Потреба лібералізації

За нинішніх умов переважання банківського сектору над іншими сферами фінансового посередництва постає питання про ступінь регулювання на ринку фінансових інновацій. Запровадження останніх є тривалим процесом, який потребує залучення таких органів, як ДКЦПФР, Пенсійний фонд, НБУ та багатьох інших. Головними аргументами проти запровадження багатьох з них є монополізованість більшості сфер економіки, її недостатня спрямованість до високих технологій, низький рівень обізнаності щодо можливостей, які надають ці послуги. Проте саме їх запровадження і законодавча підтримка поступово створювали б належні передумови для подолання багатьох проблем ефективного перерозподілу власності та капіталу, для запровадження венчурних проектів тощо.

Все більшою мірою виявляється необхідність вжиття рішучих заходів, спрямованих на лібералізацію фінансових ринків. Слід зважити на ризики, які можуть виникнути за умов лібералізації фінансового ринку і практичного запровадження фінансових інновацій. Це, перш за все, зниження можливостей контролю за рухом капіталів і збільшення шансів їх відпливу за кордон. По-друге, значне зростання кількості фінансових деривативів, пов'язане з фінансовими інноваціями, може призвести до неконтрольованого потоку інструментів сумнівного походження. Це може призвести до повторення криз 1993—95 рр., пов'язаних зі збанкрутілими трастами. Оптимальним рішенням було б створення незалежної рейтингової агенції з оцінки ризику ліквідності наявних та нових інструментів, а також створення національної системи моніторингу фінансових операцій інструментів фінансового ринку, яка б давала змогу як вести контроль за операціями, так і забезпечувати прозорість даних для потенційних інвесторів.

Список використаних джерел: 1) Корнєєв В.В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках. – К.: НДФІ, 2003. – 376 с. 2) Кульпінський С. Шляхи подальшого розвитку фінансових інновацій в Україні // Банківська справа, № 1, 2003, с. 27-36.

Тема 10. Вплив фінансових інновацій на підприємства в Україні

Питання теми:

10.1. Вплив Податкового кодексу України на підприємства

10.2. Вплив пенсійної реформи на підприємства

10.1. Вплив Податкового кодексу України на підприємства

Впровадження Податкового кодексу України (ПКУ) є інноваційним заходом щодо фінансової системи України. Не зважаючи на критику і самого змісту кодексу, і порядку його прийняття та введення, слід визнати необхідність такого документу і навіть дещо запізнілий термін його впровадження. В чому ж полягає інноваційний характер ПКУ?

По-перше, ПКУ об’єднав у собі низку розрізнених законів з питань оподаткування, починаючи від Законів України (ЗУ) про окремі види податків, так і нормативних актів щодо їх адміністрування [1; 2]. По-друге, в процесі розроблення ПКУ були реалізовані деякі назрілі зміни у податковій системі.

Чи потрібно було об’єднувати в єдиний документ – кодекс, - усе податкове законодавство? Відповісти на це запитання можна лише зважаючи на інтереси зацікавлених сторін податкового процесу. З одного боку є інтереси держави, зацікавленої, в кінцевому підсумку, отримати від податкової системи максимум податкових надходжень при мінімальних витратах на їхнє адміністрування. З іншого боку є інтереси підприємців (великих, середніх і малих суб’єктів господарської діяльності), що полягають у мінімізації податкових платежів і витрат на обслуговування податкової звітності. Максимальні податкові доходи бюджету можливі при визначенні саме того кола податків, які є найбільш ефективними з точки зору фіскальної функції, і при цьому формують прийнятне для платників податкове навантаження. Мінімальні витрати на адміністрування податків будуть забезпечені лише за умови скорочення числа податків, які того ж не приносять до казни значних надходжень. Такі податки були виявлені практикою податкової роботи. Отож, лише комплексний підхід, сумісний розгляд усієї сукупності податків та умов їхнього адміністрування могли забезпечити баланс інтересів держави і підприємців. Дослідити зазначені проблеми у всьому комплексі, а тим більше врахувати необхідні зміни неможливо у багато чисельних і розрізнених законодавчих актах. Ось чому кодекс є найбільш зручним і універсальним засобом розв’язання зазначених проблем.

Щодо розв’язання назрілих, а подекуди й «перезрілих» проблем, то безперечно сам процес розроблення, широкого обговорення, прийняття ПКУ дав підстави для певної оптимізації податкової системи. Адже окрім норм, що регламентують сплату податків, ПКУ містить важливі норми діяльності Державної податкової служби України (ДПСУ), її взаємодії з платниками податків. Законодавче унормування, регламентування прав та обов’язків сторін податкового процесу є беззаперечно важливим аспектом, який вперше врегульований в нашій державі на законодавчій основі.

Зрозуміло, що прийняття ПКУ не було сприйнято однозначно в українському суспільстві. По-перше, не всі платники податків були зацікавлені у його прийнятті, оскільки їхня діяльність стала оподатковуватися, на їх погляд, більше, жорсткіше, вони втратили, можливо, пільги з оподаткування. По-друге, політики опозиційного спрямування сприйняли прийняття кодексу негативно, оскільки він дає переваги тій стороні, яка такий кодекс впроваджує. По-третє, від самого початку усі сторони розуміли, що є невирішені проблеми, які слід буде доробляти пізніше.