5.2. Зміст венчурного фінансування

Назва «венчурний» походить від англійського терміну «venture» - «ризиковане підприємство або починання». Ризикове (венчурне) інвестування, як правило, здійснюється у малі та середні приватні підприємства без надання ними будь-якої застави, на відміну, наприклад, від банківського кредитування.

Венчурне інвестування – це високоризикове довгострокове вкладення коштів у капітал малих інноваційних підприємств шляхом придбання їх акцій, які не котируються на організованих ринках, з метою отримання інвесторам високого доходу від наступного продажу акцій із закінченням інвестиційного періоду за рахунок капіталізації цих підприємств [3, с. 23].

Сутність венчурного капіталу проявляється через функції венчурного капіталу. Такими функціями є:

1) акумулювання та мобілізація грошових коштів держави, населення, підприємств, інвестиційних фондів, а також іноземних осіб. Цю функцію здійснюють спеціалізовані посередники – венчурні інвестори.

2) фінансове забезпечення інноваційної діяльності за рахунок перерозподілу капіталу на користь інвестицій в інноваційні підприємства.

3) стимулювання інноваційної діяльності.

4) компенсація ризиків інноваційних підприємств завдяки венчурним інституціям.

5) комерціалізація інноваційної діяльності задля забезпечення стійкого розвитку інноваційних підприємств.

5.3. Інститути і джерела формування венчурних фондів

Провідними інститутами, які виступають посередниками у створенні венчурних фондів, як показує світовий досвід, є банківські установи, пенсійні фонди, страхові компанії, державний бюджет, іноземні венчурні фонди. Саме вони акумулюють кошти і мають можливість спрямовувати їх до венчурних підприємств (фондів) з метою подальшого їх інвестування в інноваційні програми, проекти і заходи.

Названі інститути використовують кошти фізичних та юридичних осіб, які отримують через депозитні угоди, пенсійні внески, страхові платежі, податки. Кошти підприємств та населення виступають головними джерелами формування венчурних фондів.

За умов нестачі коштів всередині країни можуть залучатися кошти іноземних інвесторів, в тому числі кошти закордонних венчурних фондів.

5.4. Вплив венчурного фінансування на розвиток підприє мств

Венчурний капітал є фактором розвитку наукомістких галузей. Він стає базою для інноваційного розвитку економіки, бере на себе ризики, пов’язані з можливими негативними результатами фундаментальних наукових досліджень, та ринковими втратами від перших кроків з реалізації нових товарів, послуг, технологій.

Список використаних джерел:

1. Венчурное финансирование: теория и практика / Сост. докт. техн. наук Н.М. Фонштейн. – М.: АНХ, 1998. – 272 с.

2. Дюкарев В.А. Венчурный капитал и инновации. – М.: ЦИСН, 1999. – 127 с.

3. Петрук О.М. Теорія та практика венчурного фінансування / О.М. Петрук, С.З. Мошенський. – Монографія. – Житомир: ЖДТУ, ПП «Рута», 2008. – 248 с.

4. Фоломьев А., Нойберт М. Венчурный капитал. – СПб.: Наука, 1999. – 142 с.