформи у другій половині 90-х років минулого століття, пройшли важкий шлях підвищення пенсійного віку значно меншим соціальним напруженням, оскільки могли дозволити собі підвищувати пенсійний вік кожного року лише на півроку віку пенсіонерів.

Чи можна було б не підвищувати пенсійний вік? Звичайно – ні. Чому?

По-перше тому, що змінюється вікова структура населення усіх економічно розвинених країн. Чисельність людей похилого віку неухильно зростає. По-друге, для цього є достатньо інших підстав, серед яких головною причиною можна назвати покращання умов праці, полегшення праці за рахунок зменшення її ручної складової, зокрема за рахунок появи потужних машин, механізмів, засобів контролю технологічних процесів. Більше того, багато видів робіт виконуються нині в автоматичному режимі, де за людиною залишається лише функція нагляду за перебігом технологічного процесу. Отож, люди за рахунок зазначених факторів отримали можливість продовжити термін своєї роботи, вони зберегли фізичні кондиції і набули значного досвіду, що робить їх працездатними і висококваліфікованими працівниками навіть у поважному віці.

Саме тому у Норвегії, Швеції, Німеччині, Франції, Італії вже у 2012-2013 році пенсійний вік підвищено до 70 – 74 років.

Чи впливає тривалість життя на підвищення пенсійного віку? Чи дійсно тривалість життя означає, що з підвищенням пенсійного віку люди не доживуть до пенсії? Аж ніяк ні.

Тривалість життя визначається з урахуванням осіб, померлих при народженні, в дитинстві, в молодому віці від хвороб, травм (на виробництві, при виконанні службового обов’язку, у дорожньо-транспортних пригодах тощо). Інакше кажучи, тривалість життя враховує тих осіб, які вже не претендуватимуть на отримання пенсії.

Інша справа, коли мова йде про тривалість життя після виходу пенсію. Виявляється, що в Україні після виходу на пенсію люди живуть достатньо довго (5-7 років чоловіки після виходу на пенсію у 60 років, 12-15 років жінки після виходу на пенсію у 55 років).

Натомість ранній вихід на пенсію означає, що при збільшенні числа пенсіонерів і зменшенні притоку працездатних молодих людей на підприємства, навантаження на одного працюючого швидко досягне рівня один до одного. Тобто на одного працюючого приходитиметься один пенсіонер. Натомість не слід забувати, що на того ж працюючого має припадати відповідальність за утримання дітей у своїй сім’ї.

Для підприємств вплив пенсійної реформи означає необхідність переглядати відносини із своїми літніми працівниками, довше покладатися на їх послуги як активних і висококваліфікованих працівників. В той же час, необхідно максимально використовувати їхній досвід для підготовки молодих спеціалістів, робітників. Це особливо важливо у тих видах економічної діяльності, де вимагається надзвичайна увага, працездатність упродовж багатьох годин неперервного робочого процесу.

1. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. / кол. авторів [заг. редакція М.Я. Азаров]. – К.: Міністерство фінансів України, 2010.

2. Податкова система України: навчальний посібник / за заг. ред. М.Я. Азарова. – К.: Міністерство фінансів України, Національний університет державної податкової служби України, 2011. - 656 с.

3. Алєксєєв І.В. Методичні засади інтегрального оцінювання надійності недержавних пенсійних фондів в Україні / І.В. Алєксєєв, О.І. Білик // Регіональна економіка, №2 (68), 2013. – С.140 – 147.